Рішення

від 14.12.2010 по справі 22/210-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/210-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р.                                                                  Справа № 22/210-10

  За позовом державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ

до державного підприємства «Племінний завод «Плосківський», Київська обл., Броварський  р-н, с. Плосківське

про стягнення 155871,28 грн.

                                                                                                     Суддя  О.О.Третьякова

за участю представників:

від Позивача: Садигова Т.Б., довіреність №27 від 17 серпня 2010 року,

від Відповідача: Гулак С.Ф., наказ №224-п від 14 жовтня 2010 року.   

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України»(далі - Позивач) до державного підприємства «Племінний завод «Плосківський»(далі - Відповідач) про стягнення 155871,28 грн. заборгованості, що складає 119900,99 грн. основного боргу та 35970,29 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов'язання щодо оплати за поставлений Позивачем товар за договором поставки насіння  №0309-02 від 09 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26 листопада 2010 року порушено провадження у справі №22/210-10 та призначено її до розгляду на 14 грудня 2010 року о 11:00 год.

Позивач в судовому засіданні 14 грудня 2010 року в  порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву б/н від 14 грудня 2010 року, згідно якої Позивач відмовився від стягнення з Відповідача 35970,29 грн. штрафу та зменшив позовні вимоги, заявивши до стягнення з Відповідача 94900,99 грн. основного боргу, а також просив суд повернути зайво сплачене державне мито. Також, Позивач подав заяву №138-9/2-13/297 від 09 грудня 2010 року про розстрочку виконання рішення в частині сплати основної заборгованості згідно графіку: до 25 січня 2011 року –11000,00 грн., до 25 лютого 2011 року –11000,00 грн., до 25 березня 2011 року –11000,00 грн., до 25 квітня 2011 року –11000,00 грн., до 25 травня 2011 року –11000,00 грн., до 25 червня 2011 року –11000,00 грн., до 25 липня 2011 року –11000,00 грн., до 25 серпня 2011 року –17900,99 грн.

Відповідач в судовому засіданні 14 грудня 2010 року подав клопотання б/н б/д, згідно якого Відповідач визнав суму основної заборгованості в розмірі 94900,99 грн. та просив суд розстрочити виконання рішення в частині сплати основної заборгованості згідно графіку: до 25 січня 2011 року –11000,00 грн., до 25 лютого 2011 року –11000,00 грн., до 25 березня 2011 року –11000,00 грн., до 25 квітня 2011 року –11000,00 грн., до 25 травня 2011 року –11000,00 грн., до 25 червня 2011 року –11000,00 грн., до 25 липня 2011 року –11000,00 грн., до 25 серпня 2011 року –17900,99 грн., з урахуванням сплати 2060,50 грн. державного мита та 476,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, Відповідач подав в судовому засіданні 14 грудня 2010 року заяву б/н б/д, згідно якої зобов'язався сплатити на користь Позивача державне мито в розмірі 1558,71 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14 грудня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки насіння №0309-02 від 09 березня 2010 року (далі – Договір), за умовами якого Позивач (Постачальник) зобов'язався передати у власність Відповідача (Покупця) насіння сільськогосподарських рослин, надалі - Насіння, а Відповідач прийняти це Насіння та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних у цьому Договорі (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1.1. Договору Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача протягом 10 днів Насіння: - кукурудза «Василів 273 СВ»гібрид F1 (Ярі), у кількості 7 т. по ціні 9000,00 грн./т. з урахуванням ПДВ; - кукурудза «Харківський 295 МВ»гібрид F1 (Ярі), у кількості 7 т. по ціні 9000,00 грн./т. з урахуванням ПДВ; - кукурудза Дніпровський 181 СВ гібрид F1 (Ярі), у кількості 3 т. по ціні 8500,00 грн./т. з урахуванням ПДВ; - кукурудза «Прім 247 МВ»гібрид F1 (Ярі), у кількості 3 т. по ціні 9000,00 грн./т. з урахуванням ПДВ.

Згідно пункту 3.1. Договору  загальна вартість цього Договору становить 178499,99 грн., у тому числі ПДВ –29750,00 грн.

Сторони в пункті 3.2. Договору погодили, що розрахунок проводиться Відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача поетапно: суму в розмірі 53549,00 грн. з відстрочкою платежу до 25 березня 2010 року; суму заборгованості у розмірі 124949,99 грн. Відповідач сплачує наступним чином: 1250,00 грн. - до 25 квітня 2010 року, 1250,00 грн. - до 25 травня 2010 року, 1250,00 грн. - до 25 червня 2010 року, 1250,00 грн. - до 25 липня 2010 року, 1250,00 грн. –до 25 серпня 2010 року, 118699,99 грн. –до 01 вересня 2010 року.

Судом  досліджено, що на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-О017 від 10 березня 2010 року на суму 63000,00 грн., № РН-О018 від 10 березня 2010 року на суму 88499,99 грн., № РН-О019 від 10 березня 2010 року на суму 27000,00 грн. та відповідною довіреністю Відповідача серії ААА №883741 від 10 березня 2010 року. Загальна сума поставки за Договором згідно вказаних накладних складає 178499,99 грн.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань оплату за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за Відповідачем станом на день розгляду справи обліковується заборгованість у сумі 94900,99 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є  правовідношення, в якому  одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити  на користь другої сторони  (кредитора) певну дію або утриматись  від виконання  певної дії, а кредитор має право   вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають  з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що Відповідач своїх договірних зобов'язань по оплаті за поставлений товар в повному обсязі  та в установлений строк не здійснив, заборгованість в сумі 94900,99 грн. визнав у повному обсязі, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 94900,99 грн. основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи зазначене та клопотання Позивача та Відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд розстрочує виконання даного рішення в частині сплати основної заборгованості згідно графіку, погодженого сторонами: до 25 січня 2011 року –11000,00 грн., до 25 лютого 2011 року –11000,00 грн., до 25 березня 2011 року –11000,00 грн., до 25 квітня 2011 року –11000,00 грн., до 25 травня 2011 року –11000,00 грн., до 25 червня 2011 року –11000,00 грн., до 25 липня 2011 року –11000,00 грн., до 25 серпня 2011 року –17900,99 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Однак, судом встановлено, що Позивачем при подачі позову замість необхідного розміру державного мита  1558,71 грн. (підпункт “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито») було сплачено 2060,50 грн. (платіжне доручення №855 від 08 червня 2010 року).

Державне  мито  підлягає  поверненню  у випадках і в порядку, встановлених законодавством; в  рішенні,  ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або  часткового повернення державного мита, як це встановлено статтею 47 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути Позивачу надмірно сплачене державне мито в сумі 501,79 грн.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з державного підприємства «Племінний завод «Плосківський»(07450, Київська обл., Броварський р-н, с.. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2, код 00849652) на користь державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»(03038, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, код 30518866) 94900,99 грн. (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот гривень дев'яносто дев'ять копійок) основного боргу; 1558,71 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят одну копійку) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення в частині стягнення основної заборгованості згідно наступного графіку: до 25 січня 2011 року –11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), до 25 лютого 2011 року –11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), до 25 березня 2011 року –11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), до 25 квітня 2011 року –11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), до 25 травня 2011 року –11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), до 25 червня 2011 року –11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), до 25 липня 2011 року –11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), до 25 серпня 2011 року –17900,99 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот гривень дев'яносто дев'ять копійок).

3.          Повернути державному підприємству «Державний насіннєвий фонд України»(03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 32, код 30518866) з Державного бюджету України 501,79 грн. (п'ятсот одну гривню сімдесят дев'ять копійок) державного мита, сплаченого платіжним дорученням №855 від 08 червня 2010 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №22/210-10, оскільки державне мито сплачено у більшому розмірі.

Видати довідку.

4.          Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

  Суддя                                                                                                                 О.О.Третьякова Повне рішення складено «10»січня 2011 року.