Ухвала від 09.12.2025 по справі 922/622/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/622/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Харківської міської ради про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 за нововиявленими обставинами за результатами розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області (вх. №1710Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі №922/622/20

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків

до відповідачів:

1) Харківської міської ради, м. Харків;

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;

3) фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни, м. Харків,

про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення; визнання недійсним договору купівлі-продажу; скасування рішення, зобов`язання повернути нежитлові приміщення та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни, яким просив суд: визнати незаконним та скасувати пункт 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.08.2018 №5619-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А і зареєстрований в реєстрі за №1185; скасувати рішення № 43870260 від 05.11.2018 про державну реєстрацію права власності за Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати фізичну особу-підприємця Нагорну Світлану Михайлівну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. «А-9» за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 83; визнати за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) право власності на об`єкт нерухомого майна 1120586963101 загальною площею 63,5 кв.м., а саме: нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. «А-9» за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 83.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року у справі №922/622/20 у позові відмовлено повністю.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі №922/622/20 та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора; судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі №922/622/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни задоволено частково; визнано незаконним та скасовано пункт 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 року № 1008/18; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 03.08.2018 №5619-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А і зареєстрований в реєстрі за № 1185; скасовано рішення № 43870260 від 05.11.2018 року про державну реєстрацію права власності за Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. «А-9» за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 83; зобов`язано фізичну особу-підприємця Нагорну Світлану Михайлівну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. «А-9» за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 83.; у решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2881,74 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4322,61 грн; стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2881,74 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4322,61 грн; стягнуто з фізичної особи -підприємця Нагорної Світлани Михайлівни на користь Харківської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2881,74 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 4322,61 грн.

26.04.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021, в якій вона просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.) відкрито провадження у справі №922/622/20 за заявою Харківської міської ради Харківської області про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 за нововиявленими обставинами; зупинено провадження у справі №922/622/20 за заявою Харківської міської ради Харківської області про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 за нововиявленими обставинами до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду касаційних скарг Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця Нагорної С.М. та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду; матеріали справи №922/622/20 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи, витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 у зв`язку зі звільненням у відставку судді Дучал Н.М. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2025 касаційні скарги Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 скасовано в частині задоволення позовної вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 про визнання незаконним та скасування пункту 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова»; рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/622/20 в частині відмови в задоволенні зазначеної позовної вимоги залишено в силі з мотивів, наведених у цій постанові; в решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 залишено без змін. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни 4204 грн витрат зі сплати судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції; стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь Харківської міської ради 4204 грн витрат зі сплати судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції; стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 4204 грн витрат зі сплати судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

10.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/622/20.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи, витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 у зв`язку зі звільненням у відставку судді Фоміної В.О. та судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від поновлено провадження у справі №922/622/20; повідомлено учасників справи, що розгляд заяви Харківської міської ради про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 по справі №922/622/20 за нововиявленими обставинами відбудеться 09.12.2025.

03.12.2025 представник ФОП Нагорної С.М. адвокат Шквир С.В. звернувся з заявою, в якій просив перевести матеріали справи, а саме: заяву про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 по справі №922/622/20 за нововиявленими обставинами та її додатки, в електронну форму, з метою ознайомлення з нею та надання пояснень.

09.12.2025 представник ФОП Нагорної С.М. адвоката Шквир С.В. звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що станом на 08.12.2025 заява та додані до неї документи не відображено на порталі Електронного суду.

У судовому засіданні представник ФОП Нагорної С.М. підтримав клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Прокурор проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заперечував.

Розглянувши клопотання представника ФОП Нагорної С.М. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що підставою для відкладення розгляду справи у відповідності до вимог ст. 270 ГПК України є неявка у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом встановлено, що копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 була доставлена до електронного кабінету ФОП Нагорної С.М. 12.11.2025 о 17:00 год, про що свідчить довідка Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа. Таким чином, відповідачка була завчасно повідомлена судом про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що заява Харківської міської ради про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 за нововиявленими обставинами була подана до Східного апеляційного господарського суду в письмовій формі засобами поштового зв`язку 26.04.2021. До заяви надані докази її направлення учасникам справи, зокрема, ФОП Нагорній С.М., про що свідчить опис вкладення, накладна та чек АТ «Укрпошта».

Отже, ФОП Нагорна С.М. мала бути обізнана зі змістом вказаної заяви ще у 2021 році.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що копії письмових доказів, які були долучені Харківською міською радою до її заяви, були отримані нею саме від ФОП Нагорної С.М.

У судовому засіданні представник ФОП Нагорної С.М. адвокат Шквир С.В. також підтвердив, що напередодні судового засідання йому вдалося ознайомитися з відповідною заявою та додатками до неї.

Матеріали справи свідчать про те, що представник ФОП Нагорної С.М. адвокат Шквир С.В. приймав участь у розгляді даної справи у Верховному Суді з 2024 року, а тому є обізнаним з її обставинами та матеріалами.

Також, колегія суддів враховує, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, у відповідності до ст. 325 ГПК України розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вважає клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи обґрунтованим та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши заяву Харківської міської ради про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 за нововиявленими обставинами, колегія суддів встановила таке.

Звертаючись з відповідною заявою, Харківська міська рада зазначала, що задовольняючи частково позов прокурора апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ФОП Нагорною С.М. не доведено належними та допустимими доказами, що нею, за згодою орендодавця, під час оренди майна були здійснені поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об`єкту оренди, вартістю понад 25% ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності. При розгляді даної справи колегією суддів встановлено обставини порушення органами місцевого самоврядування умов та порядку приватизації, а також наявність протиправної поведінки самого покупця, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв`язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоду, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, що свідчить про недобросовісність дій орендаря.

Натомість, Харківській міській раді, як вона стверджує, 22.03.2021 стало відомо, що ФОП Нагорна С.М. здійснювала поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди. Так, між ФОП Нагорною С.М. як замовником та ТОВ «Східноукраїнський деревообробний комбінат» як підрядником укладено договір підряду №51 від 01.06.2017, відповідно до якого підрядник взяв на себе зобов`язання виконати ремонтно-будівельні роботи на об`єкті, розташованому за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 83. З кошторисної документації вбачається, що вартість проведених поліпшень орендованого майна склала 52780,00 грн, тобто перевищила 25% ринкової вартості вказаного майна, за якою воно було передано в оренду. Зазначені обставини щодо проведення ФОП Нагорною С.М. за згодою орендодавця під час оренди майна поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, вартістю понад 25% ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, з огляду на зміст постанови, про перегляд якої подається ця заява, є істотними для справи. Водночас вказані обставини існували на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, натомість про їх існування Харківській міській раді на могло бути відомо, оскільки документи, підтверджуючі проведення ремонтних робіт ФОП Нагорною С.М. до Харківської міської ради не подавалися.

Харківська міська рада вважає, що судом апеляційної інстанції вказані обставини не оцінювались, а вона дізналась про них зі змісту відзиву ФОП Нагорної С.М. та доданих до нього документів, які надійшли до міської ради 22.03.2021, тобто вже після прийняття постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021. Отже, на думку заявника, постанова підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1 і 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині третій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Як зазначено вище, після звернення 26.04.2021 Харківської міської ради до Східного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, постановою Верховного Суду від 23.09.2025 постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 скасовано в частині задоволення позовної вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 про визнання незаконним та скасування пункту 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова»; рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/622/20 в частині відмови в задоволенні зазначеної позовної вимоги залишено в силі з мотивів, наведених у цій постанові; в решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 залишено без змін.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, не лише таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності, але й встановлених законом процедур та порядку.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» («Zand v. Austria», заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» («Sokurenko and Strygun v. Ukraine», заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Отже, розгляд справи судом, який не має передбачених законом повноважень, не сумісний з приписами процесуального закону і обов`язками держави, визначеними у статті 6 Конвенції.

Таким чином, оскільки станом на час розгляду заяви Харківської міської ради про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021, вона була скасована в частині задоволення позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», в цій частині постанова не може бути переглянута апеляційним господарським судом за нововиявленими обставинами відповідно до положень ст. 321 ГПК України.

Водночас, хоча ст. 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилкове відкрите, проте в цьому випадку процесуально вірним будуть дії суду апеляційної інстанції щодо закриття провадження за заявою про перегляд постанови за нововиявленим обставинами в частині визнання незаконним та скасування пункту 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», оскільки воно було відкрите щодо розгляду заяви, поданої на судове рішення, що не підлягає перегляду за новоявленими обставинами відповідно до правил ст. 321 ГПК України (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №911/1795/22).

Розглянувши заяву Харківської міської ради про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 за нововиявленими обставинами в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 03.08.2018 №5619-В-С; скасування рішення № 43870260 від 05.11.2018 року про державну реєстрацію права власності за Нагорною С.М. на нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання ФОП Нагорну С.М. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради вказані нежитлові підвальні приміщення, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі №915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 у справі №910/6052/16, від 07.10.2020 у справі №922/1026/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 визначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді.

Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Велика Палата Верховного Суду та об`єднана палата Касаційного господарського Суду висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:

- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);

- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17);

- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20);

- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).

Велика Палата Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, аналізуючи питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами в контексті застосування статті 423 Цивільного процесуального кодексу України виснувала, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Верховний Суд зазначив, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

При цьому, Велика Палата виснувала, що судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення тощо).

Колегія суддів виходить з того, що пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, пункт 1 частини другої статті 361 КАС України є аналогічними за змістом з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, відтак вищевказані правові висновки: 1) що вважається істотними обставинами справи, 2) які необхідні ознаки мають мати нововиявлені обставини, 3) висновок, що є нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи. Відтак, вищевказані правові висновки є релевантними та підлягають застосуванню у справі, що розглядається (аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №904/5955/19).

Такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ).

Так, згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії»). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України»).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії»).

Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вже зазначалося, підставами для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 заявник зазначає п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України та наявність істотних обставин, які існували на час розгляду справи, проте йому стали відомі вже після прийняття судового рішення апеляційним господарським судом, а саме здійснення ФОП Нагорною С.М. невід`ємних поліпшень вартістю понад 25% ринкової вартості майна. Таким чином, на думку заявника, цим фактом спростовуються висновки покладені в основу постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021.

До заяви про нововиявлені обставини Харківською міською радою наданий відзив представника ФОП Нагорної С.М. адвоката Шамраєва М.Є. від 17.03.2021 на апеляційну скаргу та додатки до нього: договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №51 від 01.06.2017, укладений між Нагорною С.М. (замовник) та ТОВ Східноукраїнський деревообробний комбінат» (підрядник); кошторис на ремонтно будівельні роботи загальною вартістю 52780,00 грн., акт здачі-приймання виконаних робіт від 26.02.2018, товарні чеки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться копії вищезазначених документів. Такі документи надавалися ФОП Нагорною С.М до суду апеляційної інстанції в якості доказів здійснення поліпшення орендованого майна, що забезпечують право на приватизацію об`єкту шляхом викупу відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Зі змісту постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 вбачається, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст. 269 ГПК України, відхилив подані ФОП Нагорною С. М. долучені до уточненого відзиву докази, зазначивши, що вони не подавалися до суду першої інстанції і не оцінювалися ним при розгляді справи, а доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього також не наведено, як і не надані зазначені докази і з відзивом на апеляційну скаргу. Такі висновки суду апеляційної інстанції підтримав Верховний Суд у постанові від 23.09.2025 зауваживши, що відповідачем 3 не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції доказів.

Отже, обставина, на яку посилається Харківська міська рада (інформація про ремонтно-будівельні роботи на об`єкті нерухомості, здійснення поліпшення) у заяві про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у зв`язку з нововиявленими обставинами, була відома відповідачу 3. Крім того, враховуючи, що відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» такі поліпшення мали бути здійснені за згодою Харківської міської ради, остання мала бути обізнана про здійснення таких поліпшень.

В свою чергу, як вже зазначалось, нововиявленими обставинами є фактичні обставини справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Судом апеляційної інстанції у постанові від 18.03.2021 встановлено, зокрема такі обставини: «Матеріали справи не містять доказів того, що ФОП Нагорною С.М. здійснені поліпшення (за згодою орендодавця) орендованого майна в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, за період з 05.04.2017 (дата укладання договору оренди) по 15.05.2017 (день подачі заяви ФОП Нагорна С.М. до Харківської міської ради), та по дату прийняття Харківською міською радою оспорюваного рішення від 21.02.2018. Відомості про подання ФОП Нагорною С.М. до органу приватизації (Управління комунального майна) документів, передбачених п. 2.2 Порядку № 377, щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, у справі відсутні. Звіт про оцінку майна (нежитлові приміщення підвалу, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , орендовані ФОП Нагорной С.М.), складений ФОП Бєлих Б.М., дата оцінки 28.02.2018, затверджений начальником Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради 06.03.2018, не містить відомостей про здійснення орендарем будь-яких поліпшень орендованого майна. З огляду на наведене, судова колегія дійшла до висновку, що ФОП Нагорною С.М. не доведено належними та допустимими доказами, що нею, за згодою орендодавця, під час оренди майна були здійснені поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об`єкту оренди, вартістю понад 25 % ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності». «Отже, факт відсутності здійснення невід`ємних поліпшень спірного майна саме в період перебування нерухомого майна в оренді підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачами у своїх поясненнях та відзивах, відтак вказані обставини справи є встановленими та доведеними».

Отже, судом апеляційної інстанції встановлені обставини відсутності здійснення невід`ємних поліпшень об`єкту оренди. В свою чергу не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Крім того, позовна заява прокурора обґрунтована тим, що ФОП Нагорною С.М. не подавалися до органу приватизації документи про невід`ємні поліпшення орендованого майна, здійснені останньою за час оренди за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди. Тобто, прокурор акцентував увагу на відсутності проведення невід`ємних поліпшень, що б надавало змогу провести спірну процедуру приватизації.

За приписами частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом даної норми кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, відповідачі мали надати відповідні докази на спростування тверджень прокурора, при цьому неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Фактично Харківська міська рада, використовуючи правовий механізм нововиявлених обставин, намагається домогтися повторного перегляду справи, що суперечить принципу правової визначеності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені Харківською міської радою обставини не є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 234, 235, 264, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження за заявою Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 року №1008/18.

В іншій частині заяву Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №922/622/20 в іншій частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна