Ухвала

від 24.12.2010 по справі 19/232-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16                                                  230-31-77

     УХВАЛА

"24" грудня 2010 р.                                                      Справа № 19/232-09/18-10

У справі за позовом Приватного підприємства «Бліц –Трейд», м. Бориспіль

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Стант», м. Бориспіль

третя особа 1 ОСОБА_1

третя особа 2 ОСОБА_2

про стягнення 701215,85 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Мазепа Н.М.

від відповідача: не з‘явився

третя особа 1: ОСОБА_3  

третя особа 2 – не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Бліц –Трейд»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стант»(далі –відповідач) про стягнення 701215,85 грн.  

Ухвалою господарського суду від 29.09.2009 року у справі №19/232-09 затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі.

За результатами касаційного перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_1 постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2010 року ухвалу господарського суду Київської області від 29.09.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, які викладені у постанові від 21.09.2010 року, господарський суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог  на предмет спору на сторні відповідача ОСОБА_1.   

Відповідно до ухвали суду від 06.10.2010 року розгляд справи призначено на 19.10.2010 року.

Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 19.10.2010 року не з‘явились та надіслали клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 04.11.2010 року.

У судовому засіданні 04.11.2010 року представник позивача подав письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Крім того, 04.11.2010 року до господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 про залучення його до участі у справі в якості третьої, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що він згідно статуту ТОВ «Стант»є учасником товариства та володіє 50 % статутного капіталу і розгляд справи зачіпає його  майнові інтереси та впливає на його права.   

 Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_2 та залучення його до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В судовому засіданні 04.11.2010 року розгляд справи відкладався до 30.11.2010 року.

В судовому засіданні 30.11.2010 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засіданні не з’явився, надав відзив на позов в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд затвердити мирову угоду від 25.09.2009 року.

Третя особа 1 –ОСОБА_1 проти позову та проти затвердження мирової угоди від 25.09.2009 року заперечував, надано відзив на позов. Представник третьої особи 2  надав пояснення  по суті спору, в яких повідомив, що  затвердження судом мирової угоди у справі не порушує його майнові права та охоронювані законом інтереси.

У зв’язку з запереченнями третьої особи 1 доведеності заявленої до стягнення заборгованості,  судом було витребувано у позивача додаткові докази  в обґрунтування факту виконання робіт на спірну суму.  Розгляд справи відкладався до 21.12.2010 року (дата судового засідання призначена з врахуванням усного клопотання  3-ї особи про неможливість прибуття до суду до 18.12.2010 року).

14.12.2010 року позивач подав до канцелярії суду витребувані судом докази та пояснення. В судовому засіданні 21.12.2010 року позивач позовні вимоги підтримав та просив суд затвердити укладену сторонами мирову угоду щодо  мирного врегулювання спору.

Враховуючи обмеженість термінів розгляду спору суд оголосив перерву до 24.12.2010 року для оголошення повного тексту судового рішення та надав третій особі 1 можливість ознайомитись з наданими позивачем документами та надати обґрунтовані заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, дослідивши надані  докази, судом встановлено.

В ході попереднього розгляду справи відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі. В порядку мирного врегулювання спору  відповідач спільно з позивачем подали до суду заяву від 25.09.2009 року про затвердження мирової угоди щодо погашення заявленої у справі заборгованості та мирову угоду від 25.09.2009 року, підписану повноважними представниками сторін та скріплену їх печатками. Суд затвердив вищезазначену мирову угоду ухвалою від 29.09.2009 року  та припинив провадження у справі.

Вищезазначена ухвала суду оскаржувалась зацікавленою особою –одним з співзасновників відповідача ОСОБА_1  та за наслідками касаційного оскарження скасована відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 21.09.2010 року з направлення справи на новий розгляд.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України  вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У зв’язку з чим, судом було залучено до участі у  справі співзасновника відповідача –ОСОБА_1, який вважає, що подана на затвердження суду мирова угода від 25.09.2009 року  порушує його майнові права та інтереси. Також, судом залучено до участі  у справі іншого співзасновника  відповідача ОСОБА_2 за його клопотанням.

Під час нового розгляду справи позивач позовні вимоги та намір мирного врегулювання спору на умовах наявної у справі мирової угоди від 25.09.2009 року підтримав, відповідач в наданих суду поясненнях  від 18.10.2010 року позов визнав та з метою врегулювання спору  просив суд затвердити подану 25.09.2009 року мирову угоду.

За умов мирової угоди відповідач погодився в рахунок погашення  заборгованості в сумі 701215,85 грн. передати позивачу у власність нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі –автосервісний комплекс, кафе літ. «Б»загальною площею 96,2 кв. м. та майно: вбиральня літ. «Д», навіс літ. «О», огорожа № 1, 5, 9, 13, 14, ємкість № 15-20, що розташовані за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11а та зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 23 вересня 2009 року та належить відповідачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23 вересня 2009 року виданого на підставі рішення виконкому Вишневої міської ради № 48/17 від   30 травня 2006 року та витягами з реєстру права власності на нерухоме майно (копії наявні в матеріалах справи).

В ході нового розгляду спору судом встановлено, що правовідносини сторін у справі врегульовані Договором  оренди об’єкта  майна та обладнання  автозаправочного комплексу  від 25.09.2007 року № 26/9.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору  відповідач передав  позивачу  у строкове  тимчасове користування  автозаправочний комплекс за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 11а.

Як визначено п. 1.4. Договору оренди, споруди, комунікації та обладнання  на момент передачі  в оренду заходились  у робочому стані, але потребували ремонту та технічного вдосконалення.

У зв’язку з чим,  згідно п. 1.1. Договору оренди  орендар прийняв на себе зобов’язання  виконати переобладнання  об’єкту оренди, зовнішнього фасаду, а орендодавець  зобов’язався  у повному обсязі  сплатити вартість  витрат орендаря, пов’язаних з переобладнанням  АЗС.

Обов’язок орендаря  утримувати об’єкт оренди  у повній справності  та за власний рахунок усувати  несправності  та поломки комунікації майна та обладнання також передбачено п. 7.2 Договору оренди.

На виконання  своїх обов’язків, передбачених п. 1.1. Договору оренди позивач  виконав ремонтні та оздоблювальні роботи  об’єкту оренди, про що сторони  склали та підписали  Акт здачі-приймання  робіт № ОУ-0000001 від 02.02.2009 року на суму  300000 грн. (з ПДВ) та акт приймання-передачі майна  від 05.02.2009 року  на суму 401215 грн. (з ПДВ).

Згідно з п. 5.4.1. Договору оренди відповідач  зобов’язаний   у повному обсязі  сплатити вартість витрат позивача, пов’язаних з переобладнанням  об’єкту оренди  протягом 20 банківських днів з моменту  підписання відповідних Актів  приймання-передачі робіт (майна), тобто  05.03.2009 року.

Однак, відповідач свої зобов’язання щодо сплати вартості витрат позивача, пов’язаних з переобладнанням  об’єкту оренди, своєчасно та в повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 701215,85 грн. У зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача спірних сум заборгованості.

Третя особа 1 –ОСОБА_1 в своїх поясненнях заперечував факт виконання позивачем робіт на зазначену в позові суму та необхідність оплати робіт за Актом № ОУ-0000001 на суму 250000 грн. за інформаційне оформлення АЗС, оскільки п. 1.1. Договору оренди такий вид робіт не передбачено. Крім того, заперечував факт надання таких послуг, їх необхідність та обґрунтованість.

Також, 3-я особа ОСОБА_1 вважає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено  документально факту витрачання зазначених в Актах здачі-приймання сум, не зазначено переліку робіт, що ставить під сумнів їх виконання, не надано доказів погодження калькуляції та вартості робіт орендодавцем (з посилання на п. 7.2 Договору).

У зв’язку з чим, судом встановлено, що п. 7.2 Договору оренди передбачає  надання калькуляції та доказів понесених витрат на вимогу орендодавця. При цьому, умови щодо обов’язкового погодження калькуляції Договором не передбачені. Крім того, суду не надано  доказів звернення орендодавця з вимогою про  надання калькуляції, натомість факт виконання робіт  засвідчено відповідними Актами підписаним з його боку.

Також, враховуючи заперечення 3-ї особи 1, суд витребував  у позивача первинні бухгалтерські документи, які підтверджують фактичне виконання робіт на зазначену  в актах суму.

На вимогу суду позивачем були надані  пояснення від 13.12.2010 року з первинними документи. З наданих позивачем документів, судом встановлено, що спірний об’єкт перебував  в оренді у позивача з січня 2004 року на підставі відповідних Договорів  № 4/01 від 12.01.2004 року, № 1 від 26.09.2006 року (зі сторони ТОВ «Стант» за підписом директора ОСОБА_1) та № 26/9 від 25.09.2007 року (зі сторони ТОВ «Стант» за підписом директора Голікова А.М.).

Протягом перебування спірного об’єкту в оренді позивача, останнім  замовлялись та  придбавалось  обладнання для АЗС, виконувались роботи по його установці, пуско-налагоджувальні роботи, що підтверджується укладеними позивачем Договорами з виконавцями робіт та продавцями обладнання, актами виконаних робіт, видатковими та податковими накладними.

Щодо інформаційного оформлення АЗС, позивачем надано Договір № 32 від 05.12.2006 року з ТОВ «Катаріна Зброч» про виконання  робіт по зовнішньому оформленню  автозаправочної станції  за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 11а, зокрема,  інформаційне оформлення, оздоблення фасаду, встановлення вітражів та дверей в операторській, укладка металочерепиці, встановлення металоконструкції навісу,  укладка тротуарної плитки.

Таким чином, наведені  в зазначеному Договорі роботи  відповідають  умовам п.п. 1.1.  (щодо переобладнання та удосконалення зовнішнього фасаду АЗС).

Як вбачається з наданих позивачем документів, відповідні роботи в подальшому були за взаємною згодою зараховані за Договором оренди від 25.09.2007 року згідно наявних у справі Актів здачі-приймання виконаних робіт (які підписувались по закінченню таких робіт) і порядок їх оплати  врегульовано  умовами відповідного Договору оренди від 25.09.2007 року.

Таким чином, позивачем надані документи в спростування заперечень 3-ї особи щодо фактичного виконання наведених в Актах робіт.

Суд не приймає посилання  3-ї особи  (в запереченнях, поданих  24.12.2010 року)  на зміну підстав позову, оскільки надані позивачем первинні бухгалтерські документи підтверджують  факт виконання робіт за замовленням позивача на АЗС відповідача, надані суду договори (акти приймання-передачі робіт та накладні до них) укладались позивачем з іншими господарюючими суб’єктами, тому не породжують зобов’язань відповідача. При цьому підставою для стягнення заявлених у справі сум заборгованості є відповідний Договір оренди № 26/9 від 25.09.2007 року та Акти здачі-приймання робіт.

Посилання 3-ї особи 1 на нікчемність договору оренди №4/01 від 12.01.2004 року  не спростовує факту виконання такого договору.

Враховуючи, що зобов’язання зі сплати вартості витрат орендаря  на переобладнання АЗС виникає з Договору оренди № 26/9 від 25.09.2007 року та Актів здачі-приймання робіт (майна), суд не приймає посилання 3-ї особи на  відсутність доказів  понесених позивачем витрат (які мають значення при розгляді спору про стягнення збитків).

Посилання  3-ї особи на  п. 2  Акту приймання-передачі майна від 05.02.2009 року є спотвореним, оскільки згідно відповідного пункту  орендодавець набуває право власності на  майно  після оплати його вартості.

Також, судом встановлено, що питання про оформлення  Свідоцтва про право власності   спірного автосервісного комплексу та його продаж за 630 000 грн. розглядалось та було прийнято на загальних зборах  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Стант»22.03.2007 року.

Заперечуючи проти позову  3-я особа – ОСОБА_1 заперечує факт підписання зазначеного протоколу загальних зборів, зазначає про відсутність дати та посилається на підроблення його копії з підставленням підписів.

В судовому засіданні 21.12.2010 року позивачем надано оригінал відповідного протоколу, датованого 22.03.2007 року  (в кінці протоколу), який скріплений  підписами засновників  ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Заперечуючи справжність свого підпису, ОСОБА_1 не навів обґрунтованих підстав  недостовірності, при візуальному співставленні підпису з наявними у справі вільними зразками не встановлено ознак відмінності.

Крім того, при повторному розгляді справи судом було залучено в якості 3-ї особи 2 співзасновника ТОВ «Стант»ОСОБА_2, який підтвердив факт проведення відповідних загальних зборів  22.03.2007 року  та підписання спірного протоколу.

Крім того, на спірних загальних зборах також вирішено питання про призначення Голікова О.М. директором підприємства, який з березня 2007 року безперешкодно здійснював свої обов’язки, його повноваження не заперечувались та не спростовувались.

Суд не вбачає підстав для проведення почеркознавчої експертизи в матеріалах даної справи, оскільки підставою позовних вимог є первинні бухгалтерські документи за підписом уповноваженої особи підприємства відповідача –директора Голікова О.М., при цьому протокол про продаж спірного майна є додатковою підставою відсутності порушення прав  співзасновників укладенням мирової угоди і не має безпосереднього відношення до суті спору про стягнення  заборгованості.

Оскарження ОСОБА_1 протоколу  від 22.03.2007 року  та повноважень обраного на відповідних загальних зборах директора Голікова О.М. підлягає встановленню в межах окремого спору.

На день вирішення  справи повноваження  Голікова О.М. не спростовані у встановленому чинним законодавством порядку.

Пунктом  8.18 Статуту ТОВ «Стант» передбачено, що директор  вирішує всі питання  діяльності Товариства, крім тих, які  відносяться до виключної компетенції зборів  учасників.

Пунктом 8.6. Статуту передбачено, що до виключної компетенції зборів  належить, зокрема, затвердження угод понад  5000 мінімальних розмірів заробітної плати, крім того, згідно п. 8.7 збори  учасників можуть передавати  для вирішення директору  окремі питання, крім тих, що відносяться до виключної компетенції зборів.

Таким чином, укладаючи мирову угоду від 25.09.2009 року, директор відповідача Голікова О.М. діяв  в межах своїх повноважень.

Як вбачається з наявного у справі свідоцтва  про право власності на нерухоме майно, виданого Виконкомом  Вишневської міської ради 30.05.2006 року, автосервісний комплекс, який складається з:  кафе, (літ. «Б») площею 96,2 кв.м, вбиральні (літ.«Д»), навісу (літ.«О»), огорожі № 1, 5, 9, 13, 14, ємкості  №№ 15-20 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Стант» на праві приватної власності, що також підтверджується витягом  з реєстру прав власності  на нерухоме майно  і ОСОБА_1  не заперечено та не спростовано.

Доказів наявності  у третьої особи 1 (співзасновника відповідача ОСОБА_1) права власності чи іншого речового права на  спірне майно, що передавалося за мировою угодою, суду не надано.

Як встановлено судом,  питання продажу  спірного автозаправочного комплесу  погоджувалось засновниками на загальних зборах  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Стант» 22.03.2007 року. Зазначене також підтверджується поясненнями 3-ї особи ОСОБА_2, зокрема,  в наданих суду 29.11.2010 року поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що рішення про продаж  автозаправочного комплексу приймалось у зв’язку з  реорганізацією бізнесу  підприємств ТОВ «Блиставиця», ПП «Бліц-Трейд» та ТОВ «Стант» і перевага надавалась покупцю, який  запропонує більш привабливу  ціну або вкладе більше коштів  в розвиток комплексу.

Крім того, п. 10.5 Договору  оренди № 26/9 від 25.09.2007 року передбачено, що  у випадку продажу  орендодавцем об’єкту  оренди, орендар  має переважне право на його купівлю.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України судом також досліджено повноваження осіб, які підписали  надану суду мирову угоду від 25.09.2009 року та встановлено наступне.

Статтею 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів,  мирова угода укладена  ТОВ «Стант»в особі директора Голікова О.М., який діяв  в інтересах ТОВ «Стант».

Зі сторони ПП «Бліц-Трейд» мирова угода укладена представником за довіреністю Мазепою Н.М., яка діяла від імені та в інтересах  відповідного підприємства.

Суд не приймає посилання 3-ї особи 1, на те, що довіреність від 18.06.2009 року  на ім’я Мазепи Н.М. видана директором Голіковим О.М., оскільки така довіреність вважається виданою ПП «Бліц-Трейд»в особі директора Голікова О.М., який  виступав в якості постійно діючого органу юридичної особи, а не в якості представника за мировою угодою.

Таким чином, мирова угода  від 25.09.2009 року підписана повноважними представниками сторін, які діяли  від імені сторін і в їх інтересах, зокрема, Мазепа Н.М. діяла виключно в інтересах ПП «Бліц-Трейд», а Голіков О.М. діяв  в інтересах ТОВ «Стант». Також, мирова угода скріплена печатками сторін.

Суду не наведено обставин та не надано доказів, що підписуючи мирову угоду зі сторони ТОВ «Стант»Голіков О.М. діяв в своїх  інтересах чи в інтересах ПП «Бліц-Трейд», оскільки вчинений ним правочин спрямований на погашення існуючої заборгованості ТОВ «Стант», яка доведена в матеріалах даної справи (аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ від 24.07.2008 року  у справі № 2-21/7834-2007).

Щодо вартості майна, яке передається за мировою угодою від 25.09.2009 року, судом встановлено, що відокремити і передати в погашення  заборгованості  майно на заявлену у справі суму боргу не можливо, при цьому, мирова угода не містить застережень, які  позбавляють відповідача на відшкодування  відповідного перевищення вартості майна.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право в ході розгляду справи укласти мирову угоду, яка подається на затвердження до суду. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.  

Господарським судом Київської області з’ясовано, що позивачу та відповідачу відомі наслідки відповідних процесуальних дій щодо укладення мирової угоди, перевірено повноваження сторін щодо підписання мирової угоди та з’ясовано, що така мирова угода не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Враховуючи зазначене, і оскільки текст мирової угоди  відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує  охоронюваних прав і  інтересів сторін,  підписано повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, мирова угода від 25.09.2009 року підлягає затвердженню, а провадження у справі  припиненню на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.  78, п. 7ст. 80,  ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду від 25 вересня 2009 року у справі № 19/232-09/18-10,  укладену між Приватним підприємством «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця», код 31323164) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стант»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А) в наступній редакції:

1.1. Приватне підприємство «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця», код 31323164), в особі представника за довіреністю від 18 червня 2009 року Мазепи Ніни Миколаївни, іменоване надалі позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А), в особі директора Голікова О. М., діючого на підставі Статуту, іменоване надалі відповідач, що є сторонами у справі № 19/232-09 за позовом Приватного підприємства «Бліц-Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стант»про стягнення заборгованості у сумі 701215 (сімсот одна тисяча двісті п'ятнадцять) гривень 85 копійок уклали мирову угоду про наступне:

1.2. Дану мирову угоду укладено відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України за взаємною згодою сторін в цілях добровільного задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Бліц-Трейд»у справі № 19/232-09.

1.3. За даною мировою угодою відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А) зобов’язується, в рахунок погашення своєї заборгованості перед позивачем - Приватним підприємством «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця», код 31323164) у сумі 701215 (сімсот одна тисяча двісті п'ятнадцять) гривень 85 копійок, добровільно передати у власність Приватному підприємству «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця», код 31323164) нерухоме майно, яким є нежитлові будівлі –автосервісний комплекс: кафе літ. «Б», загальною площею 96,2 кв. м. та майно: вбиральня літ. «Д», навіс літ. «О», огорожа №1, 5, 9, 13, 14, ємкість № 15-20 (надалі - нежитлові будівлі –автосервісний комплекс), що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд 11а, що зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 23 вересня 2009 року та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А) на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 23 вересня 2009 року виданого на підставі рішення виконкому Вишневої міської ради № 48/17 від 30 травня 2006 року.

1.4. Нерухоме майно нежитлові будівлі –автосервісний комплекс, що передається Товариством з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А) у власність Приватному підприємству «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця», код 31323164)  згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 23 вересня 2009 року за № 23935165 виданий Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»:

Літера,

№ за планом

Зем.ділянки

          Назва будівель та споруд

Загальна площа (кв. м.)

 Матеріали стін

Б

кафе

96,2

піноблок

Е

Каф  кафе-приміщення оператора

(підлягає  здачі в експлуатацію)

105,8

піноблок

Д

 вбиральня

-----------------------

--------------

О

навіс

-----------------------

--------------

1,5,9,13,14

огорожа

-----------------------

--------------

15-20

ємкість

-----------------------

--------------

1.5. Таким чином, загальна площа нерухомого майна нежитлові будівлі –автосервісний комплекс, що передається Товариством з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А, код 23540101) у власність Приватному підприємству «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця»,  код 31323164) в рахунок погашення заборгованості становить       202 кв. м. вартістю 875285 (вісімсот сімдесят п’ять тисяч  двісті вісімдесят п’ять) гривень 00 копійок.

1.6. За даною Мировою угодою Товариством з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе,  вул. Київська, буд. 11-А, код 23540101) передає у власність Приватному підприємству «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця»,  код 31323164) нерухоме майно, яким є нежитлові будівлі –автосервісний комплекс: кафе літ. «Б»загальною площею 96,2 кв. м., кафе-приміщення оператора літ. «Е»загальною площею 105,8 кв. м., вбиральня літ. «Д», навіс літ. «О», огорожа № 1, 5, 9, 13, 14, ємкість № 15-20.

1.7. Позивач - Приватне підприємство «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця», код 31323164) відмовляється від стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А, код 23540101) судових витрат у сумі 7012 (сім тисяч дванадцять) грн. 00 коп.

1.8. Сторони просять затвердити мирову угоду. Наслідки припинення провадження по справі в зв’язку з укладенням мирової угоди, передбачені статтею 78 Господарського процесуального кодексу України сторонам відомі та зрозумілі.                                  

1.9. Відомості про сторіни: Приватне підприємство «Бліц-Трейд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний автошлях шлях до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», АЗС № 1 ТОВ «Блиставиця», код 31323164) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стант» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11-А, код 23540101).

1.10. Позивач та відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі  держави.

1.11. Мирова угода складена українською мовою на двох сторінках у трьох примірниках: два для позивача та відповідача, один для господарського суду Київської області.  

2. Провадження у справі № 19/232-09/18-10 припинити.

Дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному або касаційному порядку у  строки, встановлені законом.

    Суддя                                                                                          А.Ю. Кошик