Постанова

від 23.12.2010 по справі 2а-44604/09/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року

м. Полтава

Справа № 2а-44604/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

при секретарі – Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача - Дігтяр Л.А.,

представника відповідача - Крицького Р.Г.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована №64" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2009 року Закрите акціонерне товариство "Полтавська пересувна механізована №64" (по тексту - позивач)  звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (по тексту - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0000492302/0 від 29.12.2008 на суму  153 772, 50 грн, № 0000452302/1 від 30.03.2009 на суму 152 378,70 грн., № 0000492302/1 від 30.03.2009 на суму 153772,50 грн (з урахуванням уточнень до позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що винесені податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими, упередженими та такими, що не відповідають нормам Конституції України та чинного законодавства. При цьому вказуючі, що відповідачем безпідставно знято з  валових витрат у IV кварталі 2007 року суму 100000 грн. (без ПДВ) сплачену за генеральним договором від 01.10.2007 ПП «Якимівський  шлях», оскільки аналіз змісту підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дає можливість зробити висновок, що не включаються до валових витрат суми по яким взагалі відсутні або втрачені, знищенні чи зіпсовані документи які б підтверджували надання послуг. У даному випадку, у наявності є договір, акт приймання - передачі виконаних робіт та податкова накладна, тобто всі документи, які підтверджують віднесення до валових витрат суми у розмірі 100000,00 грн.. Також, позивач в обґрунтування незгоди із сумою податкового зобов'язання зазначав, що і змісти укладених договорів з ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»відповідають як інтересам держави і суспільства так і моральним засадам суспільства, не суперечать Господарському кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, всі витрати по даним операціям підтверджуються відповідними розрахунковими та платіжними документами і такі витрати повністю пов'язані з веденням господарської діяльності, і виконання робіт, зафіксованих у актах та не заперечується відповідачем, а обсяги робіт підтверджуються фактично. У зв'язку із цим, вказував, що у акті перевірки безпідставно знято з податкового кредиту  ПДВ за договорами з ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»та ПП «Якимівський шлях». Крім того зазначав, що відповідачем безпідставно знято з валових витрат за III квартал 2007 року суму в розмірі 250000,00 грн. та з податкового кредиту 50000,00 грн. по операціям з ПП ОСОБА_3 у відповідності з договором зберігання, оскільки посилання у акті перевіряючих на те, що ПП ОСОБА_3 давав довіреності, але їх не читав, визнання недійсними реєстраційних та первинних документів, свідоцтва платника ПДВ з моменту їх  реєстрації є неспроможними і такими, що не можливо положити в основу акту перевірки, та є підставою вважати укладений правочин нікчемним. Наголошував, що всі змісти укладених договорів відповідають як інтересам держави і суспільства, а  всі витрати по даним операціям підтверджуються документами і такі витрати повністю пов'язані з веденням господарської діяльності. До того ж,  звертав увагу, що позивач не може нести відповідальність як за несплату податків ПП ОСОБА_3 так і за можливу недостовірність відомостей про нього,  включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на обставини встановлені в акті перевірки та викладені в письмових запереченнях, зазначивши, що перевіркою підприємства - позивача за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, результати якої  зафіксовані актом № 2493/23-6/01351285 від 11.12.2008, встановлено порушення: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат в податковому обліку в ІV  кварталі 2007 року віднесено витрати, пов'язані  з наданням юридичних послуг ПП "Якимівський шлях" на суму 100000,00 грн. (без ПДВ). При цьому, вказував, що такі послуги не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, оскільки відсутній характер наданих послуг, відсутні документи, які підтверджують надання послуг та їх використання у господарській діяльності підприємства. Також, зазначав, що підприємством в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу валових витрат за 3 квартали 2007 року суму в розмірі 250 000,00 грн. по операції із СГД ФО ОСОБА_3 на підставі акту здавання приймання робіт від 31.08.2007 № 13 у відповідності з договором зберігання без номеру  від 01.02.2007. При цьому, вказував, що  правочин у формі договору зберігання не відповідає вимогам законодавства та є нікчемним, акт виконаних робіт підписано не встановленою особою, не уповноваженою на такі дії  ПП ОСОБА_3, але від його імені, оскільки рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 18.11.2008 визнано недійсними реєстраційні, первинні  документи з моменту реєстрації, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_3  моменту його видачі. Зазначав, що відсутність фактичного отримання послуг від   ПП "Якимівський шлях" та  СГД ФО ОСОБА_3 вплинуло на нарахування позивачу податкових зобов'язань із податку на додану вартість. Крім того,  вказував, що  також підставою встановлених порушень за актом перевірки норм Закону України "Про податок на додану вартість" стало те, що підприємством включено складу податкового кредиту травня 2008 року суми ПДВ в розмірі 10652,60 грн., червня 2008 року - в розмірі 32514,80 грн. за операціям з ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво»на  підставі укладених договорів на виконання будівельних робіт №25 від 05.05.2008  та №24 від 12.05.2008. До того ж, вказував, що  в ході перевірки встановлено, що фактично ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»роботи не виконувало, що також підвереджується фактом відсутності у ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»працівників будівельних спеціальностей, які б виконували будівельно-монтажні роботи, відсутності будівельної техніки на балансі підприємства.  

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у письмових запереченнях,  просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у  м. Полтаві, згідно листа від 02.09.2009 № 05/1- 1133 вих.10, що наявний в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об’єктивно оцінивши надані  докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Полтавська пересувна механізована колона № 64»зареєстровано, як юридична особа 11.04.1994 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код 01351285, взято на облік в органах державної податкової служби 12.04.2008, а саме: перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві  за №46.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами найменування юридичної особи із Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона № 64»змінено на Приватне акціонерне товариство «Полтавська пересувна механізована колона № 64»( по тексту - ПАТ " ППМК №64), про що видано  29.12.2009 свідоцтво про держану реєстрацію юридичної особи серії А00 №791448

Також, судом встановлено, що на підставі направлень від 24.10.2008 №586,  від 17.11.2008  № 926 інспекторами Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона № 64»(код ЄДРПОУ 01351285) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008.

За результатами перевірки складено акт № 2493/23-6/01351285 від 11.12.2008, за висновками якого встановлено, зокрема,  наступні порушення:

-  пункту  5.1., підпункту 5.3.2, підпункту  5.3.9 пункту 5.3,пункту 5.9. статті 5,  підпункту 8.1.4, пункту 8.1. статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого ПАТ “ППМК №64” занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 4501012 грн. у тому числі:

за 2006 рік в сумі 2370642 грн.,

за І квартал 2007 року в сумі 1257488 грн.;

за ІІІ квартали 2007 року в сумі  55215 грн.;

за 2007 рік  в сумі 2 130 370 грн.;

за І квартал 2008 року в розмірі 1345128 грн..;

та завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 414 889 грн. у тому числі за півріччя 2007 року в сумі 414889 грн..

-  пункту 5.1., підпункту 5.2.1, підпункту 5.3.1, підпункту 5.3.9., підпункту 5.3.2. пункту 5.3,  пункту 5.9 . статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”,  в результаті чого занижено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 238 530 грн., у тому числі по періодах:  за півріччя 2008 року в сумі 238 530 грн..

- пункту 1.3., пункту 1.7. статті 1, підпункту 7.2.1., підпункту 7.2.4 пункту 7.2., підпункту 7.4.1., підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України “ Про податок на додану вартість ”, в результаті чого ПАТ “ППМК №64” занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 102 515 грн., у тому числі по періодах:

серпень 2007 року - 50000 грн.;

листопад 2007 року - 20000 грн..;

червень 2008 року - 32515грн.;

- пункту 1.3., пункту 1.7.  підпункту 7.4.4., підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України “ Про податок на додану вартість ”,  в результаті завищене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10653 грн., у тому числі по періодах: травень 2008 року –10653 грн..

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 29.12.2009:

- податкове повідомлення-рішення №0000452302/0, яким  визначено  ПАТ “ППМК №64”  суму  податкового зобов’язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств ” в розмірі 9002024  грн. 00 коп. (в тому числі за основним платежем –4501012 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими)  санкціями –4501012 грн. 00 коп.).

-  податкове повідомлення-рішення №0000492302/0 яким визначено ПАТ “ППМК №64” суму податкового зобов’язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 153 772 грн. 50 коп. ( в тому числі за основним платежем –102515 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими)  санкціями  51257 грн. 50 коп.).

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями – рішеннями  та  21.01.2009 подав скаргу до Державної податкової інспекції у м. Полтаві.

23.03.2009 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 6273/10/25-040, яким скасовано податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Полтаві від 29.12.2008 №0000452302/0 в частині 4397786 грн. 00 коп. нарахованого податку на прибуток і у частині 4451859 грн. 30 коп. застосованої штрафної санкції (в т.ч. по 17.1.3 в сумі 2201353 грн. 30 коп. і по 17.1.6 в сумі 2250506 грн. 00 коп.), а в іншій частині податкове повідомлення –рішення залишено без змін; а також залишено без змін податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Полтаві від 29.12.2008  №0000492302/0, а скаргу –без задоволення.

30.03.2009 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві прийняті податкові повідомлення –рішення:

-  №0000452302/0 яким  визначено  ПАТ “ППМК №64”  суму  податкового зобов’язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств ” в розмірі 152378  грн. 70 коп. (в тому числі за основним платежем –103 226 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими)  санкціями –49152 грн. 70 коп.).

- №0000492302/1 яким визначено ПАТ “ППМК №64” суму податкового зобов’язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 153 772 грн. 50 коп. ( в тому числі за основним платежем –102515 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими)  санкціями  51257 грн. 50 коп).

Проте позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями № 0000492302/0 від 29.12.2008 на суму 153 772, 50 грн., №0000452302/1 від 30.03.2009 на суму 152 378,70 грн., № 0000492302/1 від 30.03.2009 на суму 153772,50 грн. та оскаржив їх до суду.          

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийняття Державною податковою інспекцією у м. Полтаві оспорюваних  податкових повідомлень –рішень, то суд приходить до наступних висновків.

Так, податковим органом за період, що перевірявся ПАТ «ППМК №64»було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі  103 226 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями –49152 грн. 70 коп. (враховуючі рішення про розгляду первинної скарги від 23.03.2009 № 6273/10/25-040).

Донарахована сума податку на прибуток  складається з наступного:

-  ПАТ «ППМК №64»до складу валових витрат в податковому обліку в ІV кварталі 2007 року віднесено витрати, пов’язані з наданням юридичних послуг на суму 100 000 грн. (без ПДВ ), а саме:  ПАТ «ППМК №64»було укладено - генеральний договір про надання консультаційних, інформаційних та юридичних послуг від 01.10.2007 № б/н з ПП «Якимівський шлях»(код ЄРПОУ 34448147), смт. Якимівка, Запорізької області.

- ПАТ «ППМК №64»віднесено до складу валових витрат за 3 квартали 2007 року суму в розмірі 250000,00 грн. операції з СГД ФО ОСОБА_3 на підставі акту здавання приймання робіт від 31.08.2007 № 13 у відповідності з договором зберігання без номера від 01.02.2007 (договір зберігання товарів з правом їх продажу).

- ПАТ «ППМК №64»у 2 кварталі 2008 року до складу скоригованих валових витрат по  рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»податкової декларації по податку прибуток з урахуванням уточнюючого розрахунку включено витрати на будівельно- монтажні роботи, надані Товариством з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво».

В свою чергу, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання, а також судом встановлено в ході судового розгляду слідуюче.

Так, в періоді, що перевірявся  ПАТ «ППМК №64»здійснювало придбання юридичних послуг у ПП «Якимівський шлях», а саме:

01.10.2007 у м. Полтаві між Приватним підприємством «Якиміський шлях»(Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Полтавська пересувна  механізована  колона №64»(Замовник) укладено Генеральний договір б/н про надання консультаційних, інформаційних і юридичних послуг. Предметом договору у відповідності до пункту 1.1. стало те, що Виконавець надає Замовнику юридичні послуги по здійсненню Замовником своєї господарської діяльності в порядку, встановленому даним Договором, в тому числі: усні, а також у випадку необхідності письмові, інформаційно-юридичні консультації по питанням діяльності Замовника; підготовка юридичної частини або перевірка на відповідність діючому законодавству України проектів господарський договорів, інших документів, що відносяться до господарської діяльності Замовника; здійснення позовної  на підставі матеріалів Замовника; здійснення представництва ( у випадку необхідності) інтересів Замовника в судах, господарських ( в т.ч. апеляційних) і третейських; здійснення в інтересах Замовника необхідні процесуальні дії, в т.ч.  робота з виконавчою службою; проводити аналізи результатів розгляду претензій, позовів і судових справ; підготовка тендерної документації.

А згідно із пунктом 3.1. Договору після виконання робіт (їх частини) Виконавець  надає  Замовнику Акт наданих послуг, в якому приводиться опис наданих Виконавцем послуг згідно даного Договору.

Сума винагороди Виконавця за виконані роботи зазначається в Акті наданих послуг. Сума винагороди становить 60 000,00 грн. на місяць (пункту 4.1.Договору).

30.11.2007 у м. Полтаві ПП Якиміський шлях»(Виконавець) та ЗАТ «Полтавська пересувна  механізована  колона №64»(Замовник) складено Акт прийому - передачі виконаних робіт про те, що у відповідності до умов Генерального договору від 01.10.2007 на надання консультаційних, інформаційних і юридичних послуг при здійснені Замовником своєї господарської діяльності на протязі жовтня-листопада 2007 року Виконавець надав Замовнику в порядку, вставленому договором, в тому числі:

- надані юридичні консультації по питанням діяльності Замовника;

- проведена підготовка проектів договорів та інших документів, що відносяться до господарської діяльності Замовника;

- часткове проведено аналіз та перевірку на відповідність діючому законодавству договорів та інших документів, які використовуються у господарській діяльності Замовника;

- внесені пропозиції по удосконаленню правового забезпечення господарської діяльності Замовника;

- представлено консультації на предмет участі в тендерах;  

У відповідності до пункту 2 даного Акту, додатково Виконавець передає Замовнику на 2 (двох) магнітних носіях об’ємом 1,44 МВ кожний інформацію:

- підбірка нормативних документів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- розроблені проекти  господарський договорів;

Вартість наданих пологу оцінено сторонами в розмірі 120000,00 грн. (в тому числі ПДВ) (пункту 4 Акту).

Також, як вбачається із матеріалів справи, 30.11.2007 ПП «Якимівський шлях»виписано ЗАТ «Полтавська пересувна механізована колона №64»податкову накладну № 219  ціна поставки  одиниці продукції –юридичні послуги становить 100 000,00 грн.  та  ПДВ 20 000,00 грн..

Сума витрат за переліченими вище документами в розмірі 100000,00 грн.  і була включена ПАТ «ППМК №64»до складу валових витрат в податковому обліку в ІV кварталі 2007 року.

В даному випадку, податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення ПАТ «ППМК №64»до складу валових витрат на придбання послуг від контрагента ПП «Якимівський шлях», враховуючі, що вказаний суб’єкт господарювання в переліку видів діяльності, які фактично здійснюються, відсутні юридичні послуги, згідно наданої відповіді ДПІ у Якимівському районі Запорізької області №688-7-23-206 від 04.12.2008  скоригований валовий дохід ПП «Якимівський шлях»за 4 квартал 2007 року складає 62250,00 грн., а за листопад 2007 року - 42100,0 грн. що не підтверджує обсяг акта виконаних робіт по наданню юридичних послуг в сумі 100 000 грн. в листопаді 2007 року  Крім того, в штаті підприємства позивача рахується працівник юридичного відділу, як фактично виконує роботу правового характеру.

Суд погоджується з висновками, податкового органу щодо неправомірності включення до складу валових витрат сум витрати, пов’язані з наданням юридичних послуг ПП «Якимівський шлях»на суму 100 000 грн. (без ПДВ ) враховуючі слідуюче.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).

Відповідно до підпункту  5.2.1 пункту  5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Одночасно згідно з абзацом 4  підпункту  5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення   господарських   операцій   фіксуються   та   підтверджуються   первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

При цьому, суд не може погодитися з доводами позивача про те, що документи, якими він хоче підтвердити спірні валові витрати, а саме: генеральний договір та акт прийому - передачі, в яких зазначено лише зміст юридично-консультаційних послуг, є такими, що  підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIV. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання  договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 вказаного закону висуває до первинних документів такі обов’язкові реквізити як: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

В даному випадку, згідно поданих позивачем документів, а саме: генерального договору та акт прийому - передачі, не можливо з’ясувати, чи надавалися фактично юридично-консультативні послуги, у яких обсягах, розмежувати їх вартість, з’ясувати, яким чином формувалася їх вартість.

Крім того, як встановлено в ході перевірки та не спростовано позивачем згідно відповіді ДПІ у Якиміському районі Запорізької області №689-7-23-206 від 04.12.2008  ПП «Якиміський шлях»здійснює наступні види діяльності за КВЕД: діяльність автомобільного, вантажного транспорту; діяльність нерегулярного пасажирського транспорту; оптова торгівля зерном, насінням, кормами для тварин; оптова торгівля напоями; оптова торгівля тютюновими виробами; діяльність кафе.

Таким чином, здійснення діяльності пов’язаної з наданням юридичних, консультаційних послуг у сфері юриспруденції даний контрагент взагалі не здійснює.

При цьому, суд вважає за доцільне відмітити, що  у відповідності до статті 5 Закону України "Про соціальні послуги"  від 19.06.2003, № 966-IV - юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо); інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги);

 З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірною господарською операцією, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.

Крім того, ані під час перевірки ані під час судового розгляду справи позивачем не представлено будь-яких документів –продуктів наданих консультаційних, інформаційних і юридичних послуг ПП «Якимівський шлях»з печаткою підприємства, підписом відповідальної особи, не надано доручень на представництво працівником ПП «Якимівський шлях»інтересів позивача у судах,  розроблені проекти  господарський договорів  тощо.

До того ж, про доцільність укладання позивачем, місцезнаходженням якого є м. Полтава, правочину по наданню консультаційних, інформаційних і юридичних послуг з  ПП «Якимівський шлях», зареєстрованим на момент укладення правочину у Запорізькій області, представник позивача суду не повідомив та аргументованих доводів не навів.

А найголовніше, позивачем докази про використання, консультаційно-юридичних послуг у  своїй господарській діяльності, були відсутні під час перевірки та не надані позивачем в ході судового розгляду справи.

Отже, суд приходить до висновку, про відсутність взаємозв'язку понесених витрат  у ІV кварталі 2007 року з господарською діяльністю позивача та засвідчують їх  не відповідність вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак  висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму 100000 грн. є законним та обґрунтованим.

Також, донарахована сума податку на прибуток складається із того, що ПАТ «ППМК №64»віднесено до складу валових витрат за 3 квартали 2007 року суму в розмірі 250000,00 грн. операції з СГД ФО ОСОБА_3 на підставі акту здавання приймання робіт від 31.08.2007 № 13 у відповідності з договором зберігання без номера від 01.02.2007 (договір зберігання товарів з правом їх продажу).

          Судом встановлено, що 01.02.2007 у м. Полтаві між ЗАТ «ППМК №64»(Поклажедавець) та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_3 (Зберігач) укладено договір зберігання б/н, предметом якого стало те, що Зберігач зобов’язується зберігати на складі,  Товари, що належить  Поклажедавцю, передані йому Поклажедавцем по передавальному акту, що являється невід’ємною частиною даного Договору і повернути Товари Поклажедавцю по закінченню строку зберігання в цілості.  

У відповідності до пункту 2 Договору Зберігач зобов’язаний зберігати товари з 01 лютого 2007 року по 31 січня 2008 року.

Зберігач не вправі без дозволу Поклажедавця використовувати Товари до закінчення строку зберігання (пункт 3 Договору).

Зберігач в підтвердження прийняття Товарів на зберігання підписує передавальний акт ( пункт 6 Договору).

За зберігання товарів Поклажедавець зобов’язується сплатити щомісячно Зберігачу винагороду 50 00 грн. Згідно рахунку, який представляється раз в півроку. Сума винагороди повинна бути перерахована Зберігачу не пізніше 31 жовтня 2007 року (пункт  8 Договору).

Зберігач вправі без будь-якого попередження Поклажедавця самостійно продати Товари по ціні, яка склалася на місці зберігання, але не нижче оціночної вартості Товарів, зазначеної в передавальному акті. Отримані від продажу Товарів грошові кошти за мінусом винагороди за зберігання підлягають перерахуванню Поклажедавцю у п’ятиденний термін з моменту отримання Зберігачем (пункт  9 Договору).

31.08.2007 представниками Замовника ПАТ «ПМК № 64»з одного боку і представник Виконавця ОСОБА_3 з іншого боку складено  акт № 13 здавання –прийняття робіт, про те що Виконавцем були проведені наступні роботи: послуги по зберіганню товару згідно договору від 01.02.2007 всього вартість яких склала 250000,00 грн. та ПДВ 50 000,00 грн.  

Також, 31.08.2007 ФОП ОСОБА_3 виписано рахунок № 13 на суму 300000 грн. в т.ч. ПДВ 50000 грн. за послуги по зберіганню товару згідно договору зберігання від 01.02.2007, а також 31.08.2007 виписано податкову накладну, ціна продажу товару 250000 грн. та ПДВ 50000,00 грн..    

Сума витрат за переліченими вище документами в розмірі 250000,000 грн.  і була включена ПАТ «ППМК №64»до складу валових витрат.

В даному випадку, податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення ПАТ «ППМК №64»до складу валових витрат  на придбання послуг від такого контрагента, оскільки правочин щодо поставки товарів приватним підприємцем ОСОБА_3 є нікчемним, а тому не створює ніяких юридичних наслідків, то збільшення валових витрат на підставі такого правочину є неправомірним.

Суд погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки щодо заниження позивачем зобов'язання з податку на прибуток, при цьому враховуючі слідуюче.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).

Відповідно до підпункту  5.2.1 пункту  5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Одночасно згідно з абзацом 4  підпункту  5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення   господарських   операцій   фіксуються   та   підтверджуються   первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно із статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

В частині 2 статті 3 зазначеним Законом встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являється основою і для податкового обліку.

В даному випадку, наявність у ПАТ «ПМК № 64»самого лише  договору зберігання з ФОП ОСОБА_3, а також акту здавання –прийняття робіт не є безумовною підставою для формування валових витрат оскільки на їх підставі неможливо встановити дійсне виконання операції, тобто її реальність.

При цьому, суд зазначає, що ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи, позивачем не представлено суду перелік товару переданого на зберігання за вказаним вище договором, передавального акту товару, не відомо місце такого зберігання, та способу транспортування товару, тощо.

До того ж, позивачем не надано суду доказів та в ході судового розгляду не встановлено що операція зі зберігання товару пов’язана із господарською діяльністю ПАТ «ПМК№64»,  що є найголовнішою передумовою для віднесення таких витрат до валових.

Крім того, згідно з статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено в ході перевірки та не спростовано позивачем, в 2008 році ОСОБА_3 звернувся до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до Державного реєстратора Решетилівської районної державної адміністрації про визнання недійсними реєстраційних, первинних документів та свідоцтва платника податку на додану вартість НОМЕР_2 від 20.09.2006.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 18.11.2008 у справі № 2 –482/08 позов задоволено. Реєстраційні, первинні документи ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, с. Шилівка, Решетилівського району Полтавської області) визнано недійсними з моменту реєстрації з 14.09.2006. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_2 визнано недійсним з моменту його видачі з 20.09.2006. Рішення набрало законної сили 29.11.2008.

При цьому, як вбачається з рішення Решетилівського районного суду, 19.10.2007 ОСОБА_3 був запрошений до Решетилівського відділення Полтавської МДПІ, де йому було повідомлено, що він перебуває на обліку як фізична особа –підприємець. Ніякої підприємницької діяльності як підприємець, він не вів, ніякі господарські стосунки з іншими суб’єктами підприємства йому невідомі. В вересні 2006 року він працював підсобником на будівництві, йому запропонували роботу водія на машині “Газель”, з підписанням довіреності. Потім він працював на машині два тижні, після закінчення будівництва розрахувався. Фінансово –господарських документів він не бачив та не підписував. Оглянуті ним податкові декларації, так як він їх не складав і не підписував, не можуть бути законними і до реєстрації та здійснення підприємницької діяльності він не має ніякого відношення. В той час представлена для огляду документація складена і підписана від його імені невідомою йому особою, яка не була наділена відповідними правами та обов’язками щодо заснування та діяльності і всупереч чинному законодавству, користуючись реквізитами здійснювала господарські операції, переклавши відповідальність на іншу особу, тобто на нього.

Відповідно до частини  1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь  ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, договір зберігання, акт приймання - здавання робіт, рахунок , податкова накладна виписано від імені  ФОП ОСОБА_3, який як встановлено вище ніяких фінансових документів як суб’єкт господарювання не складав та не підписував, а відтак, не можуть вважатись первинними документами, наявність яких є підставою для віднесення грошових коштів зазначених у цих документах до складу валових витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ПАТ «ППМК №64»безпідставно  віднесено до складу валових витрат за 3 квартали 2007 року суму в розмірі 250000,00 грн. операції з СГД ФО ОСОБА_3.

Як наслідок, що стосується порушення пункту 1.3., пункту 1.7. статті 1, підпункту 7.2.1., підпункту7.2.4 пункту 7.2., підпункту 7.4.1., підпункту7.4.4, підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України “ Про податок на додану вартість ”, в результаті чого ПАТ “ППМК №64” занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 102 515 грн., у тому числі по періодах: серпень 2007 року - 50000 грн. ( ФОП ОСОБА_3 листопад 2007 року - 20000 грн. (ПП «Якиміський шлях») суд зазначає, слідуюче.

Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, об’єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати  утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7. Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання  звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 . Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

А у відповідності із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Враховуючі, встановлені судом вище обставини про те, що наведені у договорах послуги фактично ПП «Якимівський  шлях»та ФОП ОСОБА_3 не поставлялися, та придбання таких послуг не відбулося, то валові витрати та відповідно право на податковий кредит у ПАТ «ППМК № 64»не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

До того ж, досліджені судом під час розгляду даної справи первинні документи по спірним господарським операціям між позивачем і  ФОП ОСОБА_3 не можуть вважатись первинними документами, наявність яких є підставою для віднесення грошових коштів зазначених у цих документах до складу податкового кредиту, оскільки для визнання податкової накладної належною підставою для віднесення зазначених в ній сум до податкового кредиту не достатньо простої механічної наявності всіх реквізитів, передбачених пунктом 7.2 Закону України “Про податок на додану вартість”, так як  правильність та достовірність цих реквізитів має засвідчуватися підписом уповноваженої особи платника податків.

Крім того, на порушення пункту 1.3., пункту 1.7. статті 1, підпункту 7.2.1., підпункту 7.2.4 пункту 7.2., підпункту 7.4.1., підпункту7.4.4, підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України “ Про податок на додану вартість ”, в результаті чого ПАТ “ППМК №64”  занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 102 515 грн. - в тому числі в  червені 2008 року –32515 грн. вплинула господарська операція із  Товариством з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво», при цьому позивачем у 2 кварталі 2008 року до складу скоригованих валових витрат по  рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»податкової декларації по податку прибуток з урахуванням уточнюючого розрахунку включено витрати на будівельно - монтажні роботи, надані Товариством з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво».

Так, в ході перевірки було встановлено, що  ПАТ «ПМК-64»було укладено договори на виконання будівельних робіт з ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»,  а саме:  

договір №25 від 05.05.2008, у відповідності до умов якого Генпідрядник –ЗАТ «ПМК-64», доручає, а Підрядник –ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»зобов’язується виконати будівельні роботи житлового будинку по вул. Гожулівській 26 II черга, II п.к. в м. Полтаві відповідно до проектно –кошторисної документації. Ціна договору визначена договірною ціною 60 000 грн. з урахуванням ПДВ. Термін виконання робіт: початок –квітень 2008 року , завершення –травень 2008 року.

договір № 24 від 12.05.2008 у відповідності до умов якого Генпідрядник –ЗАТ «ПМК-64», доручає, а Підрядник –ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»зобов’язується виконати будівельні роботи житлового будинку по вул. Гожулівській 30 в м. Полтаві відповідно до проектно –кошторисної документації. Ціна договору визначена договірною ціною 195 000 грн. з урахуванням ПДВ. Термін виконання робіт: початок –травень 2008 року , завершення –липень 2008 року.

В свою чергу, ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»до акту виконаних робіт за травень 2008 року (житловий будинок по вул. Гожулянській 26, II черга, II п.к.) по договору №25 від 05.05.2008 була виписана податкова накладна №1793 від 23.05.2008 на суму ПДВ 10652,60 грн.  та  до акту виконаних робіт за червень 2008 року (двосекційний житловий будинок по вул. Гожулянській 30) по Договору №24 від 12.05.2008 виписана податкова накладна №2094 від 24.06.2008 на суму ПДВ 32514,80 грн..

При цьому суд, зазначає, що перелічені документи, було вилучено у позивача  органом податкової міліції згідно протоколу виїмки від 05.09.2008, однак факт наявність перелічених у протоколі документів у позивача сторонами не оспорювався.

Аналізуючи наведені вище норми Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , а також дослідивши та оцінивши усі матеріали у справі, суд погоджується із висновком акту перевірки №2493/23-6/01351285 від 12.08.2008, та вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення також і в частині відносин позивача із ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»прийнято на законних підставах з огляду на наступне.

Порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються Цивільним кодексом України, від 16.01.2003, № 435-IV ( далі по тексту  - ЦК України), де встановлено, що (стаття 875) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. В статті 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

До того ж, суд вважає за доцільним відмітити, що чинним законодавством України встановлено цілий ряд вимог відносно проектування та будівництва житлових будинків, в тому числі і до переліку необхідних для будівництва документів, на підставі яких можливо встановити замовників, генпідрядників, підрядників таких робіт, тобто всіх учасників будівництва.

Однак, позивач суду не представив письмових доказів щодо реальності здійснених операцій, документів про підтвердження виконання господарських зобов’язань у взаємовідносинах з контрагентом ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво», ав тому числі проектної та кошторисної документації на проведення будівельних робіт  житлових будинків по вул. Гожулівській в м. Полтаві, акти ведення в експлуатацію та іншу обов’язкову будівельну  документацію.

При цьому, суд наголошує, що згідно вищезгаданого протоколу виїмки від 05.09.2008 серед  вилучених у позивача документів проектної та кошторисної документації та іншої будівельно-монтажної документації  не було.

Також, позивач не клопотав про залучення свідків для спростування фактів викладених у акті перевірки на підставі яких прийнято оспорювані рішення, не спростував доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»працівників будівельних спеціальностей, які б виконували будівельно-монтажні роботи, відсутності будівельної техніки на балансі підприємства.

Адже, надання позивачем податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як свідчать фактичні обставини справи, про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу щодо неможливості реального здійснення контрагентом позивача зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів,  відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність у контрагентів обліку для цілей оподаткування господарських операцій, які безпосередньо пов’язані з виникненням податкової вигоди.

При цьому, враховуючі, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, в ході судового розгляду  справи позивачем не було надано достатніх та належних доказів фактичного здійснення задекларованих ним операцій з ТОВ "Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво". При цьому суд зауважує, що предметом доказування по справі є не сама по собі реальність здійснення (фактична наявність) збудованих житлових будинків, а здійснення таких робіт саме від ТОВ "Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво" (а не від іншого контрагента чи за власний рахунок та власними силами).

В даному випадку, хоча податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, а первинні документи (договори, акти прийому-передачі) відповідно є підставою для включення вказаних у них сум до валових витрат, проте , надані позивачем докази не є вичерпними, оскільки предметом доказування у цій справі не є обставини наявності чи відсутності належним чином оформлених податкових накладних чи первинних документів, а обставини фактичного надання послуг саме: ТОВ Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво" за цими податковими накладними та первинними документами.

А відтак, суд приходить до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин із ТОВ "Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво" знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Узагальнюючи викладене вище та враховуючи недоведеність позиції позивача, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення: № 0000492302/0 від 29.12.2008, №0000492302/1 від 30.03.2009 якими визначено ПАТ “ППМК №64” суму податкового зобов’язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 153 772 грн. 50 коп. ( в тому числі за основним платежем –102515 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими)  санкціями  51257 грн. 50 коп.) та №0000452302/0 від 30.03.2009 яким визначено  ПАТ “ППМК №64”  суму  податкового зобов’язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств ” в розмірі 152378  грн. 70 коп. (в тому числі за основним платежем –103 226 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими)  санкціями –49152 грн. 70 коп.) прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не вбачає підстав для їх скасування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому адміністративний позов  не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями  2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована №64" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанову в повному обсязі складено 28 грудня 2010 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко