Рішення

від 16.12.2010 по справі 29/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/1

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.12.10 р.                                                                                    Справа № 29/1                               

   Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило А.Є., Мартюхіної Н.О., при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гірмаш Інтер”, м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 2195,00грн., пені у сумі 30934,99грн., інфляційних витрат у сумі 30368,80грн., 3% річних у сумі 12118,25грн.

за участю:

представника Позивача – Резниченко О.А. (за довіреністю №171Д-8-10 від 30.08.2010р.)

представника Відповідача  – Герасимова Н.О. (за довіреністю №9-384 від 26.03.2010р.)

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гірмаш Інтер”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2195,00грн., пені у сумі 30934,99грн., інфляційних витрат у сумі 30368,80грн., 3% річних у сумі 12118,25грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем  зобов'язань за договором №641 від 13.04.2009р. про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.02.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №641 від 13.04.2009р. про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.02.2009р., специфікації до договору про закупівлю №641 від 13.04.2009р., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, договору купівлі-продажу  права вимоги №1224-1/09 від 24.12.2009р., лист №145к/7-10 від 23.07.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 16, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

30.08.2010р. Позивачем на виконання ухвали суду через канцелярію надані належним чином засвідчені копії наступних документів: довідки про юридичну адресу та рахунки Позивача,  статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Гірмаш Інтер”, свідоцтво про державну реєстрацію та довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Заявою від 13.09.2010р. №176к/9-10  Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення заборгованість у розмірі 15 085,00грн., пеню у сумі 36 231,42грн., інфляційних витрат у сумі 30 268,80грн., 3% річних у розмірі 12 899,83грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 13.09.2010р. №176к/9-10, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

13.09.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №167 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 24.11.2009р. від 05.02.2010р., специфікації до договору, листа №164к/8-10 від 16.08.2010р., листа №175к/9-10 від 06.09.2010р., платіжне доручення №330 від 13.09.2010р. на суму 188,68грн. з доказами доплати державного мито за заявою про збільшення позовних вимог (а.с.70).

14.09.2010р.  Відповідачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих  документів  Державного підприємства „Донецької вугільної енергетичної компанії”.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.10.2010р. призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило А.Є., Мартюхіної Н.О.

18.10.2010р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що ним були отримані копії наступних документів:

- супровідного листа від 12.10.2010р. №209к/10-10;

- позовної заяви від 16.08.2010р. №162к/8-10;

- листа від 16.08.2010р. №164к/8-10;

- супровідного листа до акту звіряння від 30.08.2010р.№169к/8-10;

- акту звіряння;

- листа від 06.09.2010р. №175к/9-10, про проведення взаємозаліку за договором №167 та №6414

- заяви про збільшення розміру позовних вимог від 13.09.2010р. №176к/9-10;

- супровідного листа до акту звіряння взаємних розрахунків від 30.09.10р. №190к/9-10;

- акту звіряння;

- листа від 06.09.2010р. №175к/9-10 вх.2396 від 09.09.2010р.;

Зазначає, що взаємозалік з договорами №167 та №641 проводиться, також існує сума заборгованості Відповідача перед Відповідачем у розмірі 15 085,00грн.

Заявою від 13.09.2010р. №230к/11-10  Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних заявивши до стягнення суму річних у розмірі 12 705,87грн., в іншій частині позовні вимоги залишись незмінними.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 13.09.2010р. №176к/9-10, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

23.11.2010р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому вказують, що суму позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 15 085,00грн. визнають у повному обсязі. Відповідно штрафних санкцій – пені у розмірі 30 934,99грн., просять зменшити, з огляду на викладене: майновий стан Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” важкий, тому що усі активи знаходяться у податковій заставі  з 18.04.2004р. реєстраційний номер 1388061. Порушення зобов'язань за договором №641 від 13.04.2009р. не завдало збитків іншим учасникам договірних зобов'язань.  У зв'язку з вищевикладеним вважають, що розмір штрафних санкцій у вигляді пені відповідно ст.233 Господарського процесуального кодексу України можуть бути зменшені. Нарахування індексу інфляції – 30 368,80грн. та 3% річних у сумі 12 118,25грн. визнають.

Представник Позивача у судове засідання з'явився, підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання з'явився, підтримав позицію викладену у відзиві.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2009р. між Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” (Замовник) та Товариством з обмеженою  відповідальністю „Донбаська насосна компанія” (Постачальник) було укладено договір №641 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 18.02.2009р. (далі за текстом – Договір). Відповідно до п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника  Товар, а Замовник в порядку та на умовах, визначених даним Договором, зобов'язується прийняти й оплатити Товар.

Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника Товар, а Замовник зобов'язується прийняти, здійснити оплату за Товар. Вид, ціна Товару, умови оплати та реквізити відвантаження викладені у специфікації (а.с.13)(п.1.6 Договору);

У розділі 5 Договору сторони дійшли згоди щодо платежів:

- оплата: 100% вартості Товару – оплата протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дня поставки в указане місце призначення (ВП „УМТП” ДП „ДВЕК”, 83102, м.Донецьк, вул.Стадіонна, 1) (п.5.1 Договору).

Згідно п.6.4 Договору при неналежному виконанні умов п.5.1 даного Договору Замовник сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової  ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості Товару, з якої допущено прострочення оплати, за кожний день прострочення.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2009 року включно, а щодо виконання зобов'язань – до повного і належного їх виконання (п.7.1 Договору). Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору (п.7.1 Договору).

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбаська насосна компанія” було поставлено товар Державному підприємству „Донецька вугільна енергетична компанія” на загальну суму 352 195,00грн., що підтверджується накладними: №04151 від 15.04.2009р. на суму 294 286,00грн., №06111 від 11.06.2009р. на суму 16 405,00грн., №06112 від 11.06.2009р. на суму 41 504,00грн. у вказаних накладних є посилання на договір №641 від 13.04.2009р. Відповідачем зазначений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноваженої особи на вказаних накладних, повноваження підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

24 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбаська насосна компанія” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім  „Гірмаш  Інтер” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу права вимоги №1224-1/09. Відповідно п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець – прийняти та оплатити на умовах даного Договору право вимоги від Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (юридична адреса: м.Артема, вул.Артема, 43, код ЄДРПОУ 33161769) (далі по тексту – „Боржник”) виконання зобов'язань по сплаті продукції виробничо-технічного призначення згідно до умов Договору про закупівлю №641 від 13.04.2009р. (далі по тексту – „Основний договір”), який був укладений між Продавцем та Боржником, а також зобов'язань, які забезпечують виконання Боржником основного зобов'язання.

Ціна права вимоги, переданого товару за даним Договором, складає 352 195,00грн. (триста п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 00 коп.), без урахування штрафних санкцій, ціни зобов'язань, які забезпечують виконання основного зобов'язання Боржника, встановленого індексу інфляції за період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми відповідно ст.625 Цивільного кодексу (п.1.3 Договору). Покупець зобов'язується протягом 1 (одного) року з дня укладення Договору оплатити Продавцю ціну права вимоги шляхом безготівкового перерахування на поточний банківський рахунок грошових коштів у сумі 352 195,00грн. (триста п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 00 коп.) (п.2.2 Договору).

У розділі 3 договору сторони визначили відповідальність сторін, за прострочення виконання зобов'язань по оплаті права вимоги Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період прострочення, від ціни права вимоги, вказаної у пункті 1.3 даного договору, за кожен день прострочення (п.3.2 Договору).

Позивачем на адресу Відповідача за вих.. №145к/7-10 від 23.07.2010р., було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні з одночасною вимогою оплатити у строк до 01.08.2010р. заборгованість у розмірі 352 195,00грн. (а.с.22). Відповідачем не було здійснено плату за поставлену продукцію.  

06.09.2010р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №175к/9-10, у якому на підставі ст.601 Цивільного кодексу України, ТОВ „ТД „Гірмаш Інтер” здійснило зарахування однорідних зустрічних вимог шляхом вирахування меншої суми з більшої: 352195,00грн. – 337110,00грн.= 15085,00грн. Відповідно, сума заборгованості підприємства Відповідача за договором №641 від 13.04.2009р. зменшилась на суму заліку та складає  15 085,00грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що вказаний лист ним було отримано.

Відповідач, незважаючи на настання строку оплати не здійснив оплату суми боргу у розмірі 15 085,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору №641 від 13.04.2009р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №641 від 13.04.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбаська насосна компанія” було поставлено товар Державному підприємству „Донецька вугільна енергетична компанія” на загальну суму 352 195,00грн., проте останнім незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Відповідно з п.1 ч.1 ст.512 цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою собою внаслідок переведення ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з договору купівлі-продажу права вимоги №1224-1/09 від 24.12.2009р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбаська насосна компанія” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гірмаш Інтер” (Покупець), відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець – прийняти та оплатити на умовах даного Договору право вимоги від Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (юридична адреса: м.Артема, вул.Артема, 43, код ЄДРПОУ 33161769) (далі по тексту – „Боржник”) виконання зобов'язань по оплаті продукції виробничо-технічного призначення згідно до умов Договору про закупівлю №641 від 13.04.2009р. (далі по тексту – „Основний договір”), який був укладений між Продавцем та Боржником, а також зобов'язань, які забезпечують виконання Божником основного зобов'язання.

23 липня 2010 року на адресу Відповідача було направлено повідомлення, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гірмаш інтер” довів до відома Відповідача, що згідно договору купівлі-продажу права вимоги заборгованості у розмірі 352 195,00грн. належить Позивачу.  Позивач вимагав погасити заборгованість у строк до 01.08.2010р. Таким чином, Позивач, надав Відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, що зумовлює відсутність права у боржника не виконувати свого обов'язку щодо сплати заборгованості за договором новому кредитору, що передбачено умовами ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання договору купівлі-продажу права вимоги №1224-1/09 від 24.12.2009р., була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за поставлений товар грошові зобов'язання не виконав. Відповідно зі ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються в тому числі і зарахуванням зустрічних однорідних вимог,  строк виконання яких настав.

06.09.2010р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №175к/9-10, у якому на підставі ст.601 Цивільного кодексу України, ТОВ „ТД „Гірмаш Інтер” здійснило зарахування однорідних зустрічних вимог шляхом вирахування меншої суми з більшої: 352195,00грн. – 337110,00грн.= 15085,00грн. Відповідно, сума заборгованості підприємства Відповідача за договором №641 від 13.04.2009р. зменшилась на суму заліку та складає  15 085,00грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що вказаний лист ним було отримано. Згідно п.2 ст.601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 15 085,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, а розмір підтверджується підписаним актом звірення взаємних розрахунків позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.  

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 30 268,80грн., 3% річних від суми загального боргу складає 12 705,87грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна не  перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., та підлягає стягнення у розмірі заявленому Позивачем у сумі     30 268,80грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  позовних вимог про стягнення 3%  річних задовольняє цю вимогу у розмірі заявленому Позивачем   у сумі 12 705,87грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на встановлений ст.ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановити міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

У розділі 3 договору сторони визначили відповідальність сторін, за прострочення виконання зобов'язань по оплаті права вимоги Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період прострочення, від ціни права вимог, вказаної у пункті 1.3 договору, за кожен день прострочення (п.3.2 Договору). Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені за кожною накладною окремо, дійшов висновку щодо задоволення пені у повному обсягу у розмірі 36 231,42грн.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу суд зазначає наступне:

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи не надання Відповідачем документів, що підтверджують майновий стан Відповідача, розмір суми основного боргу, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гірмаш Інтер”, м.Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 15 085,00грн., пені у сумі 36 231,42грн., інфляційних витрат у сумі 30 268,80грн., 3% річних у розмірі 12 705,87грн.  задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 31206273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гірмаш Інтер” (83015, м.Донецьк, пр.Миру, 8, ЄДРПОУ 36307184) заборгованості 15 085,00грн., пеню у сумі 36 231,42грн., інфляційні витрати у сумі 30 268,80грн., 3% річних у розмірі 12 899,83грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 31206273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гірмаш Інтер” (83015, м.Донецьк, пр.Миру, 8, ЄДРПОУ 36307184)  компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 942,91грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         У судовому засідання 16.12.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                               Риженко Т.М.                               

Судді                                                                                             А.Є.Курило

                                                                                                      Н.О.Мартюхіна

                                                              Повний текст рішення складено та підписано 20.12.10р.