Рішення

від 16.01.2008 по справі 22-21-19/222-04-7092

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-21-19/222-04-7092

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2008 р.Справа  № 22-21-19/222-04-7092

За заявою: Відкритого акціонерного товариства “Азот”;

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Азот”;

до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Науково-Інженерний Центр “Інфомир”;

про визнання недійсним договору і зобов'язання повернути майно

та зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  “Науково-Інженерний Центр “Інфомир”;

до Відкритого акціонерного товариства “Азот”;

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Представники:

Від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Авраменко С.В. –за довіреністю від 20.12.2007р. №120-08/97;

Від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: Загорянський Ю.В. –за довіреністю №б/н від 23.07.2007р.;

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Азот" звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд судового рішення від 05.08.2005р. за нововиявленими обставинами по справі №21-19/222-04-7092 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Азот” до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Науково-Інженерний Центр “Інфомир” про визнання недійсним договору і зобов'язання повернути майно та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  “Науково-Інженерний Центр “Інфомир” до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Азот” про витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВАТ "Азот" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом  до ТОВ „Науково - інженерний центр "Інфомир" про визнання недійсним договору №16-93 від 10.03.1993р. купівлі-продажу 20 залізничних цистерн в/підйомністю 120тн для перевезення суперфосфорної кислоти з моменту укладення на підставі ст.ст.50,59 ЦК УРСР 1963 р. та просить суд зобов'язати ТОВ "Науково - інженерний центр "Інфомир" повернути ВАТ "Азот" цистерни для перевезення суперфосфорної кислоти №№ 57963019, 57963761, 57963209, 57963027, 57962888, 57963878, 57963464, 57963282, 57963332, 57963514, 57963738, 57964074, 57962458, 57963605, 57963944, 57963217, 57963530, 57963541, 57962565, 57962730 отримані відповідачем від Черкаського ВО "Азот" за умовами оспорюваного договору згідно акту приймання - передачі від 22.02.1996р..

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2004р. позов задоволено повністю, визнано договір № 16-93 від 10.03.93 р. укладений між Черкаським об'єднанням „Азот” та МП "Науково - інженерний центр „Інфомир” недійсним з моменту укладення, зобов'язано відповідача повернути ВАТ „Азот” отримані за договором №16-93 від 10.03.93р. цистерни для суперфосфорної кислоти №№ 57963019, 57963761, 57963209, 57963027, 57962888, 57963878, 57963464, 57962375, 57963332, 57963514, 57963738, 57964074, 57962458, 57963605, 57963944, 57963217, 57963530, 57962854, 57962565, 57962730 та стягнуто з ВАТ „Азот” на користь ТОВ "Науково - інженерний центр "Інфомир" 136098,73 грн. залізничних цистерн, отриманих за договором № 16-93 від 10.03.93 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р. скасовано рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2004 р.

25.05.2005р. постановою Вищого господарського суду України по справі № 19/222-04-7092 касаційну скаргу ВАТ „Азот” задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2004 р. скасовано, справу № 19/222-04-7092 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2005р. справу №12/222-04-7092 було прийнято до провадження та присвоєно справі №21-19/222-04-7092.

Під час розгляду справи 15.07.2005 р. ТОВ „Науково - Інженерний Центр „Інфомир" звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою про витребування з чужого незаконного володіння ВАТ „Азот” цистерн за номерами: 57963605, 57963514, 57963332, 57963944, 57964074, 57963019, 57962458, 57963027, 57963209, 57962888, 57963761, 57963217, 57963530, 57963464, 57963878, 57962565, 57963738, 57962730, 57962375, 57962854, та повернення їх власнику, яким є ТОВ „Науково –Інженерний Центр „Інфомир".

15.07.2005р. ухвалою суду було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом у справі №21-19/222-04-7092.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року у задоволенні позову ВАТ „Азот" про визнання недійсним договору № 16-93 від 10.03.1993 р. та зобов'язання ТОВ „Науково - Інженерний Центр „Інфомир” повернути ВАТ „Азот" отримані за договором № 16-93 від 10.03.1993 р. цистерни для перевезення суперфосфорної кислоти за номерами: 57963019, 57963761, 57963209, 57963027, 57962888, 57963878, 57963464, 57962375, 57963332, 57963514, 57963738, 57964074, 57962458, 57963605, 57963944, 57963217, 57963530, 57962854, 57962565, 57962730 –відмовлено та зустрічну позовну заяву ТОВ „Науково - Інженерний Центр „Інфомир" –задоволено, зобов'язано ВАТ „Азот" повернути ТОВ „Науково - Інженерний Центр  „Інфомир" цистерни для перевезення суперфосфорної кислоти за номерами: 57963605, 57963514, 57963332, 57963944, 57964074, 57963019, 57962458, 57963027, 57963209, 57962888, 57963761, 57963217, 57963530, 57963464, 57963878,  57962565, 57963738, 57962730, 57962375, 57962854.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року рішення господарського суду Одеської області скасовано та первісний позов задоволено частково і визнано недійсним з моменту укладення договір № 16-93 від 10.03.1993 року та стягнуто з первісного  позивача на користь відповідача 164 325,73 грн. вартість цистерн одержаних за договором, а в частині первісних вимог про зобов'язання відповідача повернути цистерни відмовлено та в  зустрічному позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року скасовано, а рішення господарського суду Одеської області  від 05.08.2005 року  залишено без змін.

ВАТ „Азот” звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005р. по справі № 21-19/222-04-7092.

Ухвалою суду від 09.01.2008р. було прийнято заяву ВАТ „Азот” до розгляду та присвоєно справі №22-21-19/222-04-7092.

Позивач за первісним позовом в судове засідання з'явився та просив суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005р. по справі № 21-19/222-04-7092, постановити нове рішення, яким задовольнити первісний позов ВАТ «Азот», а у задоволенні зустрічного позову „Науково - Інженерний Центр  „Інфомир" відмовити в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в судове засідання з'явився, письмові заперечення на заяву не надав, проти заяви заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що вимоги ВАТ „Азот” підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

між позивачем та відповідачем 10 березня 1993 року було укладено договір № 16-93, відповідно до умов якого продавець-позивач зобов'язався поставити, а покупець-відповідач прийняти та оплатити 20 нержавіючих залізничних цистерн, в/п 120 т для перевезення суперфосфатної кислоти

Загальна вартість зазначених цистерн, відповідно до п. 2.1. договору, складає 7680000 карбованців, в т.ч. ПДВ. Відповідно до п. 3.1. вказаного договору залізничні цистерні передаються від продавця до покупця по акту прийому - передачі. Згідно з п. 4.1. договору покупець повинен  здійснити 100 % передоплату на розрахунковий рахунок продавця за всі 20 цистерн.

Позивачем було виставлено рахунок № 1847 від 18 березня 1993р., платіжним дорученням від 02 квітня 1993 року за № 61, на виконання умов договору від 10.03.1993 р. № 16-93, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 7680000 карбованців у т.ч. ПДВ.

Відповідно до акту прийому - передачі від 22.02.1996 р. ВАТ "Азот" було передано МПП  "Науково - Інженерний Центр "Інфомир", а останній прийняв залізничні цистерни виробництва Франції з нержавіючими котлами у кількості двадцяти штук за наступними номерами: 57963605; 57963514;5796332; 57963944; 57964074; 57963019; 57962458; 57963027; 57963209; 57962888; 57963761; 57963217; 57963530; 57963464; 57963878; 57962565; 57963738; 57962730; 57963762; 57963541.

18.09.1996 р. актом прийому-передачі замість цистерн за №57963782 та № 57963541 ВАТ "Азот" були передані відповідачу цистерни №57962375 та №57962854. Таким чином, станом на вересень 1996 р. зобов'язання за укладеним договором були повністю виконані сторонами.

Як встановлено, рішенням суду від 05.08.2005р. позивачем не був належним чином доведений факт правонаступництва, а тому у суду не має правових підстав вважати, що позивач у справі є правонаступником ЧВО „АЗОТ”; що надані позивачем документи не є доказами, які належним чином підтверджують позовні вимоги ВАТ „Азот”, а тому неможливо достовірно встановити фактичну вартість спірних цистерн ні на момент їх передачі з балансу Одеського припортового заводу на баланс ЧВО „Азот”, ні на момент укладення між ЧВО „Азот” та МПП „Науково-Інженерний Центр „Інфомир” договору від 10.03.1993р. за №16-93, ні на момент їх передачі від ВАТ „Азот” до МПП „Науково-Інженерний Центр „Інфомир”; що позивач звернувся до суду з позовом після закінчення строку позовної давності для його пред'явлення. Разом з тим, суд першої інстанції задовольнив зустрічний позов ТОВ „Науково-Інженерний Центр „Інфомир” на підставі ст.ст.128,224 ЦК УРСР, ст.ст.316,321,387 ЦК України, ст.50 Закону України „Про власність”, оскільки позивачем і матеріалами справи підтверджується факт знаходження спірних цистерн у ВАТ „Азот”, в той час, як власником цих цистерн є ТОВ „Науково-Інженерний Центр „Інфомир”.

Матеріалами справи встановлено, що 10 березня 1993 року між Черкаським Виробничим Об'єднанням  „Азот” (продавець) і Малим підприємством Науково-інженерний центр „Інфомир” (покупець) укладено договір №16-93, предметом якого є зобов'язання продавця поставити, а покупця прийняти і оплатити 20 (двадцять) нержавіючих залізничних цистерн, в/п 120 тон для перевезення суперфосфорної кислоти.

Умовами цього договору встановлено, що загальна сума  договору становить 7680000 руб., в т.ч. ПДВ 20% (п.1.2. договору); залізничні цистерни передаються продавцем покупцю по акту прийому-передачі, який підписується  уповноваженими представниками сторін (п.3.1. договору); покупець здійснює 100% передплату на р/рахунок продавця.

У розділі 8-му цього договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань; строк дії договору до 31.12.1993р.; у разі невиконання сторонами обов'язків згідно цього договору, строк його дії пролонгується за взаємною згодою сторін.

18 березня 1993 року ЧВО „Азот” виставлено рахунок №1847  на оплату 20 штук залізничних цистерн для перевезення суперфосфорної кислоти в сумі 7680000 руб., в т.ч. ПДВ 1280000 руб., а 05 квітня 1993 року  цей рахунок оплачений   МП НІЦ „Інфомир”, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №61.

Також у матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі залізничних цистерн для перевезення суперфосфорної кислоти з балансу Черкаського ВАТ  „Азот” МПП „НІЦ „Інфомир” від 22.02.1996р. Згідно з цим актом, начальником транспортної служби рухомого складу ВАТ „Азот” та  начальником транспортної служби і складського господарства Черкаської філії фірми „Інфоазот” здійснений внутрішній огляд  ходової і візуальний огляд котлів  залізничних цистерн виробництва Франції з нержавіючими  котлами в кількості 20-ти штук, які надані для пред'явлення за №№57963605; 57963514; 57963332; 57963914; 57963782; 57964074; 57963019; 57962458; 57963541; 57963027; 57963209; 57962888; 57963761; 57963217; 57963530; 57963464; 57963878; 57962565; 57963738; 57962730. Цей акт підписаний начальником транспортної служби рухомого складу ВАТ „Азот” Лясовим Л.І. та начальником  транспортної служби і складського господарства Черкаської філії фірми „Інфоазот” Баронецьким В.Л.

Цими ж, особами підписаний також і акт прийому-передачі залізничних цистерн для перевезення суперфосфорної кислоти з балансу ВАТ  „Азот” МПП „НІЦ „Інфомир” від 18.09.1996р., згідно з яким, замість цистерн за №57963782 і 57963541 по акту від 22 лютого 1996р. з балансу ЧВО „Азот” передані цистерни за №№57962375 і 57962854.

Таким чином, наявні у матеріалах справи акти прийому-передачі від 22.02.1996р. та від 18.09.1996р. свідчать про те, що 20 штук залізничних цистерн для перевезення суперфосфорної кислоти передані ВАТ „Азот” Черкаській філії Фірми „Інфоазот”.

Цей факт підтверджується також дорожньою відомістю, квитанціями про приймання вантажу для перевезення та листуванням Фірми „Інфоазот” з Чорноморською регіональною митницею, які свідчать про експлуатацію означених в актах прийому-передачі цистерн саме  Фірмою „Інфоазот”.

Як вище встановлено господарським судом, зобов'язання за укладеним між ЧВО „Азот” (правонаступником якого є ВАТ „Азот”) і МП НІЦ  „Інфомир” (правонаступником якого є  ТОВ  „НІЦ „Інфомир”)  договором  №16-93 від 10.03.1993р. сторонами виконані повністю, а саме, за актами прийому-передачі від  22.02.1996р. та від 18.09.1996р. 20 штук залізничних цистерн для перевезення суперфосфорної кислоти передані Черкаській філії фірма „Інфоазот”, а за платіжним дорученням від 05.04.1993р. №61 НІЦ „Інфомир” оплачена вартість цих цистерн  в сумі 7680000 руб., в т.ч. ПДВ 1280000 руб.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України  застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.  Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав ї обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірний договір укладений між сторонами 10.03.1993р., тобто до набрання чинності Цивільного кодексу України, і на момент набрання чинності новим Цивільним кодексом України (01.01.2004р.)  припинив свою дію, у зв'язку з повним виконанням його сторонами своїх зобов'язань, правовідносини сторін підлягають під правове регулювання Цивільного кодексу УРСР 1963р., який діяв на момент укладання спірного договору.

Матеріалами справи встановлено, що на момент укладання спірного договору діяв Статут ЧВО „Азот”, який 06.11.91р. затверджений Радою об'єднання, 19.11.1991р. затверджений головою Державного комітету України по хімічній, нафтохімічній промисловості і медичних препаратів, 26.12.1991р. зареєстрований Черкаським міським виконавчим комітетом Ради народних депутатів за реєстраційним №34-ОБ.  Положеннями цього Статуту передбачено, що ЧВО „Азот”  являється самостійно господарюючим статутним суб'єктом з правом юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою отримання відповідного доходу (п.1.2. Статуту); Об'єднання здійснює свою діяльність у відповідності із Законом „Про підприємства в Української ССР” і іншими законами України, а у випадках, передбачених ними, - також рішеннями уряду України, іншими нормативними актами, наказами і вказівками Держхімпрому України і даним Статутом (п.1.3. Статуту). Відповідно до п.3.1. цього Статуту, майно Об'єднання складається із основних фондів та оборотних засобів, а також інших матеріальних цінностей, вартість яких відображається в його самосійному балансі. Майно Об'єднання належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Об'єднання володіє, користується і розпоряджається вказаним майном на свій розсуд, здійснюючи відносно його будь-які дії, які не суперечать даному Статуту. Відповідно до п.4.1. Статуту, Об'єднання має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові і немайнові права і нести обов'язки, виступати позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді і здійснювати інші дій, що не суперечать діючому законодавству, а у п.4.2. Статуту передбачено, що Об'єднання вправі приймати тільки такі рішення в галузі своєї діяльності, що не суперечать діючому законодавству України та даному Статуту.

Як зазначає заявник у своїй заяві, що на момент укладання договору купівлі-продажу № 16-93 від 10.03.1993р. Черкаське виробниче об'єднання «Азот»(правонаступником якого є ВАТ «Азот») було державним підприємством, а тому у відповідності до Положення про порядок відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, рішення щодо реалізації основних фондів вартістю понад 1500 тис. крб. (незалежно від дати виготовлення) приймались Фондом державного майна України.

ВАТ «Азот»звернулось до Фонду державного майна України щодо надання інформації про наявність дозволу останнього на укладання договору купівлі-продажу № 16-93 від 10.03.1993р.

Листом Фонд державного майна України № 10-28-4369 від 07.12.2007 р. розглянув звернення ВАТ "Азот" стосовно надання інформації про прийняття Фондом державного майна України рішення на відчуження у 1993 році двадцяти нержавіючих залізничних цистерн, що знаходилися на балансі Виробничого об'єднання "Азот" та повідомив заявника, що станом на 10.03.1993 року (дата укладення договору № 16-93 купівлі-продажу залізничних цистерн) загальною для всіх державних підприємств була вимога ст.10 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції Закону України від 07.07.92 № 2554 -XII "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України"), згідно з якою відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, що визначався Фондом державного майна України. Наказом Фонду державного майна від 02.12.1992 року №530 було затверджено Положення про порядок відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством.

Зазначеним Положенням було визначено, що відчуження відбувається за рішенням Фонду державного майна України його регіональних відділень або підприємства, в залежності від вартості основних фондів та дати їх виготовлення.

Рішення щодо реалізації основних фондів вартістю понад 1500 тис. крб. (незалежно від дати виготовлення) приймались Фондом державного майна України.

За даними архівної справи ВАТ "Азот" та книги реєстрації вихідної кореспонденції, які зберігаються у Фонді державного майна, Фондом не надавалось погодження Державному підприємству "Черкаське виробниче об'єднання "Азот", правонаступником якого є ВАТ "Азот" на реалізацію залізничних цистерн.

Крім того, згідно з даними інвентаризації, яка проводилась станом на 01.12.1993р (під час визначення вартості цілісного майнового комплексу акціонерного товариства у зв'язку з приватизацією) залізничні цистерни, що мають номери: 57963019, 5796361, 57963209, 57963027, 57962888, 57963878, 57963464, 57962375, 57963332, 57963514, 57963738, 57964074, 57962458, 57963605, 57963944, 57963217, 57963530, 57962854, 57962565, 57962730, знаходились на обліку по цеху №231 ЖДЦ. Отже, Фонд державного майна не надавав згоди на відчуження цистерн, а вищезазначене майно було передано до статутного капіталу ВАТ „Азот”.

Як встановлено матеріалами справи, у відповідності до договору купівлі-продажу № 16-93 від 10.03.1993р. сума договору склала 7 680 000 крб. (у тому числі ПДВ 20 %). Таким чином, відчуження ВАТ «Азот»засобів виробництва у будь-якому випадку підлягало вирішенню Фондом державного майна України.

ВАТ «Азот»вважає зазначену обставину нововиявленою, а також враховуючи, що розгляд справи відбувався без дослідження суттєвого доказу, що має істотне значення для вирішення справи, вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2007р. по справі № 21-19/222-04-7092 підлягає перегляду у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Згідно з Положенням про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, затвердженим наказом Голови Фонду державного майна України від 02.12.1992р. №530, у разі відчуження шляхом продажу рішення приймається продавцем (Фондом державного майна України) або безпосередньо підприємством залежно від балансової вартості основних фондів (після індексації) та дати виготовлення: основні фонди, виготовлені до 01.01.92р. вартістю 100 тис.крб. –підприємством, від 100 до 1500 тис.крб. –регіональним відділеннями Фонду; основні фонди, виготовлені після 01.01.92р., вартістю до 500 тис. крб. –підприємством, від 500 до 1500 тис. крб. –регіональними відділеннями Фонду; основні фонди вартістю понад 1500 тис. крб. (незалежно від дати виготовлення) –Фондом державного майна України. Вказані максимальні суми можуть змінюватися Фондом державного майна України залежно від індексу цін. Рішення щодо інших способів відчуження, а також продажу транспортних засобів приймають виключно продавцем залежно від вищевказаної вартості.

Таким чином, рішення про продаж навіть однієї цистерни, закріпленої за державним підприємством, виходячи з її вартості, зазначеної в інвентарних картках обліку основних засобів за лютий 1992р. повинно прийматися не підприємством, а регіональним відділенням Фонду державного майна України, а продаж 20-ти цистерн для перевезення суперфосфорної кислоти –за рішенням Фонду державного майна України.

Але рішення про продаж цих цистерн не приймалося як регіональним відділенням Фонду державного майна України, так і безпосередньо самим Фондом державного майна України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що договір №16-93 від 10.03.1993р., укладений між Черкаським виробничим об'єднанням „Азот” і Малим підприємством „Науково-інженерний центр „Інфомир” слід визнати недійсним з моменту укладення відповідно до вимог ст.50, ч.1 ст.59 ЦК УРСР.  

Згідно приписів ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиялені обставини за своєю юридичною природою є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують покладені в основу рішення факти. До нововиявлених обставин слід відносити факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також факти, що мають значення для правильного вирішення спору, які існували на час розгляду справи і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

З врахуванням вище наведеного господарський суд доходить висновку, що заява ВАТ „Азот „ підлягає задоволенню.

Отже, керуючись ст.ст. 82-85, 112-114 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Заяву ВАТ „Азот” про перегляд судового рішення від 05.08.2005р. за нововиявленими обставинами по справі №21-19/222-04-7092 - задовольнити

2.          Скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року, яким задоволено зустрічний позов ТОВ „НІЦ „Інфомир” та відмовлено у задоволені первісного позову ВАТ „Азот”.

3.          Позов Відкритого акціонерного товариства „Азот” задовольнити.

4.          Визнати недійсним з моменту укладення договір №16-93 від 10.03.1993р., укладений між Черкаським виробничим об'єднанням „Азот”, м. Черкаси та Малим підприємством  „Науково-інженерний центр „Інфомир”, м. Одеса.

5.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-інженерний центр "Інфомир" ( ЄДРПОУ 13891510, 65011, м. Одеса, вул. Успенська, 32, п/р № 26007301272 в Одеському АКБ "Фінбанк", МФО 328685, код ЄДРПОУ 13891510) повернути Відкритому акціонерному товариству "Азот" (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, р/р 2600910085 в ЧФ АКІБ "УкрСиббанк" м. Черкаси, МФО 354455, ідентифікаційний код 00203826) отримані за договором № 16-93 від 10.03.1993р. цистерни для перевезення суперфосфорної кислоти №№ 57963019, 57963761, 57963209, 57963027, 57962888, 57963878, 57963464, 57962375, 57963332, 57963514, 57963738, 57964074, 57962458, 57963605, 57963944, 57963217, 57963530, 57962854, 57962565, 57962730.

6.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-Інженерний Центр „Інфомир”  (65011, м. Одеса, вул.Успенська,32, п/р 26007301272 в Одеському АКБ „Фінбанк”, МФО 328685, код ЄДРПОУ 13891510) на користь Відкритого акціонерного товариства „Азот” (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева,72, р/р 2600910085 в ЧФ АКІБ „УкрСиббанк” м. Черкаси, МФО 354455, ідентифікаційний код 00203826) витрати по сплаті державного мита в сумі 127 /сто двадцять сім грн. 50 коп./, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

7.          У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-Інженерний Центр „Інфомир” - відмовити.

8.          Видати довідку ВАТ „Азот” про повернення зайвосплаченого державного мита.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України

Рішення підписано 21.01.08

Суддя                                                                                     Торчинська Л.О.