Рішення

від 21.12.2010 по справі 30/157-10-4348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р. Справа № 30/157-10-4348

За позовом: Фізична ос оба - підприємець ОСОБА_1

До відповідача: Приватн е підприємство „Ю-Г”

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє с амостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2

Про визнання договору поновленим

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА _3, ОСОБА_4- довіреність №52 79 від 30.09.2010р., ОСОБА_1- згідно п аспорту,

Від відповідача: Сидо ренко В.М.- довіреність від 22 .11.2010р., Шулятьєва В.І.- довір еність від 27.10.2010р.

Від третьої особи: ОСО БА_7- згідно паспорту

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізи чна особа - підприємець ОС ОБА_1 (далі - підприємць ОС ОБА_1.), звернувся до господар ського суду Одеської області з позовом до Приватного підп риємства (далі - ПП) „Ю-Г” про в изнання поновленим до 01 липня 2017р. Договору оренд и від 02 липня 2003р., укладеного м іж підприємцем ОСОБА_1 та ПП „Ю-Г”.

Представники позивача поз овну заяву підтримують, напо лягають на задоволенні позов у.

Відповідач проти позову за перечує з мотивів, викладени х у відзиві на позовну заяву.

З метою повного та всебічно го розгляду справи, до участі у справі у якості третьої осо би на стороні відповідача, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору судом зал учено ОСОБА_2. Третя особа повністю підтримує заперече ння відповідача у справі.

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи, заслухавши поясненн я представників сторін, суд в становив:

01 липня 1996р. між гр. ОСОБА_2 (Орендодавець) та ПП “Ю-Г” (Оре ндар) було укладено договір о ренди приміщення №1, згідно я кого “Орендодавець” здає “Ор ендарю” приміщення у будівлі АДРЕСА_2 для використання його Орендарем в цілях, визна чених статутом підприємства . Термін оренди сторонами бул о визначено з 01.07.1996р. по 01.07.2010р.

Умовами п. 3.7 договору оренди приміщення №1 від 01.07.1996р. сторон ами була передбачена можливі сть передачі об' єкту оренди в суборенду повністю або час тково за письмовою згодою “О рендодавця”.

02 липня 2003р. між ПП “Ю-Г”, в особ і директора - гр. ОСОБА_2 (Ор ендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було уклад ено Договір №1, згідно якого Ор ендодавець здає у користуван ня Орендарю (в суборенду) при міщення - частину магазину у будинку АДРЕСА_2, а саме: пр иміщення під літерами А, А1, А2, В , загальною площею 121,5 кв.м., згі дно додатку №1 до цього догово ру, для використання в цілях, щ о не суперечать законодавств у України. Термін дії договор у №1 від 02.07.2003р. - з 02.07.2003р. по 01.07.2010р.

Позивач зазначає, що протяг ом строку дії Договору №1 від 0 2.07.2003р. від ПП “Ю-Г” на адресу під приємця ОСОБА_1 будь-яких претензій щодо порядку та ум ов використання останнім об ' єкту оренди у своїй господ арській діяльності не надход ило. Позивач зазначає, що він н алежним чином виконував всі зобов' язання за Договором.

Крім того, на підставі рішен ня Ізмаїльського міськрайсу ду від 16.02.2005р. ОСОБА_1 став сп іввласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. За таких обставин, позивач вважає, що питання пр ипинення або продовження ді ї основного договору оренди приміщення №1 від 01.07.1996р. мало у згоджуватися із ним, як зі спі ввласником об' єкта оренди, адже, в силу положень ст.770 Циві льного кодексу України вчин ення будь-яких юридично знач ущих дій сторонами за цим дог овором неможливо без повідо млення про це наймодавця.

Після закінчення строку ді ї Договору №1 від 02.07.2003р. підприє мець ОСОБА_1 продовжував, і на даний час продовжує, кори стування об' єктом суборенд и, вважаючи цей Договір понов леним на новий строк, але, ПП „ Ю-Г” в усній формі та гр. ОСО БА_2 письмово та в усній фор мі неодноразово висловлювал ись претензії на адресу підп риємця ОСОБА_1 щодо законн ості користування приміщенн ями магазину під літерами А, А 1, А2, В загальною площею 121,5 кв.м., р озташованими у будинку АДР ЕСА_2, у зв' язку з чим підпр иємець ОСОБА_1 був вимуше ний звернутися до суду за зах истом та просить суд про визнання поновленим до 01 лип ня 2017р. Договору оренди від 02 л ипня 2003р., укладеного між підп риємцем ОСОБА_1 та ПП „Ю-Г” .

В обґрунтування позову поз ивач зазначає, що відповідно до ст.764 Цивільного кодексу Ук раїни якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору н айму, то, за відсутності запер ечень наймодавця протягом од ного місяця, договір вважаєт ься поновленим на строк, який був раніше встановлений дог овором. Позивач не заперечує , що умовами п.5.1. та п.5.2 Договору оренди приміщення №1 від 01.07.1996р ., що був укладений між гр. ОС ОБА_2 та ПП “Ю-Г” передбачено право ПП „Ю-Г” на продовження договору шляхом укладення д одаткової угоди до цього дог овору, але, зазначає, що в силу положень ч.3 ст.11 Цивільного к одексу України відповідні ц ивільні права та обов' язки можуть виникати безпосередн ьо з актів цивільного законо давства, зокрема із змісту ст .764 Цивільного кодексу України , яка передбачає можливість п родовження користування май ном після закінчення строку дії договору без повторного його укладення за відсутност і заперечень сторін. При цьом у, при запереченні наймодавц я проти автоматичного продов ження договору він зобов' яз аний повідомити про це найма ча.

Договір оренди приміщення №1 від 01.07.1996р., що був укладений м іж гр. ОСОБА_2 та ПП “Ю-Г” та Договір №1 від 02.07.2003р. між ПП „Ю- Г” та підприємцем ОСОБА_1 позивач вважає такими, що від повідають нормам чинного на той час законодавства, а саме Цивільного кодексу УРСР, яки й не передбачав необхідності нотаріального посвідчення та державної реєстрації дого ворів найму та піднайму.

Відповідач проти позову за перечує, посилаючись на те, що відповідно до умов п.5.2 Догово ру №1 від 02.07.2003р. продовження дог овору можливо за згодою обох сторін та оформлюється пись мовою угодою, в якій зазначаю ться строки початку та закін чення дії договору , розміри та строки платежів, зміни щод о послуг , що надаються та обо в' язків сторін. Письмова уг ода між ПП „Ю-Г” та підприємце м ОСОБА_1 не укладалася, от же, Договір не продовжувався , у зв' язку із відсутністю зг оди на це ОСОБА_2, який є най модавцем за договором оренд и приміщення №1 від 01.07.1996р.

Крім того, відповідач вважа є, що договір оренди приміщен ня №1 від 01.07.1996р. припинив свою ді ю у зв' язку із закінченням с троку, на який він був укладен ий, і сторонами не продовжува вся. Відповідно ж до ст.774 Цивіл ьного кодексу України строк договору піднайму не може пе ревищувати строку договору н айму. Листом від 29.06.2010р. ПП „Ю-Г” п овідомило ОСОБА_2 про зак інчення строку дії договору оренди приміщення №1 від 01.07.1996р . 01 липня 2010р. та відмову від його продовження.

Третя особа у справі - ОСОБ А_2 повністю підтримує запе речення на позов ПП „Ю-Г” та в важає, що строк дії Договору № 1 від 02.07.2003р. закінчився 01.07.2010р. Крі м того , третя особа зазначає, що Договір оренди приміщення №1 від 01.07.1996р., що був укладений м іж гр. ОСОБА_2 та ПП “Ю-Г” та Договір №1 від 02.07.2003р. між ПП „Ю- Г” та підприємцем ОСОБА_1 не відповідають вимогам ст.с т.209,210,215, 793, 794 Цивільного кодексу У країни, так як підлягали нота ріальному посвідченню та дер жавній реєстрації.

Розглянув матеріали справ и суд доходить до такого висн овку :

Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення дог овору оренди приміщення №1 ві д 01.07.1996р. гр. ОСОБА_2 у правові дносинах з ПП “Ю-Г” виступав о дноособовим власником будин ку АДРЕСА_2.

В подальшому, під час дії до говору оренди приміщення №1 в ід 01.07.1996р., гр. ОСО БА_1 на підставі договору ку півлі-продажу від 28.03.1997р., було п ридбано у гр. ОСОБА_2 6/25 част ин домоволодіння №62 по вул. Ко мсомольська у м. Ізмаїлі Одес ької області, а також на підст аві рішення виконавчого комі тету Ізмаїльської міської ра ди від 05.08.2004р. №932 було здійснено реконструкцію житлового буд инку. Крім того, гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 25.07.2001р. спільно було придбано у гр. ОСОБА_8 за договором купівлі-продаж у 1/5 частини вищевказаного дом оволодіння.

Рішенням Ізмаїльського мі ськрайонного суду Одеської о бласті від 16.02.2005р. по цивільні с праві №2-1629-2005 було визначено рів ність часток гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у прав і спільної часткової власнос ті на домоволодіння АДРЕСА _2

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК Укр аїни рішення суду з цивільно ї справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для госп одарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мают ь значення для вирішення спо ру.

Крім того, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6757581 від 17.03.2005р ., виданого КП “Ізмаїльське МБ ТІ”, право спільної частково ї власності було зареєстрова не за гр. ОСОБА_1 та гр. ОСО БА_2 у встановленому законо м порядку.

Згідно ч. 1 ст. 356 Цивільного ко дексу України власність дво х чи більше осіб із визначе нням часток кожного з них у п раві власності є спільною ча стковою власністю. При цьому , частки у праві спільної ча сткової власності вважаютьс я рівними, якщо інше не встан овлено за домовленістю спів власників або законом (ч. 1 ст. 35 7 Цивільного кодексу України ).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 358 Ц ивільного кодексу України п раво спільної часткової влас ності здійснюється співвла сниками за їхньою згодою. Спі ввласники можуть домовитися про порядок володіння та ко ристування майном, що є їхньо ю спільною частковою власніс тю.

Враховуючи викладене, за ві дсутності між гр. ОСОБА_1 т а гр. ОСОБА_2 домовленості про порядок володіння та ко ристування приміщеннями буд инку АДРЕСА_2, правомірним , на думку суду, вбачається вис новок про те, що починаючи з 17.03 .2005р. (дата державної реєстраці ї речових прав) у правовіднос инах з третіми особами щодо п орядку та умов користування вищевказаними приміщеннями гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , як їх співвласники, користую ться рівними правами.

В свою чергу, будь-які рішен ня, дії одного з співвласникі в приміщень будинку АДРЕСА _2 встановлюють, змінюють чи припиняють цивільні права т а обов' язки (мають юридичну силу) тільки у разі їх погодже ння з іншим співвласником.

Згідно положень ст. 770 Цивіль ного кодексу України у разі з міни власника речі, передано ї у найм, до нового власника п ереходять права та обов'язки наймодавця.

Таким чином, саме з 17.03.2005р. гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у пр авовідносинах з ПП “Ю-Г” по до говору оренди приміщення №1 в ід 01.07.1996р. спільно виступають ор ендодавцями приміщень будин ку АДРЕСА_2

За таких обставин, надане ПП “Ю-Г” до господарського суду Одеської області повідомлен ня від 29.06.2010р. про відсутність н амірів щодо подальшого продо вження договору оренди примі щення №1 від 01.07.1996р., строк якого з акінчується 01.07.2010р., не може бут и прийняте судом в якості нал ежного доказу повідомлення о рендарем орендодавця за цим договором про свої наміри пр ипинити правовідносини, оскі льки “Орендодавцем” за догов ором оренди приміщення №1 від 01.07.1996р., починаючи з 17.03.2005р. є не ті льки гр. ОСОБА_2, а також і г р. ОСОБА_1

Із змісту положень ст. 764 Циві льного кодексу України, дого вір найму вважається поновле ним на строк, який був раніше в становлений цим договором за наявністю двох юридичних фа ктів: по-перше, факту користув атися майном після закінче ння строку договору найму; по -друге, факту відсутності зап еречень наймодавця протягом одного місяця після закінче ння строку договору найму що до подальшого користування о б' єктом оренди.

Як було встановлено під час розгляду справи, частина об' єкту договору оренди приміще ння №1 від 01.07.1996р., а саме приміще ння магазину під літерами А, А 1, А2, В загальною площею 121,5 кв.м., р озташовані у будинку АДРЕС А_2 на підставі договору №1 ві д 02.07.2003р. (договору суборенди) до теперішнього часу знаходять ся у користуванні підприємця ОСОБА_1

В свою чергу, ПП “Ю-Г” протяг ом місяця після закінчення 01.0 7.2010р. строку дії договору субор енди, незважаючи на наміри пр ипинити правовідносини за до говором оренди приміщення №1 від 01.07.1996р., не повідомило підпр иємця ОСОБА_1 про свої зап еречення щодо подальшого кор истування суборендарем орен дованим майном. Доказів, спро стовуючих викладене, ПП “Ю-Г” до суду надано не було.

При цьому, судом не приймают ься до уваги твердження ПП “Ю -Г” про порушення сторонами з а договором №1 від 02.07.2003р. умов п. 3.7 договору оренди приміщення №1 від 01.07.1996р. щодо обов' язково ї згоди власника об' єкту ор енди на передачу його в субор енду, оскільки договір №1 від 0 2.07.2003р. від ПП “Ю-Г” було підписа но його директором - гр. ОСОБ А_2, який одночасно був одноо собовим власником будинку АДРЕСА_2 Вищезазначене доз воляє дійти висновку про те, щ о гр. ОСОБА_2 знав та не міг не знати про передачу об' єк ту договору оренди приміщенн я №1 від 01.07.1996р. в суборенду за дог овором №1 від 02.07.2003р., який він сам підписав.

За таких обставин ПП “Ю-Г”, н е вчинивши передбачених ст. 764 Цивільного кодексу України дій, спрямованих на припинен ня правовідносин з підприємц ем ОСОБА_1 з подальшої суб оренди частини об' єкту дого вору оренди приміщення №1 від 01.07.1996р., у правовідносинах з “Ор ендодавцем” по вказаному дог овору не втратило статусу ко ристувача орендованого майн а.

Більш того, протягом місяц я після закінчення 01.07.2010р. строк у дії договору оренди приміщ ення №1 від 01.07.1996р. власники об' єкту оренди - гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 також не зверта лись до ПП “Ю-Г” із запереченн ями щодо подальшого користув ання об' єктом оренди.

Підсумовуючи вищенаведене , приймаючи до уваги ті обстав ини, що протягом місяця після закінчення 01.07.2010р. строку дії д оговору оренди приміщення №1 від 01.07.1996р. “Орендар” не втрати в статусу користувача орендо ваним майном, оскільки не вжи в заходів щодо подальшого ви користання цього майна у суб оренді, а гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 - “Орендодавці” не заперечували щодо подальшог о користування ПП “Ю-Г” об' є ктом оренди, відповідно до ст . 764 Цивільного кодексу Україн и договір оренди приміщення №1 від 01.07.1996р. слід вважати понов леним на строк, який був раніш е встановлений цим договором .

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що саме по собі повідомлення про наміри щодо припинення договірних правовідносин за договором о ренди приміщення №1 від 01.07.1996р., з гідно листа ПП “Ю-Г” від 29.06.2010р. на адресу гр. ОСОБА_2, в конт ексті приведених вище вимог ст. 764 Цивільного кодексу Укра їни не є юридично значимою ді єю (юридичним фактом), яка прип иняє відповідні права та обо в' язки сторін.

Також критично ставиться с уд до висновків відповідача, третьої особи про те, що єдино ю умовою продовження договір них правовідносин за договор ом оренди приміщення №1 від 01.07. 1996р. є дотримання умов п. 5.1 та п. 5. 2 цього договору.

Дійсно, умовами п. 5.1 та п. 5.2 дог овору оренди приміщення №1 ві д 01.07.1996р. сторонами було передба чено право ПП “Ю-Г” на продовж ення договору шляхом укладен ня додаткової угоди до цього договору.

Але, відповідно до положень ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу Ук раїни цивільні права та обов ' язки можуть виникати безпо середньо з актів цивільного законодавства . Зокрема, саме запроваджена положеннями ст . 764 Цивільного кодексу Україн и автоматична пролонгація до говору найму, в силу ч. 3 ст. 11 цьо го Кодексу, створює для учасн иків договору оренди приміщ ення №1 від 01.07.1996р. відповідні ци вільні права та обов?язки.

Не приймаються також судом до уваги доводи відповідача , третьої особи щодо невідпо відності договору оренди при міщення №1 від 01.07.1996р. та договор у №1 від 02.07.2003р. вимогам ст.ст. 793, 794 Ц ивільного кодексу України в частині нотаріального посві дчення та державної реєстрац ії договорів найму будівлі.

Відповідно до ст. 214 Цивільн ого кодексу України правочи н є правомірним, якщо його не дійсність прямо не встановл ена законом або якщо він не ви знаний судом недійсним.

Так, господарський суд з' я совує питання відповідності змісту угоди вимогам закону , додержання встановленої фо рми угоди, правоздатності ст орін за угодою, протиправнос ті дій сторони за угодою з мет ою встановлення обставин з я кими закон пов' язує визнанн я угод недійсними і настання відповідних наслідків (п. 1 Ро з' яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов' язани х з визнанням угод недійсним и”).

Але, ані ПП “Ю-Г” від 29.06.2010р., ані гр. ОСОБА_2 під час розгляд у справи не скористались над аним законом правом на оскар ження договорів, які на їх дум ку були укладені сторонами в порушення тих або інших вимо г законодавства України.

Більш того, відповідність ч и невідповідність угоди вим огам законодавства має оціню ватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли п ісля укладення угоди набрав чинності акт законодавства , норми якого інакше регулюют ь договірні відносини, ніж т і, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керува тися умовами договору, а не ци м нормативним актом, якщо ост анній не має зворотної сили (п . 10 Роз' яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практ ики вирішення спорів, пов' я заних з визнанням угод недій сними).

Договір оренди приміщення №1 від 01.07.1996р. та договір №1 від 02.07.2 003р. були укладені до набрання законної сили Цивільним код ексом України від 16.01.2003р. №435-ІV, у той час коли норми Цивільног о кодексу УРСР не встановлюв али вимог щодо нотаріального посвідчення та державної ре єстрації договорів найму нер ухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивіль ного кодексу України акти ци вільного законодавства, у то му числі чинний Цивільний ко декс України, регулюють відн осини, які виникли з дня набра ння ними чинності, та за загал ьним правилом не мають зворо тної дії у часі.

Згідно ст. 774 Цивільного коде ксу України передання найма чем речі у користування ін шій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця , якщо інше не встановлено д оговором або законом. При цьо му, строк договору піднайму не може перевищувати стро ку договору найму. До договор у піднайму застосовуються по ложення про договір найму.

Як зазначалось вище, догові р №1 від 02.07.2003р., також як і догові р оренди приміщення №1 від 01.07.1996 р. , було укладено сторонами ст роком до 01.07.2010р.

Під час розгляду справи суд ом було встановлено, що об' є кт договору №1 від 02.07.2003р., а саме приміщення магазину під літе рами А, А1, А2, В загальною площею 121,5 кв.м., розташовані у будинку АДРЕСА_2, знаходиться у фа ктичному використанні позив ача. Вказана обставина не осп орюється ні відповідачем, ні третьою особою по справі.

З матеріалів справи не вбач ається, що ПП “Ю-Г” - орендода вець за договором №1 від 02.07.2003р., п ротягом місяця після закінче ння 01.07.2010р. строку дії даного до говору звертався на адресу п ідприємця ОСОБА_1 із запе реченнями щодо подальшого ви користання позивачем об' єк ту оренди, як того вимагають п оложення ст. 764 Цивільного код ексу України. Доказів, спрост овуючих викладене, відповіда чем під час розгляду справи д о суду надано не було.

Враховуючи викладене, дого вір №1 від 02.07.2003р. також слід вваж ати поновленим на строк, який був раніше встановлений йог о умовами, тобто до 01.07.2017р.

За таких обставин вимоги по зивача є обґрунтованими, під тверджені матеріалами справ и та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті де ржмита та витрат на забезпеч ення судового процесу поклас ти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК Ук раїни, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати поновленим д о 01 липня 2017р. Договір №1, укладен ий 02 липня 2003р. між Приватним пі дприємством „Ю-Г” та фізично ю особою - підприємцем ОСО БА_1.

3. Стягнути з Приватног о підприємства „Ю-Г” (Одеська обл.., м.Ізмаїл, вул. Комсомол ьська, 62, кв.1, код ЄДРПОУ 24775361) на користь фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_1 АДРЕСА _2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) вит рати по сплаті державного ми та у сумі 85 грн. та витрати на І ТЗ судового процесу у сумі 236 г рн.

Рішення набирає законн ої сили протягом після закін чення строку подання апеляц ійної скарги, якщо апеляційн у скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. якщо його не скасова но, набирає законної сили піс ля розгляду справи апеляційн им господарським судом.

Накази видати після набра ння рішенням законної сили.

Рішення підписане 27 грудня 2010р.

Суддя Рога Н. В.