Рішення

від 10.01.2011 по справі 21/254-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/254-10

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" січня 2011 р.                                                                          Справа № 21/254-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітек», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»,  Київська обл., с. Чайки

про стягнення 455 410,64 гривень

за участю представників:

від позивача: Райко В.В. (довіреність №51 від 30.11.2010р.)

від відповідача: Клещеногов В.В. (довіреність №934 від 19.10.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітек»(далі-ТОВ «Мітек»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К» (далі-ТОВ «Артур-К»/відповідач) про стягнення 457 105,50 грн., з яких: 408 020,61 грн. заборгованості за договором №922 від 01.01.2008р., 40 227,33 грн. пені та 8 857,56 грн. 3% річних.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2010р. порушено провадження у справі №21/254-10 та призначено її до розгляду на 08.12.2010р.

Разом з позовними вимогами, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Оскільки, позивачем не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі у відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, судом у задоволенні вказаного клопотання відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

07.12.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 08.12.2010р. та 16.12.2010р. розгляд даної справи відкладався на 16.12.2010р. та 10.01.2011р. відповідно.

В судовому засіданні 10.01.2011р. представником позивача надано суду письмові пояснення, зі змісту яких слідує, що позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 455 410,64 грн., з яких: 408 020,61 грн. заборгованості за договором №922 від 01.01.2008р., 38 601,29 грн. пені та 8 788,74 грн. 3% річних. Зазначені уточнення судом прийняті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між ТОВ «Мітек»(далі-продавець) та ТОВ «Артур-К» (далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №922 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 4.3.2, 4.4 та 9.1 Договору передбачено, що продавець зобов'язується постачати і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах і протягом терміну дії цього договору.

Відпуск товару проводиться на умовах відстрочки оплати, при цьому термін між відпуском товару і його оплатою не повинен перевищувати 45 банківських днів.

Покупець проводить розрахунок за товар, отриманий на умовах відстрочки оплати в строк, обумовлений у видатковій накладній.

Договір набуває чинності від дати його підписання сторонами і діє протягом 2 років. Термін дії Договору вважається продовженим на той же строк, якщо будь-яка з сторін у письмовій формі за місяць до закінчення Договору не повідомила іншу сторону про припинення його дії.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині передачі товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 428 609,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на рахунках-накладних:

- №М-00323 від 03.02.2010р. на суму 86 822,70 грн.;

- №М-00361 від 08.02.2010р. на суму 86 822,70 грн.;

- №М-00362 від 17.02.2010р. на суму 54 650,00 грн.;

- №М-00654 від 24.02.2010р. на суму 107 193,60 грн.;

- №М-00789 від 04.03.2010р. на суму 38 680,80 грн.;

- №М-00790 від 11.03.2010р. на суму 54 439,20 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно вищезазначених накладних підтверджується довіреностями відповідача на отримання цінностей, які були видані відповідно до кожної зазначеної накладної, копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Втім, як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав сплативши 18 062,47 грн. внаслідок чого, з урахуванням часткового повернення поставленого товару загальною вартістю 2 525,92 грн., за ним утворилось 408 020,61 грн. заборгованості.

Відповідно до письмових пояснень позивача, грошові кошти, що надходили від відповідача ним зараховувались в рахунок існуючої заборгованості за попередніми зобов'язаннями які існують у відповідача перед позивачем та не охоплюють спірні накладні.

Так, накладна №М-00323 від 03.02.2010р. відповідачем оплачена частково у сумі 18 062,47 грн. (21.04.2010р. –3 823,66 грн., 12.05.2010р. –14 238,81 грн.), за накладною №М-00654 від 24.02.2010р. було повернуто товар вартістю 2 525,92 грн., а накладні №М-00361 від 08.02.2010р., №М-00362 від 17.02.2010р., №М-00789 від 04.03.2010р., №М-00790 від 11.03.2010р. неоплачені повністю. Як зазначає позивач, загальна сума боргу відповідача по сплаті вартості поставленого товару за Договором становить 408 020,61 грн.

Факт сплати відповідачем 18 062,47 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах випискою з поточного рахунку позивача від 21.04.2010р. та карткою клієнта станом на 16.12.2010р., яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Мітек»і скріплена відбитком печатки Товариства.

Наявність 408 020,61 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №51 від 08.12.2010р., яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Мітек»і скріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 408 020,61 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладними №М-00323 від 03.02.2010р., №М-00361 від 08.02.2010р., №М-00362 від 17.02.2010р., №М-00654 від 24.02.2010р., №М-00789 від 04.03.2010р., №М-00790 від 11.03.2010р. згідно Договору.

Водночас, відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що при визначенні розміру заборгованості відповідача за Договором останнім не враховано розмір знижок, наданих позивачем за спірними накладними.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується постачати і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах і протягом терміну дії цього договору.

Водночас, 23.03.2010р. сторонами підписано Акт №2 та №3 про надання фінансової знижки за лютий 2010р., відповідно до яких продавцем (позивачем) надано покупцю (відповідачу) фінансові знижки за накладними №М-00323 від 03.02.2010р., №М-00361 від 08.02.2010р., №М-00654 від 24.02.2010р. у розмірі 15%, та за накладною №М-00362 від 17.02.2010р. у розмірі 10%. Копії зазначених Актів містяться в матеріалах справи.

Таким чином, вартість товару, поставленого за накладною №М-00323 від 03.02.2010р. з урахуванням знижки становить 73 799,30 грн., за накладною №М-00361 від 08.02.2010р. –73 799,29 грн., №М-00362 від 17.02.2010р. –49 185,00 грн., №М-00654 від 24.02.2010р. –91 114,56 грн.  

Втім, розмір наданих знижок (47 590,85 грн.) не був врахований позивачем при визначенні розміру заборгованості відповідача за Договором у даній справі.

За таких обставин, фактичний розмір заборгованості відповідача по оплаті вартості поставленого товару за спірними накладними згідно Договору (428 609,00 грн.) з урахуванням часткових оплат (18 062,47 грн.), вартості повернутого товару (2 525,92 грн.), а також розміру наданих знижок (47 590,85 грн.) становить 360 429,76 грн., а не 408 020,61 грн., як помилкового вважає позивач.

Посилання ж позивача на те, що зазначені Акти були укладені на виконання договору №40, укладеного між сторонами 01.01.2010р., який лежить поза межами даного спору спростовується визначенням у цих актах реквізитів накладних, за якими саме надається знижка. До того ж, кожна із наведених у Актах накладних містить посилання на відповідний договір, як на підставу походження, а саме накладні №М-00323 від 03.02.2010р., №М-00361 від 08.02.2010р., №М-00654 від 24.02.2010р., №М-00362 від 17.02.2010р. на Договір.

Також оцінюється судом критично посилання позивача на помилковість укладання зазначених Актів з огляду на те, що Акти №2 та №3 від 23.03.2010р. підписані головними бухгалтерами сторін, погоджені директорами Товариств, а також скріпленні відбитками їх печаток.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.4 Договору покупець проводить розрахунок за товар, отриманий на умовах відстрочки оплати в строк, обумовлений у видатковій накладній.

Як вбачається зі змісту спірних накладних, кожна з них містить визначення терміну, протягом якого вони мають бути оплачені.

За таких обставин, підписання відповідачем видаткових накладних №М-00323 від 03.02.2010р., №М-00361 від 08.02.2010р., №М-00362 від 17.02.2010р., №М-00654 від 24.02.2010р., №М-00789 від 04.03.2010р., №М-00790 від 11.03.2010р. без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та відповідно породжує в останнього обов'язок щодо його оплати з урахуванням наданих продавцем знижок за Актами №2 та №3 від 23.03.2010р. у строки, визначені зазначеними видатковими накладними.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару з урахування вартості повернутого товару, зазначений факт відповідачем не спростований, а арифметично вірний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару за спірними накладними становить 360 429,76 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 408 020,61 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладними №М-00323 від 03.02.2010р., №М-00361 від 08.02.2010р., №М-00362 від 17.02.2010р., №М-00654 від 24.02.2010р., №М-00789 від 04.03.2010р., №М-00790 від 11.03.2010р. згідно Договору підлягає частковому задоволенню у розмірі 360 429,76 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 38 601,29 грн. пені, нарахованої за періоди:

з 04.02.2010р. по 04.08.2010р. на 68 760,23 грн. заборгованості за накладною №М-00323 від 03.02.2010р.;

з 09.02.2010р. по 09.08.2010р. на 86 822,70 грн. заборгованості за накладною №М-00361 від 08.02.2010р.;

з 18.02.2010р. по 18.08.2010р. на 54 650,00 грн. заборгованості за накладною №М-00362 від 17.02.2010р.;

з 10.04.2010р. по 10.10.2010р. на 104 667,68 грн. заборгованості за накладною №М-00654 від 24.02.2010р.;

з 05.03.2010р. по 05.09.2010р. на 38 680,80 грн. заборгованості за накладною №М-00789 від 04.03.2010р.;

з 12.03.2010р. по 12.09.2010р. на 54 439,20 грн. заборгованості за накладною №М-00790 від 11.03.2010р.;

- 8 788,74 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

з 04.02.2010р. по 10.11.2010р. на 68 760,23 грн. заборгованості за накладною №М-00323 від 03.02.2010р.;

з 09.02.2010р. по 10.11.2010р. на 86 822,70 грн. заборгованості за накладною №М-00361 від 08.02.2010р.;

з 18.02.2010р. по 10.11.2010р. на 54 650,00 грн. заборгованості за накладною №М-00362 від 17.02.2010р.;

з 10.04.2010р. по 10.11.2010р. на 104 667,68 грн. заборгованості за накладною №М-00654 від 24.02.2010р.;

з 05.03.2010р. по 10.11.2010р. на 38 680,80 грн. заборгованості за накладною №М-00789 від 04.03.2010р.;

з 12.03.2010р. по 10.11.2010р. на 54 439,20 грн. заборгованості за накладною №М-00790 від 11.03.2010р.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець у випадку прострочення узгоджених сторонами термінів оплати сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Водночас, частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.4 Договору покупець проводить розрахунок за товар, отриманий на умовах відстрочки оплати в строк, обумовлений у видатковій накладній.

Як вбачається зі змісту спірних накладних, кожна з них містить визначення терміну, протягом якого вони мають бути оплачені.

Так, накладна №М-00323 від 03.02.2010р. мала бути оплачена відповідачем до 03.02.2010р., накладна №М-00361 від 08.02.2010р. до 08.02.2010р., №М-00362 від 17.02.2010р. до 17.02.2010р., №М-00654 від 24.02.2010р. протягом 45 календарних днів (до 11.04.2010р.), №М-00789 від 04.03.2010р. до 04.03.2010р., №М-00790 від 11.03.2010р. до 11.03.2010р.

Таким чином, право на нарахування пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором в частині оплати вартості поставленого товару за накладною №М-00323 від 03.02.2010р. у позивача виникло 03.02.2010р., а припинилось 03.08.2010р., за накладною №М-00361 від 08.02.2010р. -  08.02.2010р., а припинилось 08.08.2010р., №М-00362 від 17.02.2010р. - 17.02.2010р., а припинилось 17.08.2010р., №М-00654 від 24.02.2010р. - 11.04.2010р., а припинилось 11.10.2010р., №М-00789 від 04.03.2010р. - 04.03.2010р., а припинилось 04.09.2010р., №М-00790 від 11.03.2010р. - 11.03.2010р., а припинилось 11.09.2010р.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи Договору, часткові оплати, розмір наданих знижок за накладними, а також період обрахунку пені, заявленого позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 04.02.2010р. по 20.04.2010р. на 73 799,30 грн. заборгованості за накладною №М-00323 від 03.02.2010р.;

з 21.04.2010р. по 11.05.2010р. на 69 975,64 грн. заборгованості за накладною №М-00323 від 03.02.2010р.;

з 12.05.2010р. по 03.08.2010р. на 55 736,83 грн. заборгованості за накладною №М-00323 від 03.02.2010р.;

з 09.02.2010р. по 08.08.2010р. на 73 799,29 грн. заборгованості за накладною №М-00361 від 08.02.2010р.;

з 18.02.2010р. по 17.08.2010р. на 49 185,00 грн. заборгованості за накладною №М-00362 від 17.02.2010р.;

з 11.04.2010р. по 10.10.2010р. на 88 588,64 грн. заборгованості за накладною №М-00654 від 24.02.2010р.;

з 05.03.2010р. по 04.09.2010р. на 38 680,80 грн. заборгованості за накладною №М-00789 від 04.03.2010р.;

з 12.03.2010р. по 11.09.2010р. на 54 439,20 грн. заборгованості за накладною №М-00790 від 11.03.2010р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 28 707,81 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 38 601,29 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 28 707,81 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи Договору, часткові оплати, розмір наданих знижок за накладними, а також період обрахунку 3% річних, заявленого позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних за наступні періоди:

з 04.02.2010р. по 10.11.2010р. на 55 736,83 грн. заборгованості за накладною №М-00323 від 03.02.2010р.;

з 09.02.2010р. по 10.11.2010р. на 73 799,29 грн. заборгованості за накладною №М-00361 від 08.02.2010р.;

з 18.02.2010р. по 10.11.2010р. на 49 185,00 грн. заборгованості за накладною №М-00362 від 17.02.2010р.;

з 11.04.2010р. по 10.11.2010р. на 88 588,64 грн. заборгованості за накладною №М-00654 від 24.02.2010р.;

з 05.03.2010р. по 10.11.2010р. на 38 680,80 грн. заборгованості за накладною №М-00789 від 04.03.2010р.;

з 12.03.2010р. по 10.11.2010р. на 54 439,20 грн. заборгованості за накладною №М-00790 від 11.03.2010р.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 7 484,51 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 8 788,74 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 484,51 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В. Чайки, 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21643699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітек»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23153491) 360 429 (триста шістдесят тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 76 коп. заборгованості, 28 707 (двадцять вісім тисяч сімсот сім) грн. 81 коп. пені, 7 484 (сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 51 коп. 3% річних, 3 966 (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 22 коп. державного мита та 204 (двісті чотири) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                              В.А. Ярема

Повне рішення складено 12.12.2011р.