Рішення

від 03.09.2010 по справі 2-8007/10

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-8007/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 вересня 2010 року    

Хмельницький міськрайонний суд у складі:

головуючого – Сарбей О.Ф

при секретарі – Беднарській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, про проведення перерахунку виплати пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому в якому просить визнати дії відповідача щодо невиплати надбавки до пенсії з 01.01.2006 року по теперішній час неправомірними, зобов’язати відповідача протягом 5 (п’яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати і виплатити їй в повному обсязі надбавку до пенсії в розмірі 30%, що передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 01.01.2006 року по 01.07.2010 року в сумі 6094,20 грн., в подальшому нараховувати і виплачувати надбавку до пенсії у розмірі 30%, яка передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що в силу Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  вона є дитиною війни оскільки на час закінчення Другої світової війни  їй не виповнилось 18 років, що в силу ст. 6 цього Закону їй було передбачено підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не дивлячись на рішення Конституційного Суду України  не виплачує.  

В судове засідання позивач не з’явилася та просить суд розглядати справу без її участі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому  в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заперечення на позов в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що вимоги є безпідставними, оскільки виплати здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства. Просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивачка є громадянином України та станом на 2 вересня 1945 року їй  було менше 18 років.

В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% пенсії за віком.

Дійсно Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було призупинено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року в справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у тому числі і цю норму Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" якою було призупинено дію ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" було визнано такою, що не відповідає Конституції України. Зазначена норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року і відповідно позивач з цього часу має право на отримання спірної надбавки до пенсії.

Зазначене рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів України.

Аналогічне положення містить і рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10–рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61,62,63,66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України  щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  зміни внесені  Законом України від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Крім того, даним    Рішенням  визначено, що ухвалюючи рішення від 9 липня 2007 року №6-рп/2007( v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність  додержання положень статей 1,  3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася  на  правових позиціях  Суду,  висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України  щодо змісту закону про  Держбюджет;  у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин,  які повинні регулюватися законом про  Держбюджет  - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби,  а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий,  п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв'язку з цим Конституційний  Суд  України  дійшов висновку, що "зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ні  передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6,  частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України" (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини). При прийнятті оспорюваного Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів  (стаття  67  розділу I) і вніс до ряду законодавчих  актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II). За таких обставин в даному випадку не може бути застосовано п. 3  мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року №4-зп  у справі про набуття чинності Конституцією України.  

Більше того, відповідно до ст. 22 ч. 3 Конституції України «При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або  їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.  

Статтею 71 Закону України «Про  Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних  виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За таких обставин, позовні вимоги за 2009 рік підлягають задоволенню за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.

Оскільки, вищезазначені норми діють до теперішнього часу суд вважає, що вимога позивача щодо перерахунку та стягнення з відповідача підвищення до пенсії в період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 р. є правомірною.

Суд не приймає аргумент відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, як підстави для застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки положення статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.

Також, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.

За таких обставин саме відповідач – Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області зобов’язане виплатити позивачу заборгованість по виплаті підвищення до пенсії.

При цьому, суд рахує, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а не із зазначенням конкретних сум, як просить позивач, оскільки такий обов'язок нарахування чинним законодавством покладається на відповідача.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача нараховувати і виплачувати їй у майбутньому надбавку до пенсії у розмірі 30%, яка передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає за необхідне відмовити, оскільки згідно способів цивільно-правового захисту в діючому законодавстві визнання дій особи незаконними на майбутній час та, відповідно, зобов’язання вчиняти певні дії, в даному випадку щодо нарахування і виплати пенсійних виплат, на майбутнє, не передбачено, а також у зв’язку з тим, що суд не може встановити, що дії відповідача в майбутньому будуть незаконними, а нормативно-правові акти, на підставі яких суд задовольнив позовні вимоги, в майбутньому будуть чинними.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 8, 46 ,55 ,152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10–рп/2008,суд –

вирішив:

позов задоволити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1   підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з  22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Справа № 2-8007/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

03 вересня 2010 року    

Хмельницький міськрайонний суд у складі:

головуючого – Сарбей О.Ф

при секретарі – Беднарській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, про проведення перерахунку виплати пенсії, -

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 8, 46 ,55 ,152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10–рп/2008,суд –

вирішив:

позов задоволити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1   підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з  22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: