Постанова

від 31.01.2008 по справі 20-2/462

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/462

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

30 січня 2008 року   Справа № 20-2/462

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Котлярової О.Л.,

                                                                                          Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Рідько Ольги Леонідівни - директор; Волошіної Ірини Олександрівни, довіреність б/н від 05.10.07;

відповідача: Сморчкова Володимира Володимировича, довіреність №  31/426 від 01.12.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 17.12.2007 у справі № 20-2/462,

за позовом           приватного підприємства "Оріон-Дізайн" (вул. Толстого, 62, м.Севастополь, 99011); (вул. Фадеєва,42, кв.17, м. Севастополь, 99087)

до          Державного підприємства Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко (вул. Сухий, 1, с.Осипенко, м. Севастополь, 99814)

про стягнення 12498,00 грн.; за зустрічним позовом про визнання договору недійсним

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 17.12.2007 у справі № 20-2/462 задоволено позов приватного підприємства "Оріон-Дізайн" до Державного підприємства Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко про стягнення 12498,00 грн. З Державного підприємства Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 12498,00 грн. та судові витрати. У задоволенні зустрічного позову про визнання договору недійсним відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Державне підприємство Радгосп-завод імені Поліни Осипенко подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у первісному позові відмовити, зустрічні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду, обставинам справи.  

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам спарви.

У зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі суддів Латиніна О.А. та Ткаченка М.І. 30.01.2008 за розпорядженням виконуючого обов'язки  голови Севастопольського апеляційного господарського суду Т.С. Видашенко у складі судової колегії була проведена заміна суддів Латиніна О.А. та Ткаченка М.І. на суддів Котлярову О.Л. та Заплава Л.М.

За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У листопаді 2008 року приватне підприємство "Оріон-Дізайн" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт № 30/01/07 від 05.03.2007, посилаючись на невиконання відповідачем умов зазначеної угоди у частині сплати вартості виконаних проектних робіт.

Відповідач, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими, звернувся з зустрічним позовом про визнання договору на виконання робіт № 30/01/07 від 05.03.2007, укладеного між приватним підприємством "Оріон-Дізайн" та Державним підприємством Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко недійсним як  вчиненого під впливом помилки.

          Приватне підприємство "Оріон-Дізайн" зустрічний позов не визнало, посилаючись на його безпідставність.

Оскаржене рішення мотивовано загальними нормами про дійсність правочинів та положення про зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статтей 215, 203 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з пунктом 1 статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася  щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або  можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що між приватним підприємством "Оріон-Дізайн" та Державним підприємством Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко було укладено договір, предметом якого є виконання Підрядником за завданням Замовника робіт з виконання проекту магазину у с. Полюшко. Склад робіт за договором включає: робочий проект; пояснювальну записку; генеральний план і благоустрій; архітектурно-будівельну без індивідуальних виробів заповнення проміжків; опалення, вентиляцію, кондиціювання; водопровід і каналізацію; електропостачання внутрішнє; технологію виробництва.

Згідно з пунктом 3.1.2 договору Підрядник зобов'язується виконати всі роботи відповідно з вимогами СНіП та ДБН в обсязі та у строки, що передбачені цим договором.

У свою чергу, замовник зобов'язався надати технічні умови та дозвільні документи для робочого проектування, а також сплатити Підряднику роботу, передбачену розділом 1 договору у розмірах та строки, встановлені договором (пункт 3.2.1, 3.2.2 договору).

Державне підприємство Радгосп-завод імені Поліни Осипенко підставою недійсності правочину вважає ту обставину, що договір на виконання робіт № 30/01/07 від 05.03.2007 укладено під впливом помилки - неправильного сприйняття цінностей замовленого у приватного підприємства "Оріон-Дізайн" проекту, а саме, позивач помилково вважав, що одержаний за договором робочий проект надасть право на початок будівництва.

Пунктом 11 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” встановлено, що відповідно до  статті 56  Цивільного кодексу Української РСР угода може бути визнана судом недійсною, як укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, тільки за позовом сторони (громадянина чи організації),  що діяла під впливом помилки. Під помилкою у даному випадку слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи  інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена. Правила статті 56 Цивільного кодексу Української РСР не поширюються на випадки, коли помилка стосується мотивів укладення угоди.

Основним наслідком визнання недійсним правочину, укладеного під впливом помилки, є двостороння реституція.

Відповідно до пункту 2 статті 229 Цивільного кодексу України у разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її  власного  недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Качинської селищної ради № 570 від 14.07.2004 затверджено проект відводу, наданого Державному підприємству Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко на земельну ділянку для будівництва магазину у районі Орловського мосту.  

З огляду на вищенаведене судова колегія вважає, що укладення договору між сторонами у справі не є помилкою у розумінні статті 229 Цивільного кодексу України.   

Одним з загальних принципів господарювання, згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Отже, оскільки господарська діяльність пов'язана з певним ризиком для дії суб'єктів, не виключається, що останні можуть нести несприятливі наслідки вчинених ними правочинів.

Умови спірного договору не містять посилання на обов'язок підрядника здійснити узгодження проекту з відповідними  службами.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним договору від 05.03.2007 відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки умовами договору передбачений обов'язок замовника прийняти та сплатити вартість виконаних Підрядником робіт, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов приватного підприємства "Оріон-Дізайн" про стягнення суми заборгованості з відповідача.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги з підстав, наведених вище.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Радгосп-заводу імені Поліни Осипенко залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 у справі № 20-2/462 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                О.Л. Котлярова

                                                                                Л.М. Заплава