Постанова

від 03.12.2010 по справі 2а-6206/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2010 року Справа № 2а-6206/10/1270

Луганський окружни й адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засіда ння Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - директор Романов О.І.

(довідка з ЄДРПОУ від 11.04.2007 № 64)

Холод С.М. (довіреність в ід 12.08.2010 № 5)

від відповідача - начальник юридично го відділу

Чернобай С.С. (довіреність від 31.03.2010 № 3795/10)

головний державний податк овий ревізор-інспектор

відділу перевірок платник ів податків управління подат кового контролю юридичних ос іб

Крівкова І.С. (довіреність від 29.11.2010 № 15471/10)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Луганс ьку

справу за адміністративни м позовом

приватного підприємства « Полімерторг»

до державної податкової ін спекції в м. Лисичанську Луга нської області

про визнання недійсними та нечинними податкових повідо млень - рішень

від 28 липня 2010 року № 0000562301/0 та ві д 20 серпня 2010 року № 0000562301/1,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2010 року до Лугансько го окружного адміністративн ого суду надійшов адміністра тивний позов приватного підп риємства «Полімерторг» до де ржавної податкової інспекці ї в м. Лисичанську Луганської області, в якому позивач, з ур ахуванням заяви про зміну по зовних вимог, яка надійшла че рез канцелярію суду 27 серпня 2 010 року за вхідним реєстраційн ий номером 40877 та ухвалою суду в ід 05 жовтня 2010 року прийнята та приєднана до справи (арк. спра ви 141-142, 176-177), просить визнати неді йсними та нечинними податков і повідомлення - рішення ві д 28 липня 2010 року № 0000562301/0 та від 20 се рпня 2010 року № 0000562301/1 про визначен ня податкових зобов' язань з урахуванням штрафних (фінан сових) санкцій з податку на до дану вартість у розмірі 2988,00 гр н., у тому числі 1992,00 грн. - за осн овним платежем, 996,00 грн. - за шт рафними (фінансовими) санкці ями.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що под аткові повідомлення - рішен ня від 28 липня 2010 року № 0000562301/0 та ві д 20 серпня 2010 року № 0000562301/1 є неправ омірними та такими, що супере чать вимогам чинного законод авства України з огляду на ни жчевикладене.

Так, за результатами провед еної в період з 15 червня 2010 року по 13 липня 2010 року перевірки (ак т від 20 липня 2010 року № 25/23/30345575) відп овідачем зроблений висновок про нібито порушення позива чем приписів пункту 4.2 статті 4 Закону України від 03 квітня 199 7 року № 168/97-ВР «Про податок на до дану вартість», якою встанов лено, що у разі поставки товар ів (робіт, послуг) без оплати а бо з частковою оплатою їх вар тості коштами у межах бартер них (товарообмінних) операці й, здійснення операцій з безо платної передачі товарів (ро біт, послуг), натуральних випл ат у рахунок оплати праці фіз ичним особам, що перебувають у трудових відносинах з плат ником податку, передачі това рів (робіт, послуг) у межах бал ансу платника податку для не виробничого використання, ви трати на яке не відносяться д о валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають аморти зації, а також пов'язаній з про давцем особі чи суб'єкту підп риємницької діяльності, який не зареєстрований як платни к податку, база оподаткуванн я визначається виходячи з фа ктичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

При цьому, зауважує в адміні стративному позові позивач, відповідач, цитуючи зазначен у норму Закону України від 03 к вітня 1997 року № 168/97-ВР «Про подат ок на додану вартість» напол ягає, що позивач нібито повин ен був включити у склад своїх податкових зобов' язань 50 % в артості придбаного бензину н а легковий автомобіль, який є власністю позивача та викор истовується ним в межах опод атковуваних операцій у своїй господарській діяльності.

Зазначений висновок відпо відача позивач вважає помилк овим, оскільки пункт 4.2. статті 4 Закону України від 03 квітня 19 97 року № 168/97-ВР «Про податок на д одану вартість», на думку поз ивача, не містить жодної згад ки про розмір вартості палив о-мастильних матеріалів, які позивач може або включати у с клад свого податкового креди ту або на яку повинен зменшит и свої податкові зобов'язанн я. Також, на думку позивача, не містить зазначена норма і по силання на норму Закону Укра їни від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР « Про оподаткування прибутку п ідприємств», яка б пов'язувал а Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на до дану вартість» з нормою Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств» та з обов'язувала платника податк ів користуватися нормою, яко ю передбачено включати до ск ладу податкових зобов'язань з податку на додану вартість 50 % вартості придбаного бензи ну.

Той факт, що валові витрати та податковий кредит не пов'я зані між собою, на думку позив ача, підтверджує зміст підпу нкту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закон у України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану в артість», яким визначено, що п одатковий кредит звітного пе ріоду визначається виходячи із договірної вартості това рів, та складається із сум под атків, нарахованих (сплачени х) платником податку за ставк ою, встановленою пунктом 6.1 ст атті 6 та статтею 8-1 цього Закон у, протягом такого звітного п еріоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності платника податку .

Також позивач зазначив, що л егковий автомобіль, який є вл асністю позивача, використов ується ним (позивачем) виключ но в межах своєї господарськ ої діяльності. Облік придбан ого бензину проводиться на п ідставі первинних документі в. У позивача також маються і в ідповідні шляхові листи, які підтверджують факт списання бензину та використання лег кового автомобілю у межах го сподарської діяльності підп риємства.

У запереченнях на поясненн я відповідача від 03 грудня 2010 р оку б/н (арк. справи 245-247) позивач зазначив, що відповідач вваж ає, що позивач повинен був вкл ючити до складу свого податк ового зобов'язання з податку на додану вартість суму, що до рівнює 50 % витрат на придбання палива, які позивач не включи в до складу валових витрат, з о гляду на обмеження, встановл енні підпунктом 5.4.10 пункту 5.4. ст атті 5 Закону України від 28 гру дня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподатк ування прибутку підприємств ».

При цьому відповідач напол ягає, що зазначений обов'язок прямо передбачений пунктом 4.2 статті 4 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про пода ток на додану вартість» з огл яду на приписи підпункту 5.4.10 пу нкту 5.4 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підп риємств», яким передбачаєтьс я включення до складу валови х витрат лише 50 % витрат на прид бання палива.

Позивач не може погодитися з таким твердженням відпові дача, з огляду на те, що пункт 4.2 . статті 4 Закону України від 03 к вітня 1997 року № 168/97-ВР «Про подат ок на додану вартість» не міс тить будь-яких вимог щодо нео бхідності включення до склад у податкового зобов'язання з податку на додану вартість т их витрат на придбання палив а для легкового автомобіля, я кі не були включені до складу валових витрат позивача, тоб то інших 50 %.

На думку позивача, зазначен а норма не може бути застосов ана до нього, оскільки у цьому пункті мова йде про включенн я до складу податкового зобо в'язання сум сплаченого пода тку у випадку невиробничого використання товару (робіт, п ослуг). Пункт 4.2. статті 4 Закону України від 03 квітня 1997 року № 16 8/97-ВР «Про податок на додану ва ртість» може бути застосован ий лише у тому випадку, якщо по зивач придбав би будь-який то вар з метою його подальшого п родажу, а потім, використав йо го не у своїй господарській д іяльності.

У запереченнях на поясненн я відповідача позивач відзна чив, що пункт 4.2 статті 4 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168 /97-ВР «Про податок на додану ва ртість» не містить будь-яких посилань на підпункт 5.4.10 пункт у 5.4 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про опо даткування прибутку підприє мств» та не кореспондує плат ника податку до цієї норми (пі дпункту 5.4.10) з питань нарахуван ня податкового зобов'язання з податку на додану вартість .

Закон України від 28 грудня 199 4 року № 334/94-ВР «Про оподаткуван ня прибутку підприємств», як ий регулює питання нарахуван ня податку на прибуток підпр иємства, за твердженням пози вача, не може регулювати проц ес нарахування іншого податк у, а саме податку на додану вар тість. Питання нарахування п одатку на додану вартість ре гулює Закон України від 03 квіт ня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок н а додану вартість», тому, на ду мку позивача, визначення від повідачем податкового зобов 'язання з податку на додану ва ртість з огляду на приписи пі дпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 За кону України від 28 грудня 1994 ро ку № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» є необ ґрунтованим та незаконним. П ідпункт 5.4.10 пункту 5.4. статті 5 За кону України від 28 грудня 1994 ро ку № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не міс тить жодної згадки про те, що т а частина палива для легково го автомобіля, яка не була вкл ючена до складу валових витр ат, не використовується в гос подарській діяльності або вв ажається такою, що була викор истана не у господарській ді яльності. Просто законодавец ь зробив обмеження щодо вклю чення понесених витрат по пр идбанню палива до складу вал ових витрат. Інше цим підпунк том не передбачене.

З огляду на вищевикладене, п озивач зазначив, що відповід ач ані у акті перевірки, ані у своєму запереченні не зазнач ив норму Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про пода ток на додану вартість», яка б зобов'язувала платника пода тків включати у склад своїх п одаткових зобов'язань з пода тку на додану вартість 50% варт ості придбаного палива, які п озивачем не були включені до складу своїх валових витрат .

У судовому засіданні предс тавники позивача позовні вим оги підтримали, просили адмі ністративний позов задоволь нити повністю, надали поясне ння, аналогічні викладеним у адміністративному позові та у запереченнях на пояснення відповідача від 03 грудня 2010 ро ку б/н.

Відповідач адміністративн ий позов не визнав, про що пода в відзив на адміністративний позов від 30 вересня 2010 року № 12422/ 10 та пояснення до заперечень в ід 29 листопада 2010 року № 15475/10, в яки х у задоволенні адміністрати вного позову просить відмови ти повністю (арк. справи 173-174, 243). З аперечуючи проти позовних ви мог, відповідач зазначив так е.

Проведеною плановою виїзн ою перевіркою приватного під приємства «Полімерторг», за результатами якої був складе ний акт від 20 липня 2010 року за № 2 5/23/30345575, серед іншого, було встано влено порушення пункту 4.2 стат ті 4 Закону України від 03 квітн я 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результа ті чого занижено податок на д одану вартість в періоді, що п еревірявся, на загальну суму 1992,00 грн.

У складі валових витрат дек ларації з податку на прибуто к підприємства приватне підп риємство «Полімерторг» при п ридбанні бензину на легковий автотранспорт задекларувал о 50 % вартості такого бензину, щ о відповідає вимогам підпунк ту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону У країни від 28 грудня 1994 року № 334/94- ВР «Про оподаткування прибут ку підприємств».

У податковому обліку з пода тку на додану вартість підпр иємством задекларовано у скл аді податкового кредиту 100 % ва ртості придбаного бензину на легковий автотранспорт. В по рушення вимог пункту 4.2 статті 4 Закону України від 03 квітня 19 97 року № 168/97-ВР «Про податок на д одану вартість» у складі под аткових зобов' язань з подат ку на додану вартість підпри ємством не задекларовано 50 % в артості такого придбаного бе нзину на легковий автотрансп орт, що і відображено як поруш ення у акті перевірки.

У поясненнях до заперечень від 29 листопада 2010 року № 15475/10 від повідач зазначив, що згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 19 97 року № 168/97-ВР «Про податок на д одану вартість» податковий к редит звітного періоду визна чається виходячи з договірно ї (контрактної) вартості това рів (послуг)...та складається і з сум податків, нарахованих (с плачених) платником податку ....протягом такого звітного пе ріоду у зв'язку з: придбанням а бо виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковува них операціях у межах господ арської діяльності платника податку; якщо у подальшому та кі товари (послуги) починають використовуватися в операці ях, які не є об'єктом оподаткув ання то з метою оподаткуванн я такі товари (послуги), основн і фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у подат ковому періоді, на який припа дає початок такого використа ння або переведення, але не ни жче ціни їх придбання (вигото влення, будівництва, спорудж ення).

Визначальним фактором для формування податкового кред иту, є подальше використання таких товарів в оподатковув аних операціях в межах госпо дарської діяльності такої ос оби - платника податків. Якщо п латником податків при придба нні палива було отримано под атковий кредит, то при викори стані палива для легкового а втомобілю нараховуються под аткові зобов'язання. Коригув ання податкового кредиту при цьому не здійснюється.

Відповідно до вимог пункту 4.2 статті 4 Закону України від 0 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про пода ток на додану вартість» у раз і передачі товарів (робіт, пос луг) у межах балансу платника податку для невиробничого в икористання, витрати на яке н а відноситься до валових вит рат виробництва (обігу) і не пі длягають амортизації, база о податкування визначається в иходячи з фактичної ціни опе рації, але не нижчої за звичай ні ціни. Платник податків зоб ов'язаний визнати умовний пр одаж таких паливно - мастильн их матеріалів за звичайними цінами та відповідно збільши ти суму своїх податкових зоб ов'язань з податку на додану в артість і відобразити їх в по даткових деклараціях.

Положенням підпункту 5.4.10 пун кту 5.4 статті 5 Закону України в ід 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про о податкування прибутку підпр иємств» передбачається вклю чення до складу валових витр ат лише 50 % витрат платника под атку на паливно-мастильні ма теріали та витрат, які пов'яза ні з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів.

Таким чином, на думку відпов ідача, приватним підприємств ом «Полімерторг» було заниже не податкове зобов'язання (су ма податку, що підлягає сплат і до бюджету, а саме: різниця м іж сумою податкового зобов'я зання звітного податкового п еріоду та сумою податкового кредиту такого звітного пері оду) з податку на додану варті сть по придбаному бензину на легковий автомобіль у розмі рі 1992,00 грн. (50 % вартості).

У судовому засіданні предс тавники відповідача проти ад міністративного позову запе речували, просили у задоволе нні адміністративного позов у відмовити повністю, надали пояснення, аналогічні викла деним у відзиві на адміністр ативний позов від 30 вересня 2010 року № 12422/10 та поясненнях до зап еречень від 29 листопада 2010 року № 15475/10.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув ши справу в межах заявлених п озовних вимог і наданих стор онами доказів, оцінивши дока зи відповідно до вимог стате й 69-72 Кодексу адміністративно го судочинства України, суд в важає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню п овністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданн ям адміністративного судочи нства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, пра в та інтересів юридичних осі б у сфері публічно-правових в ідносин від порушень з боку о рганів державної влади, орга нів місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб, інших суб'єктів при зді йсненні ними владних управлі нських функцій на основі зак онодавства, в тому числі на ви конання делегованих повнова жень, шляхом справедливого, н еупередженого та своєчасног о розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб'єктів владних повноважень адміністративні суди відпов ідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевір яють, чи прийняті (вчинені) вон и:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого вирішує справи відповід но до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язко вість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти , прийняті відповідним орган ом на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, передбачен і Конституцією та законами У країни.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крі м випадків, встановлених ста ттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності відповідно до ч астини 2 статті 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни покладається на відпо відача, якщо він заперечує пр оти адміністративного позов у.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду сп рави, державною податковою і нспекцією в м. Лисичанську Лу ганської області з 15 червня 2010 року по 13 липня 2010 року проведе но планову виїзну перевірку приватного підприємства «По лімерторг» з питань дотриман ня вимог податкового законод авства за період з 01 січня 2008 ро ку по 31 березня 2010 року, валютно го та іншого законодавства з а період з 01 січня 2008 року по 31 бе резня 2010 року, за результатами якої складено акт від 20 липня 2010 року № 25/23/30345575 (арк. справи 14-20).

У пункті 3.2.1 розділу 3.2 акта пе ревірки від 20 липня 2010 року № 25/23/3 0345575 зазначено, що проведеною п еревіркою відображеного пок азника у рядку 1 Декларацій «о перації на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім і мпорту товарів» за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 рок у у загальній сумі 16048189,00 грн. вст ановлено заниження у рядку 1 Д екларацій «операції на митні й території України, що опода тковуються за ставкою 20 відсо тків, крім імпорту товарів» н а загальну суму 1992,00 грн., у тому числі по періодам: у серпні 2008 року заниження у сумі 112,00 грн.; у вересні 2008 року зани ження у сумі 125,00 грн.; у жовтні 2008 року заниження у сумі 99,00 грн.; у листопаді 2008 року заниження у сумі 90,00 грн.; у січні 2009 року зани ження у сумі 82,00 грн.; у березні 20 09 року заниження у сумі 90,00 грн.; у квітні 2009 року заниження у су мі 189,00 грн.; у червні 2009 року заниж ення у сумі 109,00 грн.; у липні 2009 ро ку заниження у сумі 111,00 грн.; у се рпні 2009 року заниження у сумі 11 4,00 грн.; у вересні 2009 року заниже ння у сумі 117,00 грн.; у жовтні 2009 ро ку заниження у сумі 143,00 г рн.; у листопаді 2009 року занижен ня у сумі 245,00 грн.; у січні 2010 року заниження у сумі 122,00 грн.; у люто му 2010 року заниження у сумі 122,00 г рн.; у березні 2010 року заниження у сумі 122,00 грн. (арк. справи 16, 16 на звороті).

У бухгалтерському обліку в ідображено списання бензину марки А-95 на легковий автомоб іль на власні потреби згідно актів на списання, а саме: акт № П-0000012 від 30.09.2008 на суму у розмірі 1355,00 грн., акт № П-0000016 від 31.10.2008 на сум у у розмірі 969,43 грн., акт № П-0000017 ві д 30.11.2008 на суму у розмірі 940,99 грн., а кт № П-00001 від 31.01.2009 на суму у розмі рі 517,88 грн., акт № П-00005 від 28.02.2009 на су му у розмірі 428,75 грн., акт № П-00006 ві д 31.03.2009 на суму у розмірі 916,74 грн., а кт № П-00008 від 30.04.2009 на суму у розмі рі 966,00 грн., акт № П-000011 від 31.05.2009 на су му у розмірі 412,92 грн., акт № П-000013 ві д 30.06.2009 на суму у розмірі 804,90 грн., а кт № П-000015 від 31.07.2009 на суму у розмі рі 1484,40 грн., акт № П-000016 від 31.08.2009 на су му у розмірі 1336,69 грн., акт № П-000017 в ід 30.09.2009 на суму у розмірі 1585,50 грн ., акт № П-000018 від 30.10.2009 на суму у роз мірі 1370,84 грн., акт № П-000019 від 30.11.2009 на суму у розмірі 1204,16 грн., акт № П-00 0028 від 31.12.2009 на суму у розмірі 1089,00 г рн., акт № П-00001 від 31.01.2010 на су му у розмірі 830,38 грн., акт № П-00002 ві д 26.02.2010 на суму у розмірі 998,89 грн., а кт № П-00003 від 31.03.2010 на суму у розмі рі 1724,63 грн. (арк. справи 16 на зворо ті).

В податковому обліку прива тне підприємством «Полімерт орг» віднесло на валові витр ати по придбанню бензину у ро змірі 50 %, що відображено у реєс трах кореспонденції рахункі в бухгалтерського обліку. Та ким чином, приватним підприє мством «Полімерторг» було за нижено податкове зобов' яза ння з податку на додану варті сть по придбаному бензину на легковий автотранспорт у ро змірі 50 % в сумі 1992,00 грн. (арк. спра ви 17).

На підставі акта перевірки від 20 липня 2010 року № 25/23/30345575 держа вна податкова інспекція в м. Л исичанську Луганської облас ті згідно з підпунктом «б» пі дпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2 000 року № 2181-III «Про порядок погаш ення зобов' язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и» винесла податкове повідом лення - рішення від 28 липня 2010 року № 0000562301/0 про визначення при ватному підприємству «Полім ерторг» податкових зобов' я зань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податк у на додану вартість у розмір і 2988,00 грн., у тому числі 1992,00 грн. - за основним платежем, 996,00 грн. - за штрафними (фінансовими) са нкціями (арк. справи 21).

Рішенням державної податк ової інспекції в м. Лисичансь ку Луганської області від 20 се рпня 2010 року № 10628/23 за результата ми розгляду первинної скарги приватного підприємства «По лімерторг» податкове повідо млення-рішення від 28 липня 2010 р оку № 0000562301/0 залишено без змін, а скарга приватного підприємс тва «Полімерторг» без задово лення (арк. справи 144-145).

Оскільки первинна скарга п риватного підприємства «Пол імерторг» на податкове повід омлення-рішення від 28 липня 2010 року № 0000562301/0 залишена без задов олення, державна податкова і нспекція в м. Лисичанську Луг анської області у відповідно сті із пунктом 4.3 Порядку напр авлення органами державної п одаткової служби України под аткових повідомлень платник ам податків та рішень про зас тосування штрафних (фінансов их) санкцій, затвердженого на казом Державної податкової а дміністрації України від 21 че рвня 2001 року № 253 (у редакції нака зу Державної податкової адмі ністрації України від 27 травн я 2003 року № 247) та зареєстрованог о в Міністерстві юстиції Укр аїни 11 червня 2003 року за № 467/7788, вин есла податкове повідомлення -рішення від 20 серпня 2010 року № 00 0562301/1 про визначення приватном у підприємству «Полімерторг » податкових зобов' язань з урахуванням штрафних (фінанс ових) санкцій з податку на дод ану вартість у розмірі 2988,00 грн ., у тому числі 1992,00 грн. - за осно вним платежем, 996,00 грн. - за штр афними (фінансовими) санкція ми (арк. справи 143).

Суд вважає податкові повід омлення-рішення державної по даткової інспекції в м. Лисичанську Луганськ ої області від 20 липня 2010 року № 25/23/30345575 та від 20 серпня 2010 року № 0005623 01/1 про визначення приватному підприємству «Полімерторг» податкових зобов' язань з у рахуванням штрафних (фінансо вих) санкцій з податку на дода ну вартість у розмірі 2988,00 грн., у тому числі 1992,00 грн. - за основн им платежем, 996,00 грн. - за штраф ними (фінансовими) санкціями , протиправними з огляду на та ке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під ча с судового розгляду справи, п риватне підприємство «Полім ерторг» має транспортний зас іб - легковий автомобіль Mitsubis hi Outlander 2.4 AT (двигун 4В12ВР6041, кузов JMBXTCW8Z014 487), який використовує в господ арській діяльності підприєм ства з 30 липня 2008 року, що підтве рджується наказами від 14 квіт ня 2008 року № 2 та від 30 липня 2008 рок у № 9 (арк. справи 171, 172).

Підприємства, які використ овують у господарській діяль ності вантажні та легкові ав томобілі, мають вести відокр емлений облік пально-мастиль них матеріалів, що витрачают ься для експлуатації цих кла сів автомобілів.

Згідно зі статтею 1 Закону У країни від 05 квітня 2001 року № 2344-II I «Про автомобільний транспо рт» легковий автомобіль - ц е пасажирський автомобільни й транспортний засіб з кільк істю місць для сидіння не біл ьше дев'яти з місцем водія вкл ючно.

У відповідності із пунктом 1.3 Інструкції про порядок зас тосування подорожнього лист а службового легкового автом обіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказо м Державного комітету статис тики України від 17 лютого 1998 ро ку № 74 та зареєстрованої в Мін істерстві юстиції України 3 б ерезня 1998 року за № 149/2589, підставо ю для обліку транспортної ро боти та списання витраченого пального на загальний пробі г службових легкових автомоб ілів, а також для взаєморозра хунків між перевізником і за мовником за надання транспор тних послуг є подорожній лис т службового легкового автом обіля типової форми № 3.

Відповідно до пункту 1.2 зазн аченої Інструкції до категор ії службових легкових автомо білів відносяться легкові ав томобілі, які знаходяться на балансі юридичних осіб всіх форм власності і використов уються для задоволення власн их потреб, а також можуть нада ватися замовнику на договірн их умовах (з водієм).

За змістом частини другої с татті 3 Закону України від 16 ли пня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтер ський облік та фінансову зві тність в Україні» податкова звітність ґрунтується на дан их бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини перш ої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні» підстав ою для бухгалтерського облік у господарських операцій є п ервинні документи, які фіксу ють факти здійснення господа рських операцій. Первинні до кументи повинні бути складен і під час здійснення господа рської операції, а якщо це нем ожливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю т а впорядкування оброблення д аних на підставі первинних д окументів можуть складатися зведені облікові документи.

Під час судового розгляду с прави відповідач не заперечу вав та не ставив під сумнів ро змір витрат позивача на прид бання паливно-мастильних мат еріалів та зміст первинних д окументів, що підтверджують факт їх понесення (договори, в идаткові накладні, рахунки-ф актури, податкові накладні, п одорожні листи службового ле гкового автомобіля типової ф орми № 3, акти на списання бенз ину).

Позивач належними та допус тимими доказами (подорожніми листами службового легковог о автомобіля типової форми № 3 за 2008-2010 роки (арк. справи 22-136) дові в, що списаний згідно актів на списання бензин марки А-95 на л егковий автомобіль був викор истаний в межах господарсько ї (виробничої) діяльності під приємства, а тому на спірні пр авовідносини не розповсюджу ються вимоги пункту 4.2 статті 4 Закону України від 03 квітня 199 7 року № 168/97-ВР «Про податок на до дану вартість», якою регламе нтовано, що у разі передачі то варів (робіт, послуг) у межах б алансу платника податку для невиробничого використання , витрати на яке на відноситьс я до валових витрат виробниц тва (обігу) і не підлягають амо ртизації, база оподаткування визначається виходячи з фак тичної ціни операції, але не н ижчої за звичайні ціни.

Пункт 4.2 статті 4 Закону Украї ни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «П ро податок на додану вартіст ь» не містить будь-яких посил ань на підпункт 5.4.10 пункту 5.4 ста тті 5 Закону України від 28 груд ня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподатку вання прибутку підприємств» та не кореспондує платника п одатку до цієї норми (підпунк ту 5.4.10) з питань нарахування по даткового зобов'язання з под атку на додану вартість.

Закон України від 28 грудня 199 4 року № 334/94-ВР «Про оподаткуван ня прибутку підприємств», як ий регулює питання нарахуван ня податку на прибуток підпр иємства, не може регулювати п итання нарахування податку н а додану вартість. Питання на рахування податку на додану вартість регулює Закон Украї ни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «П ро податок на додану вартіст ь», тому, визначення відповід ачем податкового зобов'язанн я з податку на додану вартіст ь з огляду на приписи підпунк ту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону У країни від 28 грудня 1994 року № 334/94- ВР «Про оподаткування прибут ку підприємств» є безпідстав ним та необґрунтованим. Підп ункт 5.4.10 пункту 5.4. статті 5 Закон у України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування приб утку підприємств» не містить зазначень про те, що та частин а паливно-мастильних матеріа лів для легкового автомобіля , яка не була включена до склад у валових витрат, не використ овується в господарській дія льності або вважається такою , що була використана не у госп одарській діяльності. Зазнач еною нормою законодавець лиш е встановив обмеження щодо в ключення понесених витрат по придбанню паливно-мастильни х матеріалів до складу валов их витрат.

З огляду на те, що в ході судо вого розгляду справи не знай шли свого підтвердження факт и передачі товарів (робіт, пос луг) у межах балансу платника податку для невиробничого в икористання, витрати на яке н а відноситься до валових вит рат виробництва (обігу) і не пі длягають амортизації, суд пр ийшов до висновку про безпід ставність визначення позива чу податковими повідомлення ми-рішеннями від 20 липня 2010 рок у № 25/23/30345575 та від 20 серпня 2010 року № 000562301/1 податкових зобов' язань з податку на додану вартість у розмірі 2988,00 грн., у тому числі 1992,00 грн. - за основним платеже м, 996,00 грн. - за штрафними (фінан совими) санкціями.

Щодо обраного позивачем сп особу захисту порушеного пра ва, суд вважає за необхідне за значити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Ко дексу адміністративного суд очинства України способи зах исту порушеного права не є ви черпними.

Разом з тим, деякі із встано влених способів захисту пору шеного права носять обмежени й характер і не можуть бути за стосовані при виникненні буд ь-якого спору у сфері публічн их правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта м оже стосуватися лише нормати вно-правового акта, а про визн ання протиправним - індивіду ального акта.

Нечинним нормативно-право вий акт стає з дати набрання в ідповідним рішенням суду зак онної сили, а протиправність індивідуального акта виника є, у разі набрання рішенням су ду про задоволення адміністр ативного позову законної сил и, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повно важень (вчинення дії або безд іяльності).

Вимога про визнання протип равним (недійсним, незаконни м, неправомірним, скасування ) індивідуальних актів не міс тять різних способів захисту , а є одним і тим же способом, сф ормульованим у різних словес них формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індив ідуальний акт, дія або бездія льність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и має бути визнання такого ак та, дії чи бездіяльності прот иправними (недійсними, незак онними, неправомірними, скас ування такого акту), а в разі о скарження нормативно-правов ого акта - визнання його нечин ним.

Відповідно до пункту 1 части ни 4 статті 105 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни адміністративний позов мо же містити вимоги про скасув ання або визнання нечинним р ішення відповідача - суб' єк та владних повноважень повні стю чи окремих його положень .

У справах щодо оскарження р ішень суб' єкта владних повн оважень суд перевіряє, зокре ма законність таких рішень, з а результатом чого, згідно з п унктом 1 частини 2 статті 162 Коде ксу адміністративного судоч инства України, у разі задово лення адміністративного поз ову може прийняти постанову про визнання протиправним рі шення суб' єкта владних повн оважень і про скасування або визнання його нечинним.

Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту п орушеного права позивача у д аній адміністративній справ і є висновок суду про протипр авність рішень суб' єкта вла дних повноважень, а не про їх н едійсність, а тому за результ атами судового розгляду спра ви податкові повідомлення - рішення державної податково ї інспекції в м. Лисичанську Л уганської області від 28 липня 2010 року № 0000562301/0 та від 20 серпня 2010 р оку № 0000562301/1, якими прив атному підприємству «Поліме рторг» (ідентифікаційний код 30345575) визначено податкове зобо в' язання (з урахуванням штр афних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 2988,00 грн., у тому числі 1992,00 грн. - за основн им платежем, 996,00 грн. - за штраф ними (фінансовими) санкціями , суд визнає протиправними.

Згідно з частиною 1 статті 94 К одексу адміністративного су дочинства України якщо судов е рішення ухвалене на корист ь сторони, яка не є суб' єктом владних повноважень, суд при суджує всі здійснені нею док ументально підтверджені суд ові витрати з Державного бюд жету України (або відповідно го місцевого бюджету, якщо ін шою стороною був орган місце вого самоврядування, його по садова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засі данні 03 грудня 2010 року проголош ено вступну та резолютивну ч астини постанови. Складення постанови у повному обсязі в ідкладено до 08 грудня 2010 року, п ро що згідно вимог частини 2 ст атті 167 КАС України повідомлен о після проголошення вступно ї та резолютивної частин пос танови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23 , 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний по зов задовольнити повністю.

Визнати протиправним и податкові повідомлення - рі шення державної податкової і нспекції в м. Лисичанську Луг анської області від 28 липня 2010 року № 0000562301/0 та від 20 серпня 2010 рок у № 0000562301/1, якими приватному підп риємству "Полімерторг" (ідент ифікаційний код 30345575) визначен о податкове зобов'язання (з ур ахуванням штрафних (фінансов их) санкцій) за платежем "подат ок на додану вартість" у розмі рі 2988,00 грн. (дві тисячі дев'ятсо т вісімдесят вісім гривень н уль копійок), у тому числі 1992,00 гр н. (одна тисяча дев'ятсот дев'я носто дві гривні нуль копійо к) - за основним платежем, 996,00 грн . (дев'ятсот дев'яносто шість г ривень нуль копійок) - за штраф ними (фінансовими) санкціями .

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь прива тного підприємства "Полімерт орг" (ідентифікаційний код 3034557 5, місцезнаходження: Луганськ а область, м. Лисичанськ, кв. Ле нінського комсомолу, буд. 28) су дові витрати зі сплати судов ого збору в сумі 3,40 грн. (три гри вні сорок копійок).

Постанова може бути о скаржена в апеляційному поря дку до Донецького апеляційно го адміністративного суду.

Апеляційна скарга подаєть ся до Донецького апеляційног о адміністративного суду чер ез Луганський окружний адмін істративний суд. Копія апеля ційної скарги одночасно надс илається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанц ії.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні ап еляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повно важень у випадках та порядку , передбачених частиною четв ертою статті 167 КАС України, бу ло повідомлено про можливіст ь отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеля ційне оскарження постанови с уду обчислюється з наступног о дня після закінчення п'ятид енного строку з моменту отри мання суб'єктом владних повн оважень повідомлення про мож ливість отримання копії пост анови суду.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, встановленого статтею 186 КА С України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не с касовано, набирає законної с или після повернення апеляці йної скарги, відмови у відкри тті апеляційного провадженн я або набрання законної сили рішенням за наслідками апел яційного провадження.

Якщо строк апеляційного ос карження буде поновлено, то в важається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова склад ена у повному обсязі 08 грудня 2010 року.

Суддя Т.І. Чернявська