Постанова

від 11.01.2011 по справі п-27/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П-27/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                  

11.01.11                                                                                                       Справа  № П-27/10

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Полігон ТПВ», м. Івано-Франківськ за вих. № 274 від 03.11.2010 року

на рішення   господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2010 року

у справі         № П-27/10

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Рибненської сільської ради, с. Рибне Тисменицького району Івано-Франківської області  

до відповідача: Комунального підприємства «Полігон ТПВ», м. Івано-Франківськ

про стягнення 9995,78 грн. шкоди, завданої забрудненням земель в результаті виливу фільтрату,

за участю представників:

від прокуратури: Макогон Ю.І. –прокурор відділу (посвідчення № 28 від 12.03.2007 року);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Тимочко Б.Д. –директор,

                             Ванзіляк А.А. (довіреність № 293 від 06.01.2011 року);

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Михайлишин В.В.) від 13.10.2010 року у справі № П-27/10 позов задоволено: стягнуто з Комунального підприємства «Полігон ТВП», м. Івано-Франківськ на користь Рибненської сільської ради, с. Рибне Тисменицького району Івано-Франківської області в дохід державного бюджету 9995,78 грн., а також  102,00 грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід державного бюджету.

Відповідач –Комунальне підприємство «Полігон ТПВ»з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та припинити провадження у справі, оскільки вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим і таким, що прийняте за неповного і неправильного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що витік фільтрату стався на земельній ділянці, яка відведена для полігону твердих побутових відходів в межах її санітарної зони, а не на землях, які належать Рибненській сільській раді, і проби ґрунту були взяті в межах санітарної зони, а не на відстані 500 м від межі полігону. Окрім того, в обґрунтування своїх вимог посилається на п. 3.6 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року  N 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 року N 149), яким передбачено, що визначення обсягу забруднення земельної ділянки повинні здійснювати спеціалізовані організації,  а  в  даному  випадку  площа  забруднення  земель встановлювалась працівниками Прикарпатського військового лісгоспу.  

Заступник прокурора м. Івано-Франківська та позивач –Рибненська сільська рада правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали, однак прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.  

Позивач участь уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 04915227, тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2010 року у справі № П-27/10 –скасувати, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, колегією суддів встановлено, що 19 квітня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства за фактом попадання фільтрату з полігону твердих побутових відходів м. Івано-Франківська на територію Рибненської сільської ради.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.04.2010 року встановлено, що внаслідок несвоєчасного відкачування фільтрату, який утворився в процесі експлуатації міського полігону твердих побутових відходів, що розташований на території Рибненської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, відбулось потрапляння фільтрату у навколишнє природне середовище, що спричинило забруднення земель лісового масиву в кварталі 16 виділу 10 Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу із загальною площею забруднення 0,22 га (2222 м2) та земельної ділянки поблизу чеку            № 8 КП «Полігон ТПВ» із площею забруднення 262 м2.

На підставі даного акту постановою Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області № 00493 від 19.04.2010 року директора Комунального підприємства «Полігон ТПВ»притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до розрахунку шкоди, заподіяної забрудненням земель в результаті виливу фільтрату, проведеного відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року N 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 року N 149), загальний розмір заподіяної шкоди становить 9995,78 грн.

Зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку ці кошти не сплатив, заступник прокурора м. Івано-Франківська звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Рибненської сільської ради з позовом про стягнення з КА «Полігон ТПВ» шкоди, заподіяної забрудненням земель в результаті виливу фільтрату, в розмірі 9995,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Статуту Комунальне підприємство «Полігон ТПВ»створене Івано-Франківською міською радою, входить до сфери управління   житлового-комунального господарства і його основними напрямками діяльності є збирання, сортування, транспортування, переробка та утилізація твердих побутових відходів. Відтак, згідно положень  ст. 13 Закону України «Про відходи»відповідач відповідно до своєї статутної діяльності є суб'єктом у сфері поводження з відходами на відповідній території, в тому числі і на території Рибненської сільської ради, на якій розташований полігон твердих побутових відходів м. Івано-Франківська.

Згідно п. п. «а», «ї» ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відходи»правопорушеннями у сфері поводження з відходами є порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело   або   може   призвести   до  забруднення  навколишнього природного  середовища,  прямого  чи  опосередкованого  шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про відходи»та ст. 68  Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та законодавства про відходи, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою  цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення законодавства про відходи та законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинновий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника.

Пунктом 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року N 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 року N 149, надалі –Методика) встановлено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Підставою ініціювання прокурором даного позову послужив акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.04.2010 року, складений особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства на відповідній території, у присутності директора КП «Полігон ТПВ», який підписав цей акт, проте із зауваженнями щодо площі забруднення земель. Місцевий господарський суд, посилаючись в оскаржуваному рішенні на вказаний акт як на доказ в підтвердження факту забруднення земель Рибненської сільської ради, не взяв до уваги той факт, що цей акт не підписаний заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, який брав участь у проведенні перевірки, а відтак, не може вважатися належним доказом у справі.  

Окрім того, як вбачається з акту перевірки, площа можливого забруднення земель на час перевірки встановлювалась інструментально працівниками Прикарпатського військового лісгоспу. В той час, як випливає з аналізу положень п. п. 3.4, 3.6 Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів, в тому числі і площі забруднення, проводиться органами (уповноваженими особами), які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, яким в даному випадку є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що під час перевірки площу забруднення земель визначали не уповноважені особи Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, а працівники Прикарпатського військового лісгоспу, які не мали права проводити такі роботи.

Між тим, заслуговує на увагу і той факт, що розрахунок заподіяної шкоди в розмірі 9995,78 грн. проведено, виходячи із площі забруднення земель лісового масиву в кварталі 16 виділу 10 Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу, який знаходиться в межах загально-зоологічного заказника на території Рибненської сільської ради, та земельної ділянки поблизу чеку № 8, що розташована на території полігону твердих побутових відходів, встановлених актом перевірки. Як вбачається з акту відбору проб ґрунтів № 17-04-10 від 17.04.2010 року відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, проби ґрунту були взяті на території лісового масиву Прикарпатського військового лісгоспу та полігону твердих побутових відходів, а згідно протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 17.04.10 від 26.04.2010 року для усіх проб було застосовано однаковий нормований вміст (гранично допустимі концентрації) показників (хімічних речовин). При цьому, як підставно зазначає відповідач в апеляційній скарзі, показники проб ґрунту не повинні перевищувати їх гранично допустимі концентрації на межі санітарно-захисної зони полігону твердих побутових відходів.

Вищенаведені обставини справи залишились поза увагою місцевого господарського суду при з'ясуванні площі забруднення земель Рибненської сільської ради та розміру заподіяної у зв'язку з цим шкоди, що призвело до передчасного висновку суду про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Натомість, колегія суддів вважає, що заступником прокурора м. Івано-Франківська та позивачем всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України не подано належних та допустимих доказів на підтвердження факту забруднення земель Рибненської сільської ради в результаті виливу фільтрату, їх площі та розміру заподіяної у зв'язку з цим шкоди, який заявлено до стягнення в позовній заяві, а відтак, і не доведено наявності всього складу цивільного (господарського) правопорушення, як  підстави для  відшкодування відповідачем завданої шкоди.

Одночасно, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частиною 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В розумінні статті 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність  їх  захисту  та  зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні

функції у спірних правовідносинах.

Вищенаведені положення чинного законодавства заступником прокурора м. Івано-Франківська в позовній заяві не відображено і позовну заяву в порушення встановлених вимог подано в порядку ст. 3 ГПК України, якою визначено мову судочинства. Окрім того, заступником прокурора в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано порушення інтересів Рибненської сільської ради та заподіяння їй шкоди в результаті виливу фільтрату на території полігону твердих побутових відходів (поблизу чеку № 8) площею 262 м2, розрахунок якої долучено до позовної заяви та розмір якої включено до ціни позову. Відсутня в матеріалах справи і претензія позивача чи органу, який здійснює державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства на відповідній території, адресована відповідачу, про добровільне відшкодування заподіяної шкоди, що також не враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, матеріалам та дійсним обставинам справи і, відповідно, обґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині, що згідно положень ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

При цьому, зважаючи на вищенаведені обставини справи в їх сукупності та порушення, допущені заступником прокурора при поданні позовної заяви до господарського суду,  колегія суддів вважає, що у позові слід відмовити.

Апеляційні вимоги в частині припинення провадження у справі задоволенню не підлягають, оскільки підстави для припинення провадження у справі, які визначені ст. 80 ГПК України, в даному випадку відсутні.  

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши обставини та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2010 року у справі № П-27/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Інші доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не розцінюються колегією як такі, що мають  суттєве  значення  для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.     Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Полігон ТПВ», м. Івано-Франківськ за вих. № 274 від 03.11.2010 року задоволити частково.

2.     Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2010 року у справі № П-27/10 скасувати та прийняти нове рішення. В позові відмовити.

3.   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.       Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                                                                   Г.І. Мельник  

Суддя                                                                                          Д.Ф. Новосад

           Суддя                                                                                          О.В. Михалюк