Рішення
від 20.09.2006 по справі 20-12/071
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/071

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" вересня 2006 р. справа № 20-12/071

За позовом: Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” (95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта, 9;  99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” (99002,               м. Севастополь, вул. Челюскінців, 113)

про стягнення заборгованості в сумі 74 430,85 грн.,

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” (99002,  м. Севастополь, вул. Челюскінців, 113)

до Філії Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” Туристсько - оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача  Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіям “Кримтур”,

про тлумачення договору № 1 від 25.05.2005,

                                                                                                                         Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

Від позивача  –Харчук О.Б., начальник юридичного управління, довіреність №24/01-р від 16.01.06;

Від відповідача  - Гарбар А.В., представник, довіреність №04/25 від 25.04.06;

Третя особа - Харчук О.Б., начальник юридичного управління, довіреність №24/01-р від 16.01.06;

        Суть спору:  

Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіям “Кримтур” звернулось до суду з позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” про стягнення заборгованості за договором про співробітництво №1 від 25.05.2005 за користування каналізаційними, пляжними спорудами та медичними послугами  в сумі 76 625,12 грн.,  яка складається з суми основного боргу –23293,16 грн., індексу інфляції –1460,51 грн.,  пені –51522,07 грн., 3% річних –349,38 грн.

Відповідач згідно відзиву на позов (вх. №15312 від 07.06.2006) вважає, що спору між сторонами відносно суми основного боргу не має з урахуванням подання актів позивачем на надання послуг  (а.с. 31).

У процесі розгляду справи сторони узгодились відносно суми основного боргу та станом на 14.08.2006 відповідач погасив суму основного боргу та  відшкодував позивачу судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 766,25 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (акт звірки взаєморозрахунків від 14.08.2006 а.с. 60).  

Позивач уточнив позовні вимоги (вх. №22985 від 18.08.2006), просить стягнути з відповідача  індекс інфляції –1476,85 грн.,  пеню –72398,47 грн., 3% річних –555,53 грн. та утримати з відповідача судові витрати на сплату державного мита в сумі 210,98 грн. (а.с. 80-83).

Відповідач уточнені позовні вимоги не визнав, вважає, що розрахунок суми позов відносно штрафних санкцій не відповідає нормам матеріального права, а саме частини 6 статті 231 Господарського кодексу України (а.с. 79).

04 вересня  2006 року до господарського суду міста Севастополя надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 1965) Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” до Філії Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” Туристсько-оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова про тлумачення договору №1 від 25.05.05. 08.12.05р. в частини нарахування пені за прострочку виконання зобов'язань за договором. (а.с.96).

Ухвалою від 05.09.2006 прийнята зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” до Філії Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” Туристко-оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова про тлумачення договору № 1 від 25.05.05. та об'єднана  з матеріалами справи № 20-12/071 для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач по зустрічному позову просить відмовити у задоволенні вимог позивача, вважає, тлумачення договору не є необхідним, в своїх правовідносинах сторони керувались Цивільним кодексом України від 16.01.2003, у пункті 4.2 договору сторони передбачили пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, що відповідає статті 551 Цивільного кодексу України.  

Розгляд справи відкладався, в розгляді справи об'являлася перерва, строк розгляду справи продовжувався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно  статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

встановив:

          Між Філією Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” Туристсько - оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” (надалі відповідач) було укладено договір про співробітництво №1 від 25.05.2005 (надалі –Договір).

Згідно вказаному договору, сторони спільно беруть участь в експлуатації каналізаційних та пляжних споруд, каналізаційних мереж, території та інфраструктури позивача, а також користування медпунктом позивача відпочиваючими відповідача.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за користування каналізаційними, пляжними спорудами та медичними послугам відповідач оплачує позивачу на підставі виставленого рахунку протягом трьох банківських днів, на поточний рахунок, вказаний в договорі.

10.08.2005, 31.08.2005, 13.09.2005, 14.09.2005 відповідачу були виставлені рахунки №16, 17 на суму 16232,53 грн., №27/1 на суму 2416 грн., №36 на суму 7200,04 грн., №39 на суму 444,60 грн., а всього –26293,17 грн. Відповідачем 22.08.2005 було перераховано в рахунок сплати боргу 3000 грн.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно з звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених  законом.

У процесі розгляду справи в суді відповідач погасив основну суму боргу, яка складала 23293,16 грн. та відшкодував позивачу судові витрати  по сплаті державного мита в розмірі 766,25 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (акт звірки взаєморозрахунків від 14.08.2006 а.с. 60), у зв'язку з чім, позивач уточнив позовні вимоги (вх. №22985 від 18.08.2006), просить стягнути з відповідача  індекс інфляції –1476,85 грн.,  пеню –72398,47 грн., 3% річних –555,53 грн. та утримати з відповідача судові витрати на сплату державного мита в сумі 210,98 грн. (а.с. 80-83).

Пунктом 4.2 Договору передбачено стягнення пені в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочки платежу.

Позивачем подано суду розрахунок пені за період з серпня 2005 року по серпень 2006 року, сума пені складає 72398,47 грн. з посилкою на те, що в своїх правовідносинах сторони керувались Цивільним кодексом України від 16.01.2003, у пункті 4.2 договору сторони передбачили пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, що відповідає статті 551 Цивільного кодексу України, якої передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений в договорі, а тому нарахування пені в такому розмірі є правомірним.  

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

На час розгляду справи договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань”.  Суб'єктами  зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності т господарювання,  а  також  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань”  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього  Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, пеня відповідно до статті 230 Господарського кодексу України є штрафною санкцією.

Згідно статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Таким чином, суд при розрахунку розміру пені застосовує вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань” та Господарського кодексу України і вважає підлягаючій до стягнення пеню в розмірі 2069,71 грн. за період з 14.08.2005 по 14.02.2006 виходячи з наступного розрахунку:

рахунок №16, 17 від 10.08.2005 на суму  16232,53 грн.

16232,53грн. х 9.5% х 2 : 365дн. х 8дн. = 67,60 грн.

22.08.2005 відповідачем сплачено 3000 грн.

13232,53грн. х 9.5% х 2 : 365дн. х  13дн. = 89,55 грн.

рахунок №27/1 від 31.08.2005 на суму 2416 грн.

15648,53грн. х 9.5% х 2 : 365дн. х 13дн. = 105,90 грн.

рахунок №36 від 13.09.2005 на суму 7200,04 грн., №39 від 14.09.2005 на суму 444,60 грн.

23293,17грн. х 9.5% х 2 : 365дн.  х 149дн. = 1806,66 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1476,85 грн. та 3% річних в сумі 555,53 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вірно наданого позивачем розрахунку до стягнення підлягають індекс інфляції в розмірі 1476,85 грн. та 3% річних в сумі 555,53 грн.

За такими обставинами, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції, пені та 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 4102,09 грн.

Щодо зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей”, то провадження за позовом підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно довідки Головного управління статистки в АР Крим  №05/3-6-06/863, виданої 31.05.2006 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, відповідно до якої Філія Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” Туристсько - оздоровчого комплексу ім. А.В. Мокроусова має статус суб'єкта без права юридичної  особи.

Відповідно до статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами  в  судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть  бути  підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності.

Витрати позивача по оплаті державного мита віднести на відповідача згідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно сумі задоволених вимог.

Відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” державне мито підлягає поверненню позивачеві за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань”,  ст. 525, 526, 625  Цивільного кодексу України, ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 69, 77, ст. 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,   суд –

В и р і ш и в  :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, 113, ідентифікаційний код 24868523) на користь Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115, ідентифікаційний код 22307118) індекс інфляції –1476,85 грн.,   3% річних –555,53 грн., пеня  - 2069,71 грн.,   державне мито –102,00 грн.

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частини стягнення пені в розмірі 70328,76 грн. –відмовити.

4.          Провадження по зустрічному позову Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” –припинити.

5.          Повернути з бюджету (п/р 31116095600007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Одіссей” (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, 113, ідентифікаційний код 24868523) сплачене платіжним дорученням №94 від 23.08.2006 (оригінал платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи) державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       Примирники рішення надіслати на адресу  сторін  рекомендованою кореспонденцією.

   

Суддя                                                                                                                            І.А. Харченко

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення20.09.2006
Оприлюднено28.08.2007
Номер документу135042
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —20-12/071

Постанова від 20.03.2007

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко І.А.

Постанова від 25.01.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Продаєвич Л.В.

Ухвала від 25.12.2006

Господарське

Вищий господарський суд України

Продаєвич Л.В.

Постанова від 01.11.2006

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Борисова Ю.В.

Рішення від 20.09.2006

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні