Постанова

від 28.12.2007 по справі 3/131

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

    ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

місто Київ

28.12.2007 р.                                                                                                    

№ 3/131 

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі судді Блажівської Н. Є. при секретарі судового засідання

Серпутько Т. С.

За результатами розгляду у

відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом          

ОСОБА_1 (надалі -Позивач)

До         

Державної податкової інспекції у

Солом'янському районі міста Києва (надалі -Відповідач)

Про         

визнання протиправними дій

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва стосовно

нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6534 гривень 82 копійок

та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення Державної

податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0001821701/0 від

15 травня 2006 року щодо сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі

6534 гривні 82 копійки

В С Т А Н О В

И В

Позивач звернулась до суду з

позовною заявою про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у

Солом'янському районі міста Києва стосовно нарахування податку на доходи

фізичних осіб у розмірі 6534 гривень 82 копійок та визнання протиправним та

скасування податкового повідомлення Державної податкової інспекції у

Солом'янському районі міста Києва № 0001821701/0 від 15 травня 2006 року щодо

сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6534 гривні 82 копійки.

В період часу з 07 червня 2005 року

до 08 грудня 2005 року Позивач перебувала в Японії на підставі Контракту,

укладеного 08 лютого 2005 року між Позивачкою та компанією CRYSTAL SHIP., INC.,

яка є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства Японії та

знаходиться за адресою 1-8-19 Taisho-Machi, Arao-City, Kumamoto, Japan.

Відповідно до умов Контракту Позивач працювала танцівницею у клубі. Заробітна

плата Позивача складала 200000 (двісті тисяч) японських йен на місяць.

Факт перебування Позивача у Японії

у зв'язку із працевлаштуванням підтверджується також й листом Державної

податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 25 листопада 2005

року., направленого до Відповідача в якому було повідомлено про надходження

інформації від Приватного підприємства «Восток Плюс»(код ЄДРПОУ 32207860) про

працевлаштування Позивача у Японії на період часу з 08 червня 2005 року до 08

грудня 2005 року із зазначенням її доходу у розмірі 200000 (двісті тисяч)

японських йен на місяць.

22 березня 2006 року Позивачем було

подано декларацію про доходи, отримані нею 2005 році (надалі -Декларація про

Доходи). В Декларації про Доходи була зазначена сума доходу Позивача, отримана

нею за кордоном - під час перебування за Контрактом в Японії в період часу з 07

червня 2005 року до 08 грудня 2005 року - у розмірі 1200000 (один мільйон

двісті тисяч) японських йен, що за офіційним курсом Національного банку України

станом на 09 грудня 2005 року дорівнювало 50267 гривням 88 копійкам. При цьому

Позивачем не було надано жодних документів, які підтверджували б сплату податку

на доходу фізичних осіб у Японії й, відповідно, отримання права на зменшення

суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України.

На підставі інформації, зазначеної

у Декларації про Доходи, Відповідач, згідно з Законом України «Про податок з

доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22 травня 2003 року із змінами та

доповненнями (надалі -Закон № 889-IV) здійснив розрахунок податку з доходів

фізичних осіб та визначив розмір податку на доходи фізичних осіб, який підлягає

сплаті у сумі 6534 гривні 82 копійки, про що було зазначено у Податковому

повідомленні № 0001821701/0 від 15 травня 2006 року (надалі -Податкове

Повідомлення № 0001821701/0).

22 травня 2006 року Позивач подала

до Відповідача скаргу на Податкове Повідомлення № 0001821701/0 (надалі -Скарга

від 22 травня 2006 року ). У Скарзі від 22 травня 2006 року Позивач зазначила,

що вона вважає безпідставним нараховане податкове зобов'язання у зв'язку із

тим, що з доходу, отриманого нею у зв'язку із виконанням роботи за Контрактом

вже сплачено податок у Японії за ставкою 20%, тобто 40000 (сорок тисяч) японських

йен щомісячно. На підтвердження фактів, зазначених у скарзі, Позивач надала

Відповідачу довідку, видану компанією CRYSTAL SHIP., INC. 09 грудня 2005 року

(надалі -Довідка Компанії CRYSTAL SHIP., INC.), в якій зазначено, що зазначена

компанія сплачувала від імені Позивача податок на доходи до Місцевого бюро

податків за ставкою 20%.

17 липня 2006 року Відповідачем

було прийнято Рішення про результати розгляду первинної скарги № 9539/К/25-010

(надалі -Рішення від 17 липня 2006 року) відповідно до якого Скарга від 22

травня 2006 року була залишена без задоволення, а Податкове Повідомлення №

0001821701/0 залишено без змін. При цьому Відповідачем було зазначено, що

відповідно до пункту 9.9.4 Закону №889-IV для отримання права на зменшення суми

податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник

податку зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується

такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму

стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути

легалізована консульською установою України у відповідній країні. Відповідачем

було зазначено, що, враховуючи те, що довідки від відповідних державних органів

Японії, уповноважених здійснювати стягнення податків, Позивачем надано не було,

підстав для задоволення скарги не було.

26 липня 2006 року Позивач подала

до Державної податкової адміністрації у місті Києві (надалі -ДПА у місті Києві)

скаргу на Податкове Повідомлення № 0001821701/0 та Рішення від 17 липня 2006

року (надалі -Скарга від 26 липня 2006 року), в якій навела ті самі аргументи,

що й у скарзі, поданій 22 травня 2006 року до Відповідача. Зокрема, Позивач

зазначила, що вона сплатила податок на отримані доходи на території Японії

податковим органам Японії, на підтвердження чого надала Довідку Компанії

CRYSTAL SHIP., INC. та довідку ПП «Восток Плюс», у яких було зазначено, що

згідно з укладеним контрактом Позивачем було отримано дохід  у розмірі 200000 (двісті тисяч) японських йен

щомісячно, з якого було сплачено податок на території Японії  у розмірі 40000 (сорок тисяч) японських йен

щомісячно.

Рішенням ДПА у місті Києві №

356/К/25-214 від 25 вересня 2006 року (надалі -Рішення від 25 вересня 2006

року) Скаргу від 26 липня 2006 року було залишено без задоволення, а  Податкове Повідомлення № 0001821701/0

залишено без змін. При цьому ДПА у місті Києві було зазначено, що відповідно до

пункту 9.9.4 Закону №889-IV для отримання права на зменшення суми податкового

зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку

зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий

дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого

податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована

консульською установою України у відповідній країні. Відповідачем було

зазначено, що, враховуючи те, що довідки від відповідних державних органів

Японії, уповноважених здійснювати стягнення податків, Позивачем надано не було,

підстав для задоволення скарги не було.

23 жовтня 2006 року Позивач подала

до Державної податкової адміністрації України (надалі -ДПАУ) скаргу на

Податкове Повідомлення № 0001821701/0 та Рішення від 17 липня 2006 року,

Рішення від 25 вересня 2006 року (надалі -Скарга від 26 липня 2006 року), в якій

навела ті самі аргументи, що й у попередніх скаргах до Відповідача та ДПА у

місті Києві. Зокрема, Позивач зазначала, що вона сплатила податок на отримані

доходи на території Японії податковим органам Японії, на підтвердження чого

надала Довідку Компанії CRYSTAL SHIP., INC. та довідку ПП «Восток Плюс», у яких

було зазначено, що згідно з укладеним контрактом Позивачем було отримано

дохід  у розмірі 200000 (двісті тисяч)

японських йен щомісячно, з якого було сплачено податок на території Японії  у розмірі 40000 (сорок тисяч) японських йен

щомісячно.

Рішенням ДПАУ № 6649/К/25-0315 від

15 грудня 2006 року (надалі -Рішення від 15 грудня 2006 року) Скаргу від 23

жовтня 2006 року було залишено без задоволення, а  Податкове Повідомлення № 0001821701/0

залишено без змін. При цьому ДПАУ було зазначено, що відповідно до пункту 9.9.4

Закону №889-IV для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання

на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний

отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід,

уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а

також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована

консульською установою України у відповідній країні.

В позовній заяві Позивач зазначає,

що дійсно в період часу з 07 червня 2006 року по 08 грудня 2006 року перебувала

в Японії у зв'язку із виконанням умов Контракту. За виконання роботи за

Контрактом Позивача отримувала винагороду у розмірі 200000 (двісті тисяч)

японських йен, з яких 40000 (сорок тисяч) японських йен сплачувалися компанією

CRYSTAL SHIP., INC. до податкових органів Японії як податок на дохід, що

підтверджується Довідкою Компанії CRYSTAL SHIP., INC. Позивач зазначає, що

Податкове Повідомлення № 0001821701/0 було прийнято без урахування всіх

обставин, що мають значення й, відповідно, Податкове Повідомлення №

0001821701/0 підлягає скасуванню.

Представник Відповідача проти

позову заперечує та просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог

повністю. При цьому, представник Відповідача зазначив, що відповідно до пункту

9.9.4 Закону №889-IV для отримання права на зменшення суми податкового

зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку

зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий

дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого

податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована

консульською установою України у відповідній країні. Крім того, представник

Відповідача зазначив, що за змістом пункту 9.9.4 Закону № 889-IV саме на

платника податку прямо покладено обов'язок отримання відповідної довідки про

суму сплаченого податку та базу його нарахуваня, а не на податкові органи

України чи дипломатичні чи консульські установи України.

Розглянувши надані сторонами

докази, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків:

Згідно з пунктом 1.2 Закону №

№889-IV «Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і

нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних

паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або

нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках,

визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом

відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території

України, так і за її межами».

Таким чином Суд вважає, що

заробітна плата, отримана Позивачем у зв'язку із виконанням Контракту на

території Японії, підлягає включенню до поняття «Дохід», яке використовується у

Законі № №889-IV.

Відповідно до пункту 9.9.1. Закону

№ №889-IV «Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним,

то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного

доходу платника податку - їх отримувача, який зобов'язаний подати річну

податкову декларацію».

Згідно з пунктом 9.9.2. Закону №

№889-IV «Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість

яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного

податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, то такий

платник податку визначає суму такого зменшення за визначеними підставами у

річній податковій декларації».

На цей час, на підставі статті 7

Закону України «Про правонаступництво», підлягає застосуванню Конвенція між

Урядом СРСР та Урядом Японії про уникнення подвійного оподаткування стосовно

податків на доходи (Конвенция между Правительством СССР и Правительством Японии

об избежании двойного налогообложения в отношении налогов на доходы) від 18

січня 1986 року (надалі -Конвенція). Така сама позиція зазначена й у Листі ДПАУ

від 20 січня 2007 року № 961/7/12-0117 «Щодо міжнародних договорів про

уникнення подвійного оподаткування», в якому зазначено, що «відповідно до

статті 7 Закону України «Про правонаступництво України»Україна застосовує

договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття

чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з ….

Японією».

Відповідно до статті 26 Конвенції

вона підписана російською, англійською та японською мовою.

Згідно із частиною 1 статті 14

Конвенції «Доходы, получаемые физическим лицом, которое является лицом с

постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве, в качестве

работника искусств, такого, как артист театра, кино, радио или телевидения, и

музыканта, или в качестве спортсмена, от его личной деятельности в таком

качестве, осуществляемой в другом Договаривающемся Государстве, могут

облагаться налогами в этом другом Договаривающемся Государстве».

Таким чином, суд вважає, що

Конвенцією передбачена можливість оподаткування доходів Позивача у Японії,

оскільки, на думку Суду, вона отримувала такі доходи від своєї особистої

діяльності у Японії у якості працівника мистецтв, оскільки виконувала роботу

танцівниці.

Водночас з цим, Суд вважає, що сама

можливість оподаткування доходів Позивача в Японії, передбачена у Конвенції, не

означає дійсне здійснення такого оподаткування й, відповідно, не може

автоматично мати своїм наслідком зменшення суми податкового зобов'язання, яке підлягає

сплаті в Україні

Відповідно до пункту 9.9.2. Закону

№889-IV «Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість

яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного

податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, то такий

платник податку визначає суму такого зменшення за визначеними підставами у

річній податковій декларації».

Таким чином, Законом № 889-IV

передбачено, що платник податку має право визначити суму зменшення тільки за

визначеними підставами.

Згідно з пунктом 9.9.4. Закону №

889-IV «Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму

податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати

від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого

стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу

його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою

України у відповідній країні».

Таким чином, Законом № 889-IV

передбачена єдина підстава для отримання права на зменшення суми податкового

зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України. Такою підставою для

Позивача має бути довідка уповноваженого державного органу Японії, який

здійснює діяльність по стягненню податків, а не будь-який інший документ, в

тому числі довідка, видана роботодавцем чи будь-якою іншою особою. При цьому,

довідка уповноваженого державного органу Японії має бути легалізована

консульською установою України в Японії. Враховуючи те, що Україна та Японія є

країнами-учасниками Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних

офіційних документів від 05 жовтня 1961 року, така довідка може бути засвідчена

не тільки шляхом здійснення легалізації, я й шляхом проставлення апостилю у

порядку, передбаченому законодавством Японії.

Позивач не надала ані Відповідачу,

ані Суду довідки про суму сплачених податків та базу їх нарахування в Японії

від уповноваженого органу Японії

Довідка Компанії CRYSTAL SHIP.,

INC, на думку Суду, не може підставою для зменшення суми податкового

зобов'язання.

Стосовно посилань Позивача на те,

що вона зверталася до ДПАУ та Міністерства закордонних справ України з

проханням про надання запиту до податкових органів Японії стосовно сплачених

нею податків, то Суд вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Пунктом

9.9.4. Закону № 889-IV прямо передбачено, що саме платник податку зобов'язаний

отримати від уповноваженого державного органу країни, в якій сплачено податки,

довідку про суму та базу нарахування відповідного податку.

Крім того, Позивач не довів Суду

відсутність можливості самостійного звернення до податкових органів Японії, як

під час перебування в Японії (безпосереднє звернення чи поштою), так і після

повернення в Україну (поштою).

Враховуючи вищенаведене, керуючись

статтями 94, 97, 158-163 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні позовних вимог

відмовити повністю.

Постанова, відповідно до частини 1

статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими статтями 

185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання

через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням

протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                          

                                   Блажівська

Н. Є.