Постанова

від 26.12.2007 по справі 15/182пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 26 грудня 2007 р.                                                                                   

№ 15/182пн 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого судді     

Кривди Д.С. -(доповідача у

справі),

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційні скарги

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

на постанову

Луганського апеляційного

господарського суду від 27.08.2007р.

у справі

№15/182пн господарського суду

Луганської області

за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

до

Сільськогосподарського товариства

з обмеженою відповідальністю “Лисичанський”

треті особи

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

про

зобов'язання визнати засновником

та учасником товариства,

 за участю представників сторін від:

позивачів:

ОСОБА_9 -за довіреністю від  12.12.2007р., ОСОБА_10. -за довіреністю від

24.12.2007р.

відповідача:

ОСОБА_11. -за довіреністю від

23.11.2007р. 

третіх осіб:

ОСОБА_11. -за довіреностями від

03.08.2007р., 21.06.2007р., 22.06.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Луганської області від 25.06.2007р. (судді Пономаренко Є.Ю. -головуючий, Седляр

О.О., Яресько Б.В.) позов ОСОБА_4. задоволено повністю; визнано ОСОБА_4

засновником та учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю “Лисичанський” із часткою в статутному фонді 3820грн., що

становить  11,5% від суми статутного

фонду. В задоволенні вимог решти позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3

відмовлено. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю “Лисичанський” на користь ОСОБА_4. судові витрати у складі:

державного мита в сумі 85грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Постановою Луганського апеляційного

господарського суду від 27.08.2007р. (судді Якушенко Р.Є. -головуючий,

Журавльова Л.І., Іноземцева Л.В.) рішення господарського суду Луганської

області від 25.06.2007р. скасовано частково; у задоволенні позову ОСОБА_4

відмовлено; в решті рішення залишено без змін; судові витрати за позовом

покладено на позивачів; стягнуто з ОСОБА_4. на користь Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Лисичанський”  судові витрати за апеляційною скаргою в сумі

42,50грн..

Позивачі в касаційній скарзі, не

погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, просять залишити в силі

рішення місцевого господарського суду Луганської області. Скаржники посилаються

на  неправильне застосування апеляційним

судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу

відповідач просить постанову залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши наявні

матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування

судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення

представників сторін та третіх осіб, дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій

встановлено, що 28.01.2000р. засновниками та учасниками сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю „Лисичанський” у кількості 8-ми осіб

укладено установчий договір.

Відповідно до преамбули даного

установчого договору одним із засновників та учасників товариства виступив

ОСОБА_12.

Згідно пункту 18 вказаного договору

для забезпечення діяльності товариства створюється статутний фонд у розмірі

33249грн. у виразі майнових паїв учасників. При цьому частка учасника

товариства ОСОБА_12 складає 3820грн., що складає 11,5% у статутному фонді.

Статут  СТОВ 

„Лисичанський” зареєстрований Попаснянською райдержадміністрацією

04.02.2000р.

Згідно пункту 1.3 статуту

товариство є правонаступником КСП „Лисичанський” в розмірі 33249грн., що

передане засновникам товариства в рахунок майнових паїв.

Згідно пункту 5.2 статуту

товариство є власником майна переданого йому учасником.

Свідоцтвом про право на спадщину за

законом, виданим 23.06.2001 Лисичанською державною нотаріальною конторою,

спадкоємцем майна гр. ОСОБА_12, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі майнового

паю на суму 3820грн. в загальному майновому фонді КСП „Лисичанський”, є дочка

померлого ОСОБА_4.

Позивачі звернулися до

господарського суду з позовною заявою (з урахуванням уточнень) до

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лисичанський”

про визнання ОСОБА_4 засновником та учасником Сільськогосподарського товариства

з обмеженою відповідальністю “Лисичанський” із часткою в статутному фонді

3820грн., що становить 11,5% від суми статутного фонду.

Право на звернення до

господарського суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом

інтересів передбачено статтею 1 Господарського процесуального кодексу України;

реалізуючи своє право, особа звертається до господарського суду з позовними вимогами,

в яких має бути визначено предмет поданого позову, як спосіб захисту порушеного

права чи інтересу, та підстави позову, тобто, факти, які обґрунтовують вимогу

про захист права чи законного інтересу; в процесі судового розгляду справи

позивач має право змінити підстави або предмет позову в порядку, передбаченому

статтею 22  Господарського процесуального

кодексу України.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна

особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,

невизнання або оспорювання.

Колегія суддів зазначає, що умови

прийняття до складу учасників товариств з обмеженою відповідальністю

правонаступників (спадкоємців), переходу частки у статутному капіталі до

спадкоємця фізичної особи регулюються норами ст. 55 Закону України “Про господарські

товариства”, ч.5 ст. 147 Цивільного Кодексу України.

Частина 1 ст. 55 Закону України

“Про господарські товариства” передбачає, що при реорганізації юридичної особи,

учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства,

правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Згідно ч. 2 статті 55 закону “Про

господарські товариства”, при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу

до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті

до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній

формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній

особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або

ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства

підлягає зменшенню.

Частиною 5 ст. 147 Цивільного

кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 передбачено, що частка у

статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до

спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника

товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід

допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Відповідно до пункту 4.7

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лисичанський”

інші особи, а також правонаступники та спадкоємці учасників, що вийшли з

товариства, можуть вступати в товариство за згодою учасників.

З огляду на вищевикладене колегія

суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вступ спадкоємця

до товариства можливий лише у випадку, коли спадкоємець бажає вступити в

товариство, а учасники бажають його прийняти. Тобто рішення щодо участі в

товаристві спадкоємця приймають загальні збори учасників, кожний з яких шляхом

голосування і виражає свою згоду або не згоду щодо прийняття до складу

учасників спадкоємця, та керується при цьому своїми мотивами та міркуваннями і

жодними перевагами спадкоємців не обмежений.

При цьому суд апеляційної інстанції

встановив, що ОСОБА_4 після отримання свідоцтва про право на спадщину не

реалізувала свого права вступу до цього товариства.  Докази звернення ОСОБА_4. до

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лисичанський” з

питанням вступу її до цього товариства в матеріалах справи відсутні. Рішення

про прийняття ОСОБА_4. до складу учасників товариства чи відмову у такому

прийнятті не приймалося.

Згідно приписів частини  2 

статті  111-7 Господарського  процесуального  кодексу 

України  до  юрисдикції 

касаційної  інстанції  не 

відноситься  повторна  оцінка доказів та  встановлення 

обставин  відхилених  господарським 

судом  при  розгляді 

спору.

Враховуючи вищенаведені норми

законодавства та фактичні обставини справи колегія суддів вважає, що

апеляційним судом правомірно відмовлено в задоволенні позову.

За таких обставин, переглянута у

справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам  чинного 

законодавства,  а  доводи касаційної скарги  визнаються 

непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,

111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О

В И В:

Постанову Луганського апеляційного

господарського суду від 27.08.2007р. у справі 

№15/182пн залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя                                                                     

Д.Кривда

           Судді                                                                                        

Г.Жаботина

А.Уліцький