22-21-19/222-04-7092
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2008 р. № 22-21-19/222-04-7092
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П. А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року у справі № 22-21-19/222-04-7092 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Азот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" про визнання недійсним договору і зобов'язання повернути майно та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" до Відкритого акціонерного товариства "Азот" про витребування майна,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 року ВАТ "Азот" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ТзОВ "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" про визнання недійсним договору № 16-93 від 10.03.1993 року та застосування реституційних наслідків, посилаючись на укладення цієї угоди всупереч встановленим статутом цілям його діяльності.
Позивачем було уточнено заявлені вимоги щодо збитковості спірної угоди та номерів цистерн, які є предметом купівлі-продажу за цією угодою.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ТзОВ "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" звернулося до господарського суду з позовною заявою до позивача за первісним позовом ВАТ "Азот" про витребування з чужого незаконного володіння майна, яке було ним придбано за спірною угодою, у зв'язку з безпідставністю утримання цього майна.
Доповідач –Вовк І.В.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року в первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та первісний позов задоволено частково і визнано недійсним з моменту укладання договір № 16-93 від 10.03.1993 року та стягнуто з первісного позивача на користь відповідача за первісним позовом 164 325,73 грн. вартість цистерн одержаних за договором, а в частині первісних вимог про зобов'язання відповідача повернути цистерни та в зустрічному позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 06.09.2007 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України.
У грудні 2007 року ВАТ "Азот" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року у зв'язку з наявністю нововиявлених обставин, що свідчать про недійсність спірного договору, оскільки ця угода на час її укладання не відповідала вимогам закону.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.01.2008 року заяву ВАТ "Азот" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено і скасовано рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року та первісний позов задоволено і визнано недійсним спірний договір та застосовано реституційні наслідки, а в зустрічному позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено і скасовано рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року та визнано недійсним спірний договір і застосовано реституційні наслідки, а в зустрічному позові відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005 року залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу позивач за первісним позовом вважає, що постанова апеляційного суду ґрунтується на законі, та просить залишити її без змін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 23.07.2008 року та на 24.09.2008 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, що між Державним підприємством Черкаським виробничим об'єднанням "Азот" (правонаступником якого є позивач за первісним позовом) і МП "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" (правонаступником якого є відповідач за первісним позовом) було укладено договір від 10.03.1993 року № 16-93, за умовами якого ВО "Азот" зобов'язалося поставити, а МП "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" прийняти та оплатити двадцять нержавіючих залізничних цистерн загальною вартістю 7 680 000 крб.
Зазначений договір сторонами було виконано.
За повідомленням Фонду державного майна України від 07.12.2007 року № 10-28-19569 Державному підприємству "Черкаське виробниче об'єднання" "Азот" (правонаступником якого є ВАТ "Азот") не надавалась згода ФДМУ на відчуження державного майна двадцяти залізничних цистерн за спірним договором купівлі-продажу від 10.03.1993 року № 16-93.
Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, прийняте за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про його скасування у зв'язку з порушенням норм процесуального права.
Водночас, висновки суду апеляційної інстанції про задоволення заяви про перегляд рішення місцевого господарського суду від 05.08.2005 року за нововиявленими обставинами та визнання спірного договору недійсним з підстав суперечності законодавству чинному на час укладання цієї угоди і застосування реституційних наслідків обґрунтовані матеріалами справи та вимогами закону.
До того ж, висновки апеляційного господарського суду є правильними по суті спору і відповідають суспільним інтересам, справедливості, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відтак, не має підстав для скасування оскарженої постанови апеляційного суду, який дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності нововиявлених обставин, як їх визначено у ст. 112 ГПК України, та розглянув справу з урахуванням цих обставин, ухваливши законне й правильне по суті рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Інженерний Центр "Інфомир" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року –без змін.
Головуючий суддя П. Гончарук
Судді І. Вовк
Л. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2008 |
Оприлюднено | 23.10.2008 |
Номер документу | 2155615 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Вовк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні