Рішення

від 16.12.2010 по справі 8/169-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/169-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2010 р.                                                                  Справа № 8/169-10

  Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                  Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код: 21665382, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, б. 5 літера А,   

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Маєток», ідентифікаційний код: 32137960, місцезнаходження: 08110, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Садова, 124,

про стягнення 682032,27 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Синиця Я.П., який діє на підставі довіреності від 11.01.2010 року за 353-ЮУ/10;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Маєток»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.11.2006 року за № 140/2006-К (далі за текстом: Договір або Кредитний договір) на загальну суму 682032,27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 коп.) та судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором від 17.11.2006 року за № 140/2006-К, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 682032,27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 коп.).

Відповідно до ухвали від 11.11.2010 року порушено провадження у справі №8/169-10 та призначено її розгляд на 24.11.2010 року.

24.11.2010 року в судове засідання з'явився Позивач, який надав суду свої пояснення та копії документів на виконання вимоги ухвали суду від 11.11.2010 року. Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та вимоги ухвали суду від 11.11.2010 року не виконав. У зв'язку з цим розгляд справи відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 24.11.2010 року відкладено на 06.12.2010 року.

06.12.2010 року в судове засідання з'явився Позивач, який позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та вимоги ухвал суду від 11.11.2010 року та від 24.11.2010 року не виконав. У зв'язку з цим розгляд справи відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 06.12.2010 року відкладено на 16.12.2010 року.

16.12.2010 року в судове засідання з'явився Позивач, який позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та вимоги ухвал суду від 11.11.2010 року, від 24.11.2010 року та від 06.12.2010 року не виконав. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представника Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 16.12.2010 року.   

Згідно з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він міг би посилатися, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та дослідивши і  об'єктивно оцінивши подані докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Між Акціонерним банком «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маєток»був укладений Кредитний договір № 140/2006-К від 17.11.2006 року (надалі –Кредитний договір), згідно з яким Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 7 260 000,00 (сім мільйонів двісті шістдесят тисяч) гривень на поповнення обігових коштів з терміном погашення до 22 грудня 2006 року включно.

На підставі заяв Відповідача строк погашення кредиту неодноразово переносився на підставі укладених між Сторонами додаткових договорів до Кредитного договору. Згідно п. 2.2., п. 6.2.2. Кредитного Договору з урахуванням продовження терміну користування кредитними коштами Відповідач взяв на себе зобов‘язання здійснити погашення заборгованості та сплатити проценти за користування кредитом в строк до 26 червня 2009 року включно.

Надання кредиту Відповідачу підтверджується Випискою з рахунку Відповідача, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно п. 2.3., п. 4.4. та п. 6.2.3. Кредитного договору Відповідач зобов‘язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця та одночасно з кінцевим поверненням кредиту. У зв'язку з заявами Позичальника нарахування та сплата процентів за період з 01.01.2009 року по 24.05.2009 року була перенесена на 26.06.2009 року відповідно до укладених додаткових договорів №36 від 20.01.2009 року, №37 від 26.02.2009 року, №38 від 27.03.2009 року, №39 від 27.04.2009 року та №40 від 27.05.2009 року до Кредитного договору.  

Згідно п. 7.2. Кредитного договору за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій, Відповідач зобов‘язаний сплатити Позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє Відповідача від зобов‘язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

За період дії Кредитного договору Відповідач отримав від Позивача кредитні кошти у сумі  8 067 947,05 грн. (вісім мільйонів шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 05 коп.), із них частково погасив 1 564 766,05 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість гривень 05 коп.). Залишок заборгованості станом на 26.06.2009 року склав 6 503 181,00 грн. (шість мільйонів п'ятсот три тисячі сто вісімдесят одну гривню 00 коп.).

Господарський кодекс України у ст. 193 передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.06.2009 року Відповідач не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, не повернув Позивачу суму кредиту, а також нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.01.2009 року по 26.06.2009 року, чим грубо порушив умови Кредитного договору.  

АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»звернувся до суду з заявою про стягнення наявної заборгованості Відповідача за Кредитним договором станом на 16.09.2009 року і рішенням по справі №21/279-09 від 02.12.2009 року Господарський суд Київської області (суддя Ярема В.А.) частково задовольнив вимоги АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»та постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маєток»суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 7 843 989,98 грн.  

У зв'язку з тим, що за період з 17.09.2009 року по 13.05.2010 року включно відповідно до умов Кредитного договору Позивачем були нараховані проценти за несплаченим кредитом, а також пеня за несплату процентів по кредиту, передбачені п. 2.3, п. 4.4. та п. 6.2.3 та 7.2 Кредитного договору, Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача заборгованості, яка виникла за зазначений вище період і рішенням по справі 13/083-10 від 16.08.2010 року Господарський суд Київської області (суддя Наріжний С.Ю.) повністю задовольнив вимоги АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»та постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маєток»суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 1 364 573.25 грн.  

За період з 14.05.2010 року по 03.11.2010 року включно відповідно до умов Кредитного договору Позивачем були нараховані проценти за несплаченим кредитом, передбачені п. 2.3, п. 4.4. та п. 6.2.3 та Кредитного договору.

Судом встановлено, що з боку Відповідача повідомлень про порушення умов Договору на адресу Позивача не надходило.

Позивач просить суд стягнення з Відповідача 682 032, 27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 копійок) несплачених процентів за користування кредитом.

Перевіркою розрахунку заборгованості Відповідача перед Позивачем, виконаного Позивачем, судом встановлено, що розрахунок є вірним та правильним.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж Закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, Відповідачем порушено норми, що передбачені пп. 2.1., 2.2., 4.4., 6.2.1., 6.2.2., 6.2.3 Кредитного Договору та несплачена заборгованість перед Позивачем в сумі  682 032, 27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 копійок).

Для забезпечення виконання Відповідачем зобов‘язань за Кредитним договором між Відповідачем та Позивачем був укладений Іпотечний договір №140/2006-04К від 31.08.2007 року, предметом іпотеки за яким є нежилі будівлі, загальною площею 1742,20 кв.м. та земельна ділянка, площею 4,5014 га, які розташовані за адресою: вул. Садова, буд.124 село Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна (далі за текстом: Предмет іпотеки.).

Крім того, між Відповідачем та Позивачем був укладений Іпотечний договір №140/2006-01К від 29.11.2006 року, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме на нежилі приміщення (адміністративно-офісна площа) на другому або третьому поверсі, загальною площею 400,00 (чотириста) кв.м. за адресою: вул.Ульянових, буд.12, місто Київ, Україна.

Судом встановлено, що Позивачем в ході розгляду справи доведено суду те, що Відповідачем порушено наступні норми законодавства України: ст.526 Цивільного кодексу України (“Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору...”), частину першу ст. 527 Цивільного кодексу України („Боржник зобов‘язаний виконати свій обов‘язок, а кредитор –прийняти виконання особисто...”), частину першу ст. 530 Цивільного кодексу України („Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)”, ст. 629 Цивільного кодексу України („Договір є обов‘язковим для виконання сторонами”), ст. 1054 Цивільного кодексу України («За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти»), ст. 1049 Цивільного кодексу України («Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором»), ст. 193 Господарського кодексу України („Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору”.

Суд вивчивши матеріали справи приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором від 17.11.2006 року за № 140/2006-К в сумі 682032,27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 коп.), в зв'язку з чим дана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський  суд  у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, Відповідач протилежного належними та допустимими доказами не довів, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за кредитним договором від 17.11.2006 року за № 140/2006-К у сумі 682032,27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 коп.).

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 6820,32 грн. (шість тисяч вісімсот двадцять гривень 32 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.          

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 6820,32 грн. (шість тисяч вісімсот двадцять гривень 32 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню на користь Позивача в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити повністю позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Маєток»заборгованості за кредитним договором від 17.11.2006 року за № 140/2006-К в сумі 682032,27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 коп.) та судових витрат.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маєток», ідентифікаційний код: 32137960, місцезнаходження: 08110, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Садова, 124, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код: 21665382, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, б. 5 літера А, заборгованість за кредитним договором від 17.11.2006 року за № 140/2006-К у сумі 682032,27 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі тридцять дві гривні 27 коп.) державне мито у сумі 6820,32 грн. (шість тисяч вісімсот двадцять гривень 32 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2010 року

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.