Рішення

від 13.12.2010 по справі 15/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.10                                                                                 Справа № 15/87

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВАР», м. Луганськ

до Дочірнього підприємства «ПЛАСКО», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 16 294 грн. 12 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - Кулик А.В., представник за довіреністю № 29-01 від 08.11.2010;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 16 294 грн. 12 коп. за договором № 61 від 05.01.2009.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВАР», як продавцем, та дочірнім підприємством «ПЛАСКО», як покупцем, 05.01.2009 укладено договір № 61 (далі - Договір).

Згідно предмету даного договору Продавець зобов'язався поставити товар, а Покупець (Відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити медикаменти (товар) відповідно до умов договору за кількістю, номенклатурою та цінами, зазначеними в накладних.

Постачальник виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме, Боржнику було відпущено товар на суму 16 294 грн. 12 коп., що підтверджується наступними накладними:

від 11.09.2009 №  02316;

від 22.10.2009 № 02718;

від 22.10.2009 № 02719;

від 02.11.2009 № 02816;

від 02.11.2009 № 02817;

від 10.12.2009 № 02964;

від 10.12.2009 № 02950.

Отримання товару за вказаними накладними на підставі договору від 05.01.2009 № 61 не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець зобов'язується оплатити поставлений товар на протязі 7 календарних днів з моменту його відвантаження.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором за ним утворився борг.

У зв'язку з наявністю боргу позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань в повному обсязі, на підставі яких заявлено позовні вимоги, не надано.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати  у складі: 162 грн. 94 коп.  державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ПЛАСКО», м. Лисичанськ Луганської області, просп. Леніна, б. 102, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13377781, на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВАР»,

м. Луганськ, кв. Щербакова, б. 6 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33620192: борг у сумі 16  294 грн. 12 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі

162 грн. 94 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

В судовому засіданні  13.12.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.12.2010.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко