11/389а/46
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"01" лютого 2008 р. Справа № 11/389а/46
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гладіс"
вул. Музикальна, 11, м. Чернігів,14014
Відповідач: Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради
пр. Перемоги, 33, м. Чернігів,14017
про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії
Суддя Ю.М.Бобров
Секретар О.Ю.Михальова
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :
від позивача: Чух В.С. - адвокат довіреність № 8 від 27.11.2007.
від відповідача: Іващенко О.М. - заступник начальника, довіреність № б/н від 25.01.2008
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Гладіс” м. Чернігів подано позов до Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради (Чернігівське МБТІ) про визнання нечинним рішення реєстратора про відмову в реєстрації та зобов'язання відповідача провести реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості.
У розгляді справи оголошувалася перерва.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обгрнтування, викладені у позовній заяві.
В обгрнутування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач неправомірно відмовив йому у реєстрації права власності на частину об'єкта нерухомості.
Відповідач у відзиві на позову позовних вимог не визнає, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржуване рішення винесено правомірно, оскільки позивачем не надано документів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.02р., зареєстрованого в Мін'юсті України від 18.02.02р. № 157/6445.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали заперечення з мотивів, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази, допитавши свідків, оглянувши речовий доказ на місці його знаходження, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Предметом спору у даній справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів, чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В силу Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” відповідач виконує делеговані йому органом місцевого самоврядування повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, відповідач у розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, спір у даній справі підвідомчий суду, до компетенції якого належить розгляд адміністративних справ.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Гладіс” зареєстровано виконкомом Чернігівської міської ради 22.04.1999р. як суб'єкта підприємницької діяльності –юридичну особу.
У серпні 2007 року ТОВ „Гладіс” звернулося до Чернігівського МБТІ з письмовою заявою про реєстрацію договору оренди з правом викупу від 01.06.1999р. нежилого приміщення –офісу, що знаходиться в м. Чернігові по вул. Музикальній, 11.
Рішенням реєстратора про відмову в реєстрації від 23.08.2007р., в реєстрації було відмовлено на підставі розділу 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. № 7/8, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.02.02р. за № 157/6445 в зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншим актам чинного законодавства України:
- згідно додатку 1 до п. 2.1 Положення договір оренди з правом викупу не є право встановлюваним документом, на підставі якого проводиться реєстрація пра власності на об'єкти нерухомого майна;
- відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав власності (довідки-характеристики);
- не зареєстровано право власності продавця об'єкта нерухомості;
- при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано право встановлювальний документ попереднього власника.
Як свідчать матеріали справи між ВАТ „Фабрика музичних інструментів”(Орендодавець) та ВАТ „Гладіс” (Орендар) 01 червня 1999 року було укладено Договір оренди з правом викупу (далі –Договір).
Згідно п. 1.1 Договору Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар отримати у користування, з правом викупу, нежитлове приміщення офісу, площею 104,1 метрів квадратних, вартістю 5000,00 грн. для використання його в цілях, визначених статутними задачами Орендатора, за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, 11.
Орендатор приймає, вказане у п. 1.1 цього Договору приміщення офісу і вносить за нього орендну плату ( п. 1.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору сторони передбачили, що після кінцевої виплати вартості орендної плати нежитлового приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, 11 переходить у власність Орендаря.
На виконання умов Договору, за актом прийому-передачі приміщення у власність від 20.12.99р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв у власність офісне приміщення, площею 104,1 м кв., за адресою вул. Музикальна, 11, вартість 5000,00 (п'ять тисяч) гривен з урахуванням ПДВ.
Як зазначено у акті, розрахунки між сторонами проведені повністю, претензій один до одного сторони не мають.
Право власності ВАТ „Фабрика музичних інструментів” (продавця) на нерухоме майно підтверджується копією Реєстраційного посвідчення від 22.03.68р., в якому зазначено, що Чернігівське МБТІ посвідчує, що домоволодіння № 11 по вулиці Музикальній в місті Чернігові в цілому зареєстровано за Чернігівською фабрикою музичних інструментів ім. П.П. Постишева (правонаступником якої є ВАТ „Фабрика музичних інструментів” на підставі рішення виконкому Чернігівської міської Ради депутатів трудящих від 14.06.1967р. № 268 та записано в реєстрову книгу за реєстровим № 191. Домоволодіння № 11 по вул. Музикальній в цілому складається з одного будинку з надвірними будівлями.
За своєю правовою природою Договір є змішаним договором, який містить у собі як елементи оренди, так і елементи договору купівлі-продажу.
На час укладення Договору, він відповідав вимогам чинного на той час законодавства, зокрема, Цивільного кодексу Української РСР.
Договір укладено у письмовій формі і нотаріальне посвідчення цього Договору ЦК Української РСР не вимагав, не вимагалася і його держана реєстрація.
Договір сторонами не розривався, у судовому порядку недійсним не визнавався.
Отже, Договір є правовстановлюючим документом –документом, який підтверджує права ТОВ „Гладіс” на нерухоме майно та складений у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ст. 49 Закону України „Про власність” від 07.02.91р. № 697-ХІІ, чинного на момент набуття позивачем власності на об'єкт нерухомості, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.
Отже, суд вважає, що право позивача на нерухоме майно виникло до створення державної системи реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема до створення Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Щодо посилання відповідача на те, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи на будинок по вул. Музикальній, 11 в м. Чернігові, станом на 1999р. в даному будинку значилась квартира № 1 та квартира № 2, тобто значилися два житлових приміщення, то суд дослідивши це питання встановив наступне.
Дійсно в інвентаризаційній справі Чернігівського МДТІ № 9832 на домоволодіння № 11 по вул. Музикальній має місце деяка неузгодженість.
Дослідження цього питання було ускладнено і тим, що ВАТ „Фабрика музичних інструментів” було визнано банкрутом, проведено ліквідаційну процедуру товариства та у 2005 році виключено з ЄДРПОУ.
За клопотанням представника позивача суд допитав свідків Шестака Олександра Дмитровича та Демидова Геннадія Сергійовича.
Допитаний Шестак О.Д. поясни, що працював на ВАТ „Фабрика музичних інструментів” головою правління. З 1989 року у спірному приміщенні знаходився ЖЕК фабрики. У 1998 році ЖЕК перевели до Управління, оскільки його утримання було для фабрики нераціональним (ремонт, охорона і т. і.). Половина дома по вул. Музикальній, 11 була виділена працівнику фабрики, а іншу половину дома було вирішено здати в оренду або продати.
Допитаний у судовому засіданні свідок Демидов Г.С. пояснив, що він працював з 1999 року на ВАТ „Фабрика музичних інструментів” директором і, крім іншого, займався житловим сектором. У спірному приміщенні знаходився ЖЕК, який був переведений до Управління. Скільки він пам'ятає, спірне приміщення завжди було нежитловим. У 1999 році було прийнято рішення здати це приміщення в оренду с правом викупу ТОВ „Гладіс”.
Судом проведений огляд речового доказу на місці його знаходження, про що складено протокол.
Під час огляду, зокрема, встановлено, що приміщення площею 104,1 кв. м займає частину дома, розташованого у м. Чернігові по вул. Музикальній, 11. Приміщення нежиле. У приміщенні знаходиться офіс ТОВ „Гладіс”. Приміщення знаходиться у стадії реконструкції.
Суд вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не було взято до уваги норми діючого на час укладення та виконання Договору законодавства та не було з'ясовано вищенаведені обставини.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ здійснені позивачем судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним рішення реєстратора Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради від 23 серпня 2007 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю „Гладіс” в реєстрації договору оренди з правом викупу від 01.06.1999р. нежилого приміщення –офісу, що знаходиться в м. Чернігові по вул. Музикальній, 11.
3. Комунальному підприємству „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради провести реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Гладіс” об'єкта нерухомості –нежитлового приміщення (офіс), площею 104,1 кв. м, яке займає частину будинку, розташованого за адресою: 14014, м. Чернігів, вул. Музикальна, 11.
4. Присудити з Державного бюджету України (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) Товариству з обмеженою відповідальністю „Гладіс” (14014, м. Чернігів, вул. Музикальна, 11, р/р 26001004224 в АК „Полікомбанк”, МФО 353100, код 30380835) здійснені судові витрати у сумі 3,40 грн. сплаченого держмита.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 01.02.08р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 01.02.08р. о 15 год. 30 хв.
Суддя Ю.М.Бобров
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2008 |
Оприлюднено | 11.02.2008 |
Номер документу | 1343711 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Бобров Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні