Ухвала

від 22.12.2010 по справі 43/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/154

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                              У Х В А Л А  

22.12.10 р.                                                                                     Справа № 43/154           

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.,

При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.

Розглянув скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбудекспрес”,            м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 527847,06грн.

За участю представників:

від скаржника: представник не з'явився

від стягувача: Бодряга В.В. за довіреністю б/н від 07.07.10р.

від ВДВС: представник не з'явився.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. у справі №43/154 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбудекспрес”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 527847,06грн.

21.08.2010р. на виконання рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. у справі №43/154 виданий відповідний наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. у справі №43/154 залишено без змін.

01.11.2010р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга ТОВ “ВОСХОД”, м. Донецьк від 25.10.2010р. на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку, якою скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку від 27.08.2010р. щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №43/154 від 21.08.2010р.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що Заступником начальника ВДВС Ленінського РУЮ в м. Донецьку Гопцієм С.П винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Донецької області у справі №43/154 від 21.08.2010р. про стягнення з ТОВ „ВОСХОД” на користь ТОВ „Донбудекспрес” суми у розмірі 533361,53грн. з порушенням приписів статей 20, 24 Закону України „Про виконавче провадження”. Так, державним виконавцем не враховано, що постійно діючий орган боржника знаходиться за адресою: 83045, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Професорів Богославських, 7Б, тому у даному випадку державний виконавець був зобов'язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п.4 ст.26 ЗУ „Про виконавче провадження”, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до відділу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.

Стягувач 16.11.2010р. надав суду письмові пояснення по скарзі на дії виконавчої служби, в яких зазначив, що згідно ст.20 ЗУ „Про виконавче провадження” право вибору виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить відповідачу. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться як за місцезнаходженням його постійно діючого органу, так і за місцезнаходженням майна. В свою чергу, нерухоме майно боржника знаходиться за адресою: 83102, м. Донецьк, Ленінський район, пр. Ленінський, 11Б.

Заступник начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку Гопцій С.П., який приймає участь у судовому розгляді на підставі довіреності від ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку, надав суду 17.11.2010р. відзив на скаргу, в якому просив суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що за приписами ст.20 ЗУ „Про виконавче провадження”, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Зокрема, в наказі суду від 21.08.2010р. у справі №43/154 вказано адресу боржника: 83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б. Також ВДВС вказало на порушення скаржником 10 денного строку для оскарження дій державного виконавця у суді.

В судове засідання скаржник не з'явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений, про що свідчить штамп канцелярії суду на ухвалі від 02.11.2010р., 17.11.2010р., 07.12.2010р.

Стягувач та ВДВС в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників стягувача та ВДВС, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Частиною 1 статті 116 ГПК України, зокрема, передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Право на стягнення заборгованості, підтверджене судовим рішенням і наказом господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010р. та набрало законної сили 18.08.2010р. На виконання вказаного рішення 21.08.2010р. господарським судом виданий відповідний судовий наказ про стягнення з ТОВ “ВОСХОД” (83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б; код ЄДРПОУ 31018243) на користь ТОВ “Донбудекспрес” (86125, Донецька обл., вул. Куйбишева, 99; код ЄДРПОУ 35716132) заборгованості у розмірі 527847,06грн., витрат по сплаті державного мита у сумі 5278,47грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Статтею 2 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

В силу ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 ЗУ "Про виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст.7 цього Закону - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

В силу ст.5 Закону державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ст.18 ЗУ "Про виконавчу службу" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2010р. ТОВ “Донбудекспрес” було подано до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку заяву про прийняття до виконання виконавчого документу – наказу господарського суду Донецької області від 21.08.2010р. у справі №43/154. В заяві стягувач визначив, що місцезнаходженням боржника є пр. Ленінський, 11б, м. Донецьк, 83102. Заступником начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку Гопцієм С.П. 27.08.2010р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 21.08.2010р. у справі №43/154.

В силу ст.24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Стаття 20 Закону визначає місце виконання рішення. Згідно із даною нормою Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій. Право вибору місця виконання між кількома відділами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виходячи з положень ст.20 ЗУ "Про виконавче провадження", якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору відповідних відділів виконавчої служби і належить стягувачу.

У судовому засіданні встановлено, що виконавчий документ відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки містить у собі всі необхідні реквізити, зокрема адресу (місцезнаходження) боржника: 83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б.

В заяві стягувача також було вказано цю адресу.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15.05.2003 № 755-ІV (із змінами) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №7561793 від 15.11.2010р. місцезнаходження юридичною особи - ТОВ „ВОСХОД” є: 83102, Донецька обл., м. Донецьк, Ленінський район, пр. Ленінський, 11Б.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про те, що державний виконавець правомірно прийняв до виконання судовий наказ та відкрив виконавче провадження, оскільки наказ суду від 21.08.2010р. у справі №43/154 був пред'явлений до відділу державної виконавчої служби за місцем виконання рішення.

Таким чином дії Заступника начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку Гопція С.П. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2010р. є законними.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність обґрунтованих підстав в підтвердження доводів скаржника, скарга підлягає залишенню без задоволення за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.18, 20, 24, 26 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”,             м. Донецьк від 25.10.2010р. на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку, відмовити.

Суддя                                                                                            Зубченко І.В.