Рішення

від 13.01.2011 по справі 23/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.11 С права№ 23/197

Господарський суд Львівсь кої області у складі судді Бо ртник О.Ю. при секретарі Цяпц і О.І., розглянувши у відкритом у судовому засіданні справу за позовом: Військового п рокурора Львівського гарніз ону в інтересах держави в осо бі Квартирно-експлуатаційно го відділу м.Львова, м.Львів

до відповідача : Приват ного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 36 645,62грн.

Представники:

Від прокурора: Майорчак В.М.,

Від позивача : ОСОБА_2 - представник,

Від відповідача: не з' я вився.

Представнику прокурат ури та позивачу роз' яснено права і обов' язки передбач ені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідн о клопотання технічна фіксац ія судового процесу не здійс нюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівсь кої області надійшла позовна заява Військового прокурора Львівського гарнізону в інт ересах держави в особі Кварт ирно-експлуатаційного відді лу м.Львова, до відповідача - Приватного підприємця ОСО БА_1, АДРЕСА_1 про ст ягнення 36 645,62 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2010р. вказ ана позовна заява прийнята д о провадження та призначена до розгляду на 13.01.2011р.

Представник прокуратури т а позивача позовні вимоги пі дтримали у повному обсязі.

Відповідач явку представн ика в судове засідання з неві домих причин не забезпечив, в ідзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи те, що суду предс тавлено достатньо доказів дл я вирішення справи по суті, ві дповідно до ст. 75 ГПК України, с праву розглянуто у відсутнос ті представника відповідача .

В процесі розгляду матері алів справи судом встановлен о:

01.02.2002 р. між Приватним підпри ємцем ОСОБА_1 та Львівськ ою квартирно-експлуатаційно ю частиною району було уклад ено договір оренди № 2/2002/КЕЧ не рухомого військового майна, розташованого у Львівському гарнізоні за адресою : м.Львів , вул.Стрийська,93, військове мі стечко № 208.

Згідно із п.1.1 згаданого дого вору позивач передає, а відпо відач приймає в строкове пл атне користування не житлове приміщення загальною площею 267,7 м.кв. Договір вступив в чинн ість з 01 лютого 2002 року строком на п”ять років.

31.01.2007 року сторони уклали дод атковий договір № 2-1/2007/КЕВ від 01 .01.2007 року до договору оренди № 2/2002/КЕЧ від 01.02.2002 року, яким продов жили його чинність до 25.01.2010р.

Поряд з цим, сторони до моме нту закінчення терміну дії договору оренди, домовились про його припинення і на вико нання цього відповідач перед ав позивачу по акту прийому-п ередачі нежитлових приміщен ь від 31 грудня 2008 року орендова не майно.

Заборгованість відпові дача перед позивачем по дого вору оренди згідно розрахун ку, поданого позивачем, стано м на 01.04.09р. становить 32 205,63грн., а п еня згідно акту ревізії КРУ - 4 439, 99грн. ( Акт КРУ позивачем до справи не доданий).

З метою забезпечення стягн ення вищевказаної заборгов аності позивач направляв на адресу відповідача претензі ї № 105 від 21.01.2009р. та № 834 від 24.04.2009р., які відповідачем залишені без в ідповіді та задоволення.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника п озивача, розглянувши та досл ідивши докази по справі та оц інивши їх в сукупності, прийш ов до висновку, що позовні вим оги підлягають до задоволенн я частково з наступних підст ав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобо в'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку, при цьому зобов'язання вин икають з підстав, встановлен их статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК Україн и господарські зобов' язанн я виникають з господарського договору та інших угод, перед бачених законом.

Як вбачається із матеріалі в справи спірні правовідноин и між сторонами виникли на пі дставі Договору оренди № 2/2002/К ЕЧ від 01.02.2002р. нерухомого війсь кового майна, розташованого у Львівському гарнізоні за а дресою : м.Львів, вул.Стрийська ,93, військове містечко № 208.

Згідно з ст.ст. 759, 762 ЦК Україн и, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобо в'язується передати наймачев і майно у користування за пла ту на певний строк. Плата за к ористування майном вноситьс я щомісячно, якщо інше не вста новлено договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК У країни, 193 ГК України, зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділово го обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, дого вірних зобов' язань щодо спл ати орендної плати відповіда ч належно не виконав.

У ст. 525 ЦК України передбачен о, що одностороння відмова ві д виконання зобов'язань не до пускається, а у відповідност і до ст. 599 ЦК України, зобов'яза ння припиняється виконанням , проведеним належним чином.

Порушенням зобов' язання , відповідно до ст. 610 ЦК України , є його невиконання або викон ання з порушенням умов, визна чених змістом зобов' язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене , суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відпові дача 32 205,63грн. боргу за оренду приміщення обгрунтованими т а такими, що підлягають до зад оволення. Що стосується стяг нення з відповідача решта 4 4 39,99грн. заборгованості, то у цій частині позовних вимог слід відмовити. У матеріалах спра ви відсутні та прокурором і п озивачем суду не подані дока зи наявності цієї заборгован ості. З долученого до позовно ї заяви розрахунку вбачаєтьс я, що 4 439,99грн. становить пеня зг ідно акту ревізії КРУ, однак п озовні вимоги про стягнення пені прокурором та позивачем не заявлялись.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона п овинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладают ься на відповідача пропорцій но розміру задоволених позов них вимог.

Враховуючи наведене та кер уючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, с т.ст. 509, 525, 526, 599, 610, ЦК України, ст.ст.4 -3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов за доволити частково.

2. Стягнути з Прив атного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Квартирно-експ луатаційного відділу м.Львов а ( 79016, м.Львів, вул.Шевченка,3, ЄДР ПОУ 07638027) 32 205,63грн. основного борг у.

3.Стягнути з Приватн ого підприємця ОСОБА_1 (А ДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в д оход державного бюджету 322,05гр н. державного мита та 207,40 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

4.В задоволен ні решти позовних вимог відм овити.

5.Рішення набирає з аконної сили в порядку, перед баченому ст. 85 ГПК України.

6.Рішення може бут и оскаржене в апеляційному п орядку до Львівського апеляц ійного господарського суду в порядку, встановленому розд ілом ХІІ ГПК України.

Суддя