Рішення

від 04.01.2011 по справі 14/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "04" січня 2011 р.Справа № 14/136

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув справу № 14/136

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська продовольча компанія", м. Олександрія     

про стягнення 372 736,27 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська  продовольча компанія" на користь позивача основного боргу в сумі 328 149,60 грн., 11 771,71 грн. пені, 32 814,96 грн. штрафних санкцій, всього в сумі                 372 736,27 грн., а також сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач  участі в судових засіданнях не приймав, письмових заперечень або будь - яких пояснень по суті спору суду не надав.   

Відповідачем не виконано вимог ухвали від 08.11.2010 року, отриманої ним 12.11.2010, ухвали від 25.11.2010, отриманої ним 03.12.2010 та ухвали від 09.12.2010, отриманої ним 17.12.2010 р., а саме не подано: відзиву на позовну заяву або будь - яких письмових заперечень. Заяви і клопотання такої сторони не надходили.

Господарський суд належним чином повідомив товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська продовольча компанія" про дату, час і місце розгляду справи. Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України таке підприємство не скористалося з власної ініціативи.       

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та вивчивши подані докази, господарський суд, -

                                             ВСТАНОВИВ:

Між сторонами товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська продовольча компанія" (Покупець) укладено договір поставки № 07/7 від 07.07.2010 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов"язується поставити, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити курячу продукцію (товар), виробництва продавця на умовах цього Договору.

Згідно пункту 3.3 Договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у вигляді 100% оплати вартості товару постачальником згідно п.п. 2.1, 2.4 цього договору протягом п"яти днів з моменту поставки товару. Покупець має можливість внесення грошових коштів до каси постачальника на підставі суми, вказаної у накладних. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що в разі відсутності у представника покупця довіреності на товар силу довіреності матиме підписана та засвідчена круглою печаткою представником покупця видаткова накладна постачальника.

При поставці товару сторони оформлюють два екземпляри акту приймання-передачі товару (пункт 4.4 Договору).

Договір підписаний директорами підприємств та скріплений печатками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,  зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Свої зобов'язання по Договору постачальник виконав у повному обсязі, а саме поставив товар відповідачу відповідно до видаткових накладних: № БЛ1-03430 від 27.07.2010 на суму 108 253,44 грн., № БЛ1-03226 від 15.07.2010 на суму 286 445,83 грн., № БЛ1-03272 від 17.07.2010 на суму 190 362,84 грн., № БЛ1-03487 від 28.07.2010 на суму 154 541,48 грн., № БЛ1-03571 від 01.08.2010 на суму 161 363,12 грн., № БЛ1-03838 від 12.08.2010 на суму 101 710,80 грн., № БЛ1-03694 від 05.08.2010 на суму 162 905,42 грн., № БЛ1-03880 від 14.08.2010 на суму 221 364,12 грн., № БЛ1-03881 від 14.08.2010 на суму 8648,10 грн., всього на суму 1 395 595,15 грн.   

Позивачем подано до матеріалів справи видаткову накладну № БЛ 1-03430 від 27.07.2010 року зі штампом відповідача в графі "отримав", замість круглої печатки, а також без підпису відповідача в графі "отримав".

Позивачем 25.11.2010 подано пояснення по справі, за змістом яких позивач пояснює причину проставлення штампу на накладній замість круглої печатки наступним. Особи, яка ставить свій підпис та засвідчує його круглою печаткою в момент відвантаження товару на місці не було, товар по видатковій накладній від 27.07.2010 р. № БЛ1-03430 у кількості 7 517,600 кг на суму 108 253,44 грн. відповідачем отримано та в якості підтвердження відповідачем було поставлено штамп на вказаній накладній. При цьому досягнуто домовленості, що відповідач направить на адресу позивача підписану та засвідчену круглою печаткою вказану видаткову накладну, що виконано відповідачем не було.  

Як свідчать матеріали справи, відповідачем позовні вимоги не заперечено, будь-яких заперечень з приводу отримання товару по накладній № БЛ1-03430 від 27.07.2010 р. до суду від відповідача не надходило.              

Відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товар в розмірі 1 067 445,55 грн.

За ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 328 149,60 грн.

Сторонами не надано суду доказів сплати вказаної заборгованості, тому суд вважає борг в сумі 328 149,60 грн. обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору у випадку прострочення оплати за товар з боку покупця, відповідно до п.п. 3.3 цього Договору, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені становить 11 771,71 грн.                    (328 149,60 х 20,5% : 365 х 69 = 11 771,71 грн.).

Позивачем 25.11.2010 до суду подані пояснення, за змістом яких позивач зазначає, що при розрахунку пені було помилково зазначено подвійну облікову ставку НБУ у розмірі 20,5%, оскільки, відповідно до листа НБУ від 09.08.2010 року № 377 облікова ставка НБУ складає 7,75%, а подвійна відповідно 15,5%.

Тому, судом здійснено перерахування пені, при цьому взято належна подвійна ставка НБУ, а саме: 15,5%.    

Таким чином, розмір пені за період з 20.08.2010 по 28.10.2010 складає                    9  615,23 грн.    

Крім того, відповідачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 32 814,96 грн.

За змістом п. 7.5 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення покупцем оплати за партію товару на строк, що перевищує вказаний в п. 3.3 на 5 днів, покупець сплачує постачальникові ще додатково до зазначеної п.7.4 пені штраф у розмірі 10% від несплаченої суми за поставлений товар.    

Згідно правил статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею)  є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов"язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України за порушення грошових зобов"язань встановлюються штрафні санкції у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, заявлена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 32 814,96 грн. не суперечить діючому законодавству України, повністю підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.         

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За викладених обставин господарський суд частково задовольняє позов в сумі 370 579,79 грн., з яких 328 149,60 грн. основного боргу, 9 615,23 грн. пені та штрафу в сумі 32 814,96 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3 705,79 грн. та по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,63  грн. на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись  статтями 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                               ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська продовольча компанія" (юридична адреса: м. Олександрія, Куколівське шосе, 7; ідентифікаційний код 35301160, р/р 26006284470200 в ПАТ "УкрСибБанк" МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, р/р 2600812995001 в АБ "Київська Русь" м. Києва, МФО 319092, код ЄДРПОУ 30929025) 370 549,79 грн. основного боргу,      9 615,23 грн. пені, 32 814,96 штрафу, 3 705,79 грн. державного мита та 234,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                           Колодій С.Б.