Рішення

від 18.01.2011 по справі 10/1537

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/1537

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" січня 2011 р. Справа № 10/1537

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Прядко О.В.  

за участю представників сторін:

від позивача: Гаюк І.В. - директор, посв. №000152 від 26.11.10р.

від відповідача: Іванчук В.М., дов. №840-19 від 01.03.10р.  

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Автомобільної школи Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (м.Житомир)  

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Житомир)  

про стягнення 84676,83 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 11.01.11р. оголошувалась перерва до 18.01.11р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 84676,83 грн., з яких 74596,50 грн. основного боргу по перерахуванню грошових коштів згідно договору про співпрацю по прийому платежів від 29.04.1999р., 7842,43 грн. інфляційних нарахувань, 2237,90 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві від 18.01.11р (а.с.39).

Представник відповідача у відзиві від 11.01.11р. на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення 74596,50 грн. основного боргу визнав, в решті позову, а саме в частині стягнення інфляційних та 3% річних заперечив, оскільки відповідно до ст.58, ч.3 ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф), пеня, інші фінансові (економічні) санкції за невиконання (неналежне) виконання зобов'язань банку перед кредиторами (а.с.37).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.  

Відповідно до укладеного між Автомобільною школою Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі-позивач) та Комерційним банком "Західінкомбанк" в особі керуючого Житомирською філією (далі-відповідач) договору про співпрацю по прийому платежів від 29.04.1999р. та додаткової угоди №1 від 09.10.08р. до даного договору (а.с.40,41) відповідач в період з 28.01.09р. по 13.02.09р. за замовленням позивача прийняв грошові кошти в розмірі 74596,50 грн. за навчання на курсах по підготовці водіїв, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами за вказаний період (а.с.11-19).

Згідно пп.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" ПАТ "Західінкомбанк" є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Західінкомбанк", який був правонаступником Комерційного банку "Західінкомбанк".

Відповідно до пп.1.1 договору сторони визначили предметом договору співпрацю по прийому платежів від мешканців м.Житомира на адресу замовника.

Згідно пп.2.1 договору виконавець (відповідач) своїми силами та засобами від імені та за дорученням замовника (позивача) приймає від населення грошові кошти як в готівковій, так і в безготівковій формі та перераховує їх на розрахунковий рахунок замовника, а замовник оплачує надані послуги у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно до пп.3.2 договору виконавець бере зобов'язання перераховувати зібрані кошти на адресу замовника по мірі їх надходження в наступний робочий день в розмірі надходжень за цей період від населення за вирахуванням комісійних.

Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач з січня 2009 року зупинив перерахування зібраних коштів на розрахунковий рахунок замовника, пояснюючи це  тим, що згідно постанов правління Національного банку України від 12.02.09 №68 та від 05.08.2009р. № 450 в Товаристві з обмеженою відповідальністю КБ "Західінкомбанк" з 13.02.09 по 12.02.10 призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, при цьому, відповідно до наказу тимчасового адміністратора банку №51-ОД від 18.02.09 філії зобов'язані здійснювати блокування коштів на поточних рахунках клієнтів станом на 16.02.09р. (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про перерахування вказаних коштів, зокрема листами №82 від 03.09.09р. та №213 від 10.11.2010р. (а.с.20,23)

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подання позову та прийняття рішення у справі, становить 74596,50 грн., що підтверджується меморіальними ордерами за період з 28.01.09р. по 13.02.09р. (а.с.11-19), довідкою позивача №245 від 16.12.10р. (а.с.29) та визнається представником відповідача у відзиві від 11.01.11р. на позовну заяву (а.с.37).

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст ст. 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.85  Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вирішуючи питання щодо стягнення збитків від інфляції та 3 % річних за користування чужими грошовими коштами, суд враховує також рекомендації Верховного суду України, вміщені в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010роки) від 07.10.2010р.

Так, протягом дії мораторію не нараховується неустойка, до якої відноситься штраф і пеня, яка є формою цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору. Проте грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф). Таке визначення грошового зобов'язання наведене у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", воно відповідає його суті та може використовуватись і в у справах зазначеної категорії.

Отже, крім цивільно-правового договору, грошове зобов'язання виникає і на інших підставах, передбачених цивільним законодавством, до якого відноситься положення статті 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Таким чином, ці суми не є штрафною санкцією і на них не поширюється дія мораторію.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 20.01.2010р. у справі №31/83-09.

Згідно розрахунків позивача розмір інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 7842,43 грн. та 2237,90 грн. (а.с.7).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Відповідач доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - 84676,83 грн., з яких 74596,50 грн. основного боргу по перерахуванню грошових коштів згідно договору про співпрацю по прийому платежів від 29.04.1999р., 7842,43 грн. інфляційних нарахувань, 2237,90 грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", 43005, м.Луцьк, проспект Перемоги 15, ідентифікаційний код 19233095:

- на користь Автомобільної школи Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, 10002, м.Житомир, вул.Гагаріна 18-А, ідентифікаційний код 05396563 - 74596,50 грн. боргу по перерахуванню грошових коштів згідно договору про співпрацю по прийому платежів від 29.04.1999р., 7842,43 грн. інфляційних нарахувань, 2237,90 грн. 3% річних, 846,77 грн. державного мита,       236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.  

Суддя Прядко О.В.

                                                                          Повний текст складено 21.01.2011р.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам.