6/415-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.12.10р.
Справа № 6/415-10
За позовом Павлоградського міжрайонного прокурора, м. Павлоград, Дніпропетровська область, в інтересах держави, в особі Західно-Донбаської об`єднаної Державної податкової інспекції, м. Павлоград, Дніпропетровська область
до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про визнання права власності
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від прокурора - Барчук А.Б., посвідчення №78 від 18.05.2010р.
від позивача - Краснікова Ю.О., довіреність №3/10 від 04.01.2010р.
від відповідача - Скиба С.Г., довіреність б/н від 16.07.2010р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява Павлоградського міжрайонного прокурора, м. Павлоград, Дніпропетровська область, в інтересах держави, в особі Західно-Донбаської об`єднаної Державної податкової інспекції, м. Павлоград, Дніпропетровська область-далі по тексту-позивача до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область-далі по тексту-відповідача про визнання права власноті безхазяйного майна у вигляді: плити дорожні (ширина-2 м, довжина-6 м, товщина-0,14м) в кількості 200 шт., які розташовані на території Богданівської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області за державою в особі Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області з подальшою метою їх вилучення, реалізації та перерахування коштів до бюджету.
Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач безпідставно вважає вказане в позовній заяві майно безхазяйним. Як видно з доданих до позовної заяви листів ВАТ "Павлоградвугілля" № 8\7702 від 22.08.08р., №45\5293 від 3.06.2010р. №45\5665 від 26.06.08р. з доданими до них документами, право власності на спірне майно було підтверджено балансовою довідкою про знаходження на балансі відповідача нагульних ставків 60га, водоймища повеневих вод обложеного залізобетонними плитами об'ємом 10.5млн м3 води, довжина дамби 96м., копією наказу Фонду держмайна №1063 від 23.06.03р., копією витягу з висновку про вартість 100% акцій ДВАТ шахта "Тернівська", копією акту на право користування землею. Наданих з вищевказаними листами документів було більш ніж достатньо, для того, щоб позивач, на підставі ст. 345 ЦК України "Набуття права власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності" зробив висновок, що власником спірного майна є відповідач. Однак цього зроблено не було. В зв'язку з цим право власності відповідач також може підтвердити Указом Президента України від 3.03.2003р. №185\2003р. "Про заходи щодо роздержавлення Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля", та виданими на його виконання наказом ФДМУ №8- ОМ від 19.09.2003р. "Про затвердження акту оцінки вартості майна ВАТ "Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля", наказом ФДМУ №1279 від 30.06.2004р. "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля". Отже доводи позивача, що спірне майно є безхазяйним - безпідставні.
16.11.2010 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні розгляд справи був відкладений до 09.12.2010 р. в зв'язку з нез'явленням без поважних причин представника прокурора в судове засідання.
09.12.2010 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих відповідачем на вимоги суду додатково в обґрунтування своїх позовних заперечень.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
15.10.2010р. до господарського суду звернувся позивач з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку визнати за ним право власності безхазяйного майна у вигляді: плит дорожніх (ширина-2 м, довжина-6 м, товщина-0,14м) у кількості 200 шт. укладені на дамбі нагульних ставків загальною площею 60 га, які знаходяться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області та належать відповідачеві - за державою в особі Західно-Донбаської об`єднаної Державної податкової інспекції з залишковою загальною вартістю у сумі 10 210,78 грн. посилаючись на те, що відповідно до запитів зроблених позивачем до всіх державних, та приватних структур означені плити дорожні (ширина-2 м, довжина-6 м, товщина-0,14м) у кількості 200 шт., загальною вартістю - 10 210,78 грн., укладені на дамбі нагульних ставків загальною площею 60 га, які знаходяться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області нікому на праві власності не належать, тобто є безхазяйними, з подальшою метою їх вилучення, реалізації та перерахування коштів до бюджету.
Повноважний представник Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області в судовому засіданні на позовних вимогах не наполягав і просить суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності безхазяйного майна у вигляді: плит дорожніх (ширина-2 м, довжина-6 м, товщина-0,14м) у кількості 200 шт. укладених на дамбі нагульних ставків загальною площею 60 га, які знаходяться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області та належать відповідачеві - за державою в особі Західно-Донбаської об`єднаної Державної податкової інспекції з залишковою загальною вартістю у сумі 10 210,78 грн., з подальшою метою їх вилучення, реалізації та перерахування коштів до бюджету, слід визнати необґрунтованими, документально недоведених відповідно до чинного законодавства України, а отже не підлягають задоволенню, так як вилучення плит дорожніх (ширина-2 м, довжина-6 м, товщина-0,14м) у кількості 200 шт. укладених на дамбі нагульних ставків загальною площею 60 га, які знаходяться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області призведе до руйнації дамби, шляхом її розмивання, яка утримує велику кількість води яка надходить до даного водосховища площею 60 га як природним шляхом, так і шляхом відкачки підводних вод з шахт відповідача до даного водоймища і як наслідок затоплення двох населених пунктів розташованих поблизу даного водоймища.
Заперечення відповідача в тім, що позивач безпідставно вважає вказане в позовній заяві майно безхазяйним. Як видно з доданих до позовної заяви листів ВАТ "Павлоградвугілля" № 8\7702 від 22.08.08р., №45\5293 від 3.06.2010р. №45\5665 від 26.06.08р. з доданими до них документами, право власності на спірне майно було підтверджено балансовою довідкою про знаходження на балансі відповідача нагульних ставків 60 га, водоймища повеневих вод обложеного залізобетонними плитами об'ємом 10.5 млн м3 води, довжина дамби 96м., копією наказу Фонду держмайна №1063 від 23.06.03р., копією витягу з висновку про вартість 100% акцій ДВАТ шахта "Тернівська", копією акту на право користування землею. Наданих з вищевказаними листами документів було більш ніж достатньо, для того, щоб позивач, на підставі ст. 345 ЦК України "Набуття права власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності" зробив висновок, що власником спірного майна є відповідач. Однак цього зроблено не було. В зв'язку з цим право власності відповідач також може підтвердити Указом Президента України від 3.03.2003р. №185\2003р. "Про заходи щодо роздержавлення Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля", та виданими на його виконання наказом ФДМУ №8- ОМ від 19.09.2003р. "Про затвердження акту оцінки вартості майна ВАТ "Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля", наказом ФДМУ №1279 від 30.06.2004р. "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля". Отже доводи позивача, що спірне майно є безхазяйним - безпідставні. Посилання позивача на те, що 200 плит дорожніх шириною 2 м, довжиною 6м та товщиною 0,14 м є будматеріалами безпідставне, так як за завданням відповідача Дніпропетровською філією інституту Укрдіпроводхоз був розроблений робочий проект Тернівського водоймища для накопичення повеневих вод на полі шахти "Тернівська" ВО "Павлоградвугілля" з ціллю зрошення." В розділі 5 цього проекту передбачено будівництво земляної плотини, та водозливної плотини зі збірного залізобетону. Згідно креслення 33.03.03. - 3144Ю1 - КЖ П-21946 А "Водозливна плотина" Тернівського водоймища для накопичення повеневих вод на полі шахти "Тернівська" з ціллю зрошення", кріплення гребеня та відкосів плотини виконане плитами ПДО 6м х 2м х014м. Це і є ті самі плити право власності на які просить встановити позивач. З цього видно, що окремо плити дорожні не можуть значиться в бухгалтерському обліку як окрема облікова одиниця. Ці плити є частиною водозливної плотини, яка в свою чергу є частиною Тернівського водоймища для накопичення повеневих вод на полі шахти "Тернівська" ВО "Павлоградвугілля" з ціллю зрошення". У розумінні ст.1 Водного кодексу України "Водозливна плотина" Тернівського водоймища для накопичення повеневих вод на полі шахти "Тернівська" з ціллю зрошення" є частиною, та відноситься до водосховищ. Згідно акта державної приймальної комісії про приймання закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 29.12.1987р. Тернівська водойма для накопичення повеневих вод на полі шахти "Тернівська" ВО "Павлоградвугілля" з ціллю зрошення" прийнята в експлуатацію. Як зазначив позивач у позовній заяві право власності на 200 плит дорожніх йому необхідне для їх реалізації та перерахування коштів до в бюджету. Реалізація плит можлива лише шляхом їх вилучення з місця, де вони вмонтовані в плотину. Вилучення плит з плотини призведе до пошкодження плотини. Статтею 110 п.9 Водного кодексу України встановлена відповідальність за пошкодження гідрометричних та водогосподарських споруд, до яких також відноситься і водосховище на підставі діючого законодавства. Статтею 61 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за пошкодження водогосподарських споруд у вигляді штрафу. Крім того Кримінальним кодексом України ст.194, встановлена відповідальність за пошкодження чужого майна. Статтею 242 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за порушення правил охорони водних об'єктів. У випадку задоволення позову плотина буде пошкоджена, що може призвести до непередбачуваних наслідків під час повені, слід визнати обґрунтованими та документально доведеними.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
О.О. Коваленко
Повне рішення складено 13.12.2010р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2010 |
Оприлюднено | 13.01.2011 |
Номер документу | 13412948 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Павловський Павло Павлович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваленко Олександр Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні