Рішення

від 10.01.2011 по справі 21/256-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/256-10

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" січня 2011 р.                                                                          Справа № 21/256-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільверстоун інвестмент», Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

до Дочірнього підприємства «Вортекс», Київська обл., с. Щасливе

про стягнення 129 929,77 гривень

за участю представників:

від позивача: Слюсар Д.В. (довіреність №1376 від 09.12.2010р.)

від відповідача: Донська Г.Г. (довіреність від 18.10.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільверстоун інвестмент»(далі-ТОВ «Сільверстоун інвестмент»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Вортекс»(далі-ДП «Вортекс»/відповідач) про стягнення 133 929,77 грн., з яких: 92 259,50 грн. заборгованості за договором №31-П від 26.01.2010р., 35 397,87 грн. пені та 6 272,40 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010р. порушено провадження у справі №21/256-10 та призначено її до розгляду на 13.12.2010р.

Разом з позовними вимогами, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі заявлених позовних вимог.

Оскільки, позивачем не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі у відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, судом у задоволенні вказаного клопотання відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

10.12.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

13.12.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої  у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, позивач зменшив розмір позовних вимог в цій частині та просив суд стягнути з відповідача 90 259,50 грн. заборгованості за договором №31-П від 26.01.2010р. Решта позовних вимог залишилась без змін. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2010р. розгляд даної справи відкладався на 10.01.2011р.

10.01.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої  у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, позивач просив суд стягнути з останнього 131 910,08 грн., з яких: 88 259,50 грн. заборгованості за договором №31-П від 26.01.2010р., 36 965,53 грн. пені та 6 685,05 грн. 3% річних.

Уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 88 259,50 грн. заборгованості за договором №31-П від 26.01.2010р. судом прийняті, а решта уточнень судом не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Так, початок розгляду даної справи по суті було розпочато в судовому засіданні 13.12.2010р.

Відповідно до первісних позовним вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню та 3% річних, що нараховані за період з 03.02.2010р. по 15.11.2010р., а відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 10.01.2011р. позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та 3% річних, що нараховані за період з 03.02.2010р. по 09.01.2011р., тобто позивачем після початку розгляду даної справи по суті змінено предмет позову в частині названих позовних вимог шляхом збільшення періоду нарахування пені та 3% річних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про уточнення позовних вимог від 10.01.2011р., в частині стягнення з відповідача 36 965,53 грн. пені та 6 685,05 грн. 3% річних, нарахованих за більш тривалий період ніж був заявлений у первісних позовних вимогах задоволенню не підлягає в силу її невідповідності вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.01.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2010р. між ТОВ «ТОВ «Сільверстоун інвестмент»»(далі-продавець) та ДП «Вортекс» (далі-покупець) укладено договір поставки №31-П (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.4, 4.1, 4.2 та 8.1 Договору передбачено, що продавець постачає покупцю заморожені ягоди та овочі в асортименті та за цінами згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає товар, сплачуючи його повну вартість.

Право власності на товар, а з ним і ризик його випадкового знищення чи псування, переходить до покупця в момент передачі товару, що підтверджується документом на передачу товару (накладною).

Оплата здійснюється після передачі партій товару покупцю.

Покупець зобов'язується протягом 7 календарних днів з моменту передачі йому товару продавцем сплатити вартість переданого товару у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р. в частині передачі товару покупцю, а в частині розрахунків –до повного виконання покупцем своїх обов'язків.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 717 079,50 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:

- №0-00000038 від 27.01.2010р. на суму 68 250,00 грн.;

- №0-00000096 від 10.02.2010р. на суму 25 830,00 грн.;

- №0-00000128 від 16.02.2010р. на суму 89 779,50 грн.;

- №0-00000137 від 18.02.2010р. на суму 57 000,00 грн.;

- №0-00000147 від 22.02.2010р. на суму 57 000,00 грн.;

- №0-00000169 від 23.02.2010р. на суму 57 000,00 грн.;

- №0-00000185 від 26.02.2010р. на суму 172 062,00 грн.;

- №0-00000242 від 11.03.2010р. на суму 7 000,00 грн.;

- №0-00000274 від 17.03.2010р. на суму 117 000,00 грн.;

- №0-00000276 від 17.03.2010р. на суму 9 805,00 грн.;

- №0-00000284 від 19.03.2010р. на суму 56 350,00 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей, що були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.

Вартість поставленого товару підтверджується також і рахунками-фактурами, які були виставлені відповідно до вищезазначених накладних.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав.

Як зазначає позивач, грошові кошти, що надходили від відповідача ним зараховувались в рахунок існуючої заборгованості за Договором за попередніми накладними.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, накладні №0-00000038 від 27.01.2010р., №0-00000096 від 10.02.2010р., №0-00000128 від 16.02.2010р., №0-00000137 від 18.02.2010р., №0-00000147 від 22.02.2010р., №0-00000169 від 23.02.2010р., №0-00000185 від 26.02.2010р., №0-00000242 від 11.03.2010р. на суму 7 000,00 грн. відповідачем оплачені повністю, накладна №0-00000274 від 17.03.2010р. –частково, у розмірі 94 895,50 грн., а накладні №0-00000276 від 17.03.2010р., №0-00000284 від 19.03.2010р. неоплачені повністю.

Крім того, у зв'язку з тим, що у сторін виникли зустрічні однорідні вимоги, на підставі ст. 217 ГК України, сторони дійшли згоди про зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 135 570,00 грн., шляхом підписання 30.06.2010р. та 31.08.2010р. Актів взаємозаліку на суму 90 000,00 грн. та 45 570,00 грн. відповідно. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Зазначена сума позивачем була зарахована в рахунок сплати вартості поставленого відповідачу товару за накладною №0-00000185 від 26.02.2010р.

Як зазначає позивач, загальна сума боргу відповідача по сплаті вартості поставленого товару за Договором становить 88 259,50 грн.

Факт сплати відповідачем 493 250,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період.

Наявність 88 259,50 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №1375 від 13.12.2010р., яка підписана директором та бухгалтером ТОВ «Сільверстоун інвестмент»та скріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 88 259,50 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №0-00000274 від 17.03.2010р., №0-00000276 від 17.03.2010р., №0-00000284 від 19.03.2010р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець постачає покупцю заморожені ягоди та овочі в асортименті та за цінами згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає товар, сплачуючи його повну вартість.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 Договору Покупець зобов'язується протягом 7 календарних днів з моменту передачі йому товару продавцем сплатити вартість переданого товару у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця.

За таких обставин, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у відповідача обов'язок по його сплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Водночас, в ході розгляду даної справи представником відповідача подано суду платіжне доручення останнього №109 від 10.01.2011р. зі змісту якого слідує, що відповідачем в якості оплати вартості товару за Договором додатково було сплачено 50 000,00 грн.

Проте, зазначена сума коштів не була врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості відповідача за Договором.

Пунктом 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 3.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення 88 259,50 грн. заборгованості за Договором, а станом на момент винесення даного рішення відповідачем за Договором було сплачено 50 000,00 грн., суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі в частині стягнення з останнього 50 000,00 грн. заборгованості за Договором в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, фактичний розмір заборгованості відповідача за Договором з урахуванням часткових оплат становить 38 259,50 грн., зазначена сума боргу визнається відповідачем у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 88 259,50 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №0-00000274 від 17.03.2010р., №0-00000276 від 17.03.2010р., №0-00000284 від 19.03.2010р. згідно Договору підлягає частковому задоволенню в розмірі 38 259,50 грн.    

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (7 днів з моменту поставки), позивач просить суд стягнути з відповідача 35 397,87 грн. пені та 6 272,40 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості з урахуванням часткових оплат за періоди:

з 03.02.2010р. по 03.03.2010р. на 68 250,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000038 від 27.01.2010р.;

з 04.03.2010р. по 10.03.2010р. на 38 250,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000038 від 27.01.2010р.;

з 11.03.2010р. по 17.03.2010р. на 5 000,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000038 від 27.01.2010р.;

з 17.02.2010р. по 17.03.2010р. на 25 830,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000096 від 10.02.2010р.;

з 18.03.2010р. по 19.03.2010р. на 2 830,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000096 від 10.02.2010р.;

з 23.02.2010р. по 19.03.2010р. на 89 779,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000128 від 16.02.2010р.;

з 20.03.2010р. по 23.03.2010р. на 62 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000128 від 16.02.2010р.;

з 24.03.2010р. по 29.03.2010р. на 27 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000128 від 16.02.2010р.;

з 30.03.2010р. по 01.04.2010р. на 2 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000128 від 16.02.2010р.;

з 25.02.2010р. по 01.04.2010р. на 57 000,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000137 від 18.02.2010р.;

з 02.04.2010р. по 08.04.2010р. на 9 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000137 від 18.02.2010р.;

з 01.03.2010р. по 08.04.2010р. на 57 000,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000147 від 22.02.2010р.;

з 09.04.2010р. по 20.04.2010р. на 46 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000147 від 22.02.2010р.;

з 02.03.2010р. по 20.04.2010р. на 57 000,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000169 від 23.02.2010р.;

з 21.04.2010р. по 27.04.2010р. на 43 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000169 від 23.02.2010р.;

з 28.04.2010р. по 28.04.2010р. на 23 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000169 від 23.02.2010р.;

з 28.04.2010р. по 30.04.2010р. на 3 609,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000169 від 23.02.2010р.;

з 05.03.2010р. по 30.04.2010р. на 172 065,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000185 від 26.02.2010р.;

з 01.05.2010р. по 10.06.2010р. на 155 674,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000185 від 26.02.2010р.;

з 11.06.2010р. по 30.06.2010р. на 147 674,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000185 від 26.02.2010р.;

з 01.07.2010р. по 31.08.2010р. на 57 674,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000185 від 26.02.2010р.;

з 01.09.2010р. по 27.09.2010р. на 12 104,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000185 від 26.02.2010р.;

з 18.03.2010р. по 27.09.2010р. на 7 000,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000242 від 11.03.2010р.;

з 24.03.2010р. по 27.09.2010р. на 117 000,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000274 від 17.03.2010р.;

з 28.09.2010р. по 05.10.2010р. на 86 104,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000274 від 17.03.2010р.;

з 06.10.2010р. по 20.10.2010р. на 36 104,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000274 від 17.03.2010р.;

з 21.10.2010р. по 05.11.2010р. на 31 104,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000274 від 17.03.2010р.;

з 06.11.2010р. по 15.11.2010р. на 26 104,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000274 від 17.03.2010р.;

з 24.03.2010р. по 15.11.2010р. на 9 805,50 грн. заборгованості за накладною №0-00000276 від 17.03.2010р.;

з 26.03.2010р. по 15.11.2010р. на 56 350,00 грн. заборгованості за накладною №0-00000284 від 19.03.2010р.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 5.1 Договору при порушенні строків оплати товару, встановлених п. 4.2 Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Водночас, частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, зокрема в частині обмеження періоду нарахування пені шестимісячним терміном, та положень Договору, становить 37 130,69 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 35 397,87 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону становить 6 276,88 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6 272,40 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі, а також пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі №21/256-10 в частині позовної вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Вортекс»50 000,00 грн. заборгованості.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Вортекс»(08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20 Г, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33088417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільверстоун інвестмент»(50056, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Корнійчука, 7, кв. 37, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34488698) 38 259 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп. заборгованості, 35 397 (тридцять п'ять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 87 коп. пені, 6 272 (шість тисяч двісті сімдесят дві) грн. 40 коп. 3% річних, 1 339 (одну тисячу триста тридцять дев'ять) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                              В.А. Ярема

Повне рішення складено 14.01.2011р.