Постанова

від 08.10.2007 по справі 3/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

    ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.10.2007 р.                                                                                                    

№ 3/5 

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі  судді Блажівської Н. Є.

при секретарі Мельнику С. С.

за участю представників сторін:

від позивача:

Пантела Л. В.  (довіреність № 10/9/10-025

від 9 січня 2007 року)

від відповідача 1:

не з'явився

від відповідача 2:

не з'явився

третя особа:

не з'явився 

За результатами розгляду у

відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом          

Державної податкової інспекції у

Святошинському районі міста Києва (надалі -Позивач)

До            Третя особа

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Космор» ОСОБА_1  

Святошинська районна державна адміністрація в місті Києві

Про          

Припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом

про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю

«Космор». Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач всупереч вимогам

законодавства не подає протягом більше року до державної податкової служби

податкових декларацій та документів фінансової звітності, що відповідно до

пункту 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та

фізичних осіб-підприємців»є підставою для припинення юридичної особи.

Відповідач та третя особа відзивів

на позовну заяву не надали, явку своїх представників в судове засідання не

забезпечили.

У зв'язку з нез'явленням

представників Відповідач та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи

відкладався, ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до

судового розгляду, а також повістки-виклики направлялися Відповідачу за всіма

наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних

та паспортних документах.

Справа розглядається судом за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані Позивачем

документи і матеріали, заслухавши 

пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні

обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають

юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить

до наступних висновків:

Відповідач - Товариства з обмеженою

відповідальністю «Космор»зареєстроване Святошинською районною державною

адміністрацією в місті Києві 6 лютого 2003 року, про що зроблено запис у

журналі реєстраційних справ за № 11777 та видано свідоцтво про державну

реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

Станом на день розгляду спору

відповідач є юридичною особою (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи) та

перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у

Святошинському районі м. Києва (зареєстрований 13 лютого 2003 року № 1887).

З наданих Позивачем відомостей

вбачається, що відповідач з моменту реєстрації, тобто більше року, не подає до

державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової

звітності.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону

України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року (зі

змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів)

зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів

відповідно до законів декларації, 

бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з

обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1

статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №

2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) платник податків самостійно обчислює суму

податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків,

передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2,  а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 71

Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) кожна  сторона 

повинна  довести  ті 

обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69

вказаного Кодексу доказами в адміністративному 

судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює

наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб,

які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для

правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень

сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і

речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті

70 КАС України належними  є докази, які

містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази,

які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими

іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає

спору.

Отже, на підтвердження подання до

державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової

звітності Відповідач мав би надати суду або примірники відповідних довідок зі

штампом канцелярії податкового органу про їх прийняття, або докази про їх

відправлення поштою, або докази про подання декларацій та розрахунків в

електронній формі.

Однак таких доказів Відповідач суду

не надав.

Таким чином, суд вважає

встановленим факт неподання Відповідачем до державної податкової служби

податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року.

Як встановлено судом, шляхом

неподання до державних податкових органів та інших держаних органів відповідно

до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і

відомостей Відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності,

встановлені пунктом 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25

червня 1991 року № 1251-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частини 1 статті 238

Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами

правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть

бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого

самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи

організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення

правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247

Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання

діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути

застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної

реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації

суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.

У відповідності до статті 38 Закону

України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»від 15

травня 2003 року № 755-ІV (зі змінами  та

доповненнями) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення

юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до частин 1 та 6 статті

59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання

здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування

державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 17 статті 11

Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року

№ 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають

право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною

заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької

діяльності.

З урахуванням наведених норм, а

також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових

декларацій та документів фінансової звітності більше одного року; вказані дії

порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської

діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання шляхом

скасування його державної реєстрації; враховуючи право органів державної податкової

служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної

реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, вважає позовні вимоги

обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 71

КАС України кожна  сторона  повинна 

довести  ті  обставини, 

на  яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Заперечень проти позову Відповідач

суду не надав.

Виходячи з меж заявлених позовних

вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів

справи, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи

Позивача є обґрунтованими.

Оскільки спір вирішено на користь

суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за

відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із

залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий

збір) стягненню з Відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та

158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити юридичну особу -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Космор»(код ЄДРПОУ 32312803; м. Київ,

вул. Генерала Наумова, 23-Б), зареєстроване Святошинською районною державною

адміністрацією в місті Києві 6 лютого 2003 року за № 11777, у зв'язку з

ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб.

Постанова відповідно до частини 1

статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не

було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими статей 185-187 КАС України, шляхом подання

через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням

протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову надіслати державному

реєстратору Святошинського району міста Києва для внесення до Єдиного

державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів по

ліквідації юридичної особи у встановленому законом порядку.

Суддя                                                                                                           

Н.Є. Блажівська