Постанова

від 13.01.2011 по справі 22/201пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/201пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.01.2011 р.           справа №22/201пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівНовікової Р.Г.Дучал Н.М., Калантай М.В.

за участю представників:

від позивача: Косенко С.С. за дов.б/н від 05.01.2011р.

від відповідача:від третьої особи 1:від третьої особи 2:не з'явивсяне з'явивсяне з'явився

прокурор:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та Маріупольської міської ради

на рішення господарського судуДонецької області

від03 серпня 2010 року(повний текст підписаний 05.08.2010р.)

по справі№22/201пд (суддя –Іванченкова О.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Яруд-Нерухомість»м.Маріуполь

доВиконавчого комітету Маріупольської міської ради м.Маріуполь

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю «Клініка-студія «Стоматолог і Я»м.МаріупольІнспекції державного архітектурного контролю в Донецькій області м.Донецьк

про визнання права власності на 42/50 частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: вул.Громовой, 69 у м. Маріуполі, прим.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, що складається з основного літ.А-9, літ.А-2, прибудов літ.А1-1, літ.А2-1, літ.А3-1, літ.А4-1, площадок літ.а1, літ.а5, літ.а9, літ.а11, тамбурів літ.а2 1, літ.а2 1, літ.а3 1, сходи літ.а6, літніх площадок літ.а7, літ.а8, літ.а10, огородження №1, замощення І, огородження №1, надбудови А-10, загальною площею 3384,5 кв.м.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яруд-Нерухомість»м.Маріуполь звернулось до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради м.Маріуполь, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка-студія «Стоматолог і Я»м.Маріуполь та Інспекції державного архітектурного контролю в Донецькій області м.Донецьк з позовом про визнання права власності на 42/50 частину нежилої будівлі, розташованої за адресою: вул.Громовой, 69 у м.Маріуполі, прим.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, що складається з основного літ.А-9, літ.А-2, прибудов літ.А1-1, літ.А2-1, літ.А3-1, літ.А4-1, площадок літ.а1, літ.а5, літ.а9, літ.а11, тамбурів літ.а2 1, літ.а3 1, сходи літ.а6, літніх площадок літ.а7, літ.а8, літ.а10, огородження №1, замощення І, огородження №1, надбудови А-10, загальною площею 3384,5 кв.м.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Яруд-Нерухомість»м.Маріуполь задоволені у повному обсязі. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Яруд-Нерухомість»м.Маріуполь право власності на 42/50 частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: вул.Громовой, 69 у м.Маріуполі, прим.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, що складається з основного літ.А-9, літ.А-2, прибудов літ.А1-1, літ.А2-1, літ.А3-1, літ.А4-1, площадок літ.а1, літ.а5, літ.а9, літ.а11, тамбурів літ.а2 1, літ.а2 1, літ.а3 1, сходи літ.а6, літніх площадок літ.а7, літ.а8, літ.а10, огородження №1, замощення І, огородження №1, надбудови А-10, загальною площею 3384,5кв.м.

На підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор м.Маріуполя подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2010р. по справі №22/201пд та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм  матеріального та процесуального права. Прокурор вказує, що визнання у судовому порядку права власності на річ за загальними правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою його виникнення. Зазначає, що при вирішенні спору по суті, суд не з'ясував наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання права позивача з боку виконавчого комітету міської ради. Крім того, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме, залишено без уваги питання щодо прийняття спірних нежитлових будівель до експлуатації у встановленому чинним законодавством порядку.

06.12.2010р. в судове засідання прокурор, представники сторін та третіх осіб не з'явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.

У судових засіданнях від 20.12.2010р. та 10.01.2011р. представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права. Прокурор, представники відповідача та третіх осіб не скористались своїм процесуальним правом щодо участі їх представників у судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством «Маріупольське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з автоматизації зварювальних процесів»(далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яруд-нерухомість»(далі - покупець) 01.11.2004р. був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, згідно до п.1. якого продавець передав у власність  покупцю нерухоме майно: основну будівлю –інженерно-лабораторний корпус, літ.А-9, А-2 загальною площею 3754,0кв.м., яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Громової, 69, а саме приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 з належними до відчужуваної будівлі комунікаціями та обладнанням, що забезпечує можливість використання будівлі за призначенням, відповідно до списку, що є додатком №2 до цього договору, а покупець прийняв зазначену будівлю та сплатив продавцеві договірну ціну за неї.

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Ігнатовим О.В. та зареєстрований у реєстрі за №262.

За приписами пункту 9 даного договору купівлі-продажу, право власності на нежитлову будівлю переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації цього договору, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів.

Виходячи з примітки на зворотному боці наданого до матеріалів справи примірника договору купівлі-продажу нерухомого майна, цей договір зареєстрований в  державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.11.2004р.

В подальшому, на підставі рішення Маріупольської міської ради №1199 від 09.06.2005р.,  між Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яруд-нерухомість»(далі - орендар) 04.07.2005р. був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.п.1, 2 якого  орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3951га, яка знаходиться за адресою: вул.Громової, 69 у Жовтневому районі міста Маріуполя.

За приписами  пункту 3  договору, на земельній ділянці знаходяться виробничі приміщення, а також інші об'єкти інфраструктури згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Строк дії договору згідно з п.6 цього договору складає 10 років, тобто до 09.06.2015 року.

Пунктом 19 договору встановлені умови використання земельної ділянки, відповідно до яких  земельна ділянка передається в оренду для спеціалізованого ремонту інших машин (експлуатація виробничих приміщень).

Виходячи з наданого до матеріалів справи технічного паспорту та висновку про технічний стан будівельних конструкцій, на зазначеній земельній ділянці, що знаходиться у позивача на праві користування відповідно до договору оренди від 04.07.2005р., розташовані прим.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, що складається з основного літ.А-9, літ.А-2, прибудов літ.А1-1, літ.А2-1, літ.А3-1, літ.А4-1, площадок літ.а1, літ.а5, літ.а9, літ.а11, тамбурів літ.а2 1, літ.а2 1, літ.а3 1, сходи літ.а6, літніх площадок літ.а7, літ.а8, літ.а10, огородження №1, замощення І, огородження №1, надбудови А-10, загальною площею 3384,5кв.м.

За результатами проведення технічної інвентаризації Державним комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»було встановлено, що позивачем самовільно побудовані прибудови літ.А1-1, літ.А2-1, літ.А3-1, літ.А4-1, сходи літ.а6, літні площадки літ.а7, літ.а8, літ.а10, площадок літ.а5, літ.а9, літ.а11, надбудови А-10 , реконструйована будівля літ.А-9, А-2, з площадкою літ.а1, тамбурами літ.а2-1, літ.а3-1, замощення 1, огородження №1 загальною площею 3384,5кв.м. по вул.Громової, 69 у Жовтневому районі м.Маріуполя.

Згідно висновку ТОВ «Донбасспецмонтаж»вищезазначені будівельні конструкції  знаходиться у задовільному технічному стані та придатні до подальшої експлуатації.

Позивач звернувся до Маріупольської міської ради з заявою  щодо надання йому правовстановлюючих документів на 42/50 частини нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м.Маріуполь, вул.Громової,69.

Проте, листом №05-4378-02 від 30.07.2010р. міська рада відмовила у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Яруд-нерухомість»з тих підстав, що спірний об'єкт нерухомості збудований позивачем самовільно, без відповідних дозвільних документів та не прийнятий у встановленому порядку до експлуатації.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом щодо визнання права власності на самовільно збудовані та реконструйовані нежитлові приміщення у судовому порядку.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, незаборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Загальні засади здійснення будівництва об'єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Отже, право на забудову земельної ділянки, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до статті 22 Закону України «Про основи містобудування».

При цьому під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку, встановленому законом.

За приписами ст.5 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст.12,23 Закону України  «Про планування і забудову територій», ст.9 Закону України  «Про архітектурну діяльність»будівництво об'єкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Згідно з вимогами статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», дозвіл   на   виконання  будівельних  робіт  - це документ,  що засвідчує  право  замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо  підготовчі  роботи  не  були  виконані раніше відповідно до дозволу  на  виконання  підготовчих  робіт)  і  будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт  надається  інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями цієї ж статті Закону встановлено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Отже, недотримання особами, що здійснюють будівництво, вимог, передбачених чинним законодавством, є підставою для визнання такого будівництва самочинним.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне нежитлове приміщення реконструйоване позивачем самовільно, до того ж, самовільно збудовані прибудови та площадки.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені.

Відповідно до ч.1 та ч.2 вказаної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, зміст самочинного будівництва обумовлює презумпцію неможливості виникнення права власності на неправомірно збудований об'єкт. Це означає, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, оскільки будівництво було здійснене без дотримання передбаченого законом порядку його здійснення і не може бути законною підставою для виникнення права власності на такий об'єкт.

Крім того, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.2008р.,  прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється  на  підставі виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними  органами сертифіката відповідності, що засвідчує відповідність закінченого    будівництвом  об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що акт  готовності  об'єкта  до  експлуатації   підлягає   за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської,  селищної або  міської  ради,  або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно  із  законом  належить  участь   у   прийнятті   закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

За приписами п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, датою прийняття в експлуатацію  закінченого  будівництвом об'єкта  є  дата  видачі  зареєстрованого  інспекцією  сертифіката відповідності.

При  цьому, у відповідності до п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України  від 07.02.2002р. №7/5,  оформлення  права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого   самоврядування  фізичним  особам  та  юридичним  особам  на новозбудовані, перебудовані  або  реконструйовані  об'єкти  нерухомого  майна  за наявності  акта  про  право  власності  на  землю  або рішення про відведення  земельної  ділянки  для  цієї  мети  та  за  наявності документа,   що   відповідно   до  вимог  законодавства  засвідчує відповідність    закінченого    будівництвом   об'єкта   проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Яруд-нерухомість»м.Маріуполь не зверталось до відповідних органів, з приводу встановлення права власності, зокрема, прийняття майна до експлуатації. Відповідно позивачу і не могло бути відмовлено у здійсненні дій, направлених на встановлення свого права, а саме, права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України «Про судоустрій України».

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України  кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою –посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на вищевикладене, правових підстав звертатися до суду за захистом свого права у позивача не було, оскільки право його ніяким чином не обмежувалось та не порушувалось.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора м.Маріуполя на рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. у справі №22/201пд підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. у справі №22/201пд –скасуванню.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Яруд-нерухомість»м.Маріуполь.

Керуючись статтями  49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та Маріупольської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. у справі №22/201пд –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. у справі №22/201пд –скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Яруд-Нерухомість»м.Маріуполь до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради м.Маріуполь, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка-студія «Стоматолог і Я»м.Маріуполь та Інспекції державного архітектурного контролю в Донецькій області м.Донецьк про визнання права власності на 42/50 частину нежилої будівлі, розташованої за адресою: вул.Громовой, 69 у м.Маріуполі, прим.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, що складається з основного літ.А-9, літ.А-2, прибудов літ.А1-1, літ.А2-1, літ.А3-1, літ.А4-1, площадок літ.а1, літ.а5, літ.а9, літ.а11, тамбурів літ.а2 1, літ.а3 1, сходи літ.а6, літніх площадок літ.а7, літ.а8, літ.а10, огородження №1, замощення І, огородження №1, надбудови А-10, загальною площею 3384,5кв.м.  відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яруд-Нерухомість»м.Маріуполь (87541, м.Маріуполь, вул.Азовстальська, 43/6, ЄДРПОУ 33160849) на користь державного бюджету суму державного мита за подачу апеляційної скарги в розмірі 7149грн.26коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                                      Р.Г. Новікова

Судді:                                                                                                      Н.М. Дучал

                                                                                                               М.В. Калантай

Надруковано 10 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 2 –прокуратурі; 1- міськраді; 2-третім особам; 1 - до справи; 1 –ДАГС; 1 –до суду