Рішення

від 31.10.2007 по справі 47/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/298

31.10.07

За позовом      Міжгалузево  виробничо -  комерційне підприємство "Україна"

до                     Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації

про                    стягнення 12 320,89 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача      -     Кальченко С.У. –представник (довіреність № 05 від 12.01.2007р.)

Від відповідача  -     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 10 329,60 грн. заборгованості за виконані роботи, 1 527,73 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 463,56 грн. та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2007р.було порушено провадження в справі  № 47\298, розгляд якої було призначено на 24.10.2007р.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст..22 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст..81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2007р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 21.09.2007р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання 24.10.2007 р. представника не направив. Про проведення судового засідання 24.10.2007 р. був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

Суд, врахувавши невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 21.09.2007 р., нез'явлення в судове засідання 24.10.2007 р. його представника, вважає за необхідне відкласти розгляд справи та призначити його на іншу дату.

24.10.2007 року розгляд справи було перенесено на 31.10 2007 р.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2007р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 21.09.2007р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання 31.10.2007 р. представника не направив. Про проведення судового засідання 31.10.2007 р. був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

            Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами -

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Міжгалузевого виробничого –комерційного підприємства “Україна” до Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Господарський суд міста Києва,-             

ВСТАНОВИВ:

          Між Міжгалузево виробничо –комерційним підприємством«Україна», в якості підрядника з однієї сторони,  та Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, в якості замовника, з –другої, було укладено Договір  № 112 від 05 травня 2005 року (далі договір), згідно п. 1.1 договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту плоскої покрівлі в сш. № 120 по вул. Райдужна, 17.

          Відповідно до п. 2.1. Договору № 112 від 05травня 2005р. вартість доручених Підряднику робіт за даним Договором підряду визначається згідно з затвердженим Замовником кошторисом у сумі 10 329,60 грн.

           Згідно з п.4.1., 4.2. Договору перед початком робіт Замовник перераховує Підряднику кошти в розмірі 30% кошторисної вартості робіт для придбання матеріалів терміном на 1 місяць. Остаточні розрахунки за виконані Підрядником роботу здійснюється щомісячно по представлених актах №КБ-2в. Кінцевий термін проведення розрахунків за фактично виконані роботи 31 грудня 2005 року.

           В п. 7.1. передбачена матеріальна відповідальність Підрядника перед Замовником за якість виконаних робіт.

           Згідно двостороннього Акту приймання виконаних підрядних робіт № М05-35\112 за травень 2005 року  Підрядником було виконано належним чином і в строк ремонтні роботи на суму 10 329,60 грн. грн., які відповідачем були прийняті та виконання яких останнім не заперечувалось.

                    На день розгляду справи у суді 31.10.2007 р. згідно Договору №112 від 05 травня 2005 року, Акту прийому виконаних підрядних робіт №М05-35\112 за травень 2005 року, Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2005 року( по формі № КБ-3), Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва та пояснень повноважного представника позивача, відповідач, за розрахунком позивача, не оплатив Міжгалузевому виробничо –комерційному підприємству «Україна»за виконані підрядні роботи –10 329,60 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком позивача, складає –10 329,60 грн. –основний борг , урахування індексу інфляції –1 527,73грн. та 3% річних –463,56  грн.

           В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору

           Стаття 527 згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

           Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

           Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

           Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

         Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

                         Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

             Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

            Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

           Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

           Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи  з  обладнання будівель, роботи з завершення  будівництва,  прикладні  та  експериментальні дослідження   і   розробки   тощо,   які   виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

          Для  здійснення  робіт,  зазначених  у частині першій цієї статті,  можуть  укладатися  договори   підряду:   на   капітальне будівництво  (в  тому числі субпідряду);  на виконання проектних і досліджувальних робіт;  на виконання геологічних,  геодезичних  та інших   робіт,   необхідних  для  капітального  будівництва;  інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

           Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI, а саме п.4 Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

                      Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Міжгалузево виробничо –комерційне підприємство  «Україна»(підрядчик) - умови Договору Підряду      №112 від 05 травня 2006 року укладеного між Міжгалузево виробничо –комерційним підприємством «Україна»(підрядчик) - умови Договору Підряду №112 від 05 травня 2006 року та Управлінням освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації виконав в повному обсязі, шляхом проведених робіт по ремонту плоскої покрівлі, які відповідачем були прийняті та виконання яких останнім не заперечувалось, на загальну суму –10 329,60 грн.(відповідно до Акту прийому-передачі МО5-35/112 за травень 2005 року), а відповідач -  Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації умови зазначеного Договору не виконав належним чином, не сплативши грошові кошти (за проведені ремонтні роботи) на загальну суму 10 329,60 грн. Тобто, у відповідача - Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації  перед позивачем -  Міжгалузево виробничо –комерційним підприємством  «Україна»існує заборгованість в розмірі 10 329,60 грн., яка ним не погашена і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку. А тому, позовна вимога Міжгалузево виробничо –комерційним підприємством «Україна» про стягнення  з Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації 10 329,60 грн. основного боргу за Договором № 112 від 05.05.2005 року визнається судом законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

            Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

            Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

             Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

   Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники  грошових коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статі 3 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України 2004 року встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, через що суд дійшов висновку, що оскільки відповідач свої зобов'язання за Договором № 112 від 05.05.2005 року не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних за невиконання зобов'язання відповідачем за даним Договором, розмір 3 % річних складає:

1). 10 329,60 грн.(розмір основної заборгованості відповідно до Договору № 112 від 05 травня 2005 року) х 3% : 365 х 365(прострочення оплати за період з 01.01.2006 р. –01.31.2006 року) = 309,89 грн.

2).10 329,60 грн.  (розмір основної заборгованості за Актом прийому-передачі                 № М05-35/112 за травень 2005р.) х 3% :365 х 181(прострочення оплати за період 01.01.2007р. - 01.30.2007р.) = 153,67 грн. Отже,  загальний розмір суми 3% річних за весь час прострочення по виплаті грошових коштів за виконані ремонтні роботи складає 463,56грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за невиконання відповідачем  свого зобов'язання за Договором № 112 від 05.05.2005 року є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Суд врахувавши, що з 01.01.2006 р ( момент вказаний позивачем) по 30.06.2007 року (день подачі позову) відповідач прострочив перед відповідачем виконання зобов'язання по виплаті грошових коштів за виконані ремонтні роботи за Договором № 112 від 05.05.2005 року, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 329,60 грн., і на даний час не погашена, а позивач - Міжгалузево виробничо –комерційне підприємство «Україна»- умови Договору № 112 від 05.05.2005 року – заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем - Управлінням освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації –з урахуванням встановленого індексу інфляції, вважає цю позовну вимогу законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Згідно з доданих до позову розрахунків індексів інфляції в період прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті грошових коштів з 01.01.2006 р. по 30.06.2007р. сума інфляційних витрат з розрахунком суду складає: 10 329,60 * 3 % : 365 * 365 = 309,89 грн. (за період прострочення з 01.01.2006р. –31.12.2006р.); 924,00 * 3% : 365 * 181 = 153,67 грн. (за період прострочення з 01.01.2007р. –30.01.2007р.). Загальна сума складає 463,56 грн. річних (309,89 грн. + 153,67 грн.). Розмір збитку від інфляції розраховується за такою формулою: розмір збитку від інфляції = (сума боргу * (індекс інфляції : 100) –сума боргу) \кількість днів у місяці: (10 329,60 грн. х 1,012%(індекс за січень 2006р.) х 1,018% (індекс інфляції за лютий 2006 р.) х0,997%(індекс інфляції за березень 2006р.) х0,996% (індекс інфляції квітень 2006р.) х 1,005%( індекс інфляції за травень 2006р.) х 1,001%( індекс інфляції за червень 2006р.) х 1,009%( індекс інфляції за липень 2006р.) х 1,00 (індекс інфляції за серпень 2006р.) х 1,020%( індекс інфляції за вересень) х 1,026%( індекс інфляції за жовтень 2006р.) х 1,018%( індекс інфляції за листопад 2006р.) х 1,009%( індекс інфляції за грудень 2006р.) х 1,005(індекс інфляції за січень 2007р.) х 1,006%( індекс інфляції за лютий 2007р.) х 1,002:%( індекс інфляції за березень 2007р.) х1,00%( індекс інфляції за квітень 2007р.) х 1,006%( індекс інфляції за травень 2007р.) –10 329,60 грн. = 1 527,73  грн., а тому вимога  позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів за проведені ремонтні роботи згідно Договору № 112 від 05.05.2005 року є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню –в сумі 1 527,73 грн.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст..49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов Міжгалузевого виробничо-комерційного підприємства “Україна” до Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації  - задовольнити.

2.          Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 26063920, місцезнаходження: 02105, м. Київ, просп. Миру, 6а, р\р 35419003001090 в УДК у м. Києві, МФО 820019) у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Міжгалузевого виробничо-комерційного підприємства “Україна”(ідентифікаційний код 13669974, місцезнаходження : 02094, м. Київ, пр-т Гагаріна,14-а, р\р 26008301331915 у філії Дніпровському відділені ПІБ, МФО 322142) суму заборгованості в розмірі 10 329 (десять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 60 коп.; суму інфляційних витрат –1 527 (одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 73 коп.; суму 3% річних 463 (чотириста шістдесят три) грн. 56 коп., а також 123 (сто двадцять три) грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського поцесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     Станік С.Р.