Ухвала

від 19.09.2013 по справі 2а-6206/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ К/9991/8448/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011

у справі № 2а-6206/10/1270

за позовом Приватного підприємства «Полімерторг»

до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Полімерторг» (далі по тексту - позивач, ПП «Полімерторг») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Лисичанську) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Лисичанську було проведено планову виїзну перевірку ПП «Полімерторг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 25/23/30345575 від 20 липня 2010 року.

В акті перевірки № 25/23/30345575 від 20 липня 2010 року зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі по тексту - Закон №168/97-ВР).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Лисичанську було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562301/0 від 28 липня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2988,00 грн., з якої основного платежу 1992,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 996,00 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період, а саме видаткові накладні, рахунки, виписки з банківського рахунку.

Крім того, за вимогами пункту 4.2 статті 4 Закону №168/97-ВР у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Як вбачається з наведеної норми, пункт 4.2 статті 4 Закону №168/97-ВР не містить будь-яких посилань на підпункт 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР) та не відсилає платника податку до вказаної норми з питань нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Підпункт 5.4.10 пункту 5.4. статті 5 Закону №334/94-ВР не містить зазначень про те, що та частина пально-мастильних матеріалів для легкового автомобіля, яка не була включена до складу валових витрат, не використовується в господарській діяльності або вважається такою, що була використана не у господарській діяльності. Зазначеною нормою законодавець лише встановив обмеження щодо включення понесених витрат по придбанню пально-мастильних матеріалів до складу валових витрат в певному розмірі.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)М.О. Федоров