Постанова

від 17.12.2010 по справі 2-8/5389-2009

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛ ЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 року Справа № 2-8/5389-2009

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Проко панич Г.К.,

суддів Антон ової І.В.,

За плава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Титаренко Дмитро Сергійов ич, довіреність № б/н від 02.0 4.10, товариство з обмеженою від повідальністю "РИФ";

представник відповідача , Подольний Олександр Вікт орович, довіреність № б/н в ід 01.11.10, закрите акціонерне тов ариство "Пансіонат "Канака";

третя особа, не з'явився , фізична особа-підприємец ь ОСОБА_4;

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмежен ою відповідальністю "РИФ" на р ішення господарського суду А втономної Республіки Крим (с уддя Чумаченко С.А. ) від 11.10.2010 рок у у справі № 2-8/5389-2009

за позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "РИФ" (вул. Радянська, б уд. 6, кв. 17,Жовті Води, Дніпроп етровська обл.,52210) (вул. Першо травнева, 34 кв. 44 ,Жовті Води, Д ніпропетровська обл.,52210)

до Закритого акці онерного товариства "Пансіон ат "Канака" (Привітне, м. Алушта ,98521)

3-тя особа Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 (АД РЕСА_1)

про визнання договору орен ди удаваним, визнання додатк ових угод до договору нікчем ними правочинами, визнання н абуття права власності та ст ягнення 49436,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А. ) від 11.10.2010 року у справі № 2-8/5389-2009 у зад оволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановл еним судовим актом, товарист во з обмеженою відповідальні стю "РИФ" подало апеляційну с каргу, просило скасувати ріш ення, позов задовольнити, пос илаючись, що суд першої інста нції безпідставно застосува в строк позовної давності.

Заперечуючи проти апеляці йної скарги, закрите акціоне рне товариство "Пансіонат "Ка нака" вважає рішення суду пер шої інстанції законним, обґр унтованим та наполягає на то му, що при укладенні договору оренди від 04.12.2001 року сторони м али намір передати об' єкт н ерухомого майна тільки у тим часове користування.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 08 листопада 2010 року а пеляційна скарга прийнята до провадження суду та признач ена до розгляду на 23 листопад а 2010 року у складі колегії: гол овуючий суддя Прокопанич Г.К ., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П .

Розпорядженням заступника голови Севастопольського а пеляційного господарського суду від 23.11.2010 року суддю Запла ва Л.М. було замінено на суддю Остапову К.А.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 23.11.2010 року розгляд ап еляційної скарги був відклад ений.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського а пеляційного господарського суду від 14.12.2010 року суддів Оста пову К.А., Фенько Т.П. було замін ено на суддів Антонову І.В., За плава Л.М.

У судове засідання 14 грудня 2010 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не з' явився, про час та міс це розгляду справи повідом лені належним чином.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов'язує сторони добросов існо користуватись належним и їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - ц е право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх уча сті, якщо нез'явлення цих пред ставників не перешкоджає вир ішенню спору.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Відкладення розгляду спра ви є правом та прерогативою с уду, основною умовою для яког о є не відсутність у судовому засіданні представників сто рін, а неможливість вирішенн я спору у відповідному судов ому засіданні. Зазначена пра вова позиція висловлена у по станові Вищого господарсько го суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-20 08.

Оскільки явка учасників п роцесу обов' язковою не визн авалась, а матеріали справи д остатньо характеризують сп ірні правовідносини, підстав и для відкладення розгляду с прави відсутні.

З врахуванням вищенаведен ого судова колегія визнала з а можливе розглянути справу у відсутність представника т ретьої особи.

Повторно розглянувши спра ву у порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, судова колегія в становила наступне.

У жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "РИФ" звернулося до господарс ького суду Автономної Респуб ліки Крим з позовом до закрит ого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака", просило в изнати договір оренди об'єкт у нерухомості, укладений між товариством з обмеженою від повідальністю „РИФ" та закри тим акціонерним товариством „Пансіонат „Канака" 04.12.01 року удаваним та таким, що вчинени й з метою приховання правочи ну купівлі-продажу об'єкту не рухомості - павільйону їдаль ні (старої), за адресою м. Алушт а, п/в. Привітне на території п ансіонату „Канака". Визнати т овариство з обмеженою відпов ідальністю „РИФ" таким, що на був право власності на нерух оме майно - одноповерховий сп альний корпус, розташований за адресою Україна, АР Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курор тна (Канакська балка), буд. 34 з 03.0 4.2007 року. Визнати додаткову уго ду до договору від 04.12.2001 року, ук ладену 18.06.2004 року між закритим акціонерним товариством „Па нсіонат „Канака" і товариств ом з обмеженою відповідальн істю „РИФ" нікчемним правочи ном, що порушує публічний пор ядок. Визнати додаткову угод у №3 до договору від 04.12.2001 року, у кладену 25.08.2004 року між закритим акціонерним товариством „П ансіонат „Канака" і товарист вом з обмеженою відповідальн істю „РИФ" нікчемним правочи ном, що порушує публічний пор ядок. Стягнути з закритого ак ціонерного товариства „Пан сіонат „Канака" на користь то вариства з обмеженою відпові дальністю „РИФ" 49 436,45 гривень т а судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір від 04.12.2001 року ф актично є договором купівлі -продажу, з огляду на що вище п ерелічені додаткові угоди є нікчемними.

Відповідач, заперечуючи пр оти позову, вважав його безпі дставним, посилаючись на пр опуск позивачем строку позо вної давності та на те, що з ви мог, заявлених позивачем, при йнято рішення у справі № 2-21/12059 (а.с. 48-52, том 1).

Третя особа - фізична особа- підприємець ОСОБА_4 у поя сненнях просив позов задово льнити частково, в частині ви знання удаваним правочином договору оренди об' єкту н ерухомості №26 від 04.12.2001 року , в ч астині визнання нікчемними правочинами додаткових уго д до цього договору від 18.06.2004 ро ку, від 25.08.2004 року, а також в части ні стягнення грошових сум. Ві дмовити у задоволенні позовн их вимог в частині визнання з а позивачем права власності з 03.04.2007 року (а.с. 113, том 1).

Уточнивши позовні вимоги, т овариство з обмеженою відпов ідальністю "РИФ" просило визн ати договір оренди об' єкту нерухомості, укладений між т овариством з обмеженою відпо відальністю "РИФ" та закритим акціонерним товариством "Па нсіонат "Канака" 04.12.2001 року удав аним та таким, що вчинений з м етою приховування правочину купівлі - продажу із розстр оченням платежу об' єкту не рухомості - павільйону їдал ьні, за адресою: місто Алушта, п/в Привітне на території пан сіонату "Канака". Визнати това риство з обмеженою відповіда льністю "РИФ" таким, що набуло право власності на об' єкт н ерухомості, орендований за д оговором оренди об' єкту не рухомості від 04.12.2001 року з 03.04.2006 р оку. Застосувати до додатков ої угоди до договору оренди о б' єкту нерухомості від 04.12.2001 р оку, укладеної 18.06.2004 року між за критим акціонерним товарист вом "Пансіонат "Канака" і товар иством з обмеженою відповіда льністю „РИФ” наслідки нікче много правочину і стягнути з закритого акціонерного това риства "Пансіонат "Канака" на к ористь товариства з обмежено ю відповідальністю „РИФ” 49 436 ,45 грн., надмірно сплачених за д оговором оренди нерухомості від 04.12.2001 року. Застосувати до д одаткової угоди №3 до договор у оренди об' єкту нерухомост і від 04.12.2001 року, укладеної 25.08.2004 р оку між закритим акціонерни м товариством "Пансіонат "Кан ака" і товариством з обмежено ю відповідальністю „РИФ” нас лідки нікчемного правочину, що порушує публічний порядок , та визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „РИФ” право на відшкодуванн я витрат, пов' язаних з рекон струкцією об' єкту нерухом ості, орендованого за догово ром оренди від 04.12.2001 року. Стягн ути з закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канак а" судові витрати (а.с. 3, том 2).

Клопотанням від 11 лютого 2010 р оку закрите акціонерне това риство "Пансіонат "Канака" пр осило призначити будівельно -технічну та бухгалтерську е кспертизу та зупинити провад ження у справі (а.с. 4-6, том 5).

Представник позивача прот и клопотання заперечував та просив його відхилити, посил аючись, що у спорі не має потре би у визначені сум, оскільки п озивач не порушує питання пр о стягнення витрат на реконс трукцію з відповідача, а лише намагається визнати своє п рао на відшкодування таких витрат взагалі (а.с. 12-13, том 5).

Ухвалою господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 01.03.2010 року у справі призна чено судову бухгалтерську т а судову будівельно-технічну експертизу (а.с.36-38, том 5).

Згідно висновків судової е кономічної експертизи №643 від 29.06.2010 року та будівельно техніч ної експертизи №650 від 07.07.2010 року не виявилось можливим відпо вісти на поставлені перед е кспертом питання (а.с. 48-79, 84-96, том 5).

Ухвалою господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 02.08.2010 року провадження у с праві поновлено, справа приз начена до розгляду (а.с.1, том 6).

Заявою від 07.09.2010 року закрите акціонерне товариство "Панс іонат "Канака" просило застос увати наслідки спливу позовн ої давності (а.с. 28-29, том 6).

Оскаржене рішення мотивов ане посиланням на пропуск то вариством з обмеженою відпов ідальністю “РИФ” строку поз овної давності та необґрунто ваністю позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи , вислухавши представників с торін, обговоривши доводи ап еляційної скарги, перевіривш и правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права та відповідність висновків суду обставинам сп рави, судова колегія вважає а пеляційну скаргу такою, що пі длягає задоволенню з наступн их підстав.

Відповідно до абзацу 2 пункт у 2 постанови Пленуму Верховн ого Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" в ід 18.12.2009 року №14 рішення є законн им тоді, коли суд, виконавши вс і вимоги цивільного судочинс тва відповідно до статті 2 ЦПК , вирішив справу згідно з норм ами матеріального права, що п ідлягають застосуванню до да них правовідносин відповідн о до статті 8 ЦПК, а також прави льно витлумачив ці норми. Якщ о спірні правовідносини не в регульовані законом, суд зас тосовує закон, що регулює под ібні за змістом відносини (ан алогія закону), а за відсутнос ті такого - суд виходить із заг альних засад законодавства ( аналогія права).

Згідно з абзацом 3 пункту 11 п останови Пленуму Верховного Суду України "Про судове ріш ення у цивільній справі" від 18.12.2009 року №14 встановивши, що стр ок для звернення з позовом пр опущено без поважної причини , суд у рішенні зазначає про ві дмову в позові з цих підстав, я кщо про застосування позовно ї давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвален ня ним рішення, крім випадків , коли позов не доведено, що є с амостійною підставою для цьо го.

Судом першої інстанції б уло відмовлено у задоволенні у позові одразу з декількох п ідстав, у зв' язку з пропуско м строку позовної давності т а у зв' язку з необгрнтовані стю.

Зазначені обставини є пі дставою для скасування судо вого акту згідно пункту 4 част ини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу Укра їни та прийняття нового ріше ння.

Приймаючі нове рішення, суд ова колегія враховує наступ не.

Відповідно до пункту 4 Прик інцевих та перехідних положе нь Цивільного кодексу Україн и Цивільний кодекс України з астосовується до цивільних в ідносин, що виникли після наб рання ним чинності. Щодо прав овідносин, які виникли до наб рання чинності Цивільним код ексом України, положення цьо го Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що вини кли та продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 9 цих Положень вста новлено, що до договорів, що бу ли укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після наб рання чинності Цивільним код ексом України, застосовуютьс я правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання догово рів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

На час укладання договору від 04.12.2001 року діяв Цивільного к одексу УРСР, норми якого підл ягають застосуванню для оці нки законності вищезазначе ного договору.

Разом з тим, оскільки спір м іж сторонами виник після 01.01.20 04 року, що наслідків укладено го договору підлягають заст осуванню норми Цивільного ко дексу України.

Згідно частини 2 статті 58 Ц ивільного кодексу УРСР якщо угода укладена з метою прихо вати іншу угоду (удавана угод а), то застосовуються правила , що регулюють ту угоду, яку ст орони дійсно мали на увазі.

У випадках, коли здійснює ться удаваний правочин, разо м з ним здійснюється і реальн ий правочин. Отже, мають місце два правочини - правочин, зд ійснений з метою створити, зм інити або припинити певні пр ава і обов'язки, і правочин, зд ійснений з метою прикрити пе рший правочин.

У відповідності з пунктом 25 постанови Пленуму Верховно го Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляд у цивільних справ про визнан ня правочинів недійсними" за удаваним правочином сторон и умисно оформляють один пра вочин, але між ними насправді встановлюються інші правові дносини. На відміну від фікти вного правочину, за удаваним правочином права та обов'язк и сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту прав очину.

З матеріалів справи вбачає ться, що 04.12.2001 року між закритим акціонерним товариством "Па нсіонат "Канака" та товариств ом з обмеженою відповідальні стю "РИФ" було укладено догові р оренди об' єкта нерухомост і (з правом викупу), відповідно до умов якого строк оренди зм еншується у випадку достроко вого внесення всієї суми оре ндної плати за 10 років, що тягн е перехід об' єкта у власніс ть орендаря (пункт 4.2 договору ). Крім того, пунктом 4.3 договору передбачено, що після закін чення строку оренди об' єкт переходить у власність орен даря за умови повного і своєч асного внесення орендної пл ати та виконання умов цього договору.

У випадку відмови орендаря використати право викупу по вернення орендного об' єкт а орендодавцю після закінчен ня строку оренди здійснюєть ся шляхом двосторонньої комі сії (пункт 7.1 договору).

Пунктом 9.1 договору передба чено, що він не підлягає розір ванню в односторонньому поря дку, крім випадку, коли одна зі сторін систематично порушує умови договору і строк зобо в' язань.

Отже, умови зазначеної угод и на момент її укладання пере дбачали можливість викупу об' єкта оренди, достроково ї сплати орендної плати та пе рехід права власності на об ' єкт до орендаря.

Разом з тим, глава 25 Цивільно го кодексу УРСР, яка регулюва ла відносини майнового най му, не передбачала можливост і переходу права власності на орендований об' єкт.

Так, згідно статті 256 Цивіл ьного кодексу УРСР за догово ром майнового найму наймодав ець зобов'язується надати на ймачеві майно у тимчасове ко ристування за плату, тоді як, відповідно до статті 224 Цивіл ьного кодексу УРСР за догово ром купівлі-продажу продавец ь зобов'язується передати ма йно у власність покупцеві, а п окупець зобов'язується прийн яти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Судова колегія вважає, що зі змісту договору від 04.12.2001 ро ку вбачається, що фактично мі ж сторонами було укладено до говір купівлі-продажу, одніє ю з умов якого була розстроч ка сплати суми, визначеної с торонами - 50 000 грн.

Про вищевикладене свідчит ь і пункт 4.2 договору, яким було передбачено перехід права власності на об' єкт до пози вача.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що суд м оже захистити цивільне право або інтерес іншим способом, щ о встановлений договором або законом.

З врахування вищенаведено го судова колегія вважає, що п озовні вимоги про визнання у даваним договору оренди на об' єкт нерухомості від 04.12.2001 р оку підлягають задоволенню.

Отже, з моменту сплати пози вачем визначеної у договорі суми останній набув право власності на об' єкт нерухо мості, а саме павільон їдальн і (старої) , площею 597 кв.м, розташ ований на ділянці 794 кв.м.

Згідно статті 128 Цивільно го кодексу УРСР право власно сті (право оперативного упра вління) у набувача майна за до говором виникає з моменту пе редачі речі, якщо інше не пере дбачено законом або договоро м.

Передачею визнається вруч ення речей набувачеві, а так с амо здача транспортній орган ізації для відправки набувач еві і здача на пошту для перес илки набувачеві речей, відчу жених без зобов'язання доста вки. До передачі речей прирів нюється передача коносамент у або іншого розпорядчого до кумента на речі.

Як було зазначено вище, умо вами договору від 04.12.2001 року бу ло передбачено перехід прав а власності до орендаря піс ля сплати всієї суми, визнач еної договором.

Відповідно до довідки бухг алтерського обліку товарист ва з обмеженою відповідальні стю „РИФ” від 01.10.2009 року остато чний розрахунок за об' єкт з дійснено 03.04.2006 року (а.с. 30-31, том 1).

За таких обставин судова колегія вважає, що вимога то вариства з обмеженою відпові дальністю „РИФ” про визнання його таким, що набув право вл асності на об' єкт нерухомо сті з 03.04.2006 року також підлягає задоволенню.

Доводи представника відп овідача про невідповідніст ь обраного позивачем спосо бу захисту права положення м Цивільного кодексу України та Господарського кодексу У країни відхиляються, оскільк и, як було зазначено вище, част иною 2 пункту 2 статті 16 Цивільн ого кодексу України передбач ено, що суд може захистити ци вільне право або інтерес інш им способом, що встановлений договором або законом.

Також безпідставними є пос илання відповідача на наявн ість судового рішення госпо дарського суду Автономної Ре спубліки Крим у справі № 2-21/12059, я ким товариству з обмеженою в ідповідальністю „РИФ” відм овлено у позові до закритого акціонерного товариства "Па нсіонат "Канака" про визнання права власності на однопов ерховий спальний корпус № 34, л ітера "Ш", площею 326, 7 кв. м., навіс - літера "ш" площею 38,8 кв. м., навіс - літера "ш-1" площею 11,5 кв. м., наві с - літера "ш-2" площею 26,2 кв. м., роз ташовані у м. Алушта, с. Привіт не.

Зазначене рішення не є прею диціальним у розумінні стат ті 35 Господарського процесуа льного кодексу України стос овно спору, що є предметом ро згляду у справі № 2-8/5389-2009.

Також необґрунтованими є д оводи відповідача щодо проп уску позивачем строку позо вної давності.

Відповідно до статті 76 Ци вільного кодексу УРСР перебі г строку позовної давності п очинається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізн алася або повинна була дізна тися про порушення свого пра ва. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і п ерериву перебігу строків поз овної давності встановлюють ся законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Циві льного кодексу України, пере біг позовної давності почина ється від дня, коли особа дові далася або могла довідатися про порушення свого права аб о про особу, яка його порушила .

Матеріали справи свідчать , що про невизнання права влас ності товариства з обмеженою відповідальністю „РИФ" на ор ендоване майно відповідаче м - закритим акціонерним това риством „Пансіонат „Канака " позивачу стало відомо після повного розрахунку за це май но. Доказом невизнання права власності позивача став лис т закритого акціонерного тов ариства „Пансіонат „Канака " від 22.08.2007 року вих. №52, який товар иство з обмеженою відповідал ьністю „РИФ" отримало 05.09.2007 рок у.

Щодо нікчемності додатк ових угод від 18.06.2004 року та від 25. 08/.2004 року, якими з договору від 04.12.2001 року виключені умови пр о перехід права власності н а об' єкт до позивача та про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю „РИФ” права на відшкодуванн я витрат з реконструкції об' єкта, судова колегія зазнача є, що, згідно статті 228 Цивільно го кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він б ув спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищен ня, пошкодження майна фізичн ої або юридичної особи, держа ви, Автономної Республіки Кр им, територіальної громади, н езаконне заволодіння ним.

Відповідно до пунктів 4, 5 по станови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "П ро судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" суда м відповідно до статті 215 Циві льного кодексу України необ хідно розмежовувати види нед ійсності правочинів: нікчемн і правочини - якщо їх недійсні сть встановлена законом (час тина перша статті 219, частина п ерша статті 220, частина перша с татті 224 тощо), та оспорювані - я кщо їх недійсність прямо не в становлена законом, але одна із сторін або інша заінтерес ована особа заперечує їх дій сність на підставах, встанов лених законом (частина друга статті 222, частина друга статт і 223, частина перша статті 225 ЦК т ощо).

Нікчемний правочин є недій сним через невідповідність й ого вимогам закону та не потр ебує визнання його таким суд ом. Оспорюваний правочин мож е бути визнаний недійсним ли ше за рішенням суду.

Відповідно до статей 215 та 216 Ц ивільного кодексу України с уди розглядають справи за по зовами: про визнання оспорюв аного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосуван ня наслідків недійсності нік чемного правочину.

Вимога про встановлення ні кчемності правочину підляга є розгляду в разі наявності в ідповідного спору. Такий поз ов може пред'являтися окремо , без застосування наслідків недійсності нікчемного прав очину. У цьому разі в резолюти вній частині судового рішенн я суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьом у.

Вимога про застосування на слідків недійсності правочи ну може бути заявлена як одно часно з вимогою про визнання оспорюваного правочину неді йсним, так і у вигляді самості йної вимоги в разі нікчемнос ті правочину та наявності рі шення суду про визнання прав очину недійсним. Наслідком в изнання правочину (договору) недійсним не може бути його р озірвання, оскільки це взаєм овиключні вимоги.

Якщо позивач посилається н а нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявлен ої вимоги, суд не вправі посил атися на відсутність судовог о рішення про встановлення н ікчемності правочину, а пови нен дати оцінку таким довода м позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 Ц ивільного кодексу України в имога про визнання оспорюван ого правочину недійсним та п ро застосування наслідків йо го недійсності, а також вимог а про застосування наслідків недійсності нікчемного прав очину може бути заявлена як о днією зі сторін правочину, та к і іншою заінтересованою ос обою, права та законні інтере си якої порушено вчиненням п равочину.

Відповідно до статті 1 Про токолу до Конвенції про захи ст прав людини і основополож них свобод кожна фізична або юридична особа має право м ирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлен ий своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законо м і загальними принципами м іжнародного права.

Оскільки зазначені угоди с прямовані на порушення майн ових прав товариства з обмеж еною відповідальністю „РИФ” , вони є нікчемними.

Відповідно до пунктів 4,5 ста тті 216 Цивільного кодексу Укра їни правові наслідки недійс ності нікчемного правочину , які встановлені законом, не можуть змінюватися за домов леністю сторін.

Вимога про застосування на слідків недійсності нікчем ного правочину може бути пре д'явлена будь-якою заінтерес ованою особою.

За таких обставин враховую чи, що матеріали справи підтв ерджують перерахування поз ивачем на користь відповіда ча суми 49 436,45 грн., що останнім н е заперечується, зазначена с ума підлягає стягненню з зак ритого акціонерного товарис тва „Пансіонат „Канака" на ко ристь товариства з обмеженою відповідальністю „РИФ”.

З тих же підстав слід визнат и за позивачем право застосу вати до додаткової угоди №3 до договору оренди об' єкту не рухомості від 04.12.2001 року, уклад еної 25.08.2004 року між закритим ак ціонерним товариством "Пансі онат "Канака" і товариством з о бмеженою відповідальністю „ РИФ” наслідки нікчемного пра вочину, що порушує публічний порядок, та визнати за товар иством з обмеженою відповід альністю „РИФ” право на відш кодування витрат, пов' язан их з реконструкцією об' єкту нерухомості, орендованого з а договором оренди об' єкту нерухомості від 04.12.2001 року.

Доводи третьої особи - фізи чної особи-підприємця ОСО БА_4 про необхідність відмо ви у позові в частині визнан ня товариства з обмеженою ві дповідальністю „РИФ” таким, що набув право власності на о б' єкт оренди відхиляються як такі, що суперечать обста винам справи.

Крім того, рішенням господа рського суду Автономної Респ убліки Крим від 14.09.2010 року у спр аві № 2-28/1769.1-2010, залишеним без змін постановою Севастопольсько го апеляційного господарськ ого суду від 02.11.2010 року, у зад оволенні позову фізичної осо би-підприємця ОСОБА_4 до товариства з обмеженою в ідповідальністю "РИФ" про виз нання договору дійсним, визн ання права власності на спал ьний корпус, що знаходиться з а адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. П ривітне, вул. Курортна (Канакс ька балка), буд. 34 відмовлено.

Відповідно до статті 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України стороні, на користь якої відбулося ріше ння, господарський суд відшк одовує мито за рахунок друго ї сторони і в тому разі, коли д руга сторона звільнена від с плати державного мита.

Матеріали справи містять к витанції про сплату позиваче м судових витрат при звернен ні з позовом, а саме: про сплат у державного мита у сумі 494,36 гр н. (а.с. 38, том 1) за подачу позову з майновими вимогами, про спла ту державного мита у сумі 340 гр н. за подачу позову з немайнов ими вимогами (а.с. 34-37, том1), витра ти на інформаційне - технічн е забезпечення у сумі 236 грн. (а. с. 39, том 1).

Крім того, позивач сплати в судові витрати у зв' язку з і зверненням з апеляційною с каргою, а саме: 247,18 грн. та 182 грн. (а .с. 5-9, том 7), що підтверджується к витанціями про сплату держав ного мита.

Отже, зазначені витрати пі длягають стягненню з відпов ідача на користь позивача.

Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесу ального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товарис тва з обмеженою відповідальн істю "РИФ" задовольнити.

Рішення господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 11.10.2010 року у справі № 2-8/5389-2009 скасувати.

Позов товариства з обмежен ою відповідальністю "РИФ" до з акритого акціонерного товар иства "Пансіонат "Канака", трет я особа: фізична особа-підпри ємець ОСОБА_4 про визнанн я договору оренди удаваним, в изнання додаткових угод до д оговору нікчемними правочин ами, визнання набуття права в ласності та стягнення 49 436,45 грн . задовольнити.

Визнати договір оренди об' єкту нерухомості, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "РИФ" та зак ритим акціонерним товариств ом "Пансіонат "Канака" 04.12.2001 року удаваним та таким, що вчинен ий з метою приховування прав очину купівлі - продажу із р озстроченням платежу об' є кту нерухомості - павільйон у їдальні за адресою: місто Ал ушта, п/в Привітне на територі ї пансіонату "Канака".

Визнати товариство з обмеж еною відповідальністю "РИФ" т аким, що набуло право власнос ті на об' єкт нерухомості, ор ендований за договором від 04.1 2.2001 року з 03.04.2006 року.

Застосувати до додаткової угоди до договору оренди об' єкту нерухомості від 04.12.2001 року , укладеної 18.06.2004 року між закри тим акціонерним товариством "Пансіонат "Канака" і товарист вом з обмеженою відповідальн істю „РИФ” наслідки нікчемно го правочину і стягнути з зак ритого акціонерного товарис тва "Пансіонат "Канака" (Привіт не, м. Алушта,98521) (р/р 260020131327 у ЗАТ „Ощ адбанк Росії”, МФО 320627, ідентиф ікаційний код юридичної особ и 30122156) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИФ" (вул. Радянська, буд. 6, кв . 17,Жовті Води, Дніпропетровс ька обл.,52210) (вул. Першотравне ва, 34 кв. 44 ,Жовті Води, Дніпроп етровська обл.,52210) (ідентифікац ійний код юридичної особи 31624111 ) 49 436,45 грн., надмірно сплачених з а договором оренди нерухомос ті від 04.12.2001 року.

Застосувати до додаткової угоди №3 до договору оренди об ' єкту нерухомості від 04.12.2001 р оку, укладеної 25.08.2004 року між за критим акціонерним товарист вом "Пансіонат "Канака" і товар иством з обмеженою відповіда льністю „РИФ” наслідки нікче много правочину, що порушує п ублічний порядок, та визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „РИФ” прав о на відшкодування витрат, по в' язаних з реконструкцією о б' єкту нерухомості орендо ваного за договором оренди о б' єкту нерухомості від 04.12.2001 року.

Стягнути з закритого акціо нерного товариства "Пансіона т "Канака" (Привітне, м. Алушта,98 521) (р/р 260020131327 у ЗАТ „Ощадбанк Росі ї”, МФО 320627, ідентифікаційний к од юридичної особи 30122156) на кор исть товариства з обмеженою відповідальністю "РИФ" (вул . Радянська, буд. 6, кв. 17,Жовті В оди, Дніпропетровська обл.,52210) (вул. Першотравнева, 34 кв. 44 , Жовті Води, Дніпропетровська обл.,52210) (ідентифікаційний код юридичної особи 31624111) 1263,54 грн. ви трат з державного мита.

Стягнути з закритого акціо нерного товариства "Пансіона т "Канака" (Привітне, м. Алушта,98 521) 9р/р 260020131327 у ЗАТ „Ощадбанк Росі ї”, МФО 320627, ідентифікаційний к од юридичної особи 30122156) на кор исть товариства з обмеженою відповідальністю "РИФ" (вул . Радянська, буд. 6, кв. 17,Жовті В оди, Дніпропетровська обл.,52210) (вул. Першотравнева, 34 кв. 44 , Жовті Води, Дніпропетровська обл.,52210) (ідентифікаційний код юридичної особи 31624111) 236,00 грн. ви трат на інформаційне - техні чне забезпечення розгляду сп рави.

Доручити господарському с уду Автономної Республіки Кр им видати накази.

Головуючий суддя Г.К. Прок опанич

Судді І.В. А нтонова

Л.М. Запл ава