Рішення

від 10.12.2010 по справі 19/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10 р.

Справа № 19/37-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція", м.Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства "Моноліт", м.Дніпропетровськ

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Хохтіф Україна", м.Дніпропетровськ

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоспліт", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 1529555,83 грн.

 За зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства "Моноліт", м.Дніпропетровськ

До    Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція", м.Київ 

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоспліт", м.Дніпропетровськ 

про спонукання вчинити певні  дії

Суддя  Первушин Ю.Ю.

Представники:

  Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи 1: не з'явився;

Від третьої особи 2: не з'явився; 

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Укрстальконструкція" (далі –позивач) 19.02.2008 р. звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства «Моноліт»(далі –відповідач) у якому просить стягнути суму заборгованості за договором №07/18 за авансовані, але не виконані роботи у розмірі 657 501,05 грн., пеню за договором №07/18 у розмірі 594 969,42 грн., суму основного боргу за договором №14 у розмірі 275 612,91 грн., 3 % річних від суми основного боргу за договором №14 у розмірі 1 472,45 грн. та судові витрати у справі.

Ухвалою господарського суду  Дніпропетровської області  від 25.02.2008 р. суддя І. В. Петренко порушив провадження у справі №19/37-08.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору субпідряду №07/18 від 01 березня 2007 року, зважаючи на ділові стосунки між сторонами, позивачем, без дотримання умов договору №07/18, перераховано на рахунок відповідача за період з 20.03.2007 р. по 23.07.2007 р. авансові платежі на підготовку будівельно –монтажних робіт у сумі 1 160 378,81 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками.  Позивач зазначає, що станом на 12 лютого 2008 року, відповідачем виконано роботи за договором субпідряду №07/18 на суму 502 877,76 грн. з ПДВ, відповідно до актів виконаних підрядних робіт КБ-2В за березень 2007 року, заборгованість відповідача на користь позивача за авансові, але не виконані роботи, складає 657 501,05 грн. Відповідальність у вигляді пені, що нарахована позивачем у розмірі 594 969,42 грн., передбачена п. 7.2 Договору. Крім того, позивач посилається на те, що для якісного та своєчасного виконання відповідачем зобов'язань по договору субпідряду №07/18, між сторонами був укладений договір №14 від 30 березня 2007 року, відповідно до умов якого, позивачем поставлено відповідачу продукцію, а саме товарний бетон та цементний розчин на суму 275 612,91 грн., що підтверджують видаткові накладні, але станом на 12.02.2008 р. які відповідачем не оплачено. 3 % річних у розмірі 1 472,45 грн. за нараховані позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 86-90 т. 1) у якому проти позовних вимог заперечує, в їх задоволенні просить відмовити, оскільки вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. З метою виконання робіт, відповідно до договору субпідряду №07/18, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Моноліт" уклало договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Неоспліт" №002 від 01.03.2007 р. на виконання робіт з будівництва залізобетонного пандуса у північній частині стадіону «Металург». ТОВ «Неоспліт»згідно до цього договору виконало роботи на суму 413 800,00 грн. згідно до акту приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В за лютий 2008 р., який відповідає об'єму робіт виконаному ТОВ ВП «Моноліт»згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В за березень 2007 р. та лютий 2008 р., об'єм робіт на суму 502 877,76 грн. був прийнятий позивачем у відповідача відповідно актам приймання виконаних робіт КБ-2В за березень 2007 р., але позивач безпідставно не прийняв акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. на суму 150 958,80 грн. та не підписав їх. Крім того, відповідач посилається на те, що при виконанні робіт з будівництва залізобетонного пандуса у північній частині стадіону "Металург" м. Дніпропетровськ були виявлені приховані додаткові роботи, невиконання яких перешкоджало б виконувати роботи передбачені договором субпідряду №07/18. З метою безперервності виробничого процесу були виконані додаткові роботи на суму 469 357,20 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт КБ-2В за лютий 2008 р. між ТОВ ВП «Моноліт»та ТОВ «Неоспліт». Відповідач зазначає, що надавав позивачу акт приймання виконаних робіт КБ-2В за лютий 2008 р., але акт позивачем не підписано. Таким чином, відповідач  зазначає, що  авансовані платежі перераховані від ВАТ «Укрстальконструкція»до ТОВ ВП «Моноліт»у розмірі 1 160 378,81 грн., ТОВ ВП «Моноліт»виконало роботи на суму 1 137 711,36 грн., залишок коштів складає 22 676,45 грн., згідно до розрахунку наданого відповідачем (а.с. 79 т.2).

Щодо заявлених вимог про стягнення пені за договором №07/18 за прострочку  виконання робіт передбачених цим договором, відповідач вважає їх необґрунтованими оскільки п. 7.2 договору №07/18 передбачена відповідальність субпідрядника у випадку порушення строків виконання субпідрядних робіт відповідно до детальної програми  виконання субпідрядних робіт, відповідно до п. 11.1 підрядник має право припинити договір шляхом письмового повідомлення субпідрядника у випадку припинення договору між підрядником та генпідрядником,  19.11.2007 р. ТОВ ВП «Моноліт»отримав письмове повідомлення від ВАТ «Укрстальконструкція»про припинення договору між підрядником та генпідрядником, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що відсутні підстави для відповідальності за прострочення виконання робіт, які не виконуються та не будуть виконуватись.

В доповненні до відзиву на позов від 10.04.2008 р. (а.с. 128 т. 2) відповідач зазначає, що передбачена оплата бетону та розчину за договором №14 від 30.03.2007 р. проводиться на підставі виставлених постачальником рахунків на умовах 100% передплати, але постачальником (позивачем) жодного рахунку не було виставлено, внаслідок  чого у  покупця (відповідача) не виникло зобов'язання сплатити за даний товар і, як наслідок, відсутня прострочка грошового зобов'язання по оплаті за поставлений товар, тому відповідач вважає заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та 3% річних  за договором №14 необгрунтованими.

Ухвалою суду від 11.03.2008 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоспліт", м. Дніпропетровськ.

11.03.2008 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а саме - накладення арешту на грошові кошти що знаходяться на рахунках ТОВ ВП «Моноліт».

Ухвалою суду від 04.04.2008 р. в задоволенні клопотання ВАТ «Укрстальконструкція»про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

27.03.2008 р. позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог станом на 27.03.2008 р. на загальну суму 1 291 800,07 грн.  (а.с. 98-100 т. 2) та заперечення на відзив відповідача (а.с. 93-96 т. 2).

Ухвалою суду від 27.03.2008 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хохтіф Україна", м. Дніпропетровськ.

ТОВ «Хохтіф Україна»(далі - третя особа –1) надало до суду письмові пояснення (а.с. 135 т. 2),  відповідно до яких зазначає, що 30.06.2006 року між позивачем та ТОВ «Хохтіф Україна»був укладений субпідрядний договір №PRS  007 на виготовлення, доставку, встановлення (монтаж) стальних конструкцій, покрівельні роботи, тощо.  27.10.2006 року була укладена додаткова угода-замовлення до субпідрядного договору №002 на будівництво залізобетонного пандуса, для виконання якого позивач залучив субпідрядника –ТОВ ВП  «Моноліт», з моменту укладання додаткової угоди до 22.12.2007 року позивачем виконано роботи, що зазначені і підтверджуються актами виконаних робіт по формі КБ-2В за три місяця 2007 р. (березень, квітень, червень), з 22.12.2007 р. виконання незавершеної частини робіт з будівництва залізобетонного пандусу, відповідно до умов додаткової угоди №PRS  007-01 ТОВ «Хохтіф Україна»прийняло на себе.

    10.04.2008 р. до господарського суду  Дніпропетровської області  надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства „Моноліт”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція", м. Київ, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоспліт", м. Дніпропетровськ у якому ТОВ ВП «Моноліт»просить спонукати ВАТ "Укрстальконструкція" підписати акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 634 833,60 грн., на виконання умов договору №07/18 від 01.03.2008 р. на користь ТОВ ВП «Моноліт»,  відмовити  в задоволенні первісного позову.

Ухвалою від 10.04.2008 р. для спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Моноліт" до Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція".

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що виконані підрядні роботи за актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. відповідачем за зустрічним позовом не підписані безпідставно. Позивач за зустрічним позовом, з посиланням на ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, зазначає, що Закон передбачає тільки один випадок для відмови від прийняття робіт –недоліки, а виконані, але не прийняті роботи, є такими, що здійснені для якісного проведення робіт відповідно до умов договору субпідряду №07/18 від 01.03.2007 р.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов (а.с. 36-39 т. 3) відповідно до якого проти позовних вимог заперечує. На його думку посилання позивача за зустрічним позовом на ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, як на єдину підставу для відмови у прийнятті робіт є безпідставним, оскільки, ТОВ ВП «Моноліт»не довів факт виконання основних робіт. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що він до початку виконання додаткових робіт звернувся до відповідача за зустрічним позовом для отримання такого дозволу та ініціювання внесення змін до договору, що стосується збільшення його вартості, також позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що зупинення виконання додаткових робіт могло призвести до знищення або пошкодження об'єкту будівництва. Таким чином,  відповідач за зустрічним позовом вважає, що дії позивача за зустрічним позовом по виконанню додаткових робіт являються такими, що суперечать вимогам п. 13.2 договору №07/18  та вимогам законодавства  (ч.3, ч. 4  ст. 877 Цивільного кодексу України), а тому позивач за зустрічним позовом не має право вимагати від відповідача за зустрічним позовом плату за виконані додаткові роботи, а відповідач за зустрічним позовом, в свою чергу, не зобов'язаний оплачувати додаткові роботи.

Ухвалою від 17.04.2008 р. у справі №19/37-08  призначено судову будівельно-технічну  експертизу  у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено.

28.09.2010 р. до господарського суду Дніпропетровської області з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №278-10 судової будівельно-технічної експертизи по справі №19/37-08. (а.с. 75- 80 т. 3).

Розпорядженням голови суду від 05.10.2010 р. у зв'язку зі знаходженням судді Петренка І.В. у відпустці справу №19/37-08 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція", м. Київ  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства "Моноліт", м. Дніпропетровськ, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоспліт", м. Дніпропетровськ  про стягнення 1 529 555, 83 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Моноліт" до Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція" про спонукання підписати акт приймання –передачі виконаних робіт за лютий 2008 року на суму 634 833, 60 грн. передано для розгляду судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою суду від 06.10.2010 р. суддя Первушин Ю. Ю. прийняв справу до свого провадження.

Представники відповідача та третіх осіб 1, 2 у судові засідання 02.11.2010 р., 18.11.2010 р., 02.12.2010 р.  не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

18.11.2010 р. до господарського суду  Дніпропетровської області від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог (а.с. 118-122 т. 3), відповідно до якої позивач  просить стягнути:

-  суму заборгованості за договором №07/18 за авансовані, але не виконані роботи у розмірі 657 501,05 грн.,

- пеню за договором №07/18 у розмірі 334 450,27 грн.,

- суму основного боргу за договором №14 у розмірі 275 612,91 грн.,

- 3 % річних від суми основного боргу за договором №14 у розмірі 24 352,10 грн.,

- збитки понесені у зв'язку з інфляційними процесами за договором №14 у сумі 141 427,38 грн., всього суму у розмірі 1 433 343,71 грн.

В судовому засіданні 02.12.2010 р. прийнято рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

01 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстальконструкція" (далі –підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Моноліт" (далі –субпідрядник, відповідач) укладено договір субпідряду № 07/18 (далі –договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник за цим договором доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язок виконати з власних матеріалів роботи по будівництву залізобетоного пандусу (далі –роботи) в північній частині об'єкта Стадіон "Металург" у м. Дніпропетровську у відповідності з специфікацією робіт (додаток № 1 до договору), технічними умовами (додаток № 2 до договору), а також у відповідності з діючими нормативно –технічними документами, що регламентують будівельну діяльність та передати субпідрядні роботи в строк та в порядку, встановленому цим договором, а підрядник приймає на себе зобов'язання прийняти субпідрядні роботи та здійснити оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість субпідрядних робіт вказана у специфікації робіт (додаток № 1 до договору). Загальна вартість договору є орієнтувальною, та на момент його укладення, виходячи з планового об'єму субпідрядних робіт за договором, складає 2 347 019,41 грн. (з НДС). Загальна вартість робіт буде визначена після фактичного обсягу виконаних робіт за цим договором (згідно до п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору вартість виконаних робіт оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідки (форма КБ-3) в наступному порядку:

-          п. 2.3.1 Договору: субпідрядник щомісячно надає підряднику до 19 числа місяця довідку про виконання робіт в поточному періоді за формою вказаною підрядником, що відображує поточний календарний місяць та період від початку субпідрядних робіт до кінця звітного періоду;

-          п. 2.3.2 Договору акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідки (форма КБ-3) надаються субпідрядником підряднику не пізніше 24 –го числа поточного місяця;

-          п. 2.3.3 Договору підрядник перевіряє, виправляє, якщо є потреба, та затверджує надані субпідрядником вищевказані документи не пізніше п'ятого числа наступного, після їх отримання місяця, та підписуючи їх, тим самим затверджує та приймає вказані документи (з урахуванням виправлень) до оплати.

Відповідно до п. 3.1 Договору, фінансування та розрахунок за виконані роботи здійснюється підрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника в наступному порядку:

-          п. 3.1.1 Договору розрахунки з субпідрядником за фактично виконані роботи здійснюються не пізніше десятого числа наступного місяця після отримання та підписання підрядником виконавчих документів відповідно до п. 2.3 Договору;

-          п. 3.1.2 Договору остаточний розрахунок за договором здійснюється підрядником на протязі 40 календарних днів після підписання акта приймання виконаних підрядних робіт в цілому за договором у відповідності з п. 5.1, з урахуванням надбавок або відрахувань за цим договором;

-          п. 3.2.2 Договору на протязі 40 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних підрядних робіт в цілому за договором, підрядник виплачує субпідряднику половину від суми утримання відповідно  п. 3.2.1 Договору;

-          3.2.3 Договору, друга половина від суми утримання оплачується на протязі п'ятнадцяти календарних днів з моменту підписання сторонами свідоцтва про виконання робіт за договором.     

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що субпідрядник зобов'язується виконати роботи, вказані в п. 1.1 Договору в наступні строки:

-          початок робіт: 01 березня 2007 року;

-          завершення робіт: 20 квітня 2007 року.

Відповідно до протоколу врегулювання розбіжностей до протоколу розбіжностей до договору субпідряду №07/18 від 01.03.2007 р. (а.с. 42 т.1), між сторонами узгоджено наступну редакцію пунктів договору:

-          п. 3.1.1 : розрахунки з субпідрядником за фактично виконані субпідрядні роботи здійснюються на протязі семи робочих днів з моменту затвердження підрядником згідно до п. 2.3.3 договору наданих субпідрядником виконавчих документів, вказаних в п. 2.3 Договору;

-          п. 4.1 : субпідрядник зобов'язується виконати роботи, вказані в п. 1.1 Договору в наступні строки: початок робіт –19 березня 2007 року, закінчення робіт –31 травня 2007 р.

Опис робіт, що підлягає виконанню за договором передбачено узгодженою сторонами специфікацією робіт по будівництву залізобетонного пандусу - додаток № 1 до договору субпідряду (а.с. 21-27 т. 1).

Під закінченням робіт сторони розуміють підписання акту виконаних субпідрядних робіт в цілому за договором, у відповідності із розділом 5 цього договору (п. 4.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на користь відповідача, без додержання умов договору, перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Моноліт" за період з 20.03.2007 р. по 23.07.2007 р. авансові платежі за виконання будівельно –монтажних робіт на загальну суму 1 160 378,81 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 44 –50).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Моноліт" виконало роботи за договором субпідряду на загальну суму 502 877,76 грн., що підтверджується наступними актами виконаних підрядних робіт:

-          акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В за березень 2007 року на суму 151 739,47 грн. з ПДВ;

-          акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В за березень 2007 року на суму 124 420,92 грн. з ПДВ;

-          акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В за березень 2007 року на суму 226 717,37 грн. з ПДВ;

30 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Моноліт" (далі –покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстальконструкція" (далі –постачальник, позивач) укладено договір №14 (далі –договір-2), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник бере на себе обов'язок сплатити та передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти продукцію на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2, п. 1.3 Договору-2 найменування продукції: товарний бетон та цементний розчин, пункт поставки якого - м. Дніпропетровськ, вулиця Херсонська, 7, будівельна площадка стадіону "Металург".

Відповідно до п. 2.1 Договору-2 ціна за 1 м3 продукції встановлюється додатковою угодою до цього договору.

Додатковою угодою №1 до договору -2 від 30 березня 2007 року (а.с. 60), встановлено найменування товарного бетону та цементного розчину та його вартість, а саме:

-          бетонна суміш БСГ В 7,5 (М100)П2 - вартість за 1 м3 складає 435,50 грн.;

-          бетонна суміш БСГ В 30 (М400*)П3 - вартість за 1 м3 складає 607,50 грн.;

-          бетонна суміш БСГ В 35 (М450*)П3 - вартість за 1 м3 складає 687,90 грн.;

Пунктом 4.1 Договору-2 встановлено, що продукція поставляється покупцю на протязі 8 (восьми) днів з дати поставлення на розрахунковий рахунок постачальника оплати згідно з п. 6.1 Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору-2, оплата поставленого постачальником бетону та розчину здійснюється на підставі рахунків, виставлених постачальником на умовах 100% передплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено поставку продукції без дотримання умови договору щодо 100% її передплати на загальну суму 275 612,91 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-    № СК –0000417 від 25.04.2007р. на суму 26 591, 50 грн.;

-    № СК –0000418 від 28.04.2007р. на суму 16 844, 10 грн.;

-          № СК –0000494 від 25.05.2007р. на суму 10 673, 00 грн.;

-          № СК –0000702 від 27.06.2007р. на суму 41 612, 80 грн.;

-          № СК –0000984 від 01.08.2007р. на суму 113 328, 91 грн.;

-          № СК –00001002 від 31.08.2007р. на суму 27 736, 60 грн.;

-          № СК –00001051 від 28.09.2007р. на суму 38 826, 00 грн.

Позивач посилається на те, що сторони в п. 4.2 Договору субпідряду №07/18, керуючись ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України домовилися, що під закінченням робіт вони розуміють підписання акту виконаних субпідрядних робіт в цілому за договором, але станом на 12.02.2008 року роботи за договором №07/18 відповідачем не були виконані, акт приймання виконаних субпідрядних робіт в цілому не підписаний, сума заборгованості відповідача за авансові, але не виконані роботи складала 675 501,05 грн. Крім того, за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар за договором №14, а саме - товарний бетон та цементний розчин, який поставлено відповідачу для якісного та своєчасного виконання зобов'язань за основним договором субпідряду на суму 275 612,91 грн., яку не оплачено, що у сукупності і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами підряду, які регулюються нормами законодавства про підряд, в тому числі главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договору підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений договором строк, або за згодою замовника достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилається на те, що ним були виконані основні підрядні роботи у лютому 2008 р. у відповідності з вимогами договору субпідряду №07/18 на загальну суму 150 958,80 грн., що підтверджує довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року (а.с. 135-136 т. 1),  які оформлені актом приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В та не прийняті позивачем та на те, що факт виконання вказаних робіт підтверджується документами, що є в матеріалах справи, зокрема, супровідним листом від 22.08.2007 р. про виконані додаткові роботи на ім'я позивача (а.с. 64 т. 2), довідкою від 30.08.2007 р. виконаних робіт, які не увійшли у додаток №1 до договору субпідряду (а.с. 68 т. 2), яка підписана керівником проекту Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція" Кісівим С.В. 20.09.2007 р., хоча, що підтверджується супровідним листом вих. СП №п.п.001 від 26.02.2008 р. (а.с. 103 т. 1), самі акти за формою КБ-2В та довідки КБ-3 оформлені відповідачем та надані позивачу лише у лютому 2008 р.

Між тим, відповідно до п. 2.3.2 Договору акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідки (форма КБ-3) надаються субпідрядником підряднику не пізніше 24 –го числа поточного місяця, у якому виконувались роботи.

Крім того, відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21 червня 2002 року "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", п. 2 Розділу "Пояснення щодо заповнення акту приймання виконаних підрядних робіт" (типової форми КБ-2В), такий акт складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства, якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні або монтажні роботи, роботи з капітального або поточного ремонту будівель, а отже з огляду на вищенаведені обставини, суд не може прийняти у якості доказів, як того вимагає ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 150 958,80 грн., як такий, що складений не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також суд звертає увагу на той факт, що виконання робіт, зазначених в акті приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В за лютий 2008 року та на які посилається відповідач, не підтверджується замовником, а саме третьою особою-1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Хохтіф Україна", що зазначено в письмових поясненнях від 10.04.2008 р. (а.с. 135 т. 2).

Щодо посилань відповідача про виявлення ним прихованих робіт, невиконання яких перешкоджало виконувати основні роботи за договором, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт  або  виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а  замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт),  передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається  на  підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати   будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи  відповідно до проектної документації,  що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно з ч. 2 ст. 877 Цивільного кодексу України договором будівельного підряду мають бути визначені склад і  зміст  проектно-кошторисної  документації,  а  також  має  бути визначено, яка із сторін і в який  строк  зобов'язана надати відповідну документацію.

Частиною 3 ст. 877 Цивільного кодексу України встановлено, що Підрядник,  який виявив у ході будівництва не враховані проектною  документацією  роботи  і  необхідність  у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з   віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Відповідно до ч. 4 ст. 877 Цивільного кодексу України, якщо  підрядник не виконав  обов'язку,  встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих  цим  збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника,  зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Ухвалою від 17.04.2008 р. по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та з урахуванням пропозицій сторін на вирішення експерта поставлено наступні питання :

1. Чи можливо було виконати основні роботи, передбачені договором №07/18 від 01.03.2007 р. без виконання додаткових робіт з демонтажу бетонного та шлакового шару, розбирання та вивезення будівельного сміття, виконання землерийних робіт і подальшим вивезенням ґрунту, в які входило:

- Розробка верхнього шару бетону товщ. 20 см. и шлаку товщиною 40 см. гідромолотом під ростверки;

- Розробка   верхнього  шару бетону товщ.20см и шлаку товщ.40см гідромолотом під пандус;

- Розробка грунту з завантаження на автомобілі-самоскиди экскаваторами одноковшовими дизельними на пневмоколесному ході з ковшом міскістю 0,25 м3, група грунтів 2 (будівельного сміття);

- Перевезення будівельного сміття самоскидами;

- Розробка грунту з завантаження на автомобілі-самоскиди экскаваторами одноковшовими дизельними на пневмоколесному ході з ковшом місткістю 0,25 м3, група грунтів 2;

- Перевезення грунту самоскидами;

- Улаштування бетонноі підготовки;

- Розробка грунту з завантаження на автомобілі-самоскиди экскаваторами одноковшовими дизельними на пневмоколесному ході з ковшом міскістю 0,25 м3, група грунтів 2;

- Засипка траншей и котловин бульдозерами потужністю 59 кВт [80 л.с.] с переміщенням грунту до 5 м, група грунтів 2;

- Ущільнення  грунту пневматичними трамбовками, група грунтів 1-2;

- Нарощування палів, забитих нижче проектного рівня бетоном В35.

2. Чи відповідають виконані додаткові роботи з демонтажу бетонного та шлакового шару, розбирання та вивезення будівельного сміття, виконання землерийних робіт і подальшим вивезенням ґрунту вимогам будівельно-технічним нормам та правилам;

3. Яку ринкову вартість та який об'єм становлять виконані додаткові роботи з демонтажу бетонного та шлакового шару, розбирання та вивезення будівельного сміття, виконання землерийних робіт і подальшим вивезенням ґрунту на момент їх виконання серпень 2007 року відповідачем.

Згідно до висновку №278-10 судової будівельно –технічної експертизи по справі №19/37-08, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 75 –80 т. 3),  по першому питанню зазначено, що надані на дослідження матеріали справи, не містять письмового погодження або додаткових угод до договору субпідряду №07/18 від 01.03.2007 р. підрядника з субпідрядником про необхідність виконання додаткових робіт окрім довідки виконаних додаткових робіт, які не увійшли до додатку №1 договору субпідряду №07/18 за підписами представників ТОВ "Виробниче підприємство "Моноліт" Шатохіна В.І. та керівника проекту Кісів С.В. (без затвердження печатками). Необхідність проведення додаткових робіт, якщо такі повинні були виконуватись на об'єкті, експерту достовірно визначити не представляється можливим.

Таким чином, експерт дійшов до висновку, що додаткові роботи з демонтажу бетонного та шлакового шару, розбирання та вивезення будівельного сміття, виконання землерийних робіт із подальшим вивезенням ґрунту, які були не зазначені  в переліку робіт у додатку № 1 до договору субпідряду від 01.03.2007 р. субпідрядником ТОВ "Виробниче підприємство "Моноліт" без узгодженого письмового погодження або додаткової угоди до договору з підрядником, в обов'язок субпідрядника не входило.

Крім того, експерту не надалось можливим встановити, який саме об'єм виконаних додаткових робіт з демонтажу бетонного та шлакового шару, розбирання та вивезення будівельного сміття, виконання землерийних робіт із подальшим вивезенням ґрунту на момент їх виконання у серпні 2007 року відповідачем був проведений. Згідно кошторисної документації ринкова вартість виконаних додаткових робіт з демонтажу бетонного та шлакового шару, розбирання та вивезення будівельного сміття, виконання землерийних робіт із подальшим вивезенням ґрунту на момент виконання серпень 2007 року відповідачем складає 306 952, 80 грн.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у випадку необхідності, підрядник вносить зміни в проектну документацію з оформлення актів та відомостей додаткових робіт та узгоджує їх з субпідрядником.

Підсумовуючи наведене, господарський суд доходить того висновку, що з огляду на положення цивільного законодавства про підряд, умов договору та висновків експерта, виконання додаткових робіт з демонтажу бетонного та шлакового шару, розбирання та вивезення будівельного сміття, виконання землерийних робіт із подальшим вивезенням ґрунту, які були не зазначені  в переліку робіт у додатку №1 до договору субпідряду від 01.03.2007 р., без узгодженого письмового погодження або додаткової угоди до договору з підрядником, в обов'язок субпідрядника –ТОВ "Виробниче підприємство "Моноліт" не входило. Відповідачем не надано суду доказів, про те, що він до початку виконання додаткових робіт звернувся до позивача для отримання дозволу на виконання додаткових робіт, ініціювання внесення змін до договору, що стосується збільшення його вартості, що обов'язково повинно відбуватися у письмовій формі, відповідно до п. 13.2 Договору у письмовій формі, не відбулося та не надано доказів про те, що зупинення виконання додаткових робіт могло призвести до знищення або пошкодження об'єкту будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько –правової відповідальності учасника господарський відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 7.2 Договору, якщо підрядник порушує строки виконання субпідрядних робіт у відповідності з детальною програмою виконання субпідрядних робіт, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,15 % від загальної вартості договору №07/18 за кожен день затримки.

Виходячи з вищенаведеного та з огляду на те, що порушення строку оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором №07/18 за авансовані, але не виконані роботи у розмірі 657 501,05 грн. та пеню за договором №07/18 за період з 27.08.2007 року по 30.11.2007 року у сумі 334 450,27 грн. (згідно до розрахунку наданого позивачем –а.с. 102 т. 3)

Щодо зобов'язання відповідача за договором №14 від 30.03.2007 року, оплатити поставлену продукцію, а саме товарний бетон та цементний розчин, то позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що склалися між сторонами щодо постачання товарного бетону та цементного розчину, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар)  у власність другій стороні  (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки, на його думку, договором передбачено, що оплата бетону та розчину здійснюється на підставі виставлених рахунків на умовах 100 % передплати, а жодного рахунку постачальником не виставлено, а отже не виникло зобов'язання оплатити товар.

Між тим, відповідно до п. 6.3 Договору-2 разом з продукцією постачальник передає покупцю наступні документи:

-          рахунок –фактуру;

-          видаткову накладну;

-          податкову накладну;

-          сертифікат якості на продукцію.

Аналізуючи наведений пункт договору, суд доходить того висновку, що оскільки відповідачем отримано товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями (а.с. 61-74 т. 1), а отже, згідно умов п. 6.3 Договору-2 отримано й рахунки –фактури на оплату даної продукції. Суд звертає увагу на той факт, що позивач провів поставку товару без додержання умови договору щодо її 100 % передплати, який не заперечується позивачем, але заперечення відповідача щодо неотримання рахунків спростовується матеріалами справи, оскільки рахунки –фактури, як встановлено п. 6.3 Договору-2 передаються відповідачу разом з продукцією.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлено претензію про сплату основного боргу за договором №14 у сумі 275 612,91 грн., яка отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення

З огляду на умови Договору-2 щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 275 612,91 грн.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно до розрахунку наданого позивачем (а.с. 121-122 т. 3) - 3 % річних від суми основного боргу  станом на 18.11.2010 р. у розмірі 24 352,10 грн. та збитки, понесені у зв'язку з інфляційними процесами станом на 18.11.2010 р.  у розмірі 141 427,38 грн.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки порушення строку оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 09.12.2007 р. по 18.11.2010 р. на суму 24 352,10 грн. та збитки, понесені у зв'язку з інфляційними процесами за договором №14 за період з грудня 2007 року по жовтень 2010 року на суму 141 427,38 грн.

Суд, розглянувши вимоги позивача за зустрічним позовом, встановив наступне.

Позивач за зустрічним позовом просить суд спонукати відповідача –Відкрите акціонерне товариство "Укрстальконструкція" підписати акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 634 833,60 грн. на виконання умов договору субпідряду №07/18 від 01.03.2007 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Моноліт".

Разом з тим, з огляду на наведені приписи законодавства та обставини справи за першим позовом, судом відхиляються доводи позивача за зустрічним позовом наведені в обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом.

Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги з приводу спонукання відповідача підписати акти приймання виконаних підрядних робіт не підлягають задоволенню з огляду на невідповідність таких вимог умовам передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів. Першим способом захисту, передбаченим ст. 16, є визнання права. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно (ст. 392 Цивільного кодексу України), щодо визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва (ст. 423, ст. 432 Цивільного кодексу України). Зазначений спосіб захисту за загальним правилом не пов'язаний з безпосереднім порушенням права особи. Проте цей позов також може поєднуватися з іншими позовами, наприклад, щодо вимог про захист права власності з віндикаційним, негаторним позовом або з позовом про виключення майна з опису або звільнення з-під арешту.

Можливість захисту цивільних прав шляхом визнання правочинів не лише недійсними, але і дійсними лише у випадках передбачених самим законом - ч. 3 ст. 215, ст. ст. 218 - 224 Цивільного кодексу України, жоден із згаданих випадків не відповідає правовим підставам даного спору.

Між тим, в позовній заяві позивач зазначив як вимогу –спонукання відповідача підписати акти приймання виконаних підрядних робіт, а, отже, позивач звернувся до суду з зустрічним позовом з застосуванням способу захисту, який є неналежним способом захисту для спірних правовідносин, а оскільки саме такий захист законом не передбачено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами   та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено грошові кошти за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 3 785,76 грн., що підтверджується платіжними дорученням №566 від 17.08.2009 року на суму 2 638,56 грн. та платіжним дорученням №1228 від 23.03.2010 року на суму 1 147,20 грн., з призначенням платежу –за проведення експертизи (а.с. 60, 105 т. 3).

З огляду на викладене, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  судові витрати, в тому числі судові витрати за проведення судової будівельно –технічної експертизи за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, за зустрічним позовом судові витрати відносяться на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись   ст. 15, 16, ст. ст. 526, 610, 611, 612, ст. 625, ст. 629, ст. 655, ч. 1 ст. 712, ч.1 ст. 837, ч. 1 ст. 857,  ч. 1-4 ст. 877 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193, ч. 1 с. 216, ч. 1 ст. 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Моноліт" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, 18, кв. 323, код ЄДРПОУ 32897074, р/р 6006050000820, р/р 26007050001334, р/р 26058050000469 в ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція" (01001, м. Київ, вул. Городецького, 11-В, код ЄДРПОУ 01412868, р/р 26001001030276 в КБ ВАТ "Місто-Банк", м. Одеса, МФО 328760) суму заборгованості за договором №07/18 за авансовані, але не виконані роботи у розмірі 657 501,05 грн. (шістсот п'ятдесят сім тисяч п'ятсот одна грн. 05 коп.), пеню за договором №07/18 у розмірі 334 450,27 грн. (триста тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят грн. 27 коп.), суму заборгованості за договором  №14  у розмірі 275 612,91 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот дванадцять грн. 91 коп.),  3% річних у розмірі 24 352,10 грн. (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят дві грн. 10 коп.),  збитки, понесені у зв'язку з інфляційними процесами за договором  №14 у розмірі 141 427,38 грн. (сто сорок одна тисяча чотириста двадцять сім грн. 38 коп.), витрати на оплату державного мита у сумі 15 295,55 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять грн. 55 коп.), витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.),  витрати на оплату судової будівельно –технічної експертизи у сумі 3 785,76 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять грн. 76 коп.)

Видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову  відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним  господарським судом.

Суддя

 Ю.Ю. Первушин

Повний текст рішення складено16.12.2010 р.