Постанова

від 05.11.2007 по справі 3/402-4712

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/402-4712

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

05.11.07                                                                                           Справа  № 3/402-4712

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого судді                                        Орищин Г.В.

суддів                                                              Дубник О.П.

                                                                    Якімець Г.Г.

                                                              при секретарі судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль (далі –ОДПІ) б/н від 26.02.2007 р.

на постанову господарського суду Тернопільської області від 01.02.2007 року

у справі № 3/402-4712

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укра-пол», м.Тернопіль (далі –ТзОВ)

до відповідача Тернопільської ОДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень

                з участю представників:

                  від позивача  не з»явився

                 від відповідача Мельник О.А.

          Права і обов”язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України, представникам сторін роз”яснені.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 01.02.2007р. у справі

№3/402-4712 (суддя Турецький І.М.) задоволено позовні вимоги ТзОВ «Укра-пол»- визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення: №0000962304 від 30.05.2006р., в якому визначено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 67920грн., в тому числі за основним платежем 45280грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22640грн.;  №0000952304 від 30.05.2006р., в якому визначено суму податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 82012грн., в тому числі за основним платежем 56580грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25432грн.

Суд мотивував своє рішення тим, що позивачем, у відповідності із п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, що підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами, а також у відповідності з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», віднесено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідач у справі – Тернопільська ОДПІ, подав апеляційну скаргу на згадане рішення суду, оскільки, на його думку, господарським судом не з”ясовано всіх обставин, що мають значення для справи, чим порушено норми матеріального  права. Зокрема, судом не взято до уваги, що позивачем  в порушення вимоги п.п. 5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, відсутність товарно-транспортних накладних на отримання товару позбавляє товариство права віднести вартість одержаних товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат. Судом не взято до уваги той факт, що позивачем оплата за одержані від своїх контрагентів товари проведена не в повному обсязі, а тому позивач позбавлений права на податковий кредит за здійсненням першої події, передбаченої п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»і т. ін.

Позивач вимоги скаржника заперечив з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу (а.с.215-217) та усними поясненнями представника в судовому засіданні.

При розгляді матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:

В період з 12.04.2006р. по 22.05.2006р. Тернопільською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ “Укра-пол”, за результатами якої 24.05.2006р. складено акт № 23-420/24638536, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7, п.п.7.2.3 п.7.2  ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого донараховано податок на додану вартість  на суму 67920грн.; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. № 334/94-ВР, внаслідок чого донараховано податок на прибуток  на суму 82012грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 30.05.2006р. прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000962304/0 та № 0000952304/0, про скасування яких позивачем заявлено  позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам та матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

Приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Тернопільської області на підставі норм п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зробив висновок про те, що для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів, наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

В той же час, наведена норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону, крім визначених судом обов”язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов”язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно із п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим законом.  Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов”язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції – формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також, з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України “Про податок на додану вартість” зобов”язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 цього Закону).

Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено прямий взаємозв”язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов”язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.  За змістом вищезазначеного Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов”язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.  Оскільки позивачем не надано суду доказів сплати зазначеної суми контрагентами позивача до Державного бюджета, податковим органом донарахована сума ПДВ і застосовано штрафні санкції.

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат  вартість товарно-матеріальних цінностей, одержаних ТзОВ «Укра-пол»від контрагентів –ТзОВ “Західенерго” та ПП “Транстехмаш”,  за відсутності товарно-транспортних накладних, то судова колегія зазначає наступне:

Відповідно п.п.5.2.1 п.5.1. ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 ст.5 цього ж Закону.  Згідно з 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними дорученнями, накладними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для підтвердження витрат, пов»язаних із здійсненням перевезень, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 є товарно-транспортні накладні, яких позивач не отримував до перевірки, не надав їх для перевірки  та станом на момент судового розгляду такі в матеріалах справи  відсутні, тобто, в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР, позивач завищив суму валових витрат, внаслідок чого податковим органом донараховано позивачу податок на прибуток в розмірі 82012грн., в тому числі за основним платежем 56580грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25432грн.

До матеріалів справи долучено ухвалу Львівського апеляційного господарського суду про залишення без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 17.05.2007 р. у справі № 22а-2699/07 про відмову у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного ТзОВ “Укра-пол” і ТзОВ “Західенерго”, вартість отриманого товару по якому віднесена до валових витрат, а сплачена сума ПДВ - до податкового кредиту. Тобто, в цій частині донарахованого податку на прибуток –18225 грн. та ПДВ в  сумі 10125 грн.,  рішення  податкового органу неправомірне.

З огляду на вищевикладене, постанову господарського суду слід скасувати,  позовні вимоги задоволити частково.

Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ задоволити частково.

          Постанову господарського суду Тернопільської області від 01.02.2007р. у справі №3/402-4712  скасувати. Прийняти нову постанову:

          Позов ТзОВ «Укра-пол»задоволити частково.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від      30.05.2006 р. за № 0000952304/0/32486 в частині донарахованого податку на прибуток в сумі 18225 грн. та 8191,90 грн. штрафних санкцій.

          Скасувати  податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від   30.05.2006 р.  за    № 0000962304/0/32487          в частині донарахованого податку на додану вартість в сумі  10125 грн. та 5062,50 грн. штрафних санкцій.

          В решті позову –відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.

          Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

          Головуючий суддя                                                                      Орищин Г.В.

                               суддя                                                                       Дубник О.П.

                                суддя                                                                       Якімець Г.Г.