Постанова

від 18.01.2011 по справі 57/196-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2011 р. Справ а № 57/196-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , су ддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю .В.

за участю представників сторін:

позивача - Дергачов В.С.

відповідача - ОСОБА_2, О СОБА_3

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача (вх. № 4796 Х /1-7) на рішення господарського суду Харківської області ві д 02.12.10 у справі № 57/196-10

за позовом публічного акціонерного товариства "Ко мерційний банк "Приватбанк", м . Дніпропетровськ,

до фізичної особи-підп риємця ОСОБА_3, м. Харків,

про тлумачення договору о ренди,

встановила:

Позивач, публічн е акціонерне товариство "Ком ерційний банк "Приватбанк", з вернувся до господарського с уду Харківської області з по зовом до відповідача, фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_3 , просив суд витлумачити змі ст розділів 3 і 9 договору орен ди № 1 від 01.02.2008 року про існуванн я обов' язку позивача сплач увати орендну плату за корис тування приміщенням за відсу тності факту надання позивач еві послуг з орендної плати, п ідтверджених актами прийман ня-передачі.

Представник позивача подав до суду уточнення до по зовної заяви, просив розтлум ачити зміст розділів 3 і 9 дого вору оренди № 1 від 01.02.2008 року, як такий: у орендатора відсутні й обов' язок щодо сплати оре ндної плати у вигляді передо плати за наступний місяць за користування приміщенням за відсутності факту надання о рендодавцем послуг з орендно ї плати, які підтверджені акт ами приймання-передачі послу г оренди за попередній місяц ь. Уточнення до позову були пр ийняті судом до розгляду.

Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 02.12.2010р. у справі № 57/196-10 (су ддя Аюпова Р.М.) у задоволенн і позову відмовлено повністю .

Позивач не погодився з цим рішенням місцевого гос подарського суду, оскільки в важає, що суд неправильно зас тосував норми матеріального та процесуального права. Под ав до Харківського апеляційн ого господарського суду апе ляційну скаргу, просить оска ржуване ним рішення скасува ти, прийняти нове рішення, ким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляц ійну скаргу підтримав, проси в її задовольнити.

Представники відпові дача в судовому засіданні пр оти доводів апеляційної скар ги заперечували, просили зал ишити її без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши дов оди апеляційної скарги, висл ухавши пояснення представни ків сторін та перевіривши пр авильність застосування міс цевим господарським судом но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матер іалів справи, 01.02.2008 року між сто ронами у справі було укладен о договір оренди №1, відповідн о до умов якого відповідач пе редав, а ЗАТ КБ "Приватбанк" пр ийняв у платне строкове кори стування приміщення загаль ною площею 59,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, пр. Гагар іна, 68.

Пунктом 2.1 та 2.2 вказано го договору оренди визначено , що передача та повернення ор ендованого приміщення оформ люється актом приймання-пере дачі, який підписують повнов ажні представники сторін.

Строк дії договору ор енди визначено пунктом 11.1, від повідно до якого він діє з 01.02.2008 р. по 31.01.2010р.

Порядок розрахунків між сторонами Договору перед бачено в розділі 3.

Відповідно до п.3.2.2 дого вору орендар зобов' язаний с плачувати орендну плату у ви гляді передплати за 1 місяць н е пізніше 5 числа нового місяц я.

Згідно з п.4.2 договору о рендар зобов' язався своєча сно та в повному обсязі сплач увати орендарю орендну плату , а також виконувати інші грош ові зобов' язання, передбаче ні договором оренди.

Відповідно до п.3.1 дого вору розмір орендної плати з а кожен місяць визначається та розраховується за наступн ою формулою: Орендна плата = За гальна площа х Основна сума х Коректировний коефіцієнт . О сновна сума - вартість орендн ої плати одного метра квадра тного в місяць складає 187,00грн. вартість оренди приміщення з а перший місяць складає 11051,70гр н. (59,1кв.м. х 187,00грн./ кв. м.= 11051,70грн.).

Розділом 9 договору ор енди, сторони передбачили до говірний обов'язок орендодав ця щомісячно підписувати акт и приймання - передачі послу г з оренди.

На думку Позивача, від сутність підписаних сторона ми актів приймання - передач і наданих позивачу послуг з о ренди, позбавляє його обов'яз ку оплачувати орендну плату.

Проте, на думку позива ча, існує суперечність між по зивачем та відповідачем щодо трактування договірних обов 'язків позивача сплачувати о рендну плату з огляду на зміс т розділів З та 9 Договору, при цьому вважає, що, у позивача в ідсутній обов'язок сплачуват и орендну плату відповідачу на підставі договору оренди за відсутності актів прийман ня - передачі наданих позива чу послуг з оренди, як це перед бачено розділом 9 Договору, на томість, відповідач вважає, щ о позивач повинен сплачувати йому орендну плату, навіть, за відсутності факту надання п ослуг з оренди приміщення, у з в' язку з чим, позивачем пода но відповідний позов до госп одарського суду Харківської області.

Колегія Згідно з прип исами ч. 1 ст. 637 Цивільного коде ксу України тлумачення умов договору здійснюється за пр авилами, встановленими ст. 213 ц ього кодексу, у разі тлумачен ня умов договору можуть врах овуватися також типові умови , навіть якщо в договорі нема є посилання на ці умови.

Відповідно до частин 1, 2 статті 213 названого Кодексу зміст правочину може бути ви тлумачений стороною (сторона ми); на вимогу однієї або обох сторін суд може постановит и рішення про тлумачення змі сту правочину Правила тлумач ення змісту правочину визнач ені частинами 3 та 4 ст. 213 Цивіль ного кодексу України, відпов ідно до яких при тлумаченні з місту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення с лів і понять, а також загал ьноприйняте у відповідній с фері відносин значення тер мінів; якщо буквальне значе ння слів і понять, а також заг альноприйняте у відповідні й сфері відносин значення те рмінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правоч ину, їхній зміст встановлюєт ься порівнянням відповідно ї частини правочину зі зміст ом інших його частин, усім йо го змістом, намірами сторін; я кщо за правилами, встановле ними частиною третьою цієї с татті, немає можливості визн ачити справжню волю особи, я ка вчинила правочин, до ува ги беруться мета правочину , зміст попередніх перегов орів, установлена практика відносин між сторонами, зви чаї ділового обороту, под альша поведінка сторін, текс т типового договору та інші обставини, що мають істотне з начення.

Отже, тлумаченням пра вочину є встановлення його з місту відповідно до волевияв лення сторін при його укладе нні, усунення неясностей та с уперечностей у трактуванні й ого положень. Крім того, відпо відно до ст. 213 Цивільного коде ксу України, тлумаченню підл ягає саме зміст правочину, а н е його конкретні терміни в ок ремих пунктах договору.

Підставою для тлумач ення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди що до її змісту, невизначеність і незрозумілість буквальног о значення слів, понять і терм інів тексту всієї угоди або ї ї частини, що не дає змогу з' я сувати дійсний зміст угоди а бо її частини, а волевиявленн я сторони правочину не дозво ляє однозначно встановити її намір; тлумачення не може ств орювати, а лише роз' яснює іс нуючи умови угоди.

Господарські зобов' язання можуть виникати, зокр ема, з господарського догово ру та інших угод, передбачени х законом, а також з угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу Укра їни).

Договором є домовлен ість двох або більше сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Ци вільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цив ільного кодексу України стор они мають право укласти дого вір, який не передбачений акт ами цивільного законодавств а, але відповідає загальним з асадам цивільного законодав ства; сторони мають право вре гулювати у договорі, який пер едбачений актами цивільного законодавства, свої відноси ни, які не врегульовані цими а ктами; сторони в договорі мож уть відступити від положень актів цивільного законодавс тва і врегулювати свої відно сини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодек су України встановлено, що ві дповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладен ні договору, виборі контраге нта та визначенні умов догов ору з урахуванням вимог Коде ксу, інших актів цивільного з аконодавства, звичаїв ділово ю обороту, вимог розумності т а справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст . 179 Господарського кодексу Ук раїни при укладенні господар ських договорів сторони можу ть визначати зміст договору на основі вільного волевиявл ення, коли сторони мають прав о погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Г осподарського кодексу Украї ни, господарські договори ук ладаються за правилами, вста новленими Цивільним кодексо м з урахуванням особливостей , передбачених цим кодексом.

Зміст договору стано влять умови (пункти), визначен і на розсуд сторін і погоджен і ними, та умови, які є обов'язк овими відповідно до актів ци вільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України) .

Згідно ст. 629 Цивільног о кодексу України, договір є о бов' язковим для виконання с торонами.

Згідно статті 525 Цивіл ьного кодексу України, однос тороння відмова від зобов'яз ання або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено догов ором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цив ільного кодексу України, зоб ов'язання має виконуватися н алежним чином відповідно до умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 Цив ільного кодексу України, зоб ов'язання припиняється частк ово або у повному обсязі на пі дставах, встановлених догово ром або законом та припиненн я зобов' язання на вимогу од нієї із сторін допускається лише у випадках, встановлени х законом або договором, а згі дно статті 599 Цивільного кодек су України, зобов' язання пр ипиняється виконанням, прове деним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Г осподарського кодексу Украї ни, до виконання господарськ их договорів застосовуються відповідні положення Цивіль ного кодексу України з ураху ванням особливостей, передба чених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цив ільного кодексу України за д оговором найму (оренди) наймо давець передає або зобов' яз ується передати наймачеві ма йно у користування за плату н а певний строк. Законом можут ь бути передбачені особливос ті укладення та виконання до говору найму (оренди). Аналогі чні за змістом норми містять ся у статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно статті 202 Госпо дарського кодексу України та ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу У країни зобов' язання припин яється частково або в повном у обсязі на підставах, визнач ених законом або договором.

Ст. 204 Цивільного кодек су України встановлює презум пцією правомірності правочи ну.

Суд зазначає, що тлума чення змісту правочину можли ве за наявності спору, тобто, к оли сторони мають різне уявл ення щодо свого волевиявленн я або волевиявлення іншої с торони.

Колегія суддів погод жується із висновком місцево го господарського суду про т е, що позивач фактично заявля є позовну вимогу про встанов лення судом факту щодо викон ання зобов'язання по договор у оренди № 1 від 01.02.2008 року, а не пр о безпосереднє тлумачення по ложень договору оренди.

Дослідивши зміст дог овору оренди № 1 від 01.02.2008 року та надавши оцінку розділу 3 та 9 ц ього договору, колегія судді в дійшла висновку, що сторони , укладаючи договір оренди чі тко виразили своє волевиявле ння щодо пунктів 3.1, 3.2.2, 4.2,1.1, 2.1 його умов і жодних передумов для р ізного тлумачення вказаних п унктів не вбачається.

Крім того, як вбачаєть ся із матеріалів справи, судо вими актами, зокрема, Рішення м господарського суду Харків ської області, залишеним без змін Постановою ВГСУ у справ і № 61/338-09, рішенням господарськ ого суду Дніпропетровської о бласті, залишеним без змін По становою Дніпропетровськог о апеляційного господарсько го суду у справі № 7/117-09, рішенням господарського суду Дніпроп етровської області, залишени м без змін Постановою Дніпро петровського апеляційного г осподарського суду у справі № 11/132-10, стягнуто з ПАТ «Комерцій ний банк «ПриватБанк»(позива ча у даній справі) на користь С ПДФО ОСОБА_3 (відповідача у даній справі), в зв' язку з н еналежним виконанням зобов ' язання за договором оренди № 1 від 01.02.2008 року (спірним догово ром у даній справі) щодо пере рахування орендних платежів .

Відповідно до ст. 115 Гос подарського процесуального кодексу України, рішення, ухв али, постанови господарськог о суду, що набрали законної си ли, є обов`язковими на всій тер иторії України і виконуються у порядку, встановленому Зак оном України “Про виконавче провадження ”. Аналогічні за змістом норми закріплені у с т.124 Конституції України, згід но з якою судові рішення ухва люються судами іменем Україн и і є обов`язковими до виконан ня на всій території України .

Обов' язок виконуват и судові рішення, що набрали з аконної сили і які є обов`язк овими до виконання усіма орг анами державної влади, орган ами місцевого самоврядуванн я, їх посадовими особами, об`єд наннями громадян та іншими о рганізаціями, громадянами та юридичними особами на всій т ериторії України встановлен ий статтею 13 Закону України ”П ро судоустрій”, невиконання судових рішень тягне за собо ю відповідальність, установл ену законом.

Отже, заявлені позива чем позовні вимоги за своє ю суттю суперечать правила м тлумачення змісту правочи ну, встановленим п.п. 3, 4 ст. 213 Ц ивільного кодексу України та дане питання не підлягає ро згляду щодо виконання спірн ого зобов' язання в окремо му позовному провадженні і може бути встановлено судо м під час вирішення відпові дного спору.

Окрім цього, у відпові дності до ч.1 ст. 15 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни кожна особа має право н а захист свого цивільного пр ава у разі його порушення, нев изнання або оспорювання.

Згідно ст.1Господарсь кого процесуального кодексу України, підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи (у тому числі іноземн і), громадяни, які здійснюють п ідприємницьку діяльність бе з створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпри ємницької діяльності (далі - п ідприємства та організації), мають право звертатися до го сподарського суду згідно з в становленою підвідомчістю г осподарських справ за захист ом своїх порушених або оспор юваних прав і охоронюваних з аконом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Код ексом заходів, спрямованих н а запобігання правопорушенн ям.

Відповідно ст.2 ГПК Укр аїни господарський суд поруш ує справи за позовними заява ми підприємств та організаці й, які звертаються до господа рського суду за захистом сво їх прав та охоронюваних зако ном інтересів.

Тобто право на судови й захист у суб' єкта господа рювання виникає у разі поруш ення або оспорювання його пр ава або охоронюваного законо м інтересу.

В даному разі позивач ем всупереч вимог ст.4-3, 33 ГПК Ук раїни (судочинство у господа рських судах здійснюється на засадах змагальності; сторо ни та інші особи, які беруть уч асть у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення по даними суду доказами; кожна с торона повинна довести ті об ставини, на які вона посилаєт ься як на підставу своїх вимо г і заперечень) не надано дока зів порушення або оспорюванн я відповідачем прав або охор онюваних законом інтересів п озивача.

За таких обставин, вра ховуючи відсутність доказів , які свідчать про порушення ч и оспорювання права позивача , колегія приходить до виснов ку про відсутність підстав д ля судового захисту права.

Беручи до уваги всі на ведені обставини в їх сукупн ості, судова колегія дійшла в исновку, що під час розгляду с прави господарським судом пе ршої інстанції фактичні обст авини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження по даних доказів, висновки суду відповідають обставинам спр ави та їм надана правильна юр идична оцінка, прийняте ріше ння про відмову у задоволенн і позову відповідає нормам ч инного законодавства та підс тав для його скасування не вб ачається.

Враховуючи викладене , керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, колегія суд дів Харківського апеляційно го господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу зал ишити без задоволення.

Рішення господарського су ду Харківської області від 02.1 2.2010 року залишити без змін.

Дана постанова набирає зак онної сили з дня її підписанн я і може бути оскаржена протя гом 20 днів до Вищого господарс ького суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 18.01.2011 року