Ухвала від 09.12.2025 по справі 440/15420/24

УХВАЛА

09 грудня 2025 року

м. Київ

справа №440/15420/24

адміністративне провадження № К/990/48973/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Васильєва І. А, Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року по справі № 440/15420/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-баланс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО-БАЛАНС» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00166920706 від 19.11.2024 на суму 1 449 077,27 грн;

- судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі № 440/15420/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно - баланс" (Миргородський район, Полтавська область, с. Сагайдак, вулиця Федоренка, 14, ідентифікаційний код 40900620) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00166920706 від 19.11.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно - баланс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 17388,93 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі № 440/15420/24 ухвалено додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-баланс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зерно-баланс (вулиця Федоренка, 14, с. Сагайдак, Миргородський район, Полтавська область, 38033, ідентифікаційний код 40900620) витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 440/15420/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі № 440/15420/24 залишено без змін.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишено без задоволення. Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі № 440/15420/24 - залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19 липня 2024 року) справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.

Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) визначено, що справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2024 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 гривні.

Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, сума якого не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом.

Тобто, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.

Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткових рішень слід застосовувати такий же критерій.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, установивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.

На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року по справі № 440/15420/24.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. А. Васильєва

О. О. Шишов