10/179-10-4651
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" січня 2011 р.Справа № 10/179-10-4651
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»
до відповідачів 1) Державне підприємство «Одеська залізниця»; 2) Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля»
про стягнення 3332,13 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: Маценко О.В. за довіреністю від 30.12.2010р. №08-3376
від відповідача -1: Гордієнко М.В. за довіреністю від 04.01.2011р. №31
від відповідача -2: не з'явився
Суть спору: ВАТ «Західенерго»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Одеська залізниця»(відповідач -1) та з ВАТ «Павлоградвугілля»(ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська») (відповідач-2) вартості недостачі вантажу в сумі 3332,13 грн.
Ухвалою від 22.11.2010р. здійснено заміну первісного відповідача-2 ВАТ «Павлоградвугілля»(ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська») належним відповідачем -2 ВАТ «Павлоградвугілля».
У відзиві на позов від 19.11.2010р. №НЮ-14/1283, який залучений судом до справи 22.11.2010р. відповідач -1 просить суд відмовити у задоволені позову щодо стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача -1, з посиланням при цьому на те, що відповідно до записів у залізничній накладній завантаження вагону проводилось на підприємстві вантажовідправника (відповідач-2), його силами і засобами та ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, а при надходженні вантажу на станцію призначення встановлено, що вантаж надійшов у технічно справному вагоні, сліди втрати вантажу відсутні, маркування не порушено.
У відзиві на позов від 13.12.2010р. за вх. №33574 та в уточненнях до відзиву на позов від 22.12.2010р. за вх. №34656 відповідач -2 просить суд відмовити у задоволені позову щодо стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-2.
При цьому відповідач -2 вважає, що законодавством не передбачено право вантажоодержувача та зобов'язання вантажовідправника відшкодовувати вартість недостачі вантажу, що випливає з договору перевезення (залізничної накладної); що факт недостачі вантажу не підтверджений позивачем належним чином, оскільки в порушення умов п.5.3.1.2. договору поставки від 01.03.2010р. №02-10/2ЕНП, який укладений між ВАТ «Західенерго»(покупець) і ДП «Вугілля України»(постачальник), позивач не викликав представників ВАТ «Павлоградвугілля»для спільного переважування, а Акт звіряння кількості продукції №48-Л від 18.05.2010р. свідчить про одержання позивачем тієї ж кількості вугілля, що відправлена відповідачем-2. Також відповідач -2 надав до суду довідку від 10.12.2010р. №1/3539 про вартість вантажу, згідно з якою, вартість 1 тони вугілля у вагоні №66564824 становить 580,80 грн. з ПДВ.
Ухвалою від 22.12.2010р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 11.01.2011р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача і відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
23.07.2010р. зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці ВАТ «Павлоградвугілля» (відправник, відповідач-2) на адресу ВАТ «Західенерго»(одержувач, позивач) відправлений вантаж –кам'яне вугілля у кількості 1565500 кг, в т.ч. у піввагоні №66564824 у кількості 67 000 кг, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №46952866.
Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (позивач), навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з розділом 2 параграфами 1-3,5,8,9 ТУ правильно, вантаж маркований і ущільнений у вигляді трапецієвидної шапки.
Разом з тим господарським судом встановлено, що під час надходження цього вантажу на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці проведена комісійна перевірка маси вантажу у вагоні №66564824 та встановлено недостачу вугілля в кількості 5860 кг, а також виявлено, що завантаження у вагон рівномірне, нижче бортів 20 см, вагон прибув у технічно справному стані, без ознак втрати вантажу, каток застосований, маркування не порушено, наявні природні скоси з обох сторін вагону по всій ширині вагону на довжину 1 люка глибиною 0,7 м, поглиблення відсутні, двері люка щільно закриті, теча вантажу відсутня. В порушення Збірника 7 п.6 вантажовідправником не нанесена захисна плівка. Про виявлені обставини на станції Лажижин Одеської залізниці складений комерційний акт БО 646490/25 від 25.07.2010р. і вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 3332,13 грн. з вантажовідправника (відповідач-2) та з перевізника (відповідач-1).
Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, свідчить, що маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 1% маси нетто вантажу, становить 5190 кг, а іі вартість –3332,13 грн., виходячи із вартості вантажу в сумі 580,54 грн. за 1 тону, із врахуванням наданої знижки по вологості –5,59% в сумі 168,43 грн., по зольності –2,25% в сумі 67, 79 грн. та ПДВ. При цьому вартість вугілля в сумі 580,54 грн. за 1 тону визначена позивачем на підставі Додаткової угоди №1 від 25.06.2010р. до договору поставки №17-2010 від 17.06.2010р., який укладений між ТОВ «ДТЕК Трейдінг»(постачальник) і ВАТ «Західенерго»(покупець).
Поряд з цим згідно з довідкою вантажовідправника (ВАТ «Павлоградвугілля») від 10.12.2010р. №1/3539 про вартість вантажу, вартість 1 тони вугілля у вагоні №66564824 становить 580,80 грн. з ПДВ.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).
Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №66564824 здійснювалося відправником (відповідач-2), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. У ст.31 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №62 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987.
Разом з тим відповідні відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать, що у вагон відкритого типу №66564824 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 67 000 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до розділу 2 параграфів 1,2,3,4,5,6,9 Технічних умов розміщення і кріплення вантажів, вантаж маркований і ущільнений у вигляді трапецієвидної шапки.
Отже, вантажовідправником вжиті такі заходи щодо забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення, як розрівняння і ущільнення вугілля (параграф 3-4 розділу 2 ТУ), як ущільнення зазорів нижніх люків (параграф 5-6 розділу 2 ТУ), як покриття вугілля плівкою (параграф 9 розділу 2 ТУ), як маркування вантажу і вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду і жодних зауважень щодо неправильного завантаження цього вантажу не висловлено, що відповідає вимогам ст.24 Статуту залізниць України.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Між тим, під час надходження цього вантажу на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці виявлено недостачу вантажу у вагоні №66564824 в кількості 5860 кг, а також встановлено, що вантажовідправником застосований каток, але не нанесена захисна плівка; що маркування вантажу не порушено; що вагон знаходиться у технічно справному стані; що ознаки втрати вантажу відсутні, а наявні природні скоси з обох сторін вагону по всій ширині вагону на довжину 1 люка глибиною 0,7 м, про що на станції призначення Ладижин Одеської залізниці складений відповідний комерційний акт.
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.
Таким чином виходячи із встановлених у комерційному акті обставин, які свідчать про те, що вантаж, який завантажений засобами відправника на станцію призначення прибув у технічно справному стані, за відсутністю ознак втрати вантажу, а також вимог ст.111 Статуту залізниць України, згідно з якою, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу у вагоні №66564824 на перевізника (відповідач-1).
Поряд з цим, обставини, які встановлені у комерційному акті щодо наявності природних скосів вантажу з обох сторін вагону по всій ширині вагону на довжину 1 люка глибиною 0,7 м свідчать про просипання вугілля під час його перевезення, що і призвело до незбереження вантажу під час його перевезення. При цьому таке незбереження вантажу можливе лише внаслідок непридатності вагону для перевезення такого виду вантажу, як вугілля, а придатність вагону для перевезення певного виду вантажу визначається вантажовідправником, оскільки саме ним здійснено завантаження вантажу у вагон №66564824.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у вагоні №66564824 слід покласти на вантажовідправника (відповідач-2). Аналогічні положення щодо покладення відповідальності на відправника вантажу у випадку незбереження вантажу внаслідок непридатності вагону для перевезення певного виду вантажу встановлені і у п.3.9. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04/5/225.
Разом з тим, обставини, які встановлені у комерційному акті щодо не нанесення захисної плівки вантажовідправником, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вантажовідправником застосований такий захід забезпечення схоронності вантажу, як нанесення захисного маркування, а відповідно до вимог п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р.№542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, з метою забезпечення схоронності всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Посилання відповідача-2 на те, що між позивачем і відповідачем-2 відсутні договірні відносини щодо поставки вугілля, а тому і підстави для відповідальності відповідача-2 також відсутні, господарський суд до уваги не приймає, оскільки підставою позовних вимог у даному позові є неналежне виконання договору перевезення, який укладений між відповідачем-2 (відправник) та відповідачем -1 (перевізник) на користь позивача, а не договір поставки, який укладений між позивачем (покупець) і ТОВ «ДТЕК Трейдінг» (постачальник). За таких же обставин господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача-2 на те, що в порушення умов договору поставки позивач не викликав відповідача-2 для спільного приймання вугілля у вагоні 66564824. Тим більш, що умовами п.5.1.3. договору поставки №17-2010 від 17.06.2010р., який укладений між позивачем і ТОВ «ДТЕК Трейдінг»передбачено, що при виявленні невідповідності даних про кількість (вагу) вугілля, зазначених у залізничних накладних, фактичній кількості вугілля (виявленні слідів розкрадання вугілля з вагонів) недостача вугілля повинна бути підтверджена комерційним актом, складеним вантажоперевізником.
Посилання відповідача-2 на те, що акт приймання-передачі вугілля свідчить про одержання позивачем такої ж кількості вугілля, що відправлена відповідачем-2 господарський суд також до уваги не приймає, оскільки вказаний акт складений і підписаний між позивачем і ТОВ «ДТЕК Трейдінг»на виконання умов укладеного між ними договору поставки №17-2010 від 17.06.2010р., який не являється підставою позовних вимог в даному випадку.
При цьому виходячи з того, що вимогами ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України передбачено обмежену відповідальність за недостачу вантажу лише залізниці, а не вантажовідправника, господарський суд задовольняє позовні вимоги ВАТ «Західенерго»в повному обсязі, виходячи із вартості вугілля в сумі 580,54 грн. за 1 тону, яка визначена позивачем на підставі Додаткової угоди №1 від 25.06.2010р. до договору поставки №17-2010 від 17.06.2010р., який укладений між ТОВ «ДТЕК Трейдінг»(постачальник) і ВАТ «Західенерго»(покупець).
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»задовольнити.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, буд.76, код ЄДРПОУ 00178353, р/р 2600530370917 у відділені Прмінвестбанку м. Павлоград, МФО 305556) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 05470928, р/р 2600930153 в Ладижинському відділенні Промінвестбанку, МФО 302485) вартість недостачі вантажу в сумі 3332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 13 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя Смелянець Г.Є.
Повне рішення складено 10 січня 2011 року.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.01.2011 |
Оприлюднено | 26.01.2011 |
Номер документу | 13497490 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Смелянець Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні