ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" квітня 2011 р. м. Київ К-2253/08 до К-3191/08
Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:
головуючого судді-допов ідача Федорова М.О.
суддів: Го лубєвої Г.К.
Карася О.В.
Маринчак Н.Є.
Шипуліної Т.М .
в порядку письмового пров адження розглянувши касацій ну скаргу Тернопільської об' єднаної державної подат кової інспекції, товариства з обмеженою відповідальніст ю „Укра-пол” на постанову Льв івського апеляційного госпо дарського суду від 05.11.2007
у справі № 3/402-4712
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укра-пол”
до Тернопільсь кої об' єднаної державної по даткової інспекції
про скасування п одаткових повідомлень - ріш ень.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обме женою відповідальністю „Укр а-пол” звернулось до господа рського суду Тернопільської області з позовом до Тернопі льської об' єднаної державн ої податкової інспекції про визнання протиправними пода ткових повідомлень-рішень №0 000962304 від 30.05.2006 яким визначено сум у податкового зобов' язання з податку на додану вартість в розмірі 67920 грн., №0000952304 від 30.05.2006 як им визначено суму податковог о зобов' язання з податку на прибуток в розмірі 82012 грн.
Постановою господарс ького суду Тернопільської об ласті від 01.02.2007 позовні вимоги з адоволено у повному обсязі.
Постановою Львівського а пеляційного господарського суду від 05.11.2007 постанову господ арського суду Тернопільсько ї області від 01.02.2007 скасовано, п рийнято нову, якою позовні ви моги задоволено частково, ск асоване податкове повідомле ння-рішення за № 0000952304/0/32486 від 30.05.2006 в частині донарахованого пода тку на прибуток в сумі 18225 грн. т а 8191, 90 грн. штрафних санкцій, ска соване податкове повідомлен ня-рішення за № 0000962304/0/32487 від 30.05.2006 в частині донарахованого пода тку на додану вартість в сумі 10125 грн. та 5062,50 грн. штрафних санк цій, в решті задоволення позо вних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначен им рішенням апеляційної інст анції позивач звернувся до В ищого адміністративного суд у України з касаційною скарг ою в якій просить скасувати п останову Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 05.11.2007 та залишити в силі пост анову господарського суду Те рнопільської області від 01.02.200 7.
Не погоджуючись з зазначен ими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відп овідач звернувся до Вищого а дміністративного суду Украї ни з касаційною скаргою в які й просить скасувати постанов у Львівського апеляційного г осподарського суду від 05.11.2007, пр ийняти нове рішення яким в за доволенні позовних вимог від мовити.
Касаційні скарги вмотивов ана тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спо ру по даній справі порушено н орми матеріального права.
Сторони в судове засідання не з' явились, про дату, час і місце судового засідання бу ли повідомлені належним чино м. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС У країни справа розглядається в порядку письмового провад ження.
Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши правильність застосування судами поперед ніх інстанцій норм матеріаль ного та процесуального права , юридичної оцінки обставин с прави, розглянувши надані пи сьмові докази в їх сукупност і, Вищий адміністративний су д України вважає, що касаційн і скарги підлягають частково му задоволенню з таких підст ав.
Судами попередніх інстан цій встановлено та вбачаєтьс я з матеріалів справи, відпов ідачем проведено позапланов у виїзну перевірку позивача та складено акт № 23-420/24638536 від 24.05.2006.
За результатами перевірки відповідачем прийнято прий нято податкові повідомлення -рішення № 0000962304/0 від 30.05.2006, № 0000952304/0 від 30.05.2006.
Перевіркою встановлено по рушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п . 7.7.1 п. 7.7, п.п. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону Укра їни „Про податок на додану ва ртість”, донараховано подато к на додану вартість на суму 67 920 грн. та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Укр аїни „Про оподаткування приб утку підприємств”, донарахов ано податок на прибуток на су му 82012 грн.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду виз начається виходячи із догові рної (контрактної) вартості т оварів (послуг), але не вище рі вня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товар и (послуги) відрізняється біл ьше ніж на 20 відсотків від зви чайної ціни на такі товари (по слуги), та складається із сум п одатків, нарахованих (сплаче них) платником податку за ста вкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Зак ону, протягом такого звітног о періоду у зв' язку з, зокрем а, придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку.
В силу ж вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 цієї ж статті Закону, якщо платник п одатку придбаває (виготовляє ) матеріальні та нематеріаль ні активи (послуги), які не при значаються для їх використан ня в господарській діяльност і такого платника, то сума под атку, сплаченого у зв' язку з таким придбанням (виготовле нням), не включається до склад у податкового кредиту.
Підставою для зменшення пл атником об' єкта оподаткува ння (податкових зобов'язань), з окрема, на суму податку на дод ану вартість, нараховану на в артість отриманих послуг, є ф акт реального надання послуг та безпосередній зв' язок в итрат на оплату цих послуг з г осподарською діяльністю пла тника податків, що передбача є використання у власній гос подарській діяльності придб аних (послуг) або ж призначенн я останніх для такого викори стання.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що п раво на відшкодування виника є лише при наявності доказів сплати зазначеної суми конт рагентами позивача до Держав ного бюджету України.
Таким чином, за даних обстав ин слід погодитися з висновк ом місцевого суду про пов' я заність витрат позивача на в артість товарно-матеріальни х цінностей, одержаних від ко нтрагентів з його господарсь кою діяльністю та про обґрун тованість віднесення сплаче ного у складі вартості цих по слуг ПДВ до податкового кред иту позивача.
З огляду на установлені п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” правила формування податков ого кредиту та обмеження, пер едбачені підпунктом 7.4.5 пункт у 7.4 статті 7 цього ж Закону, зді йснення господарських опера цій з придбання товарів (робі т, послуг), які в подальшому ви користовуються у межах госпо дарської діяльності платник а податку, при наявності нале жним чином оформлених податк ових накладних на підтвердже ння факту сплати платником в ідповідних сум ПДВ у складі в артості придбаних товарів (р обіт, послуг) є визначальною у мовою для виникнення у платн ика податку права на формува ння податкового кредиту.
Товарність операцій з пост авки позивачу товару не оспо рюється, надані документи є п ідставою для висновку про сп лату ним сум податку в ціні пр идбання товару безпосереднь ому постачальнику товару, су ма податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими нак ладними та сплачена.
Чинне законодавство Украї ни не ставить в залежність ви никнення у платника ПДВ прав а на податковий кредит від до тримання вимог податкового з аконодавства іншим суб' єкт ом господарювання, зокрема, т им, який не був постачальнико м товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що вклю чений платником податку до п одаткового кредиту.
Вимога п. 1.8 ст. 1 Закону Україн и „Про податок на додану варт ість” щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови пове рнення з бюджету сум цього по датку його платникові стосує ться саме цього платника і сп лати ним податку у ціні придб ання товарів (послуг) їх поста чальникам.
Віднесення позивачем до ск ладу валових витрат вартість товарно-матеріальних ціннос тей, одержаних позивачем від контрагентів: ТОВ „Західене рго”, ПП „Транстехмаш”.
Спростовуючи наведений ви сновок суду першої інстанції , апеляційний суд, в свою чергу , послався на відсутність тов арно-транспортних накладних , які б підтверджували трансп ортування феросплавів.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону Україн и „Про оподаткування прибутк у підприємства” встановлено , що валові витрати виробницт ва та обігу (далі - валові витр ати) - сума будь-яких витрат пл атника податку у грошовій, ма теріальній або нематеріальн ій формі, здійснюваних як ком пенсація вартості товарів (р обіт, послуг), які придбавають ся (виготовляються) таким пла тником податку для їх подаль шого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вк азаного Закону до складу вал ових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (н арахованих) протягом звітног о періоду у зв'язку з підготов кою, організацією, веденням в иробництва, продажем продукц ії (робіт, послуг) і охороною п раці, у тому числі витрати з пр идбання електричної енергії (включаючи реактивну), з ураху ванням обмежень, установлени х пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Зак ону не належать до складу вал ових витрат будь-які витрати , не підтверджені відповідни ми розрахунковими, платіжним и та іншими документами, обов 'язковість ведення і зберіга ння яких передбачена правила ми ведення податкового облік у.
За своїм змістом наведені н орми Закону України „Про опо даткування прибутку підприє мств” передбачають як підста ву для невключення до валови х витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розра хункових, платіжних та інших документів, а тому і неможлив ість віднесення до складу ва лових витрат підприємства су м, непідтверджених будь-яким и документами взагалі.
Натомість, судом першої інс танції встановлено, що всі не обхідні первинні бухгалтерс ькі документи є в наявності у позивача.
З огляду на вищевикл адене, Вищий адміністративни й суд України дійшов висновк у про те, що касаційні скарги Т ернопільської об' єднаної д ержавної податкової інспекц ії, товариства з обмеженою ві дповідальністю „Укра-пол” на постанову Львівського апеля ційного господарського суду від 05.11.2007 у справі № 24/184/07-АП задово льнити частково, постанову с уду апеляційної інстанції ск асувати, а постанову суду пер шої інстанції залишити в сил і.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Терн опільської об' єднаної держ авної податкової інспекції, товариства з обмеженою відпо відальністю „Укра-пол” задов ольнити частково.
Постанову Львівсь кого апеляційного господарс ького суду від 05.11.2007 у справі № 24/ 184/07-АП скасувати, а постанову г осподарського суду Тернопіл ьської області від 01.02.2007 залиши ти в силі.
Ухвала набирає законно ї сили з моменту проголошенн я, але можу бути переглянута В ерховним Судом України з під став та порядку, передбачени х статтями 236-2392 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни.
Головуючий М.О. Федоров
Судді Г.К. Голубєва
О.В. Карась
Н.Є. Маринчак
Т.М. Шипуліна
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2011 |
Оприлюднено | 20.07.2011 |
Номер документу | 17071833 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Федоров М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні