Постанова

від 29.11.2010 по справі 2а-14595/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 29 листопада 2010 року                     № 2а-14595/10/2670

16:23

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпромгруп»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївської районі міста Києва

про

визнання протиправними дії щодо невизнання податкової декларації

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївської районі міста Києва та з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо невизнання в якості податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп»поданих ним уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року та декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року,

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва прийняти направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп»уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року та податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року та декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року, що складені відповідно до вимог законодавства,

відшкодувати cудові витрати, що складаються з сум судового збору та витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем упереджено та безпідставно не визнано подану податкову звітність, оскільки остання не містила жодних недоліків.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивачем порушено загальні вимоги оформлення документів податкової звітності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Посадові  особи  відповідача відмовились приймати  податкові декларації позивача з податку на додану вартість, в зв’язку з чим позивачем направлено поштою наступні декларації:

За січень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, за результатом розгляду яких податковий орган листом від 03.08.2010 № 17222/10/28-312 повідомлено про не визнання останніх.

За лютий 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, за результатом розгляду яких відповідач їх не визнав, що викладено у листі від 03.08.2010 № 17225/10/28-312.

За березень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, в результаті вивчення які не визнані податковим органом, що повідомлено листом від 03.08.2010 № 17224/10/28-312.

За квітень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, що не визнані відповідачем, про що повідомлено платника податків листом від 03.08.2010 № 17223/10/28-312.

З матеріалів справи вбачається, що за травень 2010 року позивачем 15.06.2010 направлено на адресу відповідача наступні документи: податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року (2 примірники), розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток №1) за травень 2010 року (2 примірники),  Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) за травень 2010 року (2 примірники), що підтверджено описом вкладення від 15.06.2010 та касовим чеком. Вказане відправлення вручено адресатові 18.06.2010.

20.07.2010 позивачем також направлено спірні податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року (2 примірники), Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень місяць - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2010 року в 2 примірниках, дискета з електронною копією «Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року, скаргу за вих. № 19/9 від 19 липня 2010 року. На підтвердження факту відправки поштою спірної податкової декларації свідчать опис вкладення від 20.07.2010, касовий чек від 20.07.2010, при цьому зазначені документи вручено адресату 21.07.2010, що підтверджено повідомленням про вручення відправлення.

19.08.2010 позивачем направлено відповідачеві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, Розрахунок коригування сум ПДВ до поточної декларації з податку на додану вартість (Додаток 1) за липень 2010 року (2 примірники), Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2) за липень 2010 року (2 примірники), Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3) за липень 2010 року (2 примірники), Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за липень 2010 року (2 примірники), скаргу за вих. № 19/08/1 від 19 серпня  2010 року, що підтверджено описом вкладення від 19.08.2010, фіскальним чеком. Вказані документи вручено податковому органу 20.08.2010, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

19.09.2010 засобами поштового зв’язку позивачем направлено відповідачеві спірну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, Довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2) за серпень 2010 року (2 примірники), Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3) за серпень 2010 року (2 примірники), Розшифровки   податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за серпень 2010 року (2 примірники), скаргу за вих. № 20/09/1 від 20.09.2010, що підтверджено описом вкладення від 20.09.2010, фіскальним чеком від 20.09.2010, та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення вручено адресатові 20.09.2010.

Також, позивачем направлено спірну декларацію з податку на додану вартість з додатками за вересень 2010 року, що підтверджено поштовою квитанцією від 18.10.2010, та декларацію з додатками за жовтень 2010, що підтверджено поштовою квитанцією від 19.11.2010.

Крім того, позивачем направлено відповідачеві декларацію з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року з додатком  К1/1 до рядків 01.2, 01.5,04.2,04.10,04.12 та 07 декларації, що підтверджено поштовим чеком 02.11.2010. вказане відправлення вручено адресатові 05.11.2010, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

В обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідач зазначає, що спірні податкові декларації заповнені всупереч правилам, зазначеним у Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (зі змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054, так як порушено загальні вимоги оформлення документів податкової звітності, а саме: наявність виправлень, дописок.

Під час розгляду справи судом витребувано від позивача копію спірної декларації з відміткою податкового органу про її отримання та копію спірних невизнаних податкових декларацій від відповідача. При огляді вказаних документів, судом встановлено, а сторонами не спростовано, що примірники, надані позивачем не містять жодних зазначених потертостей, виправлень, дописок. При цьому, при огляді примірника спірної декларації, наданої відповідачем, вбачаються такі недоліки у формі підчисток, виправлень.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 N 2181-III (Далі –Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (пункт 1.11 Закону № 2181).

Відповідно до положень пункту 4.1.2. Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за N 250/2054) затверджено форму податкової декларації та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність невизнання спірних податкових декларацій. Адже, відповідачем при невизнанні спірних податкових декларацій зроблено посилання на наявність в ній виправлень та дописок. Зазначені відповідачем підстави для вчинення оскаржуваних дій не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Суд погоджується з твердженням позивача, що при посиланні відповідачем на порушення платником податку загальних вимог оформлення документів податкової звітності, затверджених Порядком № 166, останнім не зазначено в чому саме полягають такі порушення. При цьому, суд констатує, що при огляді примірників декларацій сторін (надані на вимогу суду в судовому засіданні), судом встановлені відмінності в них, проте надруковані обидва технічними засобами. Так, примірники, надані позивачем не містять жодних зазначених потертостей, виправлень, дописок, в той час як, примірник спірних декларацій, наданих відповідачем, містять недоліки на першому аркуші,  у формі дописок кульковою ручкою, використання коректора, наведення жирним кульковою ручкою відомостей віддрукованих технічними засобами. Викладені обставин  не дають підстав вважати, що відповідачем не визнано спірну податкову звітність з дотриманням положень частини другої статті 19 Конституції України та податкового законодавства. Адже, примірник спірної декларації позивача не містить жодних виправлень або дописок, надрукований технічними засобами.

Окрім того, такі недоліки при прийнятті декларації не було належним чином встановлені та задокументовані податковим органом. Що дає підстави сумніватися в наявності таких недоліків під час отримання податковим органом спірних декларацій. Так само дає привід до сумніву однотипний системний характер дописок. Адже системність, однотипність, одна і та ж графа декларації викликає сумнів щодо подання протягом вказаних періодів звітності з одними і тими ж недоліками та наявного в них характеру виправлених описок.  Проте такі недоліки, за таких обставин, могли б з'явитися після опрацювання даного документа службовцями податкової служби.  

Поряд з цим, норми закону № 2181 таких підстав для невизнання декларації як виправлення та підчистки не містить.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, адже відповідач при розгляді спірних декларацій діяв упереджено та недобросовісно.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу у розмірі 2902,40 грн. На вимогу суду, представник позивача надав відомості, що витрачено на правову допомогу 8 годин (що становить повний робочий день у відповідності до загальновстановленого "Кодексом законів про працю України" (від 10.12.1971) розміру тривалості робочого часу).

Вивчивши зазначене питання, суд дійшов висновку, що відшкодуванню витрат на правову допомогу підлягає сума в розмірі 45,35 грн., що обґрунтовано наступним.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»від 27.04.2006 № 590 затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, згідно з додатком. Зокрема, щодо компенсації в адміністративних справах, передбачено, що витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень: якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави - не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

При цьому, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 № 2154-VI установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 жовтня - 907 гривень (статті 53 Закону).

З огляду на такі обставини, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу лише у розмірі 45,35 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) щодо невизнання в якості податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп»(01033, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 32422959) поданих ним уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року та декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) прийняти направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп»(01033, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 32422959) уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року та податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року та декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп»(01033, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 32422959) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-а)).

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп»(01033, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 32422959) витрати на правову допомогу у розмірі 45 (сорок п’ять) 35 коп. за рахунок Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-а)).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                   О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –02.12.2010.