Постанова

від 30.11.2010 по справі 2а-7259/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30 листопада 2010 року                                       Справа №  2а-7259/10/0870

 (16 год. 00 хв.)                                                                                      м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді        Прудивуса О.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:          Приватного підприємства «ДОМ»

до:          Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про:          визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

17.09.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ДОМ» (далі – позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення – рішення № 0001452305/0/22919 від 26.08.2010 на суму 21 757,50 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки відповідача від 18.08.2010 № /23-509/22125423 є необґрунтованими, не підтвердженими документами бухгалтерського та податкового обліку позивача і суперечать чинному законодавству України.

Суми ПДВ з операцій придбання послуг виконання ЕПК у ТОВ «Буделектроіндустрія», підтверджені податковими накладними ТОВ «Буделектроіндустрія» № 200 від 31.12.2008 на суму 42 940,00 грн., № 201 від 31.12.2008 на суму 4 655,00 грн.,            № 202 від 31.12.2008 на суму 10 070,00 грн, № 174 від 09.12.2008 на суму 25 087,00, № 199 від 31.12.2008 на суму 4 275,00 грн., що доводиться реєстрами отриманих та виданих податкових накладних позивача за грудень 2008 року.

На думку позивача висновок відповідача про те, що вищезазначені накладні та акти виконаних робіт з ТОВ «Буделектроіндустрія» є завідомо неправдивими і не можуть бути підтверджуючими документами, суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 у справі          № 1-287/2010 не містить будь-яких даних про те, що правовідносини                                         ТОВ «Буделектроіндустрія» з позивачем, які відбулися у грудні 2008 року, є протиправними та фіктивними, що гр. ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності саме за господарські відносини з позивачем.

Враховуючи неправомірність донарахування податкового зобов’язання за наслідками перевірки, позивач вважає, що правові підстави для застосування штрафних санкцій згідно з пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були відсутні.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2010 було відкрито провадження, розпочато підготовче провадження.

05.10.2010 судом були отримані заперечення проти позову, які містять обґрунтування законності висновків фахівців відповідача, а також виклад обставин, що на думку відповідача підтверджують законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення – рішення.

У попередньому судовому засіданні 30.11.2010 представниками сторін суду були подані заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 30.11.2010 було закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

                                                        ВСТАНОВИВ:

          З 10.08.2010 по 18.08.2010 працівниками відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Буделектроіндустрія» (код ЄДРПОУ 33837037) за період з 01.10.2008 по 31.12.2008.

          За результатами перевірки було складено акт від 18.08.2010 № /23-509/22125423 (далі – акт перевірки).

          В акті перевірки відображено порушення позивачем вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за                  № 168/704; п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР; п. 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», внаслідок чого, позивачем занижено податок на додану вартість на суму 14 505,00 грн., в тому числі по періодам: – за грудень 2008 року – 14 505,00 грн.

          На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення від 26.08.2010 № 0001452305/0/22919, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 21 757,50 грн., з яких 14 505,00 грн. – основний платіж, 7 252,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Буделектроіндустрія» (виконавець) було укладено договори, предметом яких було виконання послуг з експертизи проектно-кошторисної документації.                                           ТОВ «Буделектроіндустрія» було видано позивачу податкові накладні від 09.12.2008 № 174, від 31.12.2008 № 199, від 31.12.2008 № 200, від 31.12.2008 № 201, від 31.12.2008 № 202. Дані накладні підписані від ТОВ «Буделектроіндустрія» ОСОБА_1

          Зазначені обставини не заперечуються позивачем та були відображені ним у позовній заяві.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Частиною 4 ст. 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 по справі № 1-287/2010 (сторінки вироку 5, 6) у період з червня 2006 року по листопад 2009 року ОСОБА_1 спільно з іншими особами були внесені завідомо хибні відомості про здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Буделектроіндустрія», які у дійсності її не здійснювали, у наступні офіційні документи, зокрема податкові накладні                              ТОВ «Буделектроіндустрія» від 09.12.2008 № 174, від 31.12.2008 № 199, від 31.12.2008               № 200, від 31.12.2008 № 201, від 31.12.2008 № 202.

Таким чином, оскільки жодних послуг за вищевказаними накладними позивачем фактично отримано не було, суд дійшов висновку про неправомірність включення цих сум до податкового кредиту за грудень 2008 року.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже визначена позивачу податковим повідомленням – рішенням від 26.08.2010               № 0001452305/0/22919 сума податкового зобов’язання та розмір застосованих штрафних санкцій є правомірними.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку що податкове повідомлення – рішення відповідача від 26.08.2010 № 0001452305/0/22919 є законним та обґрунтованим, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд

                                                     ПОСТАНОВИВ:

          Відмовити в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ДОМ» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 26 серпня 2010 року                        № 0001452305/0/22919.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                             О.В. Прудивус