Ухвала від 10.12.2025 по справі 175/4987/23

УХВАЛА

10 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 175/4987/23

провадження № 61-15082ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на

ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 29 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 22 жовтня 2025 року у справі за заявою виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про роз`яснення судового рішення у справі за позовом виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2024 року виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області подав до суду заяву про роз`яснення судового рішення від 13 лютого 2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2025 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

25 листопада 2025 року виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 29 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 22 жовтня 2025 року.

У пункті 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 353 ЦПК України окремо

від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, зміст пункту 21 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції про роз`яснення або відмови в роз`ясненні судового рішення, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статі 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 42527/98).

Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

ЄСПЛ у рішенні від 21 жовтня 2010 року (заява № 19164/04) у справі

«Дія 97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

На підставі викладеного, Верховний Суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, оскільки вказані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 353, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за заявою виконавчого комітету Новоолександрівської

сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про роз`яснення судового рішення у справі за позовом виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська