Постанова

від 13.01.2011 по справі 03/72-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

03/72-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.11                                                                                           Справа  № 03/72-38

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

                                                                                Мурської Х.В.

при секретарі судового засідання                              Мазурській В.Т.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія», за вих. №235 від 25.11.10 р.

на рішення Господарського суду Волинської області від 15.11.2010 р.

у справі № 03/72-38 (суддя –Сініцина Л.М.)

за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія», м. Луцьк

про стягнення 4 789,80 грн. основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явились;

від відповідача: Швидун І.Л. –юрисконсульт (довіреність №2 від 22.12.2010 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.11.2010 р. у справі №03/72-38 задоволено позовні вимоги Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м. Луцьк (надалі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія», м. Луцьк (надалі –Відповідач) та стягнуто з Відповідача на користь ДКП «Луцьктепло»2 301,68 грн. боргу, 2 301,68 грн. пені, 151,91 грн. інфляційних втрат 34,53 грн. 3% річних 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутності заборгованості по Договору №6-33 від 01.12.2001 р. за період з 15.10.2009 р. по 31.11.2009 р., а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідач –ТзОВ «Факторія», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, за вих. №235 від 25.11.10 р., в якій посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-          судом, на думку Скаржника, неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №03/72-38, оскільки дані справи є взаємопов»язаними;

-          судом при винесенні рішення не взято до уваги лист ДКП «Луцьктепло»вих. №5599/08 від 27.09.2010 р. у відповідності з яким ДКП «Луцьктепло»не вбачає наявності підстав щодо укладення Договору на надання послуг по теплопостачанню або Договору щодо оплати витрат тепла пов»язаних із теплопередачею трубопроводів, оскільки в приміщенні за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 6 встановлено індивідуальну систему опалення, юридичних підстав для надання послуг по теплопостачанню, або оплати витрат тепла, пов»язаних із теплопередачею трубопроводів немає. Відповідно і рахунки на оплату послуг по теплопостачанню, або оплаті витрат тепла, пов»язаних із теплопередачею трубопроводів, які виставляло ДКП «Луцьктепло»на адресу ТзОВ «Факторія»з дня встановлення ТзОВ «Факторія»в приміщенні за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 6 індивідуальної системи опалення є безпідставним. Крім цього, судом також не прийнято до уваги лист за вих. №181 від 14.07.2009 р. ДКП «Луцьктепло», у якому містилась одностороння відмова та вимога припинити дію договору №6-33 на надання послуг по теплопостачанню від 01.12.2001 р., а також акт про приховані роботи від 11.12.2006 р., в якому зафіксовано факт від»єднання приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 6 від централізованої мережі теплопостачання.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, просить прийняти нове, яким в позові –відмовити.

Позивач –ДКП «Луцьктепло»участі уповноваженого представника судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 23.12.2010 р., що підтверджується штампом на оригіналі останньої.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.10 р. участь представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

13.01.2010 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Відповідача (Скаржника) підтримала доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в останній.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Волинської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

01.12.2001 р. ДКП «Луцьктепло»(надалі –«Теплопостачальна організація») та ТзОВ «Факторія»(надалі –Споживач) укладено договір на надання послуг по теплопостачанню (а.с.7-8), згідно п. 1.1. якого Теплопостачальна організація надає Споживачу послуги по теплопостачанню, а Споживач приймає та оплачує їх на умовах і в строки , передбачені цим Договором і додатками до нього.

Згідно з умовами Договору від 11.12.2006 р. про зміни до Договору на надання послуг по теплопостачанню №6-33 від 01.12.2001 р. згідно з розрахунком теплопередача трубопроводів системи центрального опалення нежитлової будівлі становить 2, 49 Гкал./міс, вартість послуг в місяць складає 1 680,98 грн. (а.с.9).

Місцевим господарським судом встановлено, що Позивач свої зобов»язання згідно договору №6-33 та зміни до нього виконав в повному обсязі, а саме: в період з 15.10.2009 р. по 31.11.2009 р. розрахункові втрати тепла становили в грошовому еквіваленті 2 301,68 грн., що підтверджується рахунком №1396 від 25.11.2009 р. за жовтень –листопад 2009 р. (а.с.10).

Відповідач заперечує дану суму боргу, покликаючись при цьому: - на лист ДКП «Луцьктепло»вих. №5599/08 від 27.09.2010 р., у відповідності з яким ДКП «Луцьктепло»не вбачає наявності юридичних підстав щодо укладення договору на наданням послуг по теплопостачанню або Договору щодо оплати витрат тепла, пов»язаних із теплопередачею трубопроводів, оскільки в приміщенні за адресою : м. Луцьк, вул. Конякіна, 6 встановлено індивідуальну систему опалення (а.с.50); - на лист вих. №181 від 14.07.2009 р. ДКП «Луцткьепло», у якому містилась одностороння відмова та вимога припинити дію договору №6-33 на надання послуг по теплопостачанню від 01.12.2001 р. (а.с.24); - та на акт на приховані роботи від 11.12.2006 р., в якому зафіксовано факт від»єднання приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 6 від централізованої мережі теплопостачання (а.с.22).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України встановлено , що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з обставин справи договір №6-33 на надання послуг по теплопостачанню від 01.12.2001 р. та договір про внесення змін до нього укладені внаслідок вільного волевиявлення сторін договорів та виконувалися обома сторонами.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що лист ДКП «Луцьктепло»директору ТзОВ «Факторія»№5599/08 від 27.09.2010 р., на який посилається представник Відповідача стосується укладення договору на надання послуг по теплопостачанню на 2010 р. (а.с.50), а борг Позивач просить стягнути з Відповідача, який виник в період з жовтня по листопад 2009 р. в сумі 2 301,68 грн.

Щодо акту на приховані роботи від 11.12.2006 р. то в матеріалах справи відсутні докази того, що особи, які підписали акт були уповноважені на його підписання (а.с.22).

Крім цього, представник Відповідача в судовому засіданні 13.01.11 р. повідомила, що за попередні періоди ними сплачувались кошти по договору №6-33, даний договір в судовому порядку недійсним чи розірваним не визнано.

У відповідності до п.4.4. розділу 4 Договору №6-33 при порушенні строку оплати рахунків теплопостачальної організації споживач сплачує їй пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з цим пунктом Позивачем за період з 01.11.2009 р. по 30.04.2010 р. нараховано 4 304,14 грн. (а.с.14)

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб»єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999 р. суб»єкти підприємницької діяльності, які використовують нежитлові будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до норм зазначеної вище статті Позивач обмежив пеню до 100% загальної суми боргу і просить стягнути 2 301,68 грн. (а.с.14), яка правомірно стягнута місцевим господарським судом.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання , на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунки ціни позову сума 3% річних за період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. складає 34,53 грн., а сума інфляційних втрат становить 151,91 грн. (а.с.14), які правомірно задоволені до стягнення місцевим господарським судом.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, а саме відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі в зв»язку з тим, що ним 12.11.2010 р. подано позов до ДКП «Луцьктепло»про розірвання договору на надання послуг по теплопостачанню, який виникає з одних правовідносин.

Однак, дане твердження судова колегія вважає безпідставним з огляду на його необґрунтованість, оскільки доказів прийняття позовної заяви до розгляду Відповідачем не подано. Провадження у справі №03/72-38 порушено ухвалою 20.05.2010 р. (а.с.1), а справу №5/40-91 про розірвання спірного договору - 15.11.2010 р. (а.с.64).

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.06.10 р. зупинено провадження у справі №03/72-38 до вирішення справи №1/80-93 за позовом ТзОВ «Факторія»до ДКП «Луцьктепло»про визнання договору на надання послуг по теплопостачанню таким, що припинив дію з 14.07.2009 р. (а.с.35-36). По справі №1/80-93 винесено рішення, яким в позові –відмовлено (а.с.37-39). Ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.11.2010 р. поновлено провадження у справі №03/72-38 (а.с.43).

Представник Скаржника в судових засіданнях 23.12.10 р. та 13.01.11 р. в обґрунтування своїх вимог посилається на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.12.10 р. по справі №5/40-90, якою припинено провадження за позовними вимогами ТзОВ «Факторія»до ДКП «Луцьктепло»про розірвання договору на надання послуг по теплопостачанню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 1 та ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з обставин справи, ухвала по справі №5/40-90 винесена після розгляду справи №03/72-38, а відтак не могла бути врахована судом, оскільки така не існувала в природі.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Волинської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Волинської області від 15.11.2010 р. у справі №03/72-38 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія»за вих. №235 від 25.11.10 р. - без задоволення.

2.          Судові витрати по розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ст. ст. 49, 105 ГПК України покласти на Скаржника.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Справу № 03/72-38 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.