Постанова від 26.11.2025 по справі 511/2512/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 678/1464/22

провадження № 61-11082св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Сердюка В. В.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Пророка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Роздільнянська окружна прокуратура Одеської області, яка діє

в інтересах держави в особі органу Головного управління Держгеокадастру

в Одеській області,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій - МТС»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій - МТС» на постанову Одеського апеляційного суду

від 25 червня 2024 року у складі колегії суддів Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С.О.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року Роздільнянська окружна прокуратура Одеської області, яка діє

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій - МТС» (далі - ТОВ «Обрій - МТС»), в якому просила:

- припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку

із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави;

- припинити договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, укладений 26 квітня 2021 року

між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право 43510218;

- припинити право ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою

із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом скасування державної реєстрації права оренди.

Позов мотивовано тим, що Роздільнянською окружною прокуратурою

за наслідками вивчення стану законності перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватній власності іноземців та осіб без громадянства, установлено факт порушення вимог земельного законодавства

та виявлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації (посвідка

на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 10 вересня 2014 року

до 05 вересня 2015 року, орган видачі - 5101), володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 площею 6,4632 га, що розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказану земельну ділянку стало свідоцтво про право на спадщину від 26 квітня 2021 року, серія та номер 6-135.

Позивач вказував, що оскільки ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, та упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, з 26 квітня 2021 року не відчужила її, тому є обґрунтовані підстави для припинення права власності цієї особи на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави.

Також вказував, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, з ТОВ «Обрій - МТС» за № 16. Відповідно до пункту 2 договору оренди ОСОБА_1 передала у користування ТОВ «Обрій - МТС» земельну ділянку площею 6,4632 га. Пунктом 8 договору передбачено, що його укладено строком на 7 років. Відповідно до пункту 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 180 887, 42 грн. Пунктом 9 договору оренди передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, складає 14 910,00 грн. на рік.

Прокурор зазначав, що з урахуванням того, що право приватної власності

ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку має бути припинено у примусовому порядку і ділянка має перейти до земель державної власності, то будь-які правовідносини щодо спірної ділянки, які виникли між ОСОБА_1 та іншими особами, у тому числі і правовідносини, що склалися між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС» на підставі договору оренди землі від 26 квітня 2021 року, мають бути припинені. Враховуючи, що надалі після конфіскації у власність держави спірна земельна ділянка га підлягає продажу на земельних торгах, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про речове право ТОВ «Обрій - МТС» на користування ними унеможливить виконання встановлених законодавством умов проведення відповідного конкурсу та призведе до неможливості додержання спеціального порядку розпорядження такими земельними ділянками, який визначено законом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Роздільнянський районний суд Одеської області рішенням від 26 грудня 2023 року позов Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області задовольнив.

Припинив право приватної власності ОСОБА_1 , громадянки російської федерації, на земельну ділянку, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Припинив договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218.

Припинив право ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке виникло на підставі договору оренди землі від 26 квітня 2021 року № 16, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС», шляхом скасування державної реєстрації від 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право 43510218.

Стягнув із ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати, пов`язані із розглядом справи, в розмірі 4 727,00 грн. Стягнув із ТОВ «Обрій - МТС» на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати, пов`язані із розглядом справи, в розмірі 4 697,00 грн.

Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, взяв до уваги те, що Роздільнянською окружної прокуратурою долучено до матеріалів справи листи, адресовані Головному управлінню Держгеокадастру, із зазначенням необхідності вжиття відповідних заходів, а також лист Головного управління Держгеокадастру про те, що цим органом заходів вжито не було, а позов до суду не скеровано, таким чином суд дійшов висновку, що прокурор дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Суд вказав, що відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог частини четвертої статті 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходяться на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, добровільно її не відчужила, тому виснував про припинення ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації на користь держави та зазначив про необхідність повернення земельної ділянки Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області, оскільки саме цей орган є належним позивачем, якому належить право вимоги.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС» на підставі договору оренди землі

від 26 квітня 2021 року, мають бути припинені шляхом припинення договору оренди, що призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, оскільки право приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку припинено у примусовому порядку та ділянка має перейти до земель державної власності, тому будь-які правовідносини щодо неї, які виникли між ОСОБА_1 та іншими особами, у тому числі і правовідносини, що склалися між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС» на підставі договору оренди землі від 26 квітня 2021 року мають бути припинені шляхом припинення договору оренди землі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Обрій - МТС» оскаржило його в апеляційному порядку.

Одеський апеляційний суд постановою від 25 червня 2024 року з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2025 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ТОВ «Обрій - МТС» задовольнив частково.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року в частині припинення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та припинення права ТОВ «Обрій - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570 на користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке виникло на підставі укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС» договору оренди землі № 16 від 26 квітня 2021 року, шляхом скасування державної реєстрації від 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 - скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення.

Позов керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , ТОВ «Обрій - МТС» про припинення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та припинення права ТОВ «Обрій - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570 на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке виникло на підставі укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС» договору оренди землі № 16 від 26 квітня 2021 року, шляхом скасування державної реєстрації від 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 - залишив без задоволення.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 28 лютого 2025 року заяву керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області про виправлення описки у постанові Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року задовольнив. Виправив описку, допущену в постанові Одеського апеляційного суду від 25 червня 2025 року, виклавши абзац третій резолютивної частини цієї постанови в наступній редакції: «Позов керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру в Одеській області, до

ОСОБА_1 , ТОВ «Обрій - МТС» про припинення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та припинення права ТОВ «Обрій - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570 на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке виникло на підставі укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС», договору оренди землі № 16 від 26 квітня 2021 року, шляхом скасування державної реєстрації від 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 - залишити без задоволення».

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції в тій частині, що

ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного селянського господарства її не відчужила, тому ця обставина є підставою для конфіскації цих ділянок у власність держави.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині припинення договору оренди та припинення права ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою, апеляційний суд керувався тим, що договір оренди земельної ділянки від 26 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Обрій - МТС», порушує публічний порядок, оскільки стосується землі товарного сільськогосподарського призначення як особливо цінної категорії, що є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону, власником якої була громадянка іноземної держави і якій вимогами закону заборонено передавати її в оренду, тому цей правочин є нікчемним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

1. 31 липня 2024 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року та в цій частині залишити в силі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року.

2. 07 серпня 2024 року ТОВ «Обрій - МТС», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у цій справі, в якій просить викласти мотивувальну частину постанови Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в редакції доводів апеляційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

1. У касаційній скарзі заступник керівника Одеської обласної прокуратурипосилається на: пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На думку заявника, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС» договір оренди земельної ділянки не містить ознак такого, що порушує публічний порядок,

а також не є таким, що спрямований на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності та не містить інших ознак, яким у силу статті

228 ЦК України має відповідати нікчемний правочин. Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2022 року № 910/599/21.

Спірний договір оренди землі зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що має прямі наслідки для майбутнього власника земельної ділянки у вигляді обмеження його прав на її використання, та зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту в частині позовних вимог про припинення договору оренди та припинення права ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою буде ефективним. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 21 вересня 2022 року № 908/976/19, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц, та постановах Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 904/7803/21, від 07 червня 2023 року у справі № 916/959/22, від 01 листопада 2023 року у справі № 910/7987/22.

Державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності у цієї особи права власності, але створює спростовану презумпцію права власності такої особи, такий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17. Повернення земельної ділянки у володіння власника в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, і земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 672/386/20 та від 12 січня 2022 року у справі

№ 687/425/20.

Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18, від 30 червня 2021 року у справі

№ 9901/172/20, від 01 липня 2021 року у справ № 9901/381/20, від 26 жовтня

2021 року у справі № 766/20797/18, від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 в частині висновків Верховного Суду про те, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позовних вимог, наданих позивачем пояснень, суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції не надав позовним вимогам належної оцінки та не встановив, якого результату позивач прагнув досягнути внаслідок вирішення спору.

Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту «В» частини першої статті 143 ЗК України у подібних правовідносинах, а саме що конфіскація земельної ділянки є підставою для примусового припинення в судовому порядку права власності, користування, в тому числі права оренди. Також стверджує про відсутність висновку Верховного Суду що укладений іноземцем договір оренди земельної ділянки, яка підлягає конфіскації, згідно зі статтею 81, пунктом «е» частини першої статті 140, частини другої статті 145 ЗК України є нікчемними у зв`язку з чим відповідно до статті 216 ЦК України такий правочин та право оренди підлягають припиненню.

2. У касаційній скарзі ТОВ «Обрій - МТС» посилається на: пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зазначає, що суди не врахували, що прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме не вжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно стати відомо про можливе порушення інтересів держави, тобто суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування висновків висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 607/16590/20.

Вказує, що у листі Роздільнянської окружної прокуратури від 20 березня 2023 року вимога стосується лише щодо конфіскації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, однак прокурор не порушував питання щодо можливості припинення договору оренди від 21 квітня 2021 року.

Суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування висновків висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

На думку заявника, пред`явлення прокурором позовних вимог до ТОВ «Обрій - МТС» вчинено без дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Законом України «Про прокуратуру», а також встановлення наявності або відсутності бездіяльності цього органу після отримання відповідного звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів в особі цього органу в суді.

Ззвертає увагу, що суд апеляційної інстанції не врахував пункт 38 договору оренди землі від 26 квітня 2021 року № 16, відповідно до якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору та не застосував висновку викладені у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 619/1543/17-ц, від 02 листопада 2022 року у справі № 390/73/21 та від 15 лютого 2023 року у справі № 149/1014/21. Апеляційний суд не взяв до уваги положення статті 31 Закону України «Про оренду землі», який має виключні обставини щодо припинення договору оренди. Крім того, на думку заявника, справу в частині позовних вимог прокурора до ТОВ «Обрій - МТС» розглянуто з порушення правил юрисдикції, оскільки цей спір належить до компетенції господарського суду відповідно до вимог статті 20 ГПК України.

Позиція інших учасників справи

У відзивах на касаційні скарги Головне управління Держгеокадастру в Одеській області просить касаційну скаргу ТОВ «Обрій - МТС» залишити без задоволення а касаційну скаргу прокурора задовольнити, скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року та в цій частині залишити в силі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року.

У відзиві на касаційну скаргу Роздільнянська окружна прокуратору вважає доводи касаційної скарги ТОВ «Обрій - МТС» безпідставними.

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури, витребував матеріали справи та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд ухвалою від 26 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Обрій - МТС», та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд ухвалою від 27 серпня 2025 року призначив справу за поданими касаційними скаргами до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Верховний Суд ухвалою від 05 серпня 2025 року зупинив касаційне провадження у справі справа № 678/1464/22 провадження № 61-16133св23 за позовом Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, до ОСОБА_1 , ТОВ «Обрій - МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою, за касаційними скаргами заступника керівника Одеської обласної прокуратури та ТОВ «Обрій - МТС» на постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи 559/2900/23 (провадження № 61-12729сво24).

Верховний Суд ухвалою від 19 листопада 2025 року поновив касаційне провадження у справі № 511/2512/23 (провадження № 61-11082св24)за касаційними скаргами заступника керівника Одеської обласної прокуратури та ТОВ «Обрій - МТС» на постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується посвідкою на постійне проживання, серії НОМЕР_2

від 10 вересня 2014 року, та паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_3 від 20 серпня 2021 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 червня 2023 року № 335808431, 26 червня 2021 державним реєстратором Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса, Одеського міського нотаріального округу Ворсуляк А. М. прийнято рішення за № 57859359 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га (номер запису про право власності 41693663).

Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказану земельну ділянку було свідоцтво про право на спадщину від 26 квітня 2021 року, видавник: Ворсуляк А. М., державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, розмір частки 1/1. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі

за № 6-135, спадкова справа № 39/2012.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16 серпня 2021 року № 270714486 вбачається, що 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218, державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: 16, виданим 26 квітня 2021 року, видавник: ТОВ «Обрій - МТС», ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59862958 від 16 серпня 2021 року, право оренди земельної ділянки. Дата укладання договору (після 2013 року), дата державної реєстрації - 26 квітня 2021 року, строк 7 років, дата закінчення дії: 26 квітня 2028 року, з автоматичним продовженням дії договору, з правом передачі в піднайм (суборенду), розмір плати за користування - 14 910,00 грн. Орендар - ТОВ «Обрій - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570. Орендодавець: ОСОБА_1 (громадянство російської федерації).

За договором оренди від 26 квітня 2021 року № 16, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС», в особі директора Харламова А. О., предметом договору є: земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, яка розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Яковлівська сільська рада. Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серії та номер: 6-135, виданого 26 квітня 2021 року, державним нотаріусом Приморського державної нотаріальної у місті Одеса, Ворсуляк А. М.

Відповідно до пункту 8 договору оренди строк дії договору становить 7 років від дати його укладення. Пунктом 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення). Пункт 35 договору визначає, що дія договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16 серпня 2021 року № 270714486 вбачається, що 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218, державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області було зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: 16, виданий 26 квітня 2021 року, видавник: ТОВ «Обрій - МТС», ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59862958 від 16 серпня 2021 року, право оренди земельної ділянки. Дата укладання договору (після 2013 року), дата державної реєстрації - 26 квітня 2021 року, строк 7 років, дата закінчення дії: 26 квітня 2028 року, з автоматичним продовженням дії договору, з правом передачі в піднайм (суборенду), розмір плати за користування - 14 910,00 грн. Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю: «Обрій - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570. Орендодавець: ОСОБА_1 (громадянство російської федерації).

20 березня 2023 року керівник Роздільнянської окружної прокуратури звернувся з листом № 62-74вих-23 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області), в якому зазначив про те, що Роздільнянською окружної прокуратурою вивчається стан законності перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватній власності іноземців та осіб без громадянства. Виявлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 на праві власності володіє земельною ділянкою, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площа 6,4632 га, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 квітня 2021 року, серії та номер 6-135, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також зазначено, що у 2021 році ОСОБА_1 передала земельну ділянку в оренду та натепер отримує прибуток у вигляді орендної плати за користування нею. ОСОБА_1 станом на день складання листа не відчужила земельну ділянку на користь третіх осіб та є її власником. Отже, наявні підстави для вжиття заходів, спрямованих на припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, шляхом її конфіскації на користь держави. ГУ Держгеокадастру в Одеській області надано строк для надання на адресу Роздільнянської окружної прокуратури інформації про вжиті заходи щодо усунення поршень земельного законодавства.

23 березня 2023 року на адресу ГУ Держгеокадастру в Одеській області керівник Роздільнянської окружної прокуратури повторно направив лист про необхідність надання інформації, чи вживалися ГУ Держгеокадастру в Одеській області заходи щодо усунення порушень земельного законодавства України, вчинених ОСОБА_1 та чи будуть вживатися.

04 травня 2023 року керівник Роздільнянської окружної прокуратури

направив до Головного управління ДМС в Одеській області лист від 04 травня 2023 року № 62-123вих-23, про необхідність надання інформації щодо документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 та надання відомостей щодо документування вказаної особи посвідки на тимчасове або постійне проживання на території України. У відповіді на цей лист від 14 червня 2023 року № 5100.4.1-6814/51.2-23 Головне управління ДМС України в Одеській області зазначило, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована. Отримала посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 10 вересня 2014 року до 05 вересня 2015 року, орган видачі: 5101. Прибула на територію України як громадянка росії.

23 травня 2023 року Роздільнянській окружній прокуратурі надійшов лист ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26 квітня 2023 року № 10-15-0.6-1624/2-23, з якого вбачається, що заходів державного контролю Головним управлінням щодо вказаної земельної ділянки не проводилося, позов щодо конфіскації зазначеної земельної ділянки не подавався.

15 серпня 2023 року керівник Роздільнянської окружної прокуратури

направив ГУ Держгеокадастру в Одеській області лист, в якому зазначив, що оскільки ГУ Держгеокадастру в Одеській області не вчинено заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, з відповідним позовом цей орган до суду не звертався, Роздільнянська окружна прокуратура в порядку цивільного судочинства скеровує до суду позовну заяву в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: ГУ Держгеокадастру в Одеській області, до ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС» про припинення права приватної власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення договору оренди земельної ділянки та припинення права користування земельною ділянкою.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

За положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов такого висновку.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає в повному обсязі з огляду на таке.

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім

з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи

з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності,

але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням

на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там,

де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 676/1168/17, провадження № 61-12734св24).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести, крім наведеного, підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

У цій справі прокурор зазначав, що підставою для представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру є те, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином та набувши у власність в порядку спадкування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, порушила процедуру використання спірної земельної ділянки, не відчуживши її упродовж року після набуття права власності.

Врахувавши, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області протягом розумного часу не вжило заходів для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, заходи представницького характеру з метою усунення порушення земельного законодавства, в тому числі щодо ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС», колегія суддів погоджується із висновками судів про наявність у прокурора підстав для звернення з цим позовом.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правових висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, колегія суддів відхиляє, оскільки у наведених постановах викладені правові висновки щодо підстав здійснення прокурором представництва у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, яким висновки судів не суперечать.

Щодо суті спору

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Статтею 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За змістом частини четвертої статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Аналіз наведених норм права у їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що якщо власник земельної ділянки, який відповідно до закону зобов`язаний відчужити її протягом певного строку, однак не виконав такого обов`язку, то орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, звертається до суду з позовом про конфіскацію вказаної земельної ділянки. За наслідками розгляду такого позову суд ухвалює рішення про конфіскацію земельної ділянки або відмову у її конфіскації.

Рішення суду про конфіскацію земельної ділянки в подальшому є підставою для продажу цієї земельної ділянки на земельних торгах.

Подібні висновки щодо застосування положень статті 145 ЗК України містяться

у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 568/823/23 (провадження № 61-13216св24), від 07 травня 2025 року у справі № 686/196/23 (провадження № 61-15032св24), від 02 липня 2025 року у справі № 285/6397/23 (провадження № 61-14248св24).

Статтею 354 ЦК України передбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Частиною п`ятою статті 84 ЗК України передбачено, що держава може набувати право власності у разі конфіскації земельної ділянки. Конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно. Конфіскація за рішенням суду є підставою для припинення права власності на землю.

Разом з тим, згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України керується змістом самої протиправної дії, її антисоціальним характером, а також значущістю порушених прав і свобод людини та громадянина внаслідок вчинення такого правочину. Водночас категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі № 569/11254/22, провадження № 61-12452св24).

Публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави. Отже, положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Питання застосування статті 228 ЦК України досліджувалося Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 917/1173/22, у якій зазначено, що необхідно враховувати логіку викладу норм у цій статті в цілому, а саме закладену там ієрархію цінностей: у частині першій йдеться про охоплені категорією публічного порядку цінності засадничого значення для суспільства, які є очевидними (у балансі приватного і публічного інтересів тут з очевидністю переважає загальний, публічний інтерес настільки, що існування приватного інтересу може навіть не визнаватись); натомість у частині третій йдеться про інтереси держави, суспільства, його моральні засади, які підлягають встановленню, оцінці і, якщо вони переважатимуть приватний інтерес, на задоволення якого був укладений правочин, він може бути визнаний недійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі

№ 924/971/23 (провадження № 12-25гс24) підкреслила, що «у правовій державі інтереси держави повинні відповідати інтересам суспільства та не можуть їм суперечити. Ті з інтересів суспільства, які становлять власне його фундамент, становлять публічний порядок. Тобто інтереси суспільства і публічний порядок співвідносяться як родове і видове поняття: забезпечення публічного порядку завжди в інтересах суспільства, однак не все, що становить інтерес суспільства, становить публічний порядок. Його становлять лише фундаментальні цінності.

Для цінностей, які охоплюються категорією публічного порядку, також характерна більша стабільність. Як правило, відсутня соціальна дискусія стосовно зміни цих цінностей, а держава без ініціювання такої дискусії не може навіть законом втрутитись у них. Кожен член суспільства як колективний носій цих засадничих цінностей, що становлять публічний порядок, усвідомлює їх значення. Очевидність цих цінностей для кожного члена суспільства обумовлює те, що правочин, який їх порушує, є нікчемним, тобто будь-яка особа може дійти висновку про його недійсність без потреби у рішенні суду, яким би той визнавав його недійсним, зважуючи приватний і публічний інтереси. До таких цінностей безумовно належать суверенітет, територіальна цілісність і конституційний лад держави, безпека життя і здоров`я населення, основоположні права і свободи людини».

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він посягає на фундаментальні суспільні цінності та основи правопорядку держави. До таких належать правочини, спрямовані на: порушення конституційних прав і свобод; незаконне використання комунальної, державної чи приватної власності; незаконне розпорядження об`єктами права власності Українського народу; відчуження викраденого майна; порушення правового режиму обмежених в обігу об`єктів. Публічний порядок стосується лише суттєвих основ правопорядку та фундаментальних цінностей, таких як суверенітет, територіальна цілісність, конституційний лад, безпека населення та основоположні права людини.

У статті 216 ЦК України зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону.

Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Водночас договір оренди земельної ділянки, укладений його власником, хоча і іноземцем, право власності якого підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, протягом року з моменту набуття права власності у порядку спадкування, не може вважатися таким, що суперечить публічному порядку, а отже є нікчемним.

Землі сільськогосподарського призначення дійсно є особливо цінною категорією, національним багатством і перебувають під особливою охороною закону. Тому вони можуть підлягати конфіскації у визначених законом випадках. У цьому саме проявляється публічний інтерес. Невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений Земельним кодексом України строк є підставою для припинення права власності на земельну ділянку у судовому порядку, а не автоматично.

Застосування конфіскації зумовлює настання, зокрема, таких правових наслідків як припинення інших (аніж право власності) цивільних прав. Оскільки конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і набуття державою права власності, не залежить від прав попереднього власника, інші права (речові, зобов`язальні) стосовно майна, що конфісковане, повинні припинятися в результаті припинення права власності.

Таким чином, припинення права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом їх конфіскації на користь держави тягне за собою припинення права оренди цих земельних ділянок.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 559/2900/23 (провадження № 61-12729сво24) зроблено висновок, що: «укладений іноземцем договір оренди земельної ділянки, яка підлягає конфіскації, не є таким, який порушує публічний порядок. Застосування конфіскації зумовлює настання, зокрема, таких правових наслідків припинення інших (аніж право власності) цивільних прав. Конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і відноситься до способів набуття права власності державою незалежно від прав попереднього власника, тому інші права (речові, зобов`язальні) стосовно майна, що конфісковане, припиняються в результаті припинення права власності шляхом конфіскації. Припинення права власності іноземця на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом їх конфіскації на користь держави тягне за собою припинення права оренди цих земельних ділянок».

За наведених обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині припинення договору оренди та припинення права

ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою, дійшов помилкового висновку про те, що договір оренди земельної ділянки від 26 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Обрій - МТС», порушує публічний порядок, адже стосується землі товарного сільськогосподарського призначення як особливо цінної категорії, що є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону, власником якої була громадянка іноземної держави і якій за вимогами закону заборонено передавати її в оренду, тому цей правочин є нікчемним.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Обрій - МТС» щодо порушення судами правил юрисдикції колегія суддів не бере до уваги, оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка підлягає конфіскації, належить фізичній особі на праві приватної власності, спір про визнання недійсним договору оренди та припинення права користування спірною земельною ділянкою повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства в межах розгляду спору про конфіскацію земельної ділянки у фізичної особи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга

ТОВ «Обрій - МТС» не підлягає задоволенню, а касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду у частинах позовних вимог про припинення договору оренди, припинення права ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в означених частинах та в частині стягнення судових витрат- залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки касаційна скарга ТОВ «Обрій - МТС» задоволенню не підлягає, а касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратурипідлягає задоволенню, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного суду у частині вирішення позовних вимог про припинення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, укладеного 26 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрій - МТС», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право 43510218, та у частині припинення права ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, що розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом скасування державної реєстрації права оренди - підлягає скасуванню,

а рішення суду першої інстанції в означених частинах та в частині стягнення судових витрат - залишенню в силі.

У зв`язку із скасуванням постанови Одеського апеляційного суду від 25 червня

2024 року ухвала Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2025 року про виправлення описки втрачає чинність як її невід`ємна частина.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У зв`язку з наявністю підстав для задоволення касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури і скасування постанови суду апеляційної інстанції в оскаржених частинах із залишенням у силі в означених частинах рішення суду першої інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ «Обрій - МТС».

Звертаючись із касаційною скаргою, Одеська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 10 736,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06 серпня 2024 року № 1629.

З урахуванням результату касаційного перегляду з ТОВ «Обрій - МТС» на користь Одеської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 736,00 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій - МТС» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у частині вирішення позовних вимог про припинення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, укладеного 26 квітня 2021 року

між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій - МТС», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав 10 серпня 2021 року, номер запису про інше речове право 43510218, та у частині припинення права ТОВ «Обрій - МТС» на користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га, що розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області шляхом скасування державної реєстрації права оренди - скасувати, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року в означених частинах та в частині стягнення судових витрат залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій - МТС» на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір, сплачений з подання касаційної скарги, у розмірі 10 736,00 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Сердюк Судді В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Пророк І. М. Фаловська