Рішення

від 17.12.2007 по справі 20-2/462

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/462

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" грудня 2007 р. справа № 20-2/462

За позовом приватного підприємства „Оріон-Дізайн”

                   (99003, м. Севастополь, вул. Толстого, 62)

до відповідача державного підприємства радгосп-завод  ім. П.Осипенко

                   (99814, м. Севастополь, вул. Сухий, 1)

про  стягнення 12498,00 грн.

та за зустрічним позовом державного підприємства радгосп -завод  ім. П.Осипенко

до відповідача приватного підприємства „Оріон-Дізайн”

про визнання договору недійсним,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача – Волошина І.О., довіреність № б/н від 05.10.2007;

                     Ридько Ольга Леонідівна, директор, наказ №   1  від 01.06.2001

відповідача –Сморчков В.В., довіреність б/н від 31426 від 01.12.2007.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Оріон-Дізайн” (далі –ПП „Оріон-Дізайн”) звернулось до суду з позовною заявою до державного підприємства совгосп-завод  ім. П.Осипенко (далі –ДП радгосп-завод ім. П. Осипенко) про  стягнення 12498,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані грошові зобов'язання щодо оплати за виконані за договором роботи відповідно до вимог статей 526, 610, 889 Цивільного кодексу України.

20.11.2007 ДП радгосп-завод ім. П. Осипенко звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до ПП „Оріон-Дізайн” про визнання договору № 30/01/07 від 05.03.2007 недійсним, з посиланням на те, що після отримання проекту магазину він не може розпочати будівництво, а тому з посиланням на статтю 229 Цивільного кодексу України відповідач вважає, що договір № 30/01/07 від 05.03.2007 був укладений помилково.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2007 між ПП „Оріон-Дізайн” та ДП совгосп-завод ім. П. Осипенко укладений договір № 30/01/07, відповідно  до пункту 1.1 якого позивач зобов'язався виконати за замовленням відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити роботи по  виконанню проекту магазина у с. Полюшко.

Склад робіт за договором включає (пункт 1.2 Договору):

-          робочий проект;

-          пояснювальну записку;

-          генеральний план і благоустрій;

-          архітектурно-будівельну без індивідуальних виробів заповнення проміжків;

-           опалення, вентиляція, кондиціювання;

-          водопровід і каналізація;

-          електропостачання внутрішнє;

-          технологія виробництва.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт складає 15498,00 грн.

Відповідач здійснює попередню плату для виконання проектних робіт у розмірі 12 000,00 грн. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору. Остаточний розрахунок між сторонами за договором здійснюється відповідачем шляхом перерахування залишку від ціни договору на розрахунковий рахунок позивача, що складає 3498,00 грн. Розрахунок здійснюється після повного закінчення робіт, не пізніше трьох банківських днів після підписання Акту здавання-приймання робіт.

Відповідачем здійснена попередня плата у сумі 3 000,00 грн.

Супровідним листом від 07.08.2007 на адресу відповідача позивачем направлена документація робочого проекту на „Магазин з продажу сільськогосподарської продукції у с. Полюшко”, акт виконаних робіт, рахунок і експертні висновки по проекту, що підтверджується наявністю опису вкладення з відбитком поштового штемпеля та поштовою квитанцією від 30.08.2007

Але відповідач акт виконаних робіт не підписав та залишок заборгованості за виконані роботи не оплатив.

21.09.2007 позивачем на адресу відповідача направлена вимога про погашення заборгованості всього у сумі 12 498,00 грн. (з урахуванням попередньої оплати у сумі 3 000,00 грн.).

Позивачем умови договору № 30/01/07 виконані у повному обсязі, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, який надісланий позивачем на адресу відповідача з робочим проектом. Таким чином, обсяг робіт, передбачених пунктом 1.2 Договору виконаний позивачем у повному обсязі.

          Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання відповідача на те, що договір укладався за умовами того, що отримання робочого проекту від позивача надасть відповідачу право розпочати будівництво магазину, судом не приймається до уваги у зв'язку з тим, що вказане положення відсутнє у тексті Договору та сторонами не узгоджувалось.

Викладене є підставою для визнання вимог первісного позову про стягнення з  ДП радгосп-завод ім. П. Осипенко  заборгованості у сумі  12 498,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Вимоги ДП радгосп-завод ім. П. Осипенко про визнання договору № 30/01/07 від 05.03.2007 недійсним суд вважає такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 229 вказаного Кодексу встановлено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Докази того, що ДП радгосп-завод ім. П. Осипенко помилився щодо обставин, які мають істотне значення, та докази наявності такої помилки відсутні.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору № 30/01/07 від 05.03.2007 задоволенню не підлягають.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Стягнути з  державного підприємства радгосп-завод  ім. П.Осипенко (99814, м. Севастополь, вул. Сухий, 1, код у ЄДРПОУ 00412872) на користь приватного підприємства „Оріон-Дізайн” (99003, м. Севастополь, вул. Толстого, 62, код у ЄДРПОУ 31467832) заборгованість у сумі 12498 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім грн. 00 коп.).; витрати по сплаті державного у сумі 124 грн. 98 коп. (сто двадцять чотири грн. 98 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі  118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

      Суддя                                                                                      Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 24.12.2007.