Ухвала

від 24.03.2014 по справі 2а-14595/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2014 р. м. Київ К/9991/9262/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2а-14595/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо невизнання в якості податкової звітності поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року та декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва прийняти направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року та декларацію з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року. Відшкодовано Товариству з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 45, 35 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального то процесуального права: ст. 19 Конституції України, вимог Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за N 250/2054, п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ , ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» зазначає про правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва не визнано в якості податкових розрахунків подані Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року, про що позивача було повідомлено листами від 03.08.2010 № 17222/10/28-312, № 17223/10/28-312, № 17224/10/28-312, № 17225/10/28-312.

В обґрунтування правомірності вчинення вказаних дій відповідач вказує про порушення позивачем вимог Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054 (далі Порядку № 166), що полягали у наявності виправлень та дописок у поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» документах податкової звітності. При цьому контролюючий орган не уточнює, які саме положення Порядку № 166 були порушені.

Крім того, контролюючим органом не прийнято подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року через те, що в порушення п. 4.2 Порядку № 166 до вказаних документів податкової звітності Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» не додано необхідних додатків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що направлені відповідачу уточнюючі розрахунки позивачем заповнені належним чином, а перелік додатків до податкових декларацій підтверджено описами вкладень.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.

Відповідно до абз. 1 п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Згідно з абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону визначено вичерпний перелік підстав, за яких контролюючий орган має право не визнавати надану платником податків звітність податковою звітністю. Такою підставою є заповнення податкової декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, зокрема, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надана Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва копія примірника спірної податкової декларації містить недоліки на першому аркуші у формі дописок кульковою ручкою, зафарбувань коректором, наведення жирним кульковою ручкою віддрукованих технічними засобами відомостей, натомість, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» примірники документів податкової звітності з відмітками податкового органу про їх отримання не містять жодних виправлень чи дописок, оформлені у відповідності до вимог Порядку № 166.

З огляду на зазначені обставини суд касаційної інстанції не знаходить підстав вважати, що недоліки документів податкової звітності у формі виправлень та дописок були наявними на момент отримання відповідачем вказаних документів від Товариства з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп», що виключає правомірність невизнання вказаних документів податковою звітністю з вказаних причин.

У відповідності до абз. 1 п. 4.2 Порядку № 166 у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) / (переробного підприємства) / (спеціальної).

Судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» додано належні додатки, в тому числі: розрахунки коригування сум ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунки сум бюджетного відшкодування тощо, що підтверджено відповідними описами вкладень та касовими і фіскальними чеками. Отримання вказаних документів податкової звітності контролюючим органом підтверджено повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Судами попередніх інстанцій також не встановлено жодних порушень Закону № 2181-ІІІ щодо подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про протиправність дій відповідача щодо невизнання в якості податкової звітності поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року та декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010 року.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун