Рішення

від 17.01.2011 по справі 4/189-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.11

          Справа № 4/189-10     .

За позовом          Управління майна   комунальної   власності  Сумської  міської   ради, м.Суми                  

до відповідача           Фізичної  особи – підприємця ОСОБА_2, м.Суми    

про стягнення          17 709   грн.  82  коп.                                                                                                                                                                            Суддя  Лугова  Н.П.

Представники:

від позивача                    Ювченко Г.І., довіреність №  3  від  17.01.2011р.   

від відповідача          ОСОБА_2

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна  В.С.

          Суть спору:  позивач просить стягнути з відповідача 17 709 грн. 82 коп.        заборгованості по орендній платі, в т.ч. 15 885  грн.  84  коп.  основний  борг та  1 823   грн.   98  коп. пеня за неналежне  виконання відповідачем  укладеного між  сторонами у справі договору оренди нежитлових приміщень № УКМ-0343 від   16.11.2006р.     

          Відповідач відзиву  на позовну заяву  не подав, але  в судовому  засіданні   заперечував   проти позовних  вимог  посилаючись на те, що укладений  між сторонами у справі договір оренди нежитлових приміщень № УКМ-0343 від   16.11.2006р. 01.04.2009р.   було  розірвано, а  орендоване майно   було  повернуто.             

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних  представників позивача та  відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази,  суд  встановив:

16.11.2006р. між Управлінням комунального майна  та приватизації   Сумської міської  ради  та Підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлових приміщень № УКМ-0343 від   16.11.2006р. .

Відповідно до п.п.1.1. вищевказаного договору, орендодавець (позивач)  передав, а  орендар  (відповідач) прийняв у строкове   платне користування  (в оренду)   на умовах, визначених   договором,   нежитлові  приміщення  у будинку   № 23  за  адресою:   м.Суми,  вул.  Новомістенська, в підвалі, площею  97,4м2  право  на оренду  яких   орендар  набув  на підставі  рішення Сумської  міської  ради  від 22.02.2006р.  № 1637-МР.

Майно було  передано в оренду   з метою  розміщення  складу.

Умовами  договору, а саме,  п.3.1. договору  передбачено,  що орендар   вступає   у строкове   платне   користування    об’єктом  оренди   з моменту підписання  акту  приймання  - передачі  об’єкта  оренди,  що   є додатком   № 2  до договору.

У відповідності  до   п.4.1.  вищевказаного  договору,  орендна  плата   за  об’єкт   оренди  розраховується  на підставі   діючої  Методики розрахунку  і порядку   використання  плати   за оренду комунального   майна,  затвердженої  рішенням   сесії  міської  ради.  Базова   ставка  орендної    плати встановлюється   рішенням  сесії  міської  ради.

Пунктом  4.2. договору оренди  передбачено,    що нарахування    орендної  плати  починається  з дати   підписання   акту  приймання – передачі  об’єкта   оренди.

Зокрема,   згідно  п.4.3.  договору,  орендна  плата   за орендований    об’єкт  сплачується  орендарем  щомісячно  в строк   до 15 числа кожного   наступного  місяця.

Слід зазначити,  що згідно    п.4.6.  розмір  орендної плати  переглядається у сторону збільшення або зменшення  на вимогу   однієї  з сторін   (орендаря  чи  орендодавця)   у  разі змін   та доповнень  до Методики, зміни базової  ставки   орендної  плати, цін,   тарифів та в інших випадках  передбачених   чинними   законодавчими актами  України,   з внесенням   відповідних змін  у додаток   3    до цього  договору.                 

 Як встановлено судом, відповідно  до умов  договору,   позивачем   у справі  згідно  складеного та   підписаного  між сторонами у справі акту   прийняття  -   передачі   нежитлових   приміщень  було  передано  в оренду  відповідачеві об’єкт   оренди.     

          Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона  (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

            Крім  того, стаття 285 Господарського кодексу України визначає основні права та обов‘язки орендаря. Так, пунктом 3 цієї норми серед основних обов‘язків орендаря  передбачено своєчасна оплата в повному обсязі орендної плати.

   Визначення орендної плати  міститься у п. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, згідно якого  орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків  своєї господарської діяльності.

   При цьому, п. 4 ст. 286 Господарського кодексу України встановлює,  що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

          У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно п.1 ст. 610 Цивільного кодексу,  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

         Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Як   встановлено  судом, в порушення  умов договору відповідач не виконував  передбачені умовами договору обов”язки щодо повної  та своєчасної  оплати орендної плати внаслідок чого станом на 01.12.2010р. за відповідачем  утворився   борг по орендній платі за користування майном на  суму 15 885  грн. 84 коп.   

Слід  зазначити,  що договір  оренди   нежитлових  приміщень  стягнення  за яким  є предметом  спору  у даній  справі, було укладено сторонами строком   до  15.11.2009р.   

Проте, як   свідчать  матеріали справи,  01.04.2009р.  між  позивачем  та відповідачем було  укладено угоду  про  дострокове    розірвання  договору   оренди від 16.11.2006р. згідно якого вищевказаний  договір  було  достроково   розірвано зі  зміною   за згодою сторін.

Також,  01.04.2009р. сторонами  у справі  було складено та підписано  акт  приймання  - передачі  згідно  якого орендарем було  передано орендодавцеві  орендований об’єкт.

Статтею   18 Закону    України  «Про оренду   державного та комунального   майна» передбачено,  що орендар  зобов’язаний  вносити    орендну плату своєчасно  і   у  повному  обсязі. Крім  того,    відповідно  до  ст.19    вказаного Закону, орендар     за користування об’єктом   оренди   вносить   орендну   плату незалежно  від  наслідків   господарської діяльності.

Відповідно    до умов   договору  оренди, а саме,   п. 6.2.5. відповідач зобов’язаний   сплачувати  орендну   плату   за  об’єкт  оренди  у  розмірі та у  термін  згідно   з договором на відповідний рахунок міського бюджету.

Умовами  договору, а саме, пунктом 4.7.  договору  передбачено,  що орендна  плата,   перерахована    несвоєчасно     або   не в повному  обсязі підлягає   індексації   і стягується    до бюджету відповідно  до законодавства  України з урахуванням  пені    у  розмірі  подвійної  облікової   ставки Національного банку  України  на дату   нарахування  пені від суми заборгованості за кожний  день прострочення, включаючи день оплати.           

          Суд  вважає, що вимоги  позивача  щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 823 грн.  98 коп. підлягають   задоволенню, оскільки  це передбачено умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

          Таким чином, загальна  сума   заборгованості   відповідача  перед позивачем   станом  на 17.01.2011р.   складає 17 709 грн. 82 коп., в т.ч. 15 885  грн.  84  коп.  основний  борг та  1 823   грн.   98  коп. пеня .                                         

Факт заборгованості відповідача в сумі 17 709 грн. 82 коп. підтверджено матеріалами справи,  вт.ч  розрахунком  суми позову.

Доказів сплати заборгованості в сумі  17 709 грн. 82 коп. відповідач не подав, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

                Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 177 грн. 09 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної  особи – підприємця ОСОБА_2 (40000, АДРЕСА_1,  ідент.  код   НОМЕР_1) на користь  міського   бюджету  (на  рахунок  №  3422699900002,   код бюджетної  класифікації  22020401 («Плата   за оренду  майнових  комплексів  та  іншого  майна,  що знаходиться   у  комунальній  власності  територіальної   громади  міста Суми»),  отримувач:  міський  бюджет  м.Суми,   код отримувача   23636315, банк:  ГУДКУ  в Сумській   області,   МФО   837013) 17 709 грн. 82 коп. заборгованості, в т.ч. 15 885  грн.  84  коп.  основний  борг та  1 823   грн.   98  коп. пеня.

3. Стягнути з Фізичної  особи – підприємця ОСОБА_2 (40000, АДРЕСА_1,  ідент.  код   НОМЕР_1) на    користь Управління майна   комунальної   власності  Сумської  міської   ради (р/р 35412003002186,   ГУДКУ  у Сумській   області,   ідент.    код  33525906, МФО  837013) судові  витрати: 177 грн. 09 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                           Н.П. ЛУГОВА