Рішення

від 08.12.2010 по справі 2-3727-1/10

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-797-1/10

2-3727-1/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 грудня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судд і Кириленко Т.В.

при секретарі Слободі Л.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Києві ц ивільну справу за позовом О СОБА_1 до Товариства з обмеж еною відповідальністю «Вале рія», третя особа ОСОБА_2 п ро поновлення на роботі, стяг нення заробітної плати за ча с вимушеного прогулу та стяг нення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулас ь до суду з позовом, в якому пр осить поновити її на роботі н а посаді перукаря ТОВ «Валер ія», стягнути заробітну плат у за час вимушеного прогулу т а моральну шкоду в розмірі 25000г рн., посилаючись на те що 23.10.2009р. н а зборах трудового колективу третя особа ОСОБА_2, яка є д иректором перукарні, постави ла питання про звільнення її та ще двох працівниць без жод них пояснень. З наказом про зв ільнення її ознайомлено не б уло. В подальшому вона дізнал ась, що була звільнена у зв' я зку з тим, що залишила своє роб оче місце без пояснень та поп ереджень, що не відповідає ді йсності. Після звільнення во на залишилася без засобів дл я існування, а також постійно знаходиться у депресивному стані та морально страждає. Т ому просить поновити її на по саді перукаря ТОВ «Валерія», стягнути з ТОВ «Валерія» сер едній заробіток за час вимуш еного прогулу з 23.10.2009року по ден ь поновлення на роботі та мор альну шкоду у розмірі 50 000 грн.

У судовому засіданні поз ивачка підтримала позовні ви моги та просить їх задовольн ити. Пояснила, що є майстром ви сокого рівня і протягом 13 рокі в роботи в ТОВ «Валерія» жодн ого разу не порушила трудову дисципліну, не з' являлась у нетверезому вигляді, завжди вчасно приходила на роботу. В важає, що саме таким шляхом ди ректор, яка є третьою особою п о справі, ОСОБА_2 вирішила усунути людей, які висловлюв али зауваження та запереченн я з приводу її роботи, адже як і решта колективу позивачка є засновником ТОВ «Валерія» і має право шляхом голосуван ня впливати на діяльність пі дприємства, через що вже вини кали конфлікти. Всі складені проти неї документи підробл ені за вказівкою ОСОБА_2 І нші працівники, які виступаю ть свідками від відповідача та складали документи, на під ставі яких позивачка була зв ільнена, слідують вказівкам ОСОБА_2, оскільки бояться в тратити роботу.

Представник відповідача та третьої особи проти позов у заперечує, посилаючись на т е, що порушення трудової дисц ипліни з боку позивачки носи ли системний характер, що заф іксовано в наказах, актах, ска ргах, доповідній, табелях обл іку робочого часу. Звільненн я позивачки відбулося без по рушень чинного законодавств а. Підписувати накази та внут рішні документи, з якими нама галися ознайомити позивачку , вона відмовлялася.

Третя особа ОСОБА_2 прот и позову заперечує, посилаюч ись на те, що позивачка була зв ільнення за неодноразове пор ушення трудової дисципліни, що фіксувалося в наказах.

Суд, вислухавши пояснення с торін, свідків, дослідивши ма теріали справи, вважає, що поз ов підлягає частковому задо воленню з таких підстав.

Із статутних документів ТОВ «Валерія» вбачається, що статутний фонд підприємства сформований його працівника ми, у тому числі є пайовий внес ок і ОСОБА_1, який рівнозна чний пайовим внескам інших 14 у часників. Крім того, вищим орг аном управління товариства є збори учасників /ас 23-44/.

Предметом спору є звільне ння позивачки, що не зачіпає ї ї корпоративних прав.

Як встановлено в судо вому засідання, ОСОБА_1 на казом № 1 від 1.08.1996р. зарахована н а посаду перукаря в ТОВ «Вале рія» /ас 5/.

Наказом № 13 від 23.10.2009р. ОСОБ А_1 була звільнена з посади ж іночого майстра по ст. 40 п. 3 КЗ пП України на підставі Акта комісії від 19.10.2009р., доповідно ї та пояснювальної записок м айстра ОСОБА_4 від 19.10.2009р. /ас 19/.

У пояснювальних та допо відних записках майстра ОС ОБА_4 19.10.2009р. зазначено, що вона стала свідком того, як ОСОБ А_1 разом з двома майстрами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 о 16-30 год. 19 .10.2009р. покинула робоче місце бе з пояснень і попереджень, чер ез що багато клієнтів залиши лися без обслуговування /ас 20- 21/.

Відповідно до Акту ко місії у складі ОСОБА_2, май стрів ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в присутності майст рів ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заслухали доповідн у записку ОСОБА_4 /ас 22/.

Свідок ОСОБА_9, яка є п остійним клієнтом позивачки , пояснила суду, що дуже давно користується перукарськими послугами позивачки і 19.10.2009р. о 17-00год. приходила до неї на стр ижку. Запам' ятала цей день, о скільки це був понеділок, а во на відвідує перукарню по пон еділках. Як і завжди, в цей ден ь вона отримала перукарські послуги. До теперішнього час у продовжує користуватися по слугами позивачки.

Свідок ОСОБА_10, яка біл ьше 25років є клієнткою позива чки, пояснила, що була записан а на 19 жовтня 2009р. на 16.00год. на укл адку, прийшла та отримала вка зані послуги. Вважає позивач ку гарним спеціалістом та ув ажною людиною, жодного разу в нетверезому стані її не бачи ла. Продовжує користуватись послугами позивачки, хоча во на змінила місце роботи.

Свідок ОСОБА_3 пояс нила, що 19.10.2009р. близько 18.00год. роб ила зачіску у ОСОБА_1 Вона приблизно 20 років користуєть ся послугами ОСОБА_1

Допитані як свідки ОСОБ А_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_2, які працювали раз ом із позивачкою, повідомили , що вона вела себе завжди груб о та зверхньо з колегами. Всі а кти, складені та підписані чи слом, зазначеним у них. Однак с відкам ОСОБА_11 та ОСОБА_ 13 не відомо, чи притягувалас ь позивачка до дисциплінарн ої відповідальності.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України власник або уповнова жений ним орган може розірва ти трудовий договір з власно ї ініціативи у випадку систе матичного невиконання праці вником без поважних причин о бов' язків, покладених на нь ого трудовим договором або п равилами внутрішнього трудо вого розпорядку, якщо до прац івника раніше застосовували ся заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових сп орів» у справах про поновлен ня на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисци пліни, судам необхідно з' яс увати в чому конкретно прояв илося порушення, що стало при водом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розі рвання трудового договору у тому числі за п. 3 ст. 40 КЗпП Укра їни, чи додержані власником а бо уповноваженим органом пер едбачені ст.ст. 147?, 148, 149 КЗпП Укра їни правила і порядок застос ування дисциплінарних стягн ень, зокрема, чи застосовувал ось вже за цей проступок дисц иплінарне стягнення, чи врах овувались при звільненні сту пінь тяжкості вчиненого прос тупку і заподіяна ним шкода, о бставини, за яких вчинено про ступок, і попередня робота пр ацівника.

Відповідно до ст. 149 КЗпП Укр аїни до застосування дисципл інарного стягнення власник а бо уповноважений ним орган п овинен зажадати від порушник а трудової дисципліни письмо ві пояснення.

В матеріалах справи відсут ні письмові пояснення позива чки з приводу подій 19.10.2009р. чи ак т, що засвідчив би відмову поз ивачки від надання письмових пояснень, на підставі чого су д робить висновок про недоде ржання відповідачем при звіл ьненні норм ст. 149 КЗпП України .

Як вбачається із змісту нак азу № 13 від 23.10.2009р. відповідач за значає лише одну підставу зв ільнення позивача - самовіл ьне залишення робочого місця до кінця робочого дня 19.10.2009 р. та не вказує обов' язкових під став звільнення за п. 3 ст. 40 КЗп П України, що засвідчували б н аявність фактів притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за невикон ання без поважних причин обо в' язків, покладених на неї т рудовим договором або правил ами внутрішнього трудового р озпорядку

При цьому суд ставить під су мнів належність таких доказі в по справі як Акт комісії від 19.10.2009р., доповідну та поясню вальну записки майстра ОСО БА_4 від 19.10.2009р., оскільки в них в икладені суперечливі факти. Так, доповідна та пояснюваль ні записки ОСОБА_4 написан і нею 19.10.2009р. по факту залишення ОСОБА_1 місця роботи, а у Акті комісії, складеної ць ого ж числа на підставі розгл яду доповідної записки ОСО БА_4, ОСОБА_1 зазначена як присутня, що суперечить інфо рмації про залишення ОСОБА _1 місця роботи. Крім того, О СОБА_4 до суду не з' явилась та не підтвердила викладені в доповідній записці факти. Таким чином дані документи н е можна вважати такими, що міс тять інформацію щодо обстави н залишення ОСОБА_1 місця роботи до кінця робочого дня , тому суд не приймає їх до ува ги. Суд також не приймає до ува ги показання свідків щодо по дій, які відбувалися 19.10.2009р., оск ільки свідки надали суперечл иву інформацію, з' ясування достовірності якої виявилос я неможливим.

Відповідно до ст. 60 ЦПК Украї ни кожна особа зобов' язана довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

За відсутності інших доказ ів, суд вважає обставину щодо залишення позивачкою робочо го місця до закінчення робоч ого дня не доведеною.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових сп орів» суд не вправі визнати з вільнення правильним, виходя чи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов' язували звільнення. Тому суд не приймає до уваги в якості доказів правомірност і звільнення позивачки нада ні у подальшому відповідачем в судових засіданнях наказ № 21 від 6.10.2009р. про винесення доган и за запізнення без поважних причин на 3год. 30хв. /ас 80/, наказ № 10 від 15.06.2009р. про оголошення дога ни за самовільне залишення р обочого місця /ас 90/, наказ № 21 ві д 29.12.2008р. про оголошення догани за залишення робочого місця /ас 94/, наказ № 14 від 13.07.2009р. про огол ошення догани за появу в нетв ерезому стані /ас 98/, з огляду на те, що вказані накази не зазн ачені підставами звільненн я позивачки у наказі № 13 від 23.10. 2009р., не є доказами обставин, як і входять до предмету доказу вання по даній справі та факт ично містять в собі інші окре мі підстави для звільнення, п ередбачені п. п. 4,7 ст. 40 КЗпП Укр аїни.

На підставі викладеного су д приходить до висновку про н езаконність звільнення пози вачки за самовільне залишенн я робочого місця до кінця роб очого дня на підставі п. 3 ст. 40 К ЗпП України, а тому вона підля гає поновленню на роботі.

Відповідно до ст. 235 КЗпП Укр аїни при винесенні рішення п ро поновлення на роботі орга н, який розглядає трудовий сп ір, одночасно приймає рішенн я про виплату працівникові с ереднього заробітку за час в имушеного прогулу або різниц і в заробітку за час виконанн я нижче оплачуваної роботи, а ле не більш як за один рік.

Виходячи з розміру середнь омісячного заробітку позива чки, який згідно довідки ТОВ « Валерія» складає 691грн.13коп., а також враховуючи той факт, що позивачка з березня 2010р. працю є як суб' єкт підприємницько ї діяльності, проте не надала суду даних щодо розміру свог о заробітку, суд вважає можли вим частково задовольнити ви моги позивачки та стягнути з аробітну плату за час вимуше ного прогулу за період з 23.10.2009р. по 1.03.2010р., що складає 2 925грн. 73коп.

Суд вважає, що позовні вимог и в частині стягнення мораль ної шкоди задоволенню не під лягають з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 16, 23 Цивіл ьного кодексу України відшко дування моральної шкоди є сп особом захисту цивільних пра в та інтересів в суді. Особа ма є право на відшкодування мор альної шкоди, завданої внасл ідок порушення її прав. Розмі р грошового відшкодування мо ральної шкоди визначається с удом залежно від характеру п равопорушення, глибини фізич них та душевних страждань, по гіршення здібностей потерпі лого або позбавлення його мо жливості їх реалізувати, сту пеня вини особи, яка завдала м оральної шкоди тощо. При визн аченні розміру відшкодуванн я враховуються вимоги розумн ості та справедливості.

Відповідно до Постанови П ленуму Верховного Суду Украї ни від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову пра ктику в справах про відшкоду вання моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про в ідшкодування моральної шкод и має бути зазначено, в чому по лягає ця шкода, якими неправо мірними діями чи бездіяльніс тю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, в изначаючи розмір шкоди, та як ими доказами це підтверджуєт ься.

У своїй позовній заяві пози вачка зазначила, що її мораль на шкода полягає у тому, що вон а залишилася без засобів для існування, була ображена, збе нтежена, обурена, пропав апет ит, відбувалися запамороченн я та відчула себе викинутою і з нормального життя.

Суд не приймає до уваги дово ди позивачки про те, що вона за лишилася без засобів до існу вання, оскільки в судовому за сіданні позивачка повідомил а про наявність у неї іншої ро боти. Суд також не приймає до у ваги доводи про вплив звільн ення на здоров' я позивачки, оскільки остання не надала ж одного доказу на підтверджен ня своїх слів. Крім того позив ачка не пояснила з яких мірку вань вона виходила, визначаю чи розмір моральної шкоди в 50 000грн.

Таким чином суд відмовл яє у задоволені позовної вим оги про стягнення моральної шкоди з огляду на необґрунто ваність таких вимог.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь дер жави підлягають стягненню су довий збір та витрати на інфо рмаційно-технічне забезпече ння розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 16, 21 ЦК Ук раїни, ст.ст. 40, 147?, 148, 149 КЗпП Україн и, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК Украї ни, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити час тково.

Поновити ОСОБА_1 на робо ті жіночого майстра в Товари стві з обмеженою відповідаль ністю «Валерія» (ідентифікац ійний код 19496392).

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю «Ва лерія» (ідентифікаційний код 19496392) на користь ОСОБА_1 сере дній заробіток за час вимуше ного прогулу в розмірі 2 925грн . 73коп.

В решті позову - відмовит и.

Рішення в частині поновлен ня на роботі та стягнення зар обітної плати за 1 місяць виму шеного прогулу в розмірі 691,13г рн. підлягає негайному викон анню.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю «Ва лерія» (ідентифікаційний код 19496392) на користь держави судови й збір у розмірі 51 грн. та витра ти на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ и у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржен е до Апеляційного суду м. Києв а через районний суд шляхом п одачі апеляційної скарги про тягом 10днів з дня його проголо шення.

Суддя