Постанова

від 24.01.2008 по справі 2-3199/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" січня 2008 р.

Справа № 2-3199/07

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого: Величко

Т.А., суддів:  Бойко Л.І., Жукової

А.М.

при секретарі судового засідання:

Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача -не

з'явився; від  відповідача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2;

від ПП "Вега" - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення

Приморського районного суду м. Одеси від "27" липня 2007 р.

зі справи №

2-3199/07

за позовом  ОСОБА_3           

до  ОСОБА_1      

про

визнання недійсним договору купівлі-продажу

та за зустрічним позовом:

ПП "Вега",  ОСОБА_1

до ОСОБА_3

про

визнання угоди укладеною та стягнення боргу

встановив:

          ОСОБА_3 звернувся до Приморського

районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 

про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на

приватне підприємство "Вега", засновником якого є ОСОБА_1, від

3.06.06р. та стягнення з відповідача 5000 грн. авансу та 25000 грн. отриманих

за розпискою.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, що до

укладення спірного договору відповідач завірив про відсутність боргів у ПП

"Вега", отримав аванс в сумі 5000 дол. США, що підтверджується

розпискою, а в момент підписання договору купівлі - продажу відповідачу було

передано ще 5000 грн. Після оформлення договору і передачі грошей позивачу

стало відомо, що ПП "Вега" має великі борги і проблеми з державними

органами, що свідчить про навмисне введення покупця в оману і порушення його

прав. Від розірвання договору і повернення отриманих коштів ОСОБА_1 відмовився.

          Уточненнями до позовної заяви ОСОБА_3

просив застосувати до спірної угоди купівлі - продажу ч.1 ст.230 ЦК України і

стягнути з відповідача аванс в подвійному розмірі - 10000 грн. і суму, що

вказана в розписці - 50000 грн.

          Відповідач позовні вимоги не визнав і

звернувся від свого імені та від імені ПП "Вега" із зустрічною

позовною заявою, в якій просив визнати угоду про виконання послуг між ПП

"Вега" і ОСОБА_3 укладеною та стягнути на користь ПП "Вега"

заборгованість за використані послуги в сумі 6790 грн. 20 коп.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у

зв'язку з наміром ОСОБА_3 придбати судно "Ахтарец", йому було

запропоновано  купити ПП "Вега"

за 20000 дол., оскільки дозвільні документи на вилов риби та  експлуатацію судна "Ахтарец"

оформлені на ПП "Вега", а для нового судновласника їх переоформлення

потребує додатковий час і кошти. В суму договору входила  вартість користування зупинкою та іншими

послугами на плавпричалі, який  належав

ПП "Вега".

          9.06.06р. між ОСОБА_4. і ОСОБА_3.

було укладено договір купівлі - продажу риботранспортного рефрижераторного

судна, яке знаходилося в Іллічівському морському рибному порту у плавпричалі,

що належав ПП "Вега". За заявкою капітана судна останньому було

надано послуги із забезпечення водою, електроенергією, іншим за періоду зупинки

судна у причала з 1.06.06р. по 6.09.06р. Позивач вважає, що правочин про

виконання послуг на підставі заявки капітана судна відповідає ст.207 ЦК

України, в силу ст.204 ЦК України є правомірним і має виконуватися відповідно

до ст.526 ЦК України.

          В судовому засіданні представники

сторін підтримали свої позовні вимоги і не визнали зустрічних.

          Рішенням Приморського районного суду

м. Одеси від 27.07.07р. (суддя Загороднюк В.І.) позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано договір купівлі - продажу корпоративних прав на  приватне підприємство "Вега", що

укладений 3.06.06р. між ОСОБА_1, як засновником ПП "Вега" та

ОСОБА_3  недійсним та повернуто сторонам

все одержане при укладені провочину.

          Стягнуто з ОСОБА_1. на користь

ОСОБА_3. грошову суму в розмірі 30250 грн. та судові витрати в сумі 330 грн.

          В задоволенні зустрічного позову

приватного підприємства "Вега", ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання угоди

укладеною та стягнення боргу - відмовлено.

     Судове рішення мотивоване

таким:

- ОСОБА_3 при укладенні

договору  купівлі - продажу корпоративних

прав від 3.06.06р. був навмисно введений ОСОБА_1. в оману стосовно обставин, що

мають істотне значення, тобто, те, що у ПП "Вега" були борги та

несплачені платежі перед третіми особами;

- матеріалами справи не

встановлено, що діями ОСОБА_1., який застосував обман при укладені договору,

позивачу були заподіяні збитки, а тому стягненню за первісним позовом підлягає

аванс в сумі 5000 грн. та сума, еквівалентна 5000 дол. США - 25250 грн.;

- оскільки правочин укладений

3.06.06р. визнається недійсним з моменту його укладення, а капітан судна

"Ахтарец"  ОСОБА_5. звертався

до директора ПП "Вега" щодо оплати витрат за стоянку судна, ці витрати

не підлягають стягненню з ОСОБА_3

          В апеляційній скарзі, не погоджуючись

з висновками суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Приморського районного

суду  м. Одеси від 27.07.07р., ухвалити

нове  рішення, яким визнати договір

купівлі - продажу корпоративних прав розірваним, а не недійсним, зменшити суму

стягнення на 5000 грн., задовольнити зустрічні позовні вимоги ПП

"Вега" до ОСОБА_3 про визнання угоди укладеною та стягнення боргу.

          Доводи скаржника ґрунтуються на

такому:

- суд невірно прийшов до висновку

про те, що договір купівлі - продажу корпоративних прав ПП "Вега",

укладений 3.06.06р. недійсний, оскільки ОСОБА_3. не виконано умов п.3 договору

і не здійснено повного розрахунку з оформленням документа, передбаченого п.2

договору;

- ОСОБА_3 своїм невиконанням умов

договору щодо проведення повного розрахунку, розірвав його в односторонньому

порядку і тим самим ніяких прав та обов'язків засновника підприємства не

придбав;

- ніякі докази того, що мало місце

введення в оману покупця стосовно наявності у підприємства боргів та  несплачених платежів перед третіми особами,

судом не доведені;

- аванс в сумі 5000 дол. США був

переданий мені ОСОБА_3. для погашення цих боргів;

- для забезпечення стоянки судна

"Ахтарец" у причала із суми 5000 дол. США протягом червня - вересня

2006р. скаржником було заплачено борги підприємства (оренда причала,

користування електроенергією, інше);

- визнання недійсним договору

купівлі - продажу корпоративних прав не може 

тягти за собою наслідків у вигляді 

відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, до того ж суд взагалі

не розглядав вимоги ПП "Вега" та не досліджував представлені докази.

          Колегія суддів, перевіривши наявні

матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим судом, та

заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла

висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з

такого.

          3.06.06р. між засновником Приватного

підприємства "Вега" ОСОБА_1 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі -

продажу корпоративних прав на приватне підприємство "Вега", код

ЕДРПОУ - 30199805,  місцезнаходження: м.

Одеса, вул. Соколовська, 15 кв.1

          Продаж за погодженням сторін

здійснено за 15000 грн., з яких 5000 грн. отримано продавцем від покупця до

підписання цього договору, а 10000 грн. покупець зобов'язується передати

продавцеві готівкою до 20.07.06р. 

Розрахунок має бути здійснений в м. Одесі з одночасним підтвердженням

цього факту письмовою заявою продавця, що є невід'ємною частиною договору,

справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. До здійснення повного

розрахунку всі документи залишаються  у

користуванні продавця.

          До покупця переходять усі права та

обов'язки засновника підприємства, передбачені його Статутом, після повного

розрахунку з оформленням документу, передбаченого п.2 договору.

          Продавець гарантував, що на день

продажу підприємство не має необлікового майна, невиконаних зобов'язань перед

бюджетами  та державними цільовими

фондами, потожний рахунок підприємства не блокований.

          Також передбачено, що після

нотаріального посвідчення заяви про повний розрахунок продавець передає покупцю

за Актом прийому - передачі печатку та штампи підприємства.

          3.06.06р. ОСОБА_1 отримав аванс в

сумі 5000 дол. США за покупку ПП "Вега", про що свідчить розписка.

          Відповідно до Ліцензії серії АБ

№0117174 укрдержрибгоспу, ПП "Вега" має право на  зайняття діяльністю, пов'язаною з промисловим

виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх

водойм (ставків) господарств.

          ПП "Вега" також має

свідоцтво за №107 про включення судна - ПТР "Ахтарець" в систему

моніторингу з 3.02.05р.

          9.06.06р. між гр. ОСОБА_4., гр.

ОСОБА_3 і гр. ОСОБА_6 було укладено договір купівлі - продажу риботранспортного

рефрижераторного судна "Ахтарець".

          З пояснень ОСОБА_3. вбачається, що

купівля корпоративних прав на ПП "Вега" була пов'язана із купівлею

рибальського човна "Ахтарець", оскільки саме це підприємство мало всі

повноваження і документи по організації роботи судна.

          Але після підписання акту прийому -

передачі судна, реєстрації та оформлення 

свідоцтва права власності на своє ім'я, ОСОБА_3 зазнав проблем в різних

інстанціях, пов'язаних із наявністю несплачених платежів, боргів та

розрахунків  попереднім судновласником

(орендарем) судна, яким було ПП "Вега". Для того, щоб зареєструвати

та оформити свідоцтво на право власності судна на своє ім'я, ОСОБА_3 був

змушений сплатити борги ПП "Вега".

          На думку ОСОБА_3., при укладені

договору купівлі - продажу корпоративних прав ПП "Вега" - ОСОБА_1,

засновник цього підприємства, ввів його в оману стосовно відсутності боргів у

ПП "Вега" шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають

дійсності та замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що

була укладена, тому такі дії відповідача дають підстави для визнання угоди

купівлі - продажу корпоративних прав недійсною на підставі ст.230 ЦК України із

застосуванням передбачених нею наслідків.

          Приморський районний суд, погодившись

з позовними вимогами ОСОБА_3., частково, виходив з того, що ОСОБА_3 при

укладенні договору купівлі - продажу корпоративних  прав від 3.06.06р. був навмисно введений

ОСОБА_1. в оману стосовно обставин, що мають істотне значення, а саме, про те,

що ПП "Вега" були борги та несплачені платежі перед третіми особами,

а тому відповідно до ст.230 ч.1 ЦК України цю угоду слід визнати недійсною. При

цьому, судом не було встановлено, що з боку ОСОБА_1., що застосував оман при

укладенні угоди, були заподіянні збитки ОСОБА_3, а тому на користь останнього

стягнуто лише суми авансу, передані ОСОБА_1. - 5000 грн. та суму еквівалентну

5000 дол. США - 25250 грн.

          Визнання угоди від 3.06.06р.

недійсною з моменту її укладення, на думку суду, являється підставою для

відмови в задоволенні зустрічного позову ПП "Вега" про визнання угоди

укладеною і стягнення боргу по оплаті витрат за стоянку судна

"Ахторець" у причала ПП "Вега".

          З обґрунтованістю висновків суду  погодитися можна частково.

          Відповідно до п.1 постанови

Верховного Суду України "Про судове рішення" №11 від 29.12.1976р. (із

змінами) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального

законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності

з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних

правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні

відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які

мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і

правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються

достовірними доказами  дослідженими в

судовому засіданні.

        Відповідно до ст.655 ЦК

України, за  договором  купівлі-продажу  одна 

сторона  (продавець) передає або

зобов'язується  передати  майно 

(товар)  у власність другій

стороні (покупцеві),  а покупець приймає

або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову

суму.

          Основною і визначальною ознакою

договору є перехід майна у власність покупця.

          Умовами договору купівлі - продажу

корпоративних прав передбачено, що до покупця переходять усі права та обов'язки

засновника підприємства "Вега", передбачені його Статутом, після

повного розрахунку з нотаріальним посвідченням заяви про повний розрахунок, яка

є підставою для передачі продавцем покупцю за актом прийому - передачі печатки

та штампів підприємства, бухгалтерської та іншої документації підприємства,

цінностей, зазначених у балансі підприємства.

          Як свідчать матеріали справи і це

підтверджено в судовому засіданні, покупцем - ОСОБА_3 - повна оплата за  вказаним договором не здійснена, передача

прав і документів ПП "Вега" не відбулася, а отже, договір купівлі -

продажу не відбувся.

          Таким чином, ОСОБА_3 не придбав

корпоративних прав на ПП "Вега", не став його власником, а отже, у

нього і не виникло ніяких проблем і зобов'язань щодо  вказаного підприємства стосовно третіх  сторін.

          В матеріалах справи відсутні будь-які

дані про те, що у ПП "Вега" на момент укладення спірної угоди

існували несплачені  боргові

зобов'язання, тощо, як і те, що їх погашення від імені ПП "Вега"

здійснював ОСОБА_3

          Таким чином, висновок суду про

доведеність того, що ОСОБА_3. було введено в оману при укладенні угоди стосовно

наявності у ПП "Вега" боргів є необґрунтованим.

          Невиконання однією із сторін договору

купівлі - продажу умов по повній оплаті за об'єкт договору є підставою для його

розірвання, а не для визнання недійсним.

          Місцевим судом вказані обставини не

були взяті до уваги, що і призвело до неправильного висновку.

          Заявлені ОСОБА_1. зустрічні позовні

вимоги про визнання угоди укладеною та стягнення боргу по оплаті за використані

послуги ґрунтуються на тому, що  за

договором купівлі - продажу риботранспортного рефрижераторного судна від

9.06.06р. його власником став ОСОБА_3 За заявою капітана судна

"Ахтарец" під час стоянки судна у причала ПП "Вега" йому

були надані послуги з користування електроенергією з липня по серпень 2006р. на

суму 2566 грн. 40 коп., зупинка у причала з 1.05.06р. по 06.0906р. - становить

4223 грн. 80 коп., які і повинен сплатити новий власник.

          Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

          Звернення капітана ПТР

"Ахтарець" до ПП "Вега" про надання стоянки у причала,

забезпечення електроенергією, водою, іншим з 1.06.06р. не свідчить, що це була

усна угода між ОСОБА_3. і ПП "Вега", а оплата за електроенергією по

квитанції до прибуткового ордеру від 30.08.06р. - не свідчить, що ця

електроенергія була спожита саме ПТР "Ахтарець", оскільки договір

№087 на стоянку плавпричала від 19.11.99р. між "Причерномор ГРГП" і

ПП "Вега" укладено для обслуговування двох суден:

"Ахтарець" і "Квант".

Також не доведена оплата за стоянку

у причала ПТР "Ахтарець" за період з 1.08.06р. по 06.09.06р.

          Місцевий суд дійшов безпідставного

висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог

ОСОБА_3. в зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а

позовні вимоги - залишенню без задоволення.

          Рішення місцевого суду щодо відмови в

задоволенні зустрічних вимог підлягає залишенню без змін, але з інших причин,

викладених в даній постанові.

Керуючись

ст.ст.99,101,103-105 ГПК України,

колегія

суддів постановила:

          Рішення Приморського районного суду

м. Одеси від 27.07.07р. у справі №2-3199/07 в частині часткового задоволення

позову ОСОБА_3 - скасувати, в позові відмовити повністю.

          Рішення в частині відмови в

задоволенні зустрічного позову ПП "Вега" - залишити без змін.

          Постанова в порядку ст.105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у

касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Т.А. Величко

Судді:                                                                                          Л.І.

Бойко

А.М. Жукова