Рішення

від 25.01.2011 по справі 22-ц-844/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-844 / 2011 р. Головуючи й: 1 інстанції

Савицький М.Б.

Категорія: земе льні Доповідач : Даниленко В.М

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року м. Ха рків

Судова колегія судової пал ати з цивільних справ апеляц ійного суду Харківської обла сті в складі:

Головуючого: судді - Дани ленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М ., Швецової Л.А.,

при секретарі: Андрійко О.В .,

розглянувши у відкрит ому судовому засіданні, в при міщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сіль ськогосподарського товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Агрофірма Санрайз» на рішення Сахновщинського рай онного суду Харківської обла сті від 11 листопада 2010 року по с праві за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сільськогоспода рського товариства з обмежен ою відповідальністю «Агрофі рма Санрайз» (далі: СТОВ «Агро фірма Санрайз»), директора СТ ОВ ім. Шевченка ОСОБА_4 про усунення перешкод у користу ванні власністю та відшкодув ання заподіяної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожний окремо, звернулися до суду з п озовними заявами, в яких указ ували на те, що на підставі Дер жавних актів на право приват ної власності на землю, видан их Тавежнянською сільською р адою Сахновщинського району Харківської області 22 квітня 2002 року, вони є власниками земе льних ділянок сільськогоспо дарського призначення площе ю 8,09 га. та 7,92 га., відповідно (када строві номери 6324886500:02:000:0089; 6324886500:02:000:0088), р озташованих на території Тав ежнянської сільської ради в межах згідно з планом.

У жовтні 2009 року на підставі особистих заяв позивачів бул а розроблена необхідна техні чна документація та за участ і представників органу місце вого самоврядування, а також відділу Держкомзему складен і комісійні акти про встанов лення (відновлення) меж належ них їм земельних ділянок на м ісцевості в натурі та погодж ення цих меж із суміжними зем лекористувачами (землевласн иками) з установленням довго строкових межових знаків.

Однак, самостійно користув атися належними їм на праві п риватної власності земельни ми ділянками відповідно до ї х цільового призначення пози вачі не мають можливості, оск ільки керівництво СТОВ «Агро фірма Санрайз» та директор С ТОВ ім. Шевченка ОСОБА_4 чи нять їм у цьому всілякі переш коди, з посиланням на нібито і снуючі, укладені між позивач ами та СТОВ «Агрофірма Санра йз» договори оренди належних їм земельних ділянок.

Посилаючись на вказані о бставини, а також на те, що буд ь-яких укладених в установле ному законом порядку договор ів оренди земельних ділянок між сторонами не існує, а в зв' язку з протиправними діями в ідповідачів та неможливістю використання належних позив ачам земельних ділянок за їх цільовим призначенням - веде ння товарного сільськогоспо дарського виробництва їм зав дано матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди, а та кож моральної шкоди, позивач і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про сили суд з метою захисту їх пр ав як землевласників, усунут и перешкоди в користуванні н алежними їм земельними ділян ками, зобов' язавши відповід ачів не чинити їм будь-яких пе решкод у користуванні цією в ласністю, та стягнути з відпо відачів на користь кожного і з них по 3 000 грн. в рахунок відшк одування заподіяної моральн ої шкоди, а також 30 115 грн. та 29 488 гр н., відповідно, в рахунок відшк одування завданих збитків - у пущеної вигоди.

Ухвалами Сахновщинськог о районного суду Харківської області від 04 грудня 2009 року бу ли відкриті провадження у ци вільних справах за вищезазна ченими позовними заявами О СОБА_2 та ОСОБА_3, які в под альшому ухвалою того ж район ного суду від 28 грудня 2009 року б ули об' єднані в одне провад ження для їх спільного розгл яду по суті.

У судовому засіданні вповн оважений представник позива чів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 п ідтримав заявлені ними позов ні вимоги й наполягав на їх за доволенні в повному обсязі.

Представник відповідача - СТОВ «Агрофірма Санрайз» за явлені позивачами вимоги не визнала та заперечуючи проти задоволення цих вимог посил алась на їх безпідставність.

Обгрунтовуючи свої запере чення вона вказувала на те, що 29 липня 2009 року між відповідач ем СТОВ «Агрофірма Санрайз» та позивачами ОСОБА_3, з ко жним окремо, були укладені до говори оренди належних їм зе мельних ділянок. При цьому ст орони в належній (письмовій) ф ормі досягли взаємної згоди з усіх істотних умов укладен их між ними договорів і позив ачі в добровільному порядку передали належні їм земельні ділянки у володіння та корис тування орендарю, в зв' язку з чим той правомірно викорис товує орендовану землю у вла сних інтересах для здійсненн я сільськогосподарської дія льності.

Рішенням Сахновщинськог о районного суду Харківської області від 11 листопада 2010 рок у позовні вимоги ОСОБА_2 т а ОСОБА_3 задоволені частк ово.

Визнано неукладеними до говори оренди земельних діля нок від 24.07.2009 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та СТОВ «Агрофірм а Санрайз».

Зобов' язано відповідач а - СТОВ «Агрофірма Санрайз» п овернути позивачам вищезазн ачені земельні ділянки, які н алежать їм на праві приватно ї власності.

У задоволенні інших заяв лених позивачами ОСОБА_3 в имог судом першої інстанції відмовлено за їх недоведеніс тю.

При цьому судом стягнуто з відповідача - СТОВ «Агрофір ма Санрайз» на користь позив ачів ОСОБА_3 по 61 грн. судов их витрат, понесених ними по с праві.

Не погодившись із прийня тим судом по справі рішенням , представник відповідача - СТ ОВ «Агрофірма Санрайз» в апе ляційній скарзі просить скас увати це судове рішення в час тині, що стосується визнання неукладеними існуючих між с торонами договорів оренди зе млі, а також щодо повернення п озивачам їхніх земельних діл янок та змінити ухвалене по с праві рішення в частині розп оділу судових витрат по спра ві.

В обґрунтування своєї ск арги апелянт посилається на невідповідність висновків с уду обставинам справи та пор ушення судом норм матеріальн ого й процесуального права, щ о призвело до неправильного вирішення справи по суті зая вленого спору.

Зокрема, апелянт вказує на т е, що суд першої інстанції без підставно, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України прийняв ріше ння про визнання підписаних сторонами 29 липня 2009 року догов орів оренди належних позивач ам земельних ділянок не укла деними, оскільки такі позовн і вимоги останніми взагалі н е заявлялися й предметом роз гляду суду першої інстанції вони не були.

Крім того, апелянт вказує й на те, що належні позивачам зе мельні ділянки мають сільськ огосподарське призначення й на даний час засіяні СТОВ «Аг рофірма Санрайз» сільського сподарською продукцією, але суд першої інстанції, прийма ючи рішення про повернення п озивачам їхніх земельних діл янок, на зазначені обставини уваги не звернув, як не зверну в уваги й на те, що орендарем д обросовісно виплачувалася о станнім орендна плата, хоча п овинен був узяти до уваги ці о бставини та визначити порядо к виконання ухваленого по сп раві рішення, тобто конкретн ий час повернення земельних ділянок їх власникам відпові дачем, а саме: після збору врож аю продукції, яка вже засіяна .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення ра йонного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах до водів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першо ї інстанції, судова колегія в важає, що апеляційна скарга п ідлягає частковому задоволе нню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути за конним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким с уд виконавши всі вимоги циві льного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ух валене на основі повно і всеб ічно з' ясованих обставин, н а які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і зап еречень, підтверджених дослі дженими в судовому засіданні доказами.

Однак, у даному випадку ух валене судом першої інстанці ї у справі рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам процесуального зако ну.

Статтями 317, 321 ЦК України, ст . 41 Конституції України передб ачено, що право володіння, кор истування та розпорядження с воїм майном належить власник у.

Право власності є непорушн им. Ніхто не може бути протипр авно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснен ні.

Згідно зі ст. 373 ЦК України, ст . 14 Конституції України земля є основним національним бага тством, що перебуває під особ ливою охороною держави. Прав о власності на землю гаранту ється Конституцією України. Право власності на землю (зем ельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник земельної ділянки має право використовувати ї ї на свій розсуд відповідно д о її цільового призначення.

Згідно зі ст. 386 ЦК України, ст . 152 Земельного кодексу Україн и держава забезпечує рівний захист прав усіх суб' єктів права власності, у тому числі й прав власності на землю. Вла сник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю , навіть якщо ці порушення не п ов' зані з позбавленням прав а володіння земельною ділянк ою.

Відповідно до ст. 11 ЦК Укра їни цивільні права та обов' язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також із д ій осіб, що не передбачені цим и актами, але за аналогією пор оджують цивільні права та об ов' язки.

Підставами виникнення цив ільних прав та обов' язків, з окрема є договори та інші пра вочини.

Правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обовьязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- ч и багатосторонніми (договори ) - (ст. 202 ЦК України).

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків(ч. 1 ст. 626 ЦК Укра їни).

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні ві дносини регулюються Констит уцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст. 93, 124 Земел ьного кодексу України, ст. 1 За кону України «Про оренду зем лі» (далі Закон) право оренди з емельної ділянки, тобто воло діння і користування земельн ою ділянкою, необхідною орен дареві для провадження підпр иємницької та іншої діяльнос ті, виникає виключно на підст аві договору оренди.

Поняття договору оренди зе млі визначено в ст. 13 Закону, ві дповідно до якої договір оре нди землі - це договір, за яким орендодавець зобов' язаний за плату передати орендодар еві земельну ділянку у волод іння і користування на певни й строк, а орендар зобов' яза ний використовувати земельн у ділянку відповідно до умов договору та вимог земельног о законодавства.

За положеннями ч. 1 ст. 20 Закон у України «Про оренду землі» договір оренди землі підляг ає обов' язковій державній р еєстрації і на підставі ч. 1 ст . 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Зем ельного кодексу України та с т. 18 Закону України «Про оренд у землі» є укладеним, тоб то набирає чинності з момент у його державної реєстрації .

Порядок державної реєстра ції договорів оренди землі з атверджений постановою Кабі нету Міністрів України від 25 г рудня 1998 року N 2073, а відповідно д о Указу Президента України в ід 17 лютого 2003 року N 134/2003 «Про захо ди щодо створення єдиної сис теми державної реєстрації зе мельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі у складі державного земельног о кадастру», який у силу ст. 106 К онституції України є обов' я зковим до виконання на терит орії України, на Державний ко мітет України по земельних р есурсах покладено обов' язо к щодо здійснення у складі де ржавного земельного кадастр у реєстрації земельних ділян ок, нерухомого майна та прав н а них, договорів оренди земел ьних ділянок.

Відповідно до п. 2 Постано ви Кабінету Міністрів Україн и від 25 грудня 1998 року № 2073 «Про з атвердження Порядку державн ої реєстрації договорів орен ди землі» державна реєстраці я договорів оренди є офіційн им визнанням і підтвердження м державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Як встановлено судом, поз ивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками земельних діля нок сільськогосподарського призначення площею 8,09 га. та 7,92 га., відповідно, розташованих на території Тавежнянської сільської ради, на підставі Д ержавних актів на право прив атної власності землю, видан их Тавежнянською сільською р адою Сахновщинського району Харківської області 22 квітня 2002 року.

24 липня 2009 року між позивач ами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та в ідповідачем СТОВ «Агрофірма Санрайз» були підписані дог овори оренди належних останн ім земельних ділянок строком на 15 років з моменту їх держав ної реєстрації (а.с. 118-119, 132-133).

Однак, як встановлено судом , державна реєстрація зазнач ених договорів оренди земель них ділянок не відбулася й ці договори у Державному підпр иємстві «Центр державного зе мельного кадастру при Держав ному комітеті України по зем ельних ресурсах» не зареєстр овані, що сторонами по справі визнається й не заперечуєть ся.

За таких обставин, враховую чи наведене вище, судова коле гія вважає, що суд першої інст анції, приймаючи рішення у сп раві, правильно виходив із то го, що вказані договори оренд и є неукладеними, а тому не пор оджують будь-яких прав чи обо в' язків для сторін, у зв' яз ку з чим обґрунтовано з метою поновлення порушених прав п озивачів, як землевласників, зобов' язав відповідача СТО В «Агрофірма Санрайз» поверн ути останнім належні їм земе льні ділянки, які той тривали й час використовує без закон них на те підстав у власних ін тересах для здійснення підпр иємницької сільськогоспода рської діяльності.

Однак, при цьому в порушен ня основного принципу цивіль ного судочинства - диспозити вності, визначеного в ст. 11 ЦПК України, суд першої інстанці ї безпідставно зазначив у ре золютивній частині ухвалено го по справі рішення свій вис новок про визнання вказаних договорів оренди земельних д ілянок неукладеними, не зваж аючи на те, що такі позовні вим оги позивачами не заявлялися й предметом судового розгля ду такі вимоги не були, в зв' я зку з чим рішення Сахновщинс ького районного суду Харківс ької області від 11 листопада 2 010 року не може бути визнане ці лком законним і справедливим , а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч . 1 ст. 309 ЦПК України змінити це с удове рішення, виключивши з й ого резолютивної частини нав едений висновок суду першої інстанції.

Крім того, судова колегія вв ажає за необхідне змінити ух валене по справі рішення й у ч астині розподілу судових вит рат між сторонами по справі, о скільки вирішуючи це процесу альне питання суд першої інс танції не врахував положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України щодо принц ипу пропорційності.

Що ж стосується доводів апе ляційної скарги, наведених в її обґрунтування, про те, що н алежні позивачам земельні ді лянки мають сільськогоспода рське призначення й на даний час засіяні відповідачем СТ ОВ «Агрофірма Санрайз» сільс ькогосподарською продукціє ю, але суд першої інстанції, пр иймаючи рішення про повернен ня позивачам їхніх земельних ділянок, на зазначені обстав ини уваги не звернув, хоча пов инен був узяти до уваги ці обс тавини та визначити порядок виконання ухваленого по спра ві рішення, тобто конкретний час повернення земельних ді лянок їх власникам відповіда чем, а саме: після збору врожаю продукції, яка вже засіяна, то ці доводи апелянта судова ко легія оцінює критично та від хиляє, оскільки відповідно д о ст. 217 ЦПК України визначення порядку виконання рішення с уду, надання відстрочки його виконання або розстрочення є правом, а не обов' язком суд у, який ухвалив рішення.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне також за значити, що про існування вин иклого між сторонами спору т а небажання позивачів переда вати в оренду СТОВ «Агрофірм а Санрайз» належні їм земель ні ділянки, відповідач був об ізнаний, принаймні ще у листо паді 2009 року, але не зважаючи на це здійснював господарську діяльність на чужій землі бе з будь-яких правових підстав і засіяв її зерновими культу рами восени 2010 року, виключно н а свій страх і ризик.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими й не міс тять підстав для подальшої з міни чи скасування ухваленог о судом першої інстанції по с праві рішення.

Таким чином, на підставі в икладеного та керуючись ст. с т. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, су дова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Сільс ькогосподарського товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Агрофірма Санрайз» - зад овольнити частково.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 11 листопада 2010 року - змінити.

Виключити з резолютивної ч астини цього судового рішенн я висновок суду про визнання неукладеними договорів орен ди земельних ділянок від 24.07.2009 р оку між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Сільськогосподарським то вариством з обмеженою відпов ідальністю «Агрофірма Санра йз».

Стягнути з Сільськогосп одарського товариства з обме женою відповідальністю «Агр офірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати, понесені ними по спр аві, а саме: по 8 (вісім) гривень 50 коп. сплаченого судового збо ру та по 10 (десять) гривень опла чених витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгл яду справи.

У решті рішення Сахновщи нського районного суду Харкі вської області від 11 листопад а 2010 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційно ї інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскарж ене в касаційному порядку бе зпосередньо до Вищого спеціа лізованого суду України з ро згляду цивільних і криміналь них справ протягом двадцяти днів із дня його проголошенн я.

Головуючий:

Судді: