32/636
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 32/636
17.12.07
За позовом Обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Механізатор”
До Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради
(Київської міської державної адміністрації)
Київської міської ради
Про зобов'язання вичинити дії
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Баронова Т.В. –предст.,
Від відповідача-1 Яроцька Е.М. –заст.нач.юр.упр.,
Від відповідача-2 Безносик А.О. –гол.спец.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Механізатор” до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про:
- зобов'язання Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Механізатор” на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва, а саме щодо оформлення в установленому порядку прийнятого 01.10.2007 рішення Київради та підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України.
- визнання дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) такими, що суперечать чинному законодавству в частині вимог до обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Механізатор” щодо сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці при реєстрації та видачі обслуговуючому кооперативу житловий кооператив „Механізатор” державного акта на право власності на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва та визнати дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) такими, що суперечать чинному законодавству в частині вимог до обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Механізатор” щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при передачі земельної ділянки на вул.Бродівській у Голосіївському районі м. Києва для житлової забудови обслуговуючому кооперативу житловий кооператив „Механізатор” .
В судовому засіданні 17.12.2007 представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд:
- зобов'язати Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Механізатор” на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва, а саме щодо підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України.
- зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва без сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Представниками відповідачів у судовому засіданні 17.12.2007 було надано суду відзиви на позовну заяву. Так, представник Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) проти позовних вимог заперечує, з огляду на те, що Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, визначено, що відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи. Також представник Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) вважає, що позивач зобов'язаний сплатити кошти в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, оскільки це передбачено рішенням Київради про передачу позивачу земельної ділянки та ст. 207 Земельного кодексу України. Представник Київської міської ради також просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до рішення Київради від 01.10.2007 № 342/3176 позивачу передано земельні ділянки на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва для житлової забудови.
Відповідно до зазначеного рішення обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Механізатор” зобов'язано було у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.
Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.
Також, відповідно до рішення Київради від 29.05.2003 № 433/593 „Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві” Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту "з" статті 9 та пункту "є" статті 184 Земельного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Механізатор” на виконання зазначеного рішення Київради звернувся до Головного управління земельних ресурсів з клопотанням від 26.10.2007 № 29 про виготовлення документів, що посвідчують право власності та користування землею на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва та здійснити їх реєстрацію та видачу.
На зазначене звернення була отримання відповідь Головного управління земельних ресурсів № 05-49/36994 від 07.11.2007 про те, що державний акт на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва може бути зареєстрований за умови сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці.
Як вбачається із зазначеного листа Головне управління земельних ресурсів відмовляючи у реєстрації державного акту на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 „Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, відповідно до якої відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Частиною третьою статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” визначено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 01.08.2006 № 1045 „Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”.
Також, частиною сьомою 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” передбачено, що правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Згідно Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 відновна вартість зелених насаджень - це вартість, яка визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення.
Відповідно до статті 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Пунктом 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 передбачено, що відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Разом з тим, згідно з Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням компетентного органу на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій.
Таким чином, із заявкою на видалення зелених насаджень має право звернутись лише орендар чи власник земельної ділянки, права якого посвідчені відповідними документами.
Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (пункт 4) визначено, що Компетентний орган у тижневий строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Обов'язки власників земельних ділянок визначені частиною першою статті 91 Земельного кодексу України, і згідно з частиною другою цієї статті визначено, що законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок.
Так, відповідно до статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” передбачено, що охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, встановлено, що на земельних ділянках, переданих у власність або в користування, власники та користувачі земельних ділянок є відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними.
Порядок визначення відновної вартості об'єктів благоустрою, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 826, також встановлює механізм визначення відновної вартості об'єктів благоустрою у разі їх пошкодження чи знищення.
Виходячи з вищевикладеного, охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, що здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку, це є обов'язком землевласника відповідно до частини другої статті 91 Земельного кодексу України.
Таким чином суд приходить до висновку, що передача земельної ділянки у власність юридичної чи фізичної особи не призводить автоматично до видалення всіх зелених насаджень на цій ділянці, і відповідно до статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” відновну вартість зелених насаджень за їх видалення сплачує власник, а отже лише власника може бути зобов'язано сплачувати відновну вартість зелених насаджень, якщо ці зелені насадження будуть зноситись (видалятись), за зверненням власника та на підставі ордеру на видалення зелених насаджень, що виданий компетентним органом.
Враховуючи зазначене, в даному випадку слід застосовувати вимоги Закону України „Про благоустрій населених пунктів” щодо того, що лише власник зобов'язаний сплачувати відновну вартість зелених насаджень, якщо ці зелені насадження будуть зноситись.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дії та вимоги Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не відповідають Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, адже особа, яка не набула прав власника або землекористувача не може бути зобов'язана сплачувати відновну вартість зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці.
Що стосується відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, то в даному випадку слід виходити з норм статті 208 Земельного кодексу України, якою передбачено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються юридичні особи у разі використання земельних ділянок під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель.
Відповідно до рішення Київради від 01.10.2007 № 342/3176 позивачу передано земельні ділянки на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва для житлової забудови.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачу земельні ділянки надані для житлової забудови, відповідно до статті 208 Земельного кодексу України суд приходить до висновку, що позивач звільняється від сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Враховуючи зазначене дії та позиція Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) викладена в листі від 14.11.2007 № 05-49/37864 про те, що обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Механізатор” зобов'язаний сплатити кошти в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва є незаконною, оскільки не відповідає вимогам статті 208 Земельного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва без сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог до Київської міської ради про зобов'язання Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Механізатор” на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва, а саме щодо підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України, то вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради віднесено передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Згідно частини п'ятої статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Форма державного акта на право власності на земельну ділянку передбачає підписання акту головою органу місцевого самоврядування, в даному випадку –Київською міською радою.
Статтею 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчі органам міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Стаття 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначає, що до відання виконавчих органів міських рад належать реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.
Таким чином Київська міська рада, безпосередньо (в частині підписання державного акту) та через свій виконавчий орган (в частині реєстрації та видачі державного акту) зобов'язана була забезпечити реалізацію права позивача на отримання підписаного та зареєстрованого акту на право власності на земельну ділянку на вул.Бродівській у Голосіївському районі м. Києва, що не було забезпечено на момент звернення позивача до суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідачів покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу порівну.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Механізатор” на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва, а саме щодо підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України.
3. Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку на вул. Бродівській у Голосіївському районі м. Києва, без сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
4. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Механізатор” (м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код 35265416) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, код 261990097) на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Механізатор” (м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код 35265416) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України.
Суддя О.О. Хрипун
Дата підписання рішення: 20.12.2007
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2007 |
Оприлюднено | 11.02.2008 |
Номер документу | 1341251 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Хрипун О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні