4/91
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.01.2011 Справа № 4/91
Розглянувши матеріали
За позовом Сюртівської сільської ради, с. Сюрте Ужгородського району
До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Міор", м. Ужгород
про стягнення 75081,01 грн. боргу та річних за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2008 року
Суддя Л. С. Журавчак
За участі представників сторін:
від позивача –Пушкар А.І., сільський голова, Колотуха І.О., представник по дов. від 03.02.2010 року;
від відповідача –Орлик М.С., директор.
Суть спору: про стягнення 75081,01 грн. боргу та річних за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2008 року
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Зазначає, що позовні вимоги підтверджені належними доказами, зокрема, договором купівлі-продажу земельної ділянки, платіжним дорученням №770, розрахунком заборгованості.
Відповідач визнав позовні вимоги в сумі 987 грн., тобто в частині стягнення судових витрат. Позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 75080 грн. не визнав, вказуючи на те, що сторони дійшли згоди про укладення мирової угоди з перенесенням строку оплати заборгованості на 2013 рік.
Крім того, вказує на те, що у товариства відсутні кошти для виконання зобов'язань по договору у зв'язку зі сплатою кредиту, додавши при цьому Довідку банку від 12.01.2011 року. З цієї ж причини, а також у зв'язку з відсутністю замовлень на автоперевезення просить суд, у випадку задоволення позову, відстрочити виконання рішення суду на 1 рік до 31.12.2011 року (заява від 13.01.2011 року).
Заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
10 червня 2008 року між Сюртівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Міор” було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Резвановою І.Д. та зареєстрований у Реєстрі за №2171.
За умовами вказаного Договору позивач на підставі Рішення 16 сесії 5 скликання Сюртівської сільської ради від 27.03.2008 року передає за плату, а відповідач приймає у власність і оплачує земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,8797 га, розміщену у с. Сюрте по вул. Ратівецькій, 9Б для обслуговування виробничої бази (пункт 1).
Відповідно до пункту 2 договору продаж вказаної земельної ділянки вчиняється за 244292, 69 грн. з відстроченням платежу: до 30.06.2008 року покупець зобов'язаний внести на рахунок продавця 82292,69 грн., до 30.06.2009 року –16200 грн., до 30.11.2009 року –16200 грн., до 30.06.2010 року –16200 грн., до 30.11.2010 року –16200 грн., до 30.06.2011 року –16200 грн., до 30.11.2011 року –16200 грн., до 30.06.2012 року –16200 грн., до 30.11.2012 року –16200 грн., до 30.06.2013 року –16200 грн., до 30.11.2013 року –16200 грн.
На виконання передбаченого договором порядку розрахунку відповідач сплатив позивачу 82292,69 грн. за викуп земельної ділянки, що підтверджено поданим позивачем платіжним дорученням №770 від 23 червня 2008 року. Однак, наступні платежі згідно з графіком відстрочення платежу відповідачем проплачені не були, у зв'язку з чим у останнього (за 2009-2010 рр.) виникла заборгованість перед позивачем на суму 64800 грн., яка повністю підтверджена, зокрема, Договором купівлі-продажу від 10.06.2008 року, розрахунком позовних вимог.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вказаних норм закону з відповідача на користь позивача належить стягнути 64800 грн. боргу, 4445,57 грн. втрат від інфляції, а також 2272, 88 грн. річних. (позивачем допущено помилку при розрахунку інфляційних втрат та річних)
В іншій частині позову належить відмовити.
Відповідно до п. 6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Зважаючи на доводи відповідача щодо відстрочки виконання судового рішення, суд визнає їх такими, що заслуговують на увагу, та враховуючи також і інтереси позивача, вважає за можливе, як виняток, відстрочити виконання рішення суду до 01.07.2011 року.
Доводи відповідача щодо невизнання позову з огляду на укладення між сторонами у спорі мирової угоди судом відхилено, оскільки надісланий на адресу позивача лист від 11.01.2011 року не може слугувати доказом згоди останнього на укладення мирової угоди, а є лише пропозицією до укладення такого правочину, до того ж і в судовому засіданні позивач відмовився від укладення мирової угоди.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.6 ч. 1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 49, 82 – 85, 115 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Міор” (ідент. код: 22084233, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Достоєвського, буд. 20, кв. 57) на користь Сюртівської сільської ради (ідент. код: 04350211, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоци, 2) суму 71518,45 грн. (сімдесят одну тисячу п'ятсот вісімнадцять гривень 45 коп.) заборгованості, у тому числі 64800 грн. боргу за викуп земельної ділянки, 4445,57 грн. втрат від інфляції та 2272, 88 грн. річних, а також 940,16 грн. (дев'ятсот сорок грн. 16 коп.) судових витрат, у тому числі 715,36 грн. держмита та 224,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відстрочити виконання рішення суду до 01 липня 2011 року.
Видати наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Л. С. Журавчак
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2011 |
Оприлюднено | 26.01.2011 |
Номер документу | 13490094 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Слободян Петро Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні