Постанова

від 11.01.2011 по справі 15/134-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/134-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел.66-03-00, 66-11-31,    http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 р.                                                                             Справа № 15/134-10

за заявою :Управління пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області, смт. Тиврів Вінницької області  

до:Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-білоруське СП "ALFA", м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області  

про визнання банкрутом

          Головуючий суддя     Лабунська Т.І.     

          Секретар судового засідання Новожилова Л.В.

          За участю представників :

          Управління ПФУ у Тиврівському районі - Сідак Т.В., довіреність № 35/06-27/09 від 10.01.11 р.

          Боржника  - не з'явився

В С Т А Н О В И В :

          28 грудня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/134-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-білоруське СП "ALFA", м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          В поданій до суду заяві повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-білоруське СП "ALFA", м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області являється платником внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за № 0219040275.

          Станом на день подачі заяви до суду за вказаним підприємством рахується заборгованість в сумі 733,54 грн., з яких: 661,09 грн. - заборгованість по сплаті страхових внесків, 1,61 грн. - пеня, 70,84 грн. - штрафні санкції.

          В заяві зазначено, що безспірність вимог підтверджується виконавчим листом Вінницького окружного адміністративного суду № 2-а-54/09/0270 від 26 березня 2009 року. Постановою відділу ДВС Тиврівського РУЮ від 01.10.2010 р. виконавчий лист повернуто стягувачеві.

          В заяві кредитор стверджує, що боржник відсутній за місцем знаходження (Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20 грудня 2010 року).

          Ухвалою від 28 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство розгляд справи призначено на 11 січня  2011 року.

          Представник боржника 11 січня 2011 р. в судове засідання не прибув. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, що направлялась господарським судом боржнику на день розгляду справи до суду не поверталась.

При цьому суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", в яких наголошується,  що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється  відповідний  штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки,  підпис  працівника,  яким  вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 28 грудня 2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа боржнику.

Боржник своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористались тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника кредитора проаналізувавши законодавчі акти, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

          Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Згідно із  п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

          На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

          Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль  за правильністю та своєчасністю справляння страхових  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового  державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

          Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

          Суб'єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб'єктом банкрутства.

          У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або  у  разі ненадання боржником протягом року до органів  державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява  про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від  розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

          За змістом даної норми встановлено, що суб'єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

          Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням;  ненадання боржником протягом року до органів  державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

          Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

          За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження  кредитором своєї вимоги до  боржника  документами,  що  свідчать  про  їх  безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Позиція Верховного Суду України щодо безспірності вимог кредитора викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 27), в якій  зазначено, що безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Заборгованість боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-білоруське СП "ALFA", м. Гнівань перед кредитором Управлінням Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області в сумі 733,54 грн. вважається узгодженою і безспірною, про що свідчить виконавчий лист № 2-а-54/09/0270 від 26 березня 2009 року виданий Вінницьким окружним адміністративним судом.

Кредитором стверджено, що боржник відсутній за місцем знаходження, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб  станом на 20.12.2010 р.

Отже, відповідно до п. 105 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом, факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг  (довідка)  з  Єдиного державного реєстру юридичних та  фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 32-43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги.  

За положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин  справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до матеріалів справи наявні ознаки які свідчать про не сплату боржником обов'язкових платежів до бюджету та відсутність за місцем знаходження. Вказані ознаки вказують на припинення боржником підприємницької діяльності, що є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором в офіційних друкованих органах у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника  банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть  направити ліквідатору заяви  з  вимогами  до  банкрута.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1, ч. 3 ст. 6, ч. 1, 8 ст. 7, 23, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 3 ст. 209 ГК України,  ст. 4-1, 4-5, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 32-43, 50, 115  ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

           Визнати грошові вимоги Управління пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області в сумі 733,54 грн.

                    Визнати боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-білоруське СП "ALFA" (м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, вул. Леніна, 72, код ЄДРПОУ 306991131) банкрутом.

          Відкрити ліквідаційну процедуру.

          Строк ліквідаційної процедури 6 місяців.

          Призначити ліквідатором Управління пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області (смт. Тиврів Вінницької області, вул. Леніна, 40-А).

          Зобов'язати ліквідатора в 5-ти денний термін з дня винесення постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України “Голос України” чи Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр” оголошення про визнання боржника банкрутом, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до суду.

          Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

          - Забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          -  Прийняти  від  органів  Державної виконавчої служби виконавчі документи.

          Постанову направити згідно переліку.           

Суддя                                                      Лабунська Т.І.   

віддрук. 6 прим.:

1 - до справи

2 - Управління ПФУ в Тиврівському районі Вінницької області - 23300, смт. Тиврів Вінницької області, вул. Леніна, 40-А

3 - ТОВ Українсько-білоруське СП "ALFA" - 23310, м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, вул. Леніна, 72

4 - Державний реєстратор Тиврівської РДА

5 - Відділ ДВС Тиврівського РУЮ

6 - Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області